Ухвала

від 19.03.2024 по справі 725/2169/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022262020004038 від 29.12.2022року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від01лютого 2024року, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянинаУкраїни, уродженця м. Чернівців, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , неодруженого, із професійно-технічною освітою, непрацюючого, раніше неодноразово засудженого, останній раз: - вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 грудня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого по відбуттю покарання 28 жовтня 2022 року;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01лютого 2024року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185ККУкраїни та за його вчинення призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 визначено відраховувати з 17 лютого 2022 року, тобто з часу фактичного затримання, зарахувавши в строк призначеного покарання, відповідно до вимог ст. 72 КК України, період перебування його під вартою.

Обрану у відношенні ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишено без змін, до набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на

ЄУНСС: 725/2169/23 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9

НП: 11-кп/822/133/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

проведення судових експертиз в загальній сумі 8 872 (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні.

Задоволено цивільний позов ТОВ «Нова Пошта» до ОСОБА_6 про відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Нова Пошта» завдану матеріальну шкоду в розмірі 17 345 (сімнадцять тисяч триста сорок п`ять) грн 07 коп.

Вирішено долю речових доказів.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, обвинувачений ОСОБА_6 , будучи неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену судимість, повторно вчинив ряд крадіжок - таємне викрадення чужого майна, за кваліфікуючими ознаками: вчинені повторно, з проникненням до іншого приміщення та в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , у період часу з 23 год 00 хв. по 23 год 10 хв. 28 грудня 2022року діючи в умовах воєнного стану, який був введений 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, повторно, протиправно, шляхом пошкодження дверей проник до приміщення кав`ярні RAFF COFFEE за адресою АДРЕСА_2 , звідки викрав 10 000 грн, планшет марки «Apple Inc.» марки «Ipad Air2», вартістю 5 350 грн та генератор марки «Lunх» модель «Gsem 8250 TBE», вартістю 100 000 грн.

В подальшому ОСОБА_6 з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми діями спричинив ФОП « ОСОБА_10 » матеріальну шкоду на загальну суму 115 350 грн.

31 грудня 2022 року, ОСОБА_6 , в період часу з 14 год 30 хв. по 14 год 50 хв., діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи на території «УТОС», що по провулку Ентузіастів, 5 в м. Чернівці, з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, повторно, протиправно, шляхом розбиття скла в дверях проник до приміщення цеху Чернівецького учбово-виробничого підприємства № 2 Чернівецького учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих, звідки таємно викрав інструменти, а саме: дві сокири ТМ «Texnics» модель «Din 39-619», вартістю 526 грн 02 коп. та два болторізи марки «ТМ МТХ» (785359), розміром 40 мм, вартістю 896 грн 52 коп.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_6 з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив шкоду Чернівецькому учбово-виробничому підприємству № 2 Чернівецького учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих на загальну суму 1 422 грн 54 коп.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 у період часу з 16 год 20 хв. по 21 год 58 хв., 31 грудня 2022 року, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи на території «УТОС», що по АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, повторно, протиправно, шляхом віджиму вхідних дверей проник до приміщення механічної майстерні, звідки викрав майно, що належало ОСОБА_11 , а саме: човниковий мотор «Меркурій F6МН», вартістю 38 880 грн 33 коп., ехолот безпровідний «LUCKY FFW718», вартістю 1 434 грн 33 коп., балон газовий туристичний польський вартістю 3 500 грн, ящик риболовний зі снастями вартістю 15 000 грн, коробку з двохперими фрезами вартістю 5 000 грн, туристичну палатку «Дакота» вартістю 697 грн 33 коп., а також викрав речі, які належали Чернівецькому учбово-виробничому об`єднанню Українського товариства сліпих, а саме: оснастка для фрезерного станка вартістю 10 000 грн, плоско-паралельні лещата вартістю 5000грн, станок для шліфування офсетних валів вартістю 10 000 грн.

В подальшому ОСОБА_12 з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив шкоду ОСОБА_11 та Чернівецькому учбово-виробничому об`єднанню Українського товариства сліпих на загальну суму 89 520 грн 99 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 11 січня 2023 року о 08год 50 хв., діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщенні «Нова пошта» відділення 32, що розташоване у м. Чернівці, вул. Головна 226, з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, повторно, протиправно, шляхом вільного доступу з прилавка викрав мобільний термінал марки «ZEBRA», модель «ТС26ВК», вартістю 29 125 грн 10 коп., який належав ТОВ «Нова Пошта».

В подальшому ОСОБА_6 з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив шкоду ТОВ «Нова Пошта» на вищевказану суму.

Крім того, 29 січня 2023 року близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, повторно, протиправно, під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка взяв у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого у АДРЕСА_3 мобільний телефон та перерахував грошові кошти за допомогою мобільного додатку з банківського рахунку ОСОБА_13 на мобільний телефон номер НОМЕР_1 та на банківський рахунок НОМЕР_2 загальною сумою 8 344 грн.

В подальшому ОСОБА_6 з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив шкоду ОСОБА_13 на вищевказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 30 січня 2023 року, в період часу з 17 год 08 хв. по 17 год 10 хв., діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщенні магазину «Габіс, що розташоване у м. Чернівці, вул.Головна 200, з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, повторно, протиправно, шляхом проникнення до службового приміщення, таємно викрав гаманець, в середині якого були грошові кошти в сумі 300 грн., банківські картки та Power Bank марки «Zhong Ou» моделі « ZO-DY011» 20000 mAh, вартістю 804 грн 53 коп., що належали ОСОБА_14 .

В подальшому ОСОБА_6 розрахувався банківською картою потерпілої на суму 264 грн в магазині «Продукти 24», який розташований за адресою м.Чернівці, вул. Головна, 178 А й відповідно спричинив шкоду ОСОБА_14 на загальну суму 1 368 грн 53 коп.

