Рішення

від 05.03.2024 по справі 922/4356/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024м. ХарківСправа № 922/4356/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі 1) Харківської міської ради, м. Харків, 2) Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків до Комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливової каналізації", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення 1447657,54 грн. за участю представників:

прокуратури - Олександр ХРЯК (посвідчення)

позивача (ХМР) - Тетяна РОМАНЕНКО (витяг)

позивача (Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) - не з`явився

3-ї особи - Володимир ЗАЛІСЬКИЙ особисто (паспорт)

представник 3-ї особи - Олексій БОГОМОЛОВ (адвокат)

відповідача - Руслан БЕКУЗАРОВ ( адвокат)

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся та Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливової каналізації" (код ЄДРПОУ 34953769) на користь держави в особі Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 34861610; юридична адреса: майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003; р/р UA428201720344251004100033468, Державна казначейська служба України м. Києва) збитки, завдані неналежним виконанням умов договорів № 104 від 21.03.2022, № 106 від 26.05.2022, № 107 від 13.06.2022, у розмірі 1447657 грн. 54 коп.

Ухвалою від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4356/23 за правилами загального позовного провадження.

31.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.11.2023 від 3-ї особи надійшли пояснення по справі.

Підготовче провадження по справі №922/4356/23 було продовжено на 30 днів до 15.01.2024 та відкладено підготовче засідання протокольною ухвалою суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 14.12.2023.

20.12.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 26.12.2023 суд керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні 05.03.2024 підтримав позовну заяву в повному обсязі.

Представник позивача (ХМР) в судовому засіданні 05.03.2024 заперечує проти позову та просить суд залишити без задоволення позовні вимоги.

Представник позивача (Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) в судове засідання 05.03.2024 не з`явився.

Клопотання, подане позивачем (Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) щодо розгляду справи без їх участі, яке викладене у заяві про відмову від позову від 14.11.2023 за вх. №298 (том №2 аркуш справи №244-248) - судом задоволено. Розгляд справи здійснюється без участі представника Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР (2-й позивач).

Представник 3-ї особи та Володимир Заліський особисто в судовому засіданні 05.03.2024 заперечує проти позову та просить суд залишити без задоволення позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2024 заперечує проти позову та просить суд залишити без задоволення позовні вимоги.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі за тексом - Департамент) та КП "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації" (далі за текстом - КП КВЗК), протягом 2022 року укладено низку договорів про закупівлю (далі за текстом - договори), а саме:

1) договір про закупівлю № 104 від 21.03.2022, згідно з яким Підрядник (КП КВЗК) зобов`язується у 2022 році надати Замовнику (Департаменту) послуги з поточного ремонту об`єктів зливової каналізації та дощоприймальних колодязів (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь).

Додатковою угодою № 4 від 21.12.2022 визначена остаточна ціна договору у розмірі 5216851,66 грн., в тому числі ПДВ 869475,27 грн.

2)договір про закупівлю № 106 від 26.05.2022, згідно з яким Підрядник (КП КВЗК) зобов`язується у 2022 році надати Замовнику (Департаменту) послуги з утримання гідротехнічних споруд, водних об`єктів і об`єктів водозниження (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015:45240000-1 Будівництво гідротехнічних об`єктів).

Додатковою угодою № 3 від 21.12.2022 визначена остаточна ціна договору у розмірі 26483962,96 грн., в тому числі ПДВ 4413993,83 грн.

3)договір про закупівлю № 107 від 13.06.2022, згідно з яким Підрядник (КП КВЗК) зобов`язується у 2022 році надати Замовнику (Департаменту) послуги з утримання об`єктів зливової каналізації та дощоприймальних колодязів (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015:90470000-2 - Послуги з чищення каналізаційних колекторів).

Додатковою угодою № 2 від 21.12.2022 визначена остаточна ціна договору у розмірі 46956253,93 грн., в тому числі ПДВ 7826042,32 грн.

Згідно з п. 2.1 договорів, підрядник повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам тендерної документації.

Відповідно до п. 2.3 договорів, підрядник гарантує відповідність наданих послуг кошторисній документації.

Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (виконаних послуг), підписаних уповноваженими представниками Сторін (п. 4.1 договорів).

До акту наданих послуг додаються засвідчені належним чином: документація про підтвердження затрат на матеріали та ресурси, розрахунок вартості експлуатації машин та обладнання, розрахунок прибутку, документація на вивіз сміття (п. 4.3 договорів).

Джерело фінансування - кошти бюджету Харківської міської територіальної громади (п. 4.8 договорів).

Підрядник зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом II договору; залучати для надання послуг місцеву робочу силу (інженерно-технічних працівників і робітників) в достатній кількості і з відповідною кваліфікацією та відповідати за їх поведінку, за виконання взятих зобов`язань з питань праці та заробітної плати, створення нормальних умов праці з урахуванням положень "Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів міського благоустрою", затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлового-комунального господарства від 23.09.2003 р. № 154 (підпункти 6.3.1, 6.3.2, 6.3.5 пунктів 6.3 договорів).

Згідно з п. 7.1 договорів, у разі невиконаня або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену Законами та Договором.

За порушення умов Договору винна Сторона відшкодовує іншій Стороні спричинені ним збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку; передбаченому чинним законодавством та Договором (підпункти 7.3.2 пунктів 7.3 договорів). При цьому, згідно з підпунктами 7.3.3 пунктів 7.3 договорів, відшкодування спричинених збитків не звільняє Сторони від виконання зобов`язань за Договором.

Зі сторони Підрядника уповноваженою службовою особою, яка підписувала акти виконаних робіт за договорами та на підставі яких Замовником здійснювалась їх оплата, був головний інженер КП "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації" Заліський Володимир Миколайович (призначений на посаду наказом № 329/0к від 21.06.2013).

Як вказує прокурор, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що будучи службовою особою відповідно до п. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_1 , з метою заволодіння бюджетними коштами, виділеними Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збільшення доходів КП КВЗК, керівником якого він є, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України, строк дії якого було неодноразово продовжено, у червні-липні, серпні та грудні 2022 року вчинив заволодіння чужим майном за наступних обставин.

