Постанова

від 18.03.2024 по справі 400/6835/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6835/23

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 07.12.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Вуїв О.В. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року адвокат Вуїв О.В. в інтересах ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (надалі відповідач, ВЛК), в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлену витягом з протоколу засідання №16 від 02.01.2023 року, щодо встановлення причинного зв`язку поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати 18 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно провести військово-лікарську експертизу щодо встановлення причинного зв`язку поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити причинний зв`язок поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_2 у формулюванні, передбаченому п.п.«б» п.21.5 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України: «Поранення, яке призвело до смерті, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її син ОСОБА_2 загинув під час несення військової служби при виконанні обов`язків військової служби, перебуваючи на блок посту в с.Таборівка Вознесенського району. У сповіщенні з військової частини вказано, що смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. За результатами службового розслідування визнано, що загибель ОСОБА_2 відбулася в результаті необхідної оборони військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від суспільно-небезпечного посягання ОСОБА_2 на життя та здоров`я інших військовослужбовців. Документи з приводу загибелі сина позивача були направлені до відповідача для встановлення причинного зв`язку його поранення, яке призвело до загибелі. Відповідно до витягу з протоколу засідання ВЛК від 02.01.2023 року

№16 поранення ОСОБА_2 , яке призвело до смерті, одержане в результаті нещасного випадку та пов`язане з проходженням військової служби, а не з виконанням обов`язків військової служби. З таким висновком відповідача позивач не погоджується, вважаючи, що ВЛК повинна була встановити причинний зв`язок поранення, яке призвело до смерті її сина, як такого, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, адвокат Вуїв О.В. в інтересах позивача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу №16 від 25.02.2022 року ОСОБА_2 був призначений на посаду стрільця 3-го відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

На підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО №13 від 05.03.2022 року, в рамках плану оборони міста Вознесенськ та Южноукраїнськ, солдат ОСОБА_2 у складі підрозділу заступив на бойове чергування на посту в селі Таборівка, Вознесенського району, Миколаївської області.

17.03.2022 року під час несення служби на блок посту №3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », стрілець 3-го відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 отримав поранення, в результаті якого ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у лікарні.

У сповіщенні №8 від 18.03.2022 року вих.№61, яке військова частина НОМЕР_1 направила в адрес Вознесенської РТЦК та СП Миколаївської області, викладено прохання сповістити родину про те, що стрілець 3-го відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 загинув під час несення служби, і смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

За вказаним фактом Вознесенським РУ ГУНП в Миколаївській області відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №1202215190000180 від 18.03.2022 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2022 року №3 призначено проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли загибелі ОСОБА_2 .

На підставі наказу командира НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України (по особовому складу) від 02.04.2022 року №12-РС, військовою частиною НОМЕР_1 , був виданий наказ №39 від 02.04.2022 року, про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу Збройних Сил України, у зв`язку з загибеллю з формулюванням «Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби».

17.05.2022 року наказом №57 затверджено акт службового розслідування, в якому викладені наступні обставини загибелі солдата ОСОБА_2 :

- о 22:06 год 17.03.2022 року надійшло повідомлення, що під час несення служби на блок посту АДРЕСА_1 ОСОБА_2 з невідомих причин відкрив вогонь по особовому складу блок посту №3 та намагався залишити місце несення служби зі зброєю;

- о 22:50 год 17.03.2022 року при здійсненні заходів по затриманню ОСОБА_2 , військовослужбовцями в/ч НОМЕР_2 було застосовано зброю, в результаті чого ОСОБА_2 отримав вогнепальне поранення;

- о 23:02 год 17.03.2022 р. надано першу медичну допомогу та направлено до ЦРЛ м. Вознесенська, солдат ОСОБА_2 помер під час надання медичної допомоги на території лікарні.

За висновками службового розслідування визнано, що загибель ОСОБА_2 відбулася в результаті необхідної оборони військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від суспільно-небезпечного посягання ОСОБА_2 на життя та здоров`я інших військовослужбовців.

Постановою слідчого про закриття кримінального провадження від 14.06.2022 року діяння ОСОБА_2 кваліфіковані як протиправні.

На засіданні 18 Регіональної військово-лікарської комісією Міністерства оборони України, по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яке оформлено протоколом №16 від 02.01.2023 року, вирішено наступне:

«Поранення солдата ОСОБА_2 , 1985 р.н., «Гостра крововтрата. Травма неуточнених кровоносних судин в області живота», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтво про смерть НОМЕР_5 , виданим 21.03.2022 року, постановою про закриття кримінального провадження від 14.06.2022 року №12022152190000180, актом службового розслідування по факту загибелі військовослужбовця,- поранення, яке призвело до смерті, одержане в результаті нещасного випадку, так, пов`язане з проходженням військової служби».

Це рішення ВЛК є предметом оскарження у даній справі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного:

- суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття ВЛК певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і в межах розгляду даної справи суд не може надавати власну оцінку на предмет наявності та/або відсутності причинно-наслідкового зв`язку між пораненням загиблого, яке призвело до смерті останнього, та діями загиблого, внаслідок яких він отримав поранення (під час виконання службового обв`язку чи під час походження служби);

- вирішуючи питання про причинний зв`язок між пораненням та проходженням військової служби загиблим ОСОБА_2 (під час виконання військових обов`язків чи під час походження військової служби загиблим), відповідач досліджував виключно ті документи, які були направлені військовою частиною НОМЕР_1 до ВЛК;

- позивач у межах даного позову не оскаржує жодної дії ВЛК при проведенні експертизи, не оскаржує процедуру проведення експертизи;

- позивачем не оскаржувалися Накази №39 командира в/ч НОМЕР_1 з різним змістом, витяг з якого став однією з підстав для прийняття оскаржуваного висновку ВЛК;

- відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у межах та у спосіб, визначений законом, виходячи зі змісту документів, які були надані йому на розгляд військовою частиною НОМЕР_1 .