Крім того, 30 січня 2023 року близько 19 год 15 хв. ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в автомобілі, який рухався по вул. Руська в напрямку виїзду з міста, з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, повторно, протиправно, таємно викрав гаманець ОСОБА_15 , в якому знаходилися грошові кошти в сумі 2 500 грн.

В подальшому ОСОБА_6 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив шкоду ОСОБА_15 на вищевказану суму.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.

Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що він не заперечуючи правової кваліфікації своїх дій та доведеності його вини у скоєному кримінальному правопорушенні, просить оскаржуваний вирок змінити, пом`якшивши призначене йому покарання та застосувати до нього вимоги ст.69КК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що суд при призначенні йому покарання не врахував, що він щиросердечно зізнався в скоєному злочині, співпрацював із слідством.

Зазначав, що він зрозумів свою провину та щиро кається у вчиненому.

Зі змісту апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 вбачається, що він не оспорюючи правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та доведеності його вини у скоєному кримінальному правопорушенні просить оскаржуваний вирок змінити, пом`якшивши призначене покарання ОСОБА_6 .

Вважає, що районний суд належним чином не врахував пом`якшуючі обставини при призначенні обвинуваченому покарання, зокрема, що обвинувачений щиро розкаявся та активно спряв розкриттю злочинів, відсутність претензій, як матеріального так і морального характеру з боку потерпілих, окрім « ОСОБА_16 », визнання вини, часткове відшкодування шкоди, те, що обвинувачений попросив вибачення у потерпілих.

Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.

Потерпілі: ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та їх представники: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, до апеляційного суду не з`явилися та не повідомили суд про поважність причин їхньої неявки, що у відповідності до положень ч. 4 ст.405 КПК України, не перешкоджає подальшому судовому розгляду.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 , які підтримали подані ними апеляційні скарги та просили задовольнити їх з підстав, у них зазначених, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, вважавши вирок районного суду законним та обґрунтованим, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, а також висновки суду про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України в поданих апеляційних скаргах не заперечуються, таким чином колегія суддів не переглядає та не наводить доводів на їх підтвердження.

Стороною захисту та обвинуваченимоскаржується, зокрема, правильність призначеного ОСОБА_6 покарання.

Аналізуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, колегія суддів вважає, що воно обрано згідно загальних принципів призначення покарання та у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України та роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме: з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України, з яким погоджується і колегія суддів.

Твердження в апеляційних скаргах апелянтів про можливість пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання, є неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу.

Суд виходячи із загальних засад призначення покарання, визначенихст.65КК України, врахував тяжкість злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням проти власності, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , його вік, незадовільний стан здоров`я, який підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема наявність відкритої форми туберкульозу та гепатиту С, а також те, що він не перебував на обліку у лікаря-нарколога, однак не перебуває на обліку у лікаря психіатра, неодружений, на утриманні дітей чи інших осіб немає, тривалий час не працює, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість якого не знята на не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про сталість його незаконної поведінки.

До обставин, які відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд відніс: визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, зокрема в ході проведення слідчого експерименту обвинувачений добровільно повідомляв усі обставини вчинення ним крадіжок, а також часткове відшкодування шкоди.

Обставин, які відповідно дост. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, кількість епізодів крадіжок та значну суму викраденого майна, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та наявність обставин, що пом`якшують покарання, ОСОБА_6 , а також враховуючи те, щоне зважаючи на обізнаність щодо правових наслідків повторного вчинення злочину, обвинувачений належних висновків для себе не зробив та будучи звільненим з місць позбавлення волі28жовтня 2022 рокута маючи не зняту та не погашену судимість вже в кінці грудня 2022 року вчинив новий умисний корисливий злочин, що на переконання суду свідчить про його схильність до вчинення суспільно-небезпечних діянь, а тому при визначенні відповідного виду покарання районний суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства та покарання йому слід призначити в межах санкції ч. 4 ст.185ККУкраїни у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування вимог ст.ст.69,75 КК Українирайонним судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та мотивовано призначив покарання, у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами обвинуваченого та захисника про пом`якшення покарання, судова колегія також виходить з позиції Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» при розгляді справ застосовується, як джерело права.

Так, у справі Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява №10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти Росії» від24.03.05 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти Росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези суду, щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, який ніде не працює, відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, спосіб вчинення злочинів, кількість епізодів, відношення обвинуваченого до вчиненого, те, що завдану шкоду усім потерпілим обвинувачений не відшкодував, думку потерпілих, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому ОСОБА_6 , покарання у виді позбавлення волі є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, що відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України, а тому підстав для пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання, про яке йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Підстав вважати, що призначене ОСОБА_6 покарання є явно несправедливим через суворість або призначеним у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд не вбачає.

При цьому, колегія суддів зауважує, що приписи ст. 69 КК надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину».

На переконання апеляційного суду зазначені в апеляційних скаргах обставини істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та вже були належним чином враховані районним судом, як при встановленні особи обвинуваченого, так і у своїй сукупності були взяті до уваги при призначенні обвинуваченому міри покарання, а тому не можуть слугувати підставою для пом`якшення покарання в апеляційній інстанції.

Призначення районним судом мінімального покарання за санкцією інкримінованої статті свідчить про врахування районним судом визнання вини обвинуваченим, віку, стану здоров`я, характеристики, однак ці обставини не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного суду, не встановлено підстав для застосування ст. 69 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дана правова норма має змогу бути застосована.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у провадженні, які були б підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скаргиобвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а вирокПершотравневого районного суду м.Чернівців від 01лютого 2024року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Суддя доповідач: Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3