За твердженнями прокурора, виконуючи покладені на Заліського В.М. як на головного Інженера КП КВЗК обов`язки з контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів підприємства: виробничо-технічного відділу, служби експлуатації об`єктів водовідведення, служби експлуатації водозниження, до складу яких входять ремонтно-експлуатаційна дільниця № 1, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 2, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 3, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 4, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 5 та дільниця аварійно-ремонтних робіт, Заліський В.М. затвердив своїм підписом звіти про виконану роботу за червень 2022 року, якими зафіксовано об`єми виконаних працівниками вказаних дільниць робіт з утримання об`єктів зливової каналізації, гідротехнічних споруд міста Харкова, поточний ремонт об`єктів зливової каналізації та об`єктів гідротехнічних споруд міста Харкова, проведених відповідно до умов договорів №104 від 21.03.2022, №106 від 26.05.2022, №107 від 13.06.2022.

Так, за результатами роботи працівників ремонтно-експлуатаційної дільниці №1, ремонтно-експлуатаційної дільниці №2, ремонтно-експлуатаційної дільниці №3, ремонтно-експлуатаційної дільниці №4, ремонтно-експлуатаційної дільниці №5 та дільниці аварійно-ремонтних робіт, якими фактично виконувались роботи за договорами №104 від 21.03.2022, №106 від 26.05.2022 №107 від 13.06.2022, за червень 2022 року складено табелі обліку робочого часу, що є документами первинного обліку, при цьому, Заліський В.М., виконуючи покладені на нього посадовою інструкцією обов`язки з контролю за діяльністю технічних служб підприємства, контролю за результатами їх роботи, стану трудової дисципліни та виробничої дисципліни, був достовірно обізнаний щодо інформації про використаний та відпрацьований час в установленому режимі роботи працівниками вказаних дільниць КП КВЗК протягом червня 2022 року.

Прокурор стверджує, що головний інженер КП КВЗК Заліський В.М., реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння бюджетними коштами, будучи достовірно обізнаним, що відповідно до табелів використаного робочого часу КП КВЗК у червні 2022 року працювало 69 працівників, та відповідно ними використано робочого часу 592 години, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння коштами Департаменту, відповідно покладених обов`язків контролював складання первинних облікових документів за результатами виконаних робіт та внесення до них відповідних відомостей, знаходячись за невстановленою в ході досудового розслідування адресою, підписав акти приймання виконаних робіт за формою КБ 2в за червень 2022 року, а саме: акт приймання виконаних робіт № 20 від 05.07.2022 за червень 2022 року на суму 338454,95 грн., в тому числі ПДВ 56409,16 грн., до договору №104 від 21.03.2022 року, акт приймання виконаних робіт №13 від 02.06.2022 за червень 2022 року на суму 2510204,82 грн., в тому числі ПДВ 418368,47 грн., акт приймання виконаних робіт №15 від 07.06.2022 за червень 2022 року на суму 1089285,06 грн., в тому числі ПДВ 181547,51 грн., акт приймання виконаних робіт №17 від 07.06.2022 за червень 2022 року на суму 1938810,30 грн., в тому числі ПДВ 323135,05 грн., до договору про закупівлю № 106 від 26.05.2022 року, акт приймання виконаних робіт №18 від 20.06.2022 року за період з 13.06.2022 по 20.06.2022 на суму 2716370,65 грн., в тому числі ПДВ 452728,44 грн., акт приймання виконаних робіт №19 від 20.06.2022 за період з 13.06.2022 по 20.06.2022 на суму 1526288,28 грн., в тому числі ПДВ 254381,38 грн., акт приймання виконаних робіт №21 від 05.07.2022 за період з 13.06.2022 по 30.06.2022 на суму 1677333,42 грн., в тому числі ПДВ 279555,57 грн., акт приймання виконаних робіт №22 від 05.07.2022 за період з 13.06.2022 по 30.06.2022 на суму 3750675,78 грн., в тому числі ПДВ 625112,63 грн., до договору про закупівлю № 107 від 13.06.2022, у відомостях ресурсів до яких внесено на думку прокурора завідомо недостовірні дані та відомості щодо нібито виконання робіт у червні 2022 року 75 працівниками КП КВЗК.

Прокурор вважає, що такі дії Заліського В.М. призвели до завищення фактичних витрат, відображення нереальних показників та безпідставно облікованих людино-годин у кількості 6 працівників.

Вказані умисні протиправні дії головного інженера КП КВЗК Заліського В.М., за твердженнями прокурора, призвели до надмірного та необґрунтованого перерахування грошових коштів Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рахунки КП "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації" в сумі 285693,37 грн.

Отже, ОСОБА_1 , на думку прокурора, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, з метою заволодіння грошовими коштами, в період дії воєнного стану, 02.06.2022, 07.06.2022, 20.06.2022, 05.07.2022 підписав акти приймання-передачі виконаних робіт за червень 2022 року, до яких внесено, на переконання прокурора, неправдиві, недостовірні відомості щодо використання праці робітників КП КВЗК в бік завищення.

Відтак, прокурор переконаний, що вищевказані документи містили нереальні показники, тому їх підписання ОСОБА_1 призвело до надмірного та необґрунтованого перерахування грошових коштів від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до КП КВЗК на загальну суму 285693,37 грн.

Так, за твердженнями прокурора, ОСОБА_1 був достовірно обізнаним, що відповідно до табелів використаного робочого часу КП КВЗК у серпні 2022 року працювало 74 працівники, та відповідно ними використано робочого часу 72 години, підписав акти приймання виконаних робіт за формою КБ 2в за серпень 2022 року, а саме: акт приймання виконаних робіт № 26 від 08.08.2022 за серпень 2022 року на суму 204670,25 грн., в тому числі ПДВ 34111,71 грн., до договору №104 від 21.03.2022, акт приймання виконаних робіт № 27 від 03.08.2022 за серпень 2022 року на суму 3272979,78 грн., в тому числі ПДВ 545496,63 грн., до договору про закупівлю № 106 від 26.05.2022, у відомостях ресурсів, до яких, на переконання прокурора, внесено завідомо недостовірні дані та відомості щодо нібито виконання робіт у серпні 2022 року 146 працівниками КП КВЗК, що призвело, на думку прокурора, до завищення фактичних витрат, відображення нереальних показників та безпідставно облікованих людино-годин у кількості 72 працівників.

Вищевказані дії головного інженера КП КВЗК Заліського В.М., на переконання прокурора, призвели до надмірного та необґрунтованого перерахування грошових коштів Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рахунки КП КВЗК в сумі 433898,52 грн.

Отже, на думку прокурора Заліський В.М. умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, з метою заволодіння грошовими коштами, в період дії воєнного стану, 03.08.2022, 08.08.2022 підписав акти прийому-передачі виконаних робіт за серпень 2022 року, до яких внесено неправдиві, недостовірні відомості щодо використання праці робітників КП КВЗК в бік завищення. Тому, на переконання прокурора вищевказані документи містили нереальні показники, підписання яких ОСОБА_1 призвело до надмірного та необґрунтованого перерахування грошових коштів від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до КП КВЗК на загальну суму 433898,52 грн.