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції з тих підстав, що всі обставини загибелі ОСОБА_2 вказують на те, що він загинув в результаті нещасного випадку, який стався при виконанні ним обов`язків військової служби, і такий нещасний випадок не був оформлений з дотриманням вимог чинного законодавства зі складанням певних необхідних в такому випадку документів, але це не має впливати на права позивачки, та їх реалізація не повинна ставитися під умову обов`язкового складення таких документів.

Апелянт стверджує, що відповідно до Акта службового розслідування ОСОБА_2 отримав поранення під час несення ним служби на блок посту АДРЕСА_1 військової частини НОМЕР_1 , а тому відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» він вважався таким військовослужбовцем, що виконував обов`язки військової служби, і саме тому одержане ним поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Апелянт також зауважує, що відсутні підстави для висновку ВЛК про одержання ОСОБА_2 поранення внаслідок правопорушення, оскільки акт службового розслідування, не може бути доказом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а вина загиблого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.115 КК України, не доведена ні вироком суду, ні постановою про закриття кримінального провадження у справі по його обвинуваченню в цьому правопорушенні.

Апелянт вказує на те, що ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 18.01.2023 року постанова слідчого від 14.06.2022 року про закриття кримінального провадження №12022152190000180 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України була скасована, та суд зобов`язав слідчого поновити досудове слідство та провести всі необхідні слідчі дії, і на сьогоднішній день досудове слідство триває.

В якості документального підтвердження своєї позиції апелянт посилається на документи, які складені військовою частиною НОМЕР_1 і в яких зазначено, що смерть ОСОБА_2 , пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, а саме: наказ про виключення зі списків особового складу від 02.04.2022 року №39, сповіщення №8 від 18.03.2022 року вих. №61 та витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу в/ч НОМЕР_1 за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року (всі документи складені у військовій частині НОМЕР_1 ).

Посилаючись на ці документи апелянт вважає, що відповідач повинен встановити причинний зв`язок як зазначено у вищевказаних документах: «смерть ОСОБА_2 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, а також висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 року №402 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, зі змінами (далі - Положення 402). військово-лікарська експертиза визначає:

- придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів;

- установлюєпричинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв);

- визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Абзацом 7 п.1.3 глави 1 розділу І Положення 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до п.21.7 глави 21 розділу II Положення 402 (в редакції на час виникнення спірних відносин) постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 року за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Абзацом 1 п.21.25 глави 21 розділу II Положення 402 (в редакції на час виникнення спірних відносин) при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально- профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляд засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв стосовно ОСОБА_2 , командиром військової частини НОМЕР_1 супроводжувальним листом за вих. №1363 від 09.11.2022 року були подані такі документи:

- витяг з особової справи;

- лікарське свідоцтво про смерть;

- свідоцтво про смерть;

- копія акту службового розслідування;

- витяг з іменного списку;

- витяг з наказу про виключення зі списків особового складу.

Колегія суддів вважає, що оскільки військова частина НОМЕР_1 не надала відповідачу довідку про обставини травми або акт про нещасний випадок, то виходячи з приписів п.21.25 глави 21 розділу II Положення 402, відповідач в період дії в Україні військового часу цілком правомірно прийняв спірне рішення про причинний зв`язок отриманих солдатом ОСОБА_2 поранень, в тому числі, на підставі акту службового розслідування.

Так, в п.2 Акту службового розслідування зазначено, що під час несення служби на блок посту №3 «с. Таборівка» військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 з невідомих причин відкрив вогонь по особовому складу блок посту №3 та намагався залишити місце несення служби зі зброєю.

У пункті 3 Акту службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 намагаючись самовільно покинути місце несення служби відкрив вогонь у повітря та в напрямку особового складу, не підкоряючись проханню віддати автомат та продовжуючи намір покинути місце служби і відстрілюючись від інших військовослужбовців особового складу.

Відповідно до п.21.5. Положення 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

- вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

- вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

З урахуванням наведених нормативних положень та з`ясованих під час службового розслідування обставин загибелі солдата ОСОБА_2 , колегія суддів погоджується з позицією відповідача, що такі обставини не дають підстав вважати загибель ОСОБА_2 такою, що трапилась під час виконання обов`язків військової служби.

За таких обставин, викладений в спірній постанові відповідача висновок про те, що поранення, яке призвело до смерті, одержане в результаті нещасного випадку, так, пов`язане з проходженням військової служби, не є безпідставним та необґрунтованим, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення позовних вимог.

Наявна довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.06.2023 року №1171/01, яка за часом виготовлена пізніше, ніж спірне рішення відповідача, за своїм змістом в частині опису обставин загибелі ОСОБА_2 , не суперечить обставинам викладеним в акті службового розслідування, що також свідчить про відсутність підстав для перегляду оскаржуваної постанови відповідача в частині висновку про причинний зв`язок поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_2 ..

Колегія суддів відхиляє також посилання апелянта на те, що постанова слідчого від 14.06.2022 року про закриття кримінального провадження №12022152190000180 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України була скасована ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 18.01.2023 року, і слідство по цій кримінальній справі ще триває, оскільки це не є обставиною, яка на даний час доводить помилковість висновку спірної постанови відповідача щодо причинного зв`язку поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_2 ..

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Вуїв О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька