Ухвала

від 18.03.2024 по справі 915/238/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

18 березня 2024 року Справа № 915/238/24

Суддя господарського суду Миколаївської області Алексєєв А.П., попередньо розглянувши матеріали позовної заяви керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, код 02910048 (Миколаївська область, м. Баштанка, пров. Пожежний, 3), яку подано в інтересах держави в особі Новобузької міської ради, код 04056598 (Миколаївська область, Баштанський район, м. Новий Буг, площа Свободи, 42), Південного офісу Держаудитслужби, код 40477150 (м. Одеса, вул. Канатна, 83) в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, код 41168670 (м. Миколаїв, вул. Спаська, 42-А), до відповідача 1 Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Новобузької міської ради, код 43664739 (Миколаївська область, Баштанський район, м. Новий Буг, площа Свободи, 42), відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю «В2В Солюшнз», код 42286822 (м. Дніпро, вул. Ударників (Чечелівський, Новокодацький райони), 27, про визнання недійсним договору на закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину.

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 року прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Новобузької міської ради та Південного офісу Держаудитслужби в особі управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

З позову вбачається, що 21.05.2021 року за результатами проведення процедури відкритих торгів відповідачі уклали між собою договір купівлі-продажу комп`ютерного обладнання.

За цим договором відповідач 2 взяв на себе зобов`язання поставити відповідачу 1 обладнання на суму 319890 грн. в тому числі ПДВ.

Згідно звіту від 16.08.2021 року про виконання договору про закупівлю умови договору сторонами виконано у повному обсязі.

Оплата обладнання здійснювалася відповідачем 1 за рахунок коштів місцевого бюджету м. Новий Буг.

Рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.09.2023 року було визнано, що учасники торгів вчинили порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. Зазначене рішення набрало чинності, у подальшому не оскаржувалось і є обов`язковим для виконання.

Прокурор стверджує, що відповідачем 2 порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції та про публічні закупівлі, внаслідок чого відбулося придбання відповідачем 1 обладнання за відсутності конкуренції між учасниками.

Отже, прокурор стверджує, що укладений договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства за умислу відповідача 2.

Прокурор, посилаючись на приписи ст. 16 ЦК та ст. 20 ГК, просить визнати відповідний договір недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Отже, предметом позову є вимоги про визнання договору №19 від 21.05.2021 року недійсним та стягнення коштів.

Предметом спору є грошові кошти в сумі 319890 грн., які прокурор просить стягнути у дохід держави.

Таким чином, на підставі укладеного договору між відповідачем 1 та відповідачем 2 виникли цивільно-господарські правовідносини, які регулюються положеннями ЦК та ГК, зокрема про договір та зобов`язання, з урахуванням положень Закону України "Про публічні закупівлі" та "Про захист економічної конкуренції".

Як на правову підставу представництва інтересів держави в особі Новобузької міської ради та офісу Держаудитслужби прокурор послався на положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно положень ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Визначення суб`єкту владних повноважень наведено у Кодексі адміністративного судочинства України, згідно якого суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на зміст положень абз. 1 ч. 3 ст. 23, абз. 3, 4, 5 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень відповідно розуміються суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження із здійснення ними публічно-владних управлінських функцій із захисту інтересів держави.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, у даному випадку, Новобузька міська рада має бути за законом наділена повноваженнями органу виконавчої влади по здійсненню публічно-владних управлінських функцій із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 7 Конституції України визначено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Як передбачено ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як зазначено у ч. 3 та ч. 4 ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Як зазначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

З огляду на положення глави 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваженнями органів виконавчої влади (делеговані повноваження) наділяються виконавчі органи рад, а не самі ради.

Згідно ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" делеговані повноваження це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Отже, самі по собі сільські, селищні, міські ради, як представницькі органи місцевого самоврядування, ані за Конституцією України, ані за Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", не можуть бути наділені повноваженнями органу виконавчої влади, зокрема по здійсненню захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Таким чином, Новобузька міська рада не має повноважень органу виконавчої влади із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для представництва інтересів держави за вказаних у позові обставин саме в особі Новобузької міської ради.

Частиною 5 ст. 174 ГПК передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Прокурором, окрім Новобузької міської ради, позивачем зазначено Південний офіс Держаудитслужби в особі управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Частинами 1, 2 ст. 5 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, далі - Положення).

До повноважень Держаудитслужби України належить, зокрема реалізація державного фінансового контролю через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель; інспектування (ревізії), моніторингу закупівель (підпункт 3 п. 4 Положення).

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи підстави та предмет позову, наявні у Держаудитслужби повноваження, зміст положень абз. 1 ч. 3 ст. 23, абз. 3, 4, 5 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є Держаудитслужба України та її територіальні підрозділи.

З огляду на те, що положеннями ГПК не передбачено повернення позову в частині, у даному випадку, що стосується захисту інтересів держави в особі Новобузької міської ради, позов підлягає поверненню в цілому.

Керуючись ч. 5 ст. 174, ст. ст. 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 29.02.2024 року № 52/3-1313 вих.-24 - повернути прокурору.

Додаток (на адресу прокурора): позовна заява від 29.02.2024 року № 52/3-1313 вих.-24 з додатками.

Ухвала суду згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя А.П. Алексєєв