В позові прокурор вказує, що Заліський В.М., був достовірно обізнаним, що відповідно до табелів використаного робочого часу КП КВЗК у грудні 2022 року працювало 80 працівників, та відповідно ними використано робочого часу 224 години, підписав акти приймання виконаних робіт за формою КБ 2в за грудень 2022 року, а саме акт приймання виконаних робіт № 58 від 12.12.2022 за грудень 2022 року на суму 619895,89 грн., в тому числі ПДВ 103315,98 грн., до договору № 104 від 21.03.2022, акт приймання виконаних робіт № 53 від 06.12.2022 за грудень 2022 року на суму 1130032,07 грн., в тому числі ПДВ 188338,68 грн., акт приймання виконаних робіт №57 від 12.12.2022 за грудень 2022 року на суму 2365020,93 грн., в тому числі ПДВ 394170,16 грн., до договору № 106 від 26.05.2022, та акт приймання виконаних робіт №56 від 12.12.2022 за грудень 2022 року на суму 4924774,85 грн., в тому числі ПДВ 820795,81 грн., до договору № 107 від 13.06.2022, у відомостях ресурсів до яких, на думку прокурора, внесено завідомо недостовірні дані та відомості, щодо нібито виконання робіт у грудні 2022 року 119 працівниками КП КВЗК. Вищевказані дії призвели, на думку прокурора, до завищення фактичних витрат, відображення нереальних показників та безпідставно облікованих людино-годин у кількості 39 працівників.

Як зазначає прокурор, вказані дії головного інженера КП КВЗК Заліського В.М. призвели до надмірного та необґрунтованого перерахування грошових коштів Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рахунки КП КВЗК в сумі 728065,65 грн.

Отже, ОСОБА_1 на переконання прокурора, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, з метою заволодіння грошових коштів, в період дії воєнного стану, 06.12.2022, 12.12.2022 підписав акти прийому-передачі виконаних робіт за грудень 2022 року, до яких внесено на думку прокурора недостовірні відомості щодо використання праці робітників КП КВЗК в бік завищення. Відтак, вищевказані документи, як стверджує прокурор, містили нереальні показники, підписання яких на думку прокурора призвело до надмірного та необґрунтованого перерахування грошових коштів від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до КП КВЗК на загальну суму 728065,65 грн.

Прокурор вказує, що внаслідок протиправних дій Заліського В.М. Харківській міській територіальній громаді спричинено матеріальну шкоду на суму 1447657,54 грн., що підтверджується висновком експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1850-Е від 17.05.2023.

За твердженнями прокурора, головний інженер КП КВЗК Заліський В.М. вчинив правопорушення шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт, до яких внесено, на переконання прокурора, недостовірні відомості щодо використання праці робітників КП КВЗК в бік завищення та які містили, на думку прокурора, нереальні показники, внаслідок чого, на думку прокурора, відбулось надмірне та необґрунтоване перерахування бюджетних коштів на вказану суму.

Слідчим 28.07.2023 ОСОБА_1 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 2 ст. 366 КК України.

Отже, на переконання прокурора, внаслідок порушень, допущених під час виконання у 2022 році вищевказаних договорів Харківській міській територіальній громаді спричинені збитки на загальну суму 1447657,54 грн., які залишаються невідшкодованими.

В заяві про відмову від позову позивач (Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) вказує, що докази вчинення посадовими особами КП "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливової каналізації" (далі КП "КВЗК") неправомірних дій, що виразились у заволодінні бюджетними коштами, а також у внесенні недостовірних відомостей в акти приймання-передачі виконаних робіт за договорами № 104 від 21.03.2022 р., № 106 від 26.05.2022 р. та № 107 від 13.06.2022 р. у Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, - відсутні. Позивач стверджує, що надання послуг за договорами № 104 від 21.03.2022, № 106 від 26.05.2022 та № 107 від 13.06.2022 відбувалось у відповідності до вимог законодавства та умов укладених договорів, роботи у зазначених обсягах були належним чином виконані, якісно та у встановлені договорами строки. Будь-яких порушень з боку КП "КВЗК" не виявлено.

За твердженнями позивача при проведенні експертного дослідження, виходячи з наданих на дослідження даних, було в неповному обсязі використано первинну фінансово-бухгалтерську документацію підприємства, допущено суттєву кількість помилок, що не могло не вплинути на об`єктивність та правильність його висновків.

Крім того, як вказує позивач, на момент розгляду справи відсутній вирок у кримінальному провадженні за №42023222010000105 від 22.03.2023р. щодо посадової особи - головного інженера КП "КВЗК" Заліського В.М.

Відтак, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради не вбачає підстав для підтримання позиції Прокурора по даній справі.

В заяві про відмову від позову позивач (Харківська міська рада) вказує, що прокурором не надано належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів в обґрунтування понесення Харківською міською радою збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, на підставі яких суд встановив би наявність або відсутність усього складу завданих збитків, у тому числі протиправної поведінки, доведеного розміру збитків, спричинених відповідними діями або бездіяльністю підрядника, причинно-наслідкового зв`язку та вини заподіювача.

Позивач зазначає, що звертаючись до суду в інтересах Харківської міської ради прокурор просить суд стягнути збитки на користь держави в особі Департаменту будівництва та шляхового господарства, разом з тим, Департамент є самостійним виконавчим органом міської ради та самостійним розпорядником коштів. В свою чергу, позовні вимоги на користь Харківської міської ради прокурором не заявлено.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що станом на момент подання цього позову прокурором не надано вироку суду стосовно підозрюваної третьої особи за зазначеними у позовній заяві обставинами щодо умисного спотворення ним відомостей у актах форми КБ-2в, який набрав би законної сили, що свідчить про відсутність будь-якої преюдиції, що обов`язкова для господарського суду під час судового розгляду даного спору.

Разом із тим, за твердженнями відповідача, відсутність остаточного судового рішення щодо незаконності набуття Відповідачем грошових коштів у сумі 1447657 грн. 54 коп., саме внаслідок нібито протиправних дій Третьої особи шляхом внесення неправдивих відомостей до актів форми КБ-2в, є підставою для визнання заявлених в межах даного позову вимог про стягнення з Відповідача коштів необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Щодо висновку спеціаліста-економіста Г.Довнар, представник Відповідача зазначає, що вимоги КПК України, щодо надання будь-яких висновків залученим стороною обвинувачення спеціалістом, обмежують останнього наданням висновків виключно під час розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, враховуючи обмежений строк таких розслідувань. У кримінальних провадженнях щодо розслідування інших кримінальних правопорушень, відмінних від проступків, надання висновку спеціалістом, не передбачене вимогами КПК України, як законне джерело походження доказів.

За твердженнями відповідача, висновок спеціаліста - економіста Г. Довнар, не є висновком (актом) контролюючого органу, що складений в межах повноважень такого органу, а вимоги КПК України, не передбачають права слідчого чи прокурора призначати проведення ревізій чи перевірок. Відтак з огляду на вимоги ч. 2 ст. 77 ГПК України, цей висновок спеціаліста - економіста Г. Довнар, не може бути прийнятий судом як доказ, на підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги, оскільки джерело його походження суперечить вимогам КПК України, та Законам України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Щодо висновку експерта судово-економічної експертизи №1850-Е від 17.05.2023р, представник Відповідача звертає увагу на наступні обставини. В цілому, призначення та проведення судових експертиз, в т.ч. і судово-економічної, в рамках кримінального провадження прямо передбачене вимогами КПК України, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92, п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Разом із тим, як вказує відповідач, враховуючи вимоги ст. 86 ГПК України, зазначений висновок експерта, наданий в межах кримінального провадження підлягає загальній оцінці судом, як письмовий доказ на предмет належності, допустимості, достовірності, а також і вірогідності.

Представник Відповідача зазначає, що даний висновок експерта №1850-Е від 17.05.2023р не відповідає вимогам ст.ст. 78, 79 ГПК України.

Відповідач вказує, що висновок експерта №1850-Е від 17.05.2023р, майже повністю збігається із висновком спеціаліста Г.Довнар, за виключенням пояснень експерта, доданих такого висновку. Разом із тим, саме у висновку спеціаліста Г.Довнар маються істотні та грубі помилки, в т.ч. і арифметичного характеру, які, на думку відповідача, залишилися поза увагою експерта.

Зокрема, вищезазначені Договори, які були предметом "досліджень", мали такий предмет:

- Договір №104 від 21.03.2022 р. - Послуги з поточного ремонту об`єктів зливової каналізації та дощоприймальних колодязів.

- Договір №106 від 26.05.2022 р. - Послуги з утримання гідротехнічних споруд, водних об`єктів і об`єктів водозниження.

- Договір №107 від 13.06.2022 р. - Послуги з утримання зливової каналізації та дощоприймальних колодязів.

Між іншим, як спеціаліст Г.Довнар, так і експерт Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ, зазначають предмет усіх договорів як "послуги з утримання об`єктів зливної каналізації та дощоприймальних колодязів", що суперечить основним умовам Договорів 104 та 106 на думку відповідача.

Також, спеціалістом Г.Довнар, проведені розрахунки порівняння трудовитрат в актах виконаних робіт з табелями обліку робочого часу тільки однієї служби експлуатації об`єктів водовідведення (ремонтно-експлуатаційних дільниць 1-5 та дільниці аварійно-ремонтних робіт), хоча роботи за вищевказаними договорами проводилися різними службами, а саме службою експлуатації об`єктів водовідведення (ремонтно-експлуатаційні дільниці РЕД-1, РЕД-2, РЕД-3, РЕД-4, РЕД-5, дільниця аварійно-ремонтних робіт (ДАРР)), службою експлуатації об`єктів водозниження та гідротехнічних споруд (дільниця гідротехнічних споруд, насосних станцій та об`єктів водозниження, дільниця експлуатації водовідвідних систем, дільниця з утримання прибережних зон річок і водойм), дільницею автотранспорту, будмеханізмів та відкачуючих засобів, групою з ремонту технологічного обладнання.

Відповідні звіти вищевказаних дільниць, як вказує відповідач, були заздалегідь направлені на адресу правоохоронного органу на його запит.

Відповідач стверджує, що в переліку використаних спеціалістом Г.Довнар при дослідженні документів комунального підприємства, табелі обліку робочого часу Служби експлуатації об`єктів водозниження та гідротехнічних споруд (дільниця гідротехнічних споруд, насосних станцій та об`єктів водозниження, дільниця експлуатації водовідвідних систем, дільниця з утримання прибережних зон річок та водоймищ), дільниці автотранспорту, будмеханізмів та відкачуючих засобів, групи з ремонту технологічного обладнання, - взагалі відсутні.

Як зазначає відповідач, експертом Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ проводилася експертиза по перевірці висновку Г.Довнар з тим же пакетом документів, за яким вона проводила дослідження (тобто за відсутності значної частини документів, які були наданні в розпорядження органу досудового розслідування).

Окрім іншого, у висновку спеціаліста Г.Довнар наведена таблиця щодо даних Відомості ресурсів до Актів прийому - здачі виконаних робіт та наданих послуг за Договором №104 від 21.03.2022р. (арк.№31 висновку Г.Довнар) за актом №20 до цього договору визначена лише кількість витрат труда робітників будівельників - 817,08 люд.год. та кількість люд.годин витрат труда робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин - 42,83. Разом із тим, відомость ресурсів до Акту №20, також містить і кількість витрат труда робітників, заробітна плата яких передбачена у загально-виробничих витратах - 80,80, що у загальній кошторисній трудомісткості становить 940,71 люд.год.

Аналогічно, по акту №26 до Договору №104, спеціалістом Г.Довнар відображене у своїй таблиці лише кількість витрат труда робітників будівельників - 4781,13люд.год. і кількість люд.годин витрат труда робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин - 13,31.

Тоді, як у відомості ресурсів до цього Акту відображені і кількість люд.годин витрат труда робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням автомобільного транспорту при перевезенні ґрунту і будівельного сміття - 14,63, а також кількість витрат труда робітників, заробітна плата яких передбачена у загально-виробничих витратах - 47,53, що у загальній кошторисній трудомісткості становить 533,71 люд.год.

Така ж ситуація із актом №58 до цього Договору №104, наполягає відповідач, де загальна кошторисна трудомісткість становить 1353,37 люд.годин, тоді як спеціалістом Г.Довнар у свої розрахунках взята лише кількість витрат труда будівельників - 1071,29 люд.годин. та кількість люд.годин витрат труда робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин - 110,75.

Як зазначає відповідач, інші акти приймання - здачі виконаних робіт до Договору №104 Прокурором до матеріалів позовної заяви не долучені, що взагалі позбавляє суд перевірити в цілому обставини, на які посилається Прокурор щодо цього договору.

Так, за твердженнями відповідача, не є зрозумілим, встановлення спеціалістом Г. Довнар, кількість відпрацьованих днів за цим Договором №104 у серпні 2022р, а саме 6 днів. На думку відповідача, помилково взято до уваги дату складання акту форми КБ-2в №26 від 08.08.2022р., оскільки відповідно до вимог п.4.4 цього Договору "Акти наданих послуг передаються Підрядником у повноваженому представнику Замовника не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним". Тобто відомості, які відображені у цьому акті №26 відносяться до виконаних робіт у липні 2022р.

Акт №28 від 08.08.2022р. до Договору №107 від 13.06.2022р. містить відомості про обсяги та вартість виконаних робіт за липень цього року.

Вказана обставина, на думку відповідача, опосередковано підтверджується і складеною спеціалістом Г.Довнар таблицею щодо фактично відпрацьованого часу робітниками КП "КВЗК" за травень - грудень 2022 року, що долучена прокурором у якості додатку до цього висновку. Зокрема, починаючи з 11-го аркушу цього Додатку до висновку спеціаліста, містяться дані про відпрацювання кількості днів та часів слюсарями аварійно-відновлювальних робіт цього комунального підприємства у серпні 2022р., де, на думку відповідача, чітко вбачається що вказані співробітники працювали в середньому 22 - 23 робочих дня у серпні 2022р. Разом із тим, на переконання відповідача, дана таблиця, складена спеціалістом Г.Довнар, містить суттєві суперечливі показники. Наприклад, в цій таблиці зазначене, що слюсарем дільниці аварійно - ремонтних робіт Кругленко В.В. відпрацьовано 16 днів, що на думку спеціаліста Г.Довнар становить 176 часів робочого часу. Але остання цифра, з урахуванням 8-часового робочого дня, відповідає 22 робочим відпрацьованим дням.

Відповідач стверджує, що така невідповідність стосується майже всіх працівників цієї дільниці у серпні 2022р. Саме зведені у цій таблиці дані, в т.ч. і за серпень 2022р., лягли в основу висновку спеціаліста Г.Довнар, про нібито невідповідність фактично відпрацьованого часу за даними табелів обліку робочого часу.

Так, відповідач ставить під сумнів здійснений спеціалістом Г.Довнар "Розрахунок чисельності робітників будівельних спеціальностей по договору про закупівлю №104 від 21.03.2022р." - арк.№ 32 цього Висновку.

Зокрема, відповідач звертає увагу, що у стовпці "Кількість роб.днів" спеціалістом Г.Довнар чотири рази визначена кількість робочих днів у травні - 22, що загалом становить 88 робочих днів у цьому місяці, у вересні, на думку спеціаліста Г.Довнар, кількість робочих днів становить 32дні. Отже, на думку спеціаліста Г.Довнар, загальна кількість робочих днів з травня 2022р. по 12 грудня 2022., які працівники КП "КВЗК" відпрацювали по цьому Договору становить 222 робочих дня, тоді як загальна кількість робочих днів з 8-и часовим робочим днем та 2-а вихідними днями у 2022 році становила 249 днів.

Відповідач зазначає, що у наступному стовпці спеціалістом Г.Довнар наведені виключно числові показники витрати труда робітників-будівельників, що містяться у відомостях ресурсів до кожного акту за Договором №104, хоча нижче вона зазначає, що цифра 10696,89 (складення цифрових показників у люд.годинах витрат труда робітників-будівельників за кожним актом окремо) нібито враховує і цифрові показники у люд.годинах і щодо витрат труда робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин, хоча, як стверджує відповідач, це не відповідає дійсності.

Отже, на думку відповідача, з арифметичної точку зору, не відповідає дійсності викладене у висновку про те, що над виконанням Договору №104 з травня по грудень 2022 року працювало в середньому лише 6 чоловік будівельних спеціальностей, крім того, відповідач вказує на відсутність економічно-логічного зв`язку між даними, які відображені у відомостях ресурсів до Актів форми КБ-2в, щодо встановлення спеціалістом даних стосовно кількості відпрацьованих днів та кількістю задіяних робітників до виконання цього Договору. Аналогінча ситуація стосується і Договору №106 від 26.05.2022 та Договору №107 від 13.06.2022р., як стверджує відповідач.

За твердженнями відповідача, зазначені недоліки висновку Г. Довнар носять системний характер, що неможливо визначити виключно технічною чи арифметичної помилкою.

Відповідач звертає увагу, що вподальшому спеціаліст Г.Довнар складає зведені таблиці з травня 2022р. по грудень 2022р. щодо розрахункової кількості осіб задіяних у виконані усіх трьох догорів суцільним порядком, без будь-якого відокремлення одного договору від іншого, та на підставі цього виводить різницю між кількістю працівників за даними табелю робочого часу та кількістю працівників за даними відомості ресурсів (розрахованих самостійно спеціалістом на підставі невідомої методики) за червень, серпень та грудень 2022р. включно за всіма трьома договорами.

Відповідач стверджує, що спеціалістом Г. Довнар, у таблиці щодо встановлення розміру завданих збитків внаслідок нібито завищення даних обліку трудовитрат у відомостях ресурсів (арк. №55 Висновку), у стовпчиках: - Кількість робочих часів за даними табелю, та - Розрахункова кількість люд.годин наведені цифрові показники, порядок визначення та формування яких, ніяким чином не визначається спеціалістом у попередньо наведених розрахунках, та які стосуються показників за ці місяці вцілому по всіх трьох Договорах.

Так, у відзиві відповідач вказує, що наведені обставини унеможливлюють перевірку цих даних під час судового розгляду з урахуванням обсягу документів, долучених Прокурором до вищевказаного позову.

Крім цього, як стверджує відповідач, під час проведення цієї перевірки спеціалістом Г. Довнар, останньою не враховані інші первинні документи фінансово-бухгалтерського обліку підприємства, які свого часу в повному обсязі були надані на запит правоохоронного органу, а саме:

- табелі обліку робочого часу та виробничі звіти за період січень - квітень 2022 року (позаяк Договір №104 був укладений 21 березня 2022р) дільниць служби експлуатації об`єктів водовідведення (ремонтно-експлуатаційна дільниця №1, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 2, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 3, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 4, ремонтно-експлуатаційна дільниця № 5, дільниця аварійно-ремонтних робіт).

Взагалі, як наполягає відповідач, в дослідженні спеціаліста Г.Довнар відсутнє дослідження та посилання на табелі обліку робочого часу та виробничі звіти: дільниць служби експлуатації об`єктів водозниження та гідротехнічних споруд (дільниця гідротехнічних споруд, насосних станцій та об`єктів водозниження, дільниця експлуатації водовідвідних систем, дільниця з утримання прибережних зон річок та водоймищ), які виконували роботи за Договором №106 від 26.05.2022 р.

Також, за твердженнями відповідача, в дослідженні спеціаліста Г.Довнар відсутнє дослідження та посилання на табелі обліку робочого часу - дільниці автотранспорту, будівельних механізмів та відкачуючих засобів; групи з ремонту технологічного обладнання, що підпорядковані головному механіку, які були задіяні при виконанні робіт за всіма договорами.

Отже, на переконання відповідача, висновок спеціаліста зроблений спеціалістом з неповним використанням всієї первинної фінансово-бухгалтерської документації підприємства, із помилками, на підставі незрозумілої методики щодо визначення кількості працівників, задіяних у виконанні цих Договорів, які є абсолютно різними за предметом договору, і, відтак, самостійного розрахункового встановлення нібито фактично відпрацьованого часу, що безумовно вплинуло на висновки про нібито завищення таких даних і нанесення збитків Позивачу 2.

Виходячи з викладеного відповідач стверджує, що висновок експерта №1850-Е від 17.05.2023р, фактично лише дублює майже в повному обсязі висновок спеціаліста Г.Довнар із повторенням складених нею таблиць, без врахування та виправлення її арифметичних помилок та суттєвим ігноруванням інших вихідних даних, (в т.ч. щодо табелів обліку робочого часу по інших дільницях комунального підприємства, з урахуванням предмету договору за договорами №106 та №107) та які підлягали обов`язковому врахуванню при визначенні правильності даних, що містяться у актах форми КБ-2в та відомостях ресурсів до них.

Так, Відповідачем було замовлене проведення комплексного будівельно-економічного дослідження щодо правильності нарахування та проведення розрахунків за актами приймання-здачі виконаних робіт форми КБ-2в та додатків до них по вищевказаних Договорах №№104, 106 та 107, яке було проведене експертами Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріусуа", та відображене у висновку експертів за №22035/22036/22195 від 12.09.2023р.

Експертами цього експертного закладу були надані такі висновки:

-Розрахунок договірних цін та актів виконаних будівельних робіт відповідають кошторисним нормам України, які в них зазначені.

-нормативно-розрахункові трудовитрати (люд.-год.) в актах виконаних робіт та дані відображені в табелі обліку робочого часу, не пов`язані між собою. Визначення трудовитрат (люд.год) у кошторисній документації при складанні інвесторської документації та при укладанні договору підряду є суто нормативними і не залежить від інших ознак, відокремлених від виду роботи та її обсягів. Отже, дані вказані в актах виконаних робіт та дані табелю робочого часу не належать порівнянню, оскільки за табелем обліку робочого часу сплачується процес праці, а кошторисом передбачена сплата результатів будівельних робіт.

-оскільки нормативно-розрахункові трудовитрати (люд.год) в актах виконаних робіт та дані відображені в табелі обліку робочого часу, не пов`язані між собою, то вони порівнянню не підлягають.

-в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта - економіста та виходячи з висновків експертів - будівельників по другому та третьому питанням, документально підтвердити висновок спеціаліста Г.Довнар від 12.04.2023 щодо встановленої спеціалістом суми збитків в розмірі 1447657,54грн, завданих під час документального оформлення господарських операцій на виконання договорів № 104 від 21.03.2022, № 106 від 26.05.2022, № 107 від 13.06.2022, укладених між КП "КВЗК" та Департаментом будівництва та шляхового господарства ХМР, не є можливим, з причин докладно наведених у дослідницькій частині.

Представник відповідача також звертає увагу суду, що всі без виключення акти прийому-здачі виконаних робіт форми КБ-2в, перед їх підписанням також проходили перевірку у Замовника (Позивача 2) на предмет правильності нарахувань та відображень фактичного обсягу виконаних робіт та наданих послуг. Жодних зауважень від Замовника щодо складених актів прийому-здачі виконаних робіт до Виконавця (Відповідача) за вказаними договорами не надходило.

Відповідач наполягає, що в основу розрахунків спеціаліста Г.Довнар були покладені методи, які взагалі не можуть використовуватися під час виконання робіт за договорами поточного ремонту об`єктів зливової каналізації та дощоприймальних колодязів, чи надання послуг з утримання об`єктів зливової каналізації та дощоприймальних колодязів, утримання гідротехнічних споруд, водних об`єктів та об`єктів водозниження, шляхом порівняння кошторисних трудовитрат у відомостях ресурсів до таких актів з даними табелів обліку робочого часу.

Відповідач стверджує, що безпідставне погодження експертом Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ з такими висновками спеціаліста Г. Довнар, ставить під обґрунтований сумнів висновок експерта щодо його правильності та повноти експертного дослідження.

Відтак, за твердженнями відповідача, слідує, що комісійний висновок експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріусуа", за №22035/22036/22195 від 12.09.2023р. (додається до відзиву), є більш вірогідним та достовірним, ніж висновок експерта наданий Прокурором.

Відповідач вказує, що з урахуванням того, що Прокурором на підтвердження вимог, викладених у позовній заяві, ніяких інших доказів, окрім спірних висновків спеціаліста Г.Довнар та експерта Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ, не надано, слідує висновок про відсутність будь - яких підстав для задоволення цього позову, в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Третя особа в своїх поясненнях вказує, що з метою спростування висновків "спеціаліста" проведена судова економічна експертиза у Харківському НДЕКЦ. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-23/16907-ЕК від 23.08.2023 встановлено: висновок спеціаліста від 12.04.2023 року "Про дослідження у кримінальному провадженні №42023222010000105 від 22.03.2023 року", складений спеціалістом Ганною ДОВНАР, щодо встановленою спеціалістом суми збитків в розмірі 1447657,54 гривень, завданих під час документального оформлення господарських операцій на виконання договорів №104 від 21.03.2022, №106 від 26.05.2022, №107 від 13.06.2022, укладених між Комунальним підприємством "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливової каналізації" (код ЄДРПОУ 34953769) та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 34861610), - документально не підтверджується".

Представник третьої особи вказує, що у висновку на сторінці 20 вказано, що фактичні витрати на оплату праці, що відображені у бухгалтерському обліку у складі собівартості реалізованих послуг не мають співпадати з розміром заробітної плати відображеної у складі договірної ціни та у акті форми КБ-2в.

Також, 3-я особа акцентує увагу, що наданий прокурором висновок експерта №1850-Е від 17.05.2023 не має самостійного доказового значення, оскільки предметом дослідження експертизи є висновок "спеціаліста". Недопустимість висновку "спеціаліста" як доказу (відсутність права на надання висновку в межах кримінального провадження відповідно до п.7 ч.4 ст.71 КПК України) автоматично призводить до недопустимості, як доказу в господарській справі, і висновку експерта.

Так, за твердженнями 3-ї особи, прокурор не обґрунтував, які саме протиправні дії вчинив відповідач, які перебувають в прямому причинному зв`язку з наслідками у виді збитків, не довів, що такі наслідки взагалі були. Наявність збитків прокурор намагається обґрунтувати лише такою тезою, що "витрати на оплату праці мають бути тотожними розмірам заробітної плати у складі договірної ціни", однак, цей висновок, на думку третьої особи, є абсурдним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства, спростовується висновком експерта, який надав відповідач КП "КВЗК".

Третя особа в своїх поясненнях вказує, що внаслідок виконання договору підряду збитки можуть виникнути, якщо виконані роботи, вказані в акті виконаних робіт, не відповідають договірній ціні. Натомість, третя особа переконана, що договірні ціни повністю відповідають актам виконаних робіт. Водночас, прокурор взагалі не надав суду договірні ціни та інші додатки до договорів, отже, на підставі наданих прокурором документів неможливо задовольнити позов. Водночас, строк для надання прокурором доказів вже сплив, оскільки докази позивачем подаються разом з позовом.

Щодо подання прокурором виписок з веб-ресурсу spending на підтвердження оплат між учасниками договірних відносин 3-я особа повідомляє, що сплата коштів за договором має підтверджуватися належними засобами доказування - виписками банків, платіжними дорученнями, які відповідають нормам чинного законодавства.

У відповіді на відзив прокурор вказує, що відповідач у відзиві наголошує на тому, що висновок спеціаліста-економіста Довнар від 12.04.2023, яким визначено суму збитків при виконанні договорів про закупівлю № 104 від 21.03.2022, № 106 від 26.05.2022, № 107 від 13.06.2022, укладених між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та КП КВЗК, в розмірі 1447657,54 грн, не є доказом в розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 298-1 КПК України, оскільки висновок спеціаліста є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, а не про злочини. Однак, процесуальні обмеження джерел доказів у кримінальному процесі не виключають можливість використання висновку спеціаліста-економіста від 12.04.2023 у господарському процесі при розгляді справи № 922/4356/23 як письмового доказу з урахуванням критеріїв доказів, передбачених статтями 76-79 ГПК України.

За твердженнями прокурора, висновок спеціаліста-економіста від 12.04.2023 слід розглядати у сукупності з іншими письмовими доказами, доданими прокурором до позовної заяви: висновком судово-економічної експертизи від 17.05.2023, договорами про закупівлю № 104 від 21.03.2022, № 106 від 26.05.2022, № 107 від 13.06.2022, табелями обліку робочого часу, актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та відомостями ресурсів тощо.

Прокурор вказує, що у висновку експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1850-Е від 17.05.2023 вказано, що висновки спеціаліста Довнар від 12.04.2023 документально підтверджуються в частині завданих збитків у сумі 1447657,54 грн.

За твердженнями прокурора, експертом проаналізовані первинні документи КП "КВЗК" - відомості ресурсів до актів виконаних будівельних робіт КБ-2в і табелі обліку робочого часу працівників підприємства та виявлено різницю між фактично відпрацьованим часом робітниками, залученими до виконання робіт за переліченими вище договорами підряду, та даними щодо використаної праці робітників (людино-годин), наведеними у відомостях ресурсів до актів виконаних будівельних робіт.

При цьому, прокурор зазначає, що висновок експерта є більш вагомим доказом за інші письмові докази.

За твердженнями прокурора, у відзиві міститься не підкріплене жодними доказами твердження, що спеціалістом Довнар та експертом Закарпатського відділення ЛНДІСЕ, при проведенні розрахунків порівняння трудовитрат в актах виконаних робіт з табелями обліку робочого часу врахований робочий час тільки однієї Служби експлуатації об`єктів водовідведення (ремонтно-експлуатаційних дільниць та дільниці аварійно-ремонтних робіт), хоча роботи за вищевказаними договорами проводилися як Службою експлуатації об`єктів водовідведення, так і Службою експлуатації об`єктів водозниження та гідротехнічних споруд КП "КВЗК".

Прокурор вказує, що твердження у висновку експертизи від 12.09.2023 щодо необов`язковості ведення на підприємстві табелів обліку табелю обліку робочого часу та, відповідно, неможливості документального підтвердження табелями обсягів виконаної роботи, є помилковим. Посилання у висновку на те, що дані в табелях не можна порівнювати з даними відомостей ресурсів, оскільки в останніх застосовується нормативна (розрахункова) одиниця - людино-години, також є помилковим, оскільки спеціалістом-економістом Довнар і Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ при дослідженні первинних документів - табелів та відомостей ресурсів - визначено саме різницю в розрахунковій кількості людей, яка виведена шляхом виявлення невідповідностей між витратами труда робітників (люд.-год.) за відомостями ресурсів та кількістю фактично відпрацьованих робітниками годин за табелями.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладені між сторонами договори, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договорами будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 ЦК України.

За свою суттю (змістом) перелічені вище договори про закупівлю № 104 від 21.03.2022, № 106 від 26.05.2022, № 107 від 13.06.2022, згідно з якими Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради сплачено бюджетні кошти КП "КВЗК" за виконані протягом 2022 року роботи, є договорами підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно з ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи у межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо.

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов`язання є відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання (боржник), має відшкодувати завдані порушенням збитки кредиторові. Згідно з частиною 2 статті 623 ЦК України, обов`язок доказування розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, покладається на кредитора.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; за приписами ст. 22 Цивільного кодексу України право на відшкодування збитків має особа, якій завдано збитків порушенням її цивільного права.

Отже, виходячи з системного аналізу змісту статей 22, 611, 623, 852, 858 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов`язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Прокурор, звертаючись до суду з відповідним позовом вказує, що заподіяння ОСОБА_1 шкоди Харківській міській територіальній громаді у розмірі 1447657,54 грн. підтверджується: фактом підписання ним, як уповноваженою службовою особою КП "КВЗК" відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт, до яких внесено недостовірні відомості щодо використання праці робітників КП "КВЗК" в бік завищення та які містили нереальні показники, що призвело до надмірного та необґрунтованого перерахування бюджетних коштів на вказану суму; висновком спеціаліста-економіста Довнар від 12.04.2023; висновком експерта Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи №1850-Е від 17.05.2023; табелями обліку робочого часу працівників КП "КВЗК", у яких фактично відпрацьований час не відповідає відомостям ресурсів до актів виконаних будівельних робіт КБ-2в. Отже, на підставі частини 1 статті 1172 ЦК України КП "КВЗК" повинно відшкодувати Харківській міській територіальній громаді шкоду, завдану її працівником - головним інженером підприємства Заліським В.М.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збітків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність (протиправність) поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

- вину заподіювана шкоди як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 № 922/1705/20, від 02.11.2021 № 918/1131/20, від 28.10.2021 №910/9851/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 15.06.2021 у справі №918/864/20, від 18.05.2021 у справі № 925/1328/19, від 08.09.2020 у справі №926/1904/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 28.04.2022 у справі №910817376/19, від 09 серпня 2022 у справі № 902/1038/21).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміють матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності та полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки врегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Разом з тим 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, із введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. При цьому аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, в основу підтвердження заподіяних збитків прокурор поклав висновок спеціаліста-економіста Довнар від 12.04.2023 та висновок експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи №1850-Е від 17.05.2023 відповідно до яких сума збитків у кримінальному провадженні №42023222010000105 від 22.03.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, при здійсненні державних закупівель Комунальним підприємством "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації" (код ЄДРПОУ 34953769) на виконання договорів про закупівлю №104 від 21.03.2022 року, №106 від 26.05.2022 року, №107 від 13.06.2022 року укладених з Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 34861610), складає 1447657,54 грн.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

З положень даної статті вбачається, що спеціалістом є особа, яка призначена саме судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Проте, Господарським судом Харківської області для розгляду даної справи та вчинення процесуальних дій спеціаліст не призначався.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду 31.05.2022 у справі №904/3242/18).

Оскільки, висновок спеціаліста-економіста Довнар від 12.04.2023 здійснено саме в межах кримінального провадження у відповідності до положень Кримінального процесуального кодексу України та не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України (ст. 71), а, відтак, не є належним та допустимим доказом у відповідності до положень ст. 76, 77 ГПК України, тому суд не приймає висновок спеціаліста-економіста Довнар від 12.04.2023, як належний по даній справ доказ.

У висновку експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи №1850-Е від 17.05.2023 надано наступні висновки:

- розрахунок договірних цін та актів виконаних будівельних робіт відповідають кошторисним нормам України, які в них зазначені; (1 питання)

- нормативно-розрахункові трудовитрати (люд.-год.) в актах виконаних робіт та дані відображені в табелі обліку робочого часу, не пов`язані між собою; визначення трудовитрат (люд.-год.) у кошторисній документації при складанні інвесторської документації та при укладанні договору підряду є суто нормативними і не залежіть від інших ознак, відокремлених від виду роботи та її обсягів. Отже, дані вказані в актах виконаних робіт та дані табелю обліку робочого часу не належать порівнянню, оскільки за табелем обліку робочого часу сплачується процес праці, а кошторисом передбачена сплата результатів будівельних робіт; (2 питання)

- оскільки нормативно-розрахункові трудовитрати (люд.-год.) в актах виконаних робіт та дані відображені в табелі обліку робочого часу не пов`язані між собою, то вони порівнянню не підлягають; (3 питання)

- в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста та виходячи з висновків експертів-будівельників по другому та третьому питанням, документально підтвердити висновок спеціаліста Ганни Довнар (Висновок спеціаліста від 12.04.2023 року "Про дослідження у кримінальному провадженні №42023222010000105 від 23.03.2023 року" щодо встановленої спеціалістом суми збитків в розмірі 1447657,54 грн., завданих під час документального оформлення господарських операцій на виконання договорів №104 від 21.03.2022, №106 від 26.05.2022, №107 від 13.06.2022 укладених між Комунальним підприємством "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації" (код ЄДРПОУ 34953769) та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 34861610), не є можливим, з причин докладно наведених у дослідницькій частині. (4 питання)

Як вбачається з висновків на питання 1-3 експертами не встановлено порушень під час виконання договорів №104 від 21.03.2022, №106 від 26.05.2022, №107 від 13.06.2022 укладених між Комунальним підприємством "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації" (код ЄДРПОУ 34953769) та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 34861610).

Щодо висновку по четвертому питанню, то в даному випадку здійснювалась оцінка висновку спеціаліста Ганни Довнар від 12.04.2023 та відповідно експерт вказав, що в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста та виходячи з висновків експертів-будівельників по другому та третьому питанням, документально підтвердити висновок спеціаліста Ганни Довнар (Висновок спеціаліста від 12.04.2023 року) - не є можливим.

Отже, суд доходить висновку, що за результатами проведеної експертизи Закарпатським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи №1850-Е від 17.05.2023, не підтверджується сума збитків в розмірі 1447657,54 грн., завданих під час документального оформлення господарських операцій на виконання договорів №104 від 21.03.2022, №106 від 26.05.2022, №107 від 13.06.2022 укладених між КП "Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації" та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

Слід звернути увагу на те, що про відсутність вищевказаних збитків дійшли висновку експерти Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса" під час проведення комплексного будівельно-економічного дослідження щодо правильності нарахування та проведення розрахунків за актами приймання-здачі виконаних робіт форми КБ-2в та додатків до них по вищевказаних Договорах №№104, 106 та 107, що відображено у висновку №22035/22036/22195 від 12.09.2023 та експерти Харківського НДЕКЦ за результатами проведеної судової економічної експертизи№СЕ-19/121-23/16907-ЕК від 23.08.2023.

Дані висновки експертів відповідають положенням 76, 77 та 98 ГПК України, а отже приймаються судом.

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зокрема, у Постанові Верховного суду від 16 березня 2023 року у справі № 925/400/21 зазначено наступне: "Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.".

За результатами розгляду даної справи судом встановлено, що прокурором не витримано тягар доказування щодо заподіяння відповідачем Харківській міській територіальній громаді збитків внаслідок порушень, допущених під час виконання у 2022 році договорів закупівлі на загальну суму 1447657,54 грн, та, у зв`язку з чим, судом не встановлено наявності складу цивільного правопорушення (неправомірність (протиправність) поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина), а отже відсутні підстави для задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати покладаються на прокурора в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-235, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено та підписано протягом десяти днів.

Повне рішення складено "18" березня 2024 р.

СуддяЛ.В. Шарко