Ухвала

від 18.03.2024 по справі 757/15501/17-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 березня 2024 року м. Київ

Справа №757/15501/17-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/8777/2024

Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Фермерського господарства ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Новака Р.В. 04 березня 2019 року, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року в задоволенні позову Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Не погодилось із зазначеним судовим рішенням Фермерське господарство ОСОБА_1, 21 лютого 2024 року представником на адресу Київського апеляційного суду поштою направлено апеляційну скаргу.

Запитом Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року витребувано з Печерського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи №757/15501/17-ц, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 13 березня 2024 року.

В апеляційній скарзі представник позивача просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказує, що представник не був присутній при проголошенні рішення суду, не мав можливості виконати вимоги рішення щодо апеляційного оскарження, оскільки отримав рекомендованим листом копію рішення лише 20 лютого 2024 року, у зв`язку чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Результат аналізу вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Таким чином, сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19 днем належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні або розписки про отримання копії судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Ч.2 ст. 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV ) визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 3 ст. 3 вищевказаного Закону суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Обставини щодо встановлення дня складення повного тексту судового рішення мають визначальне значення для правильного вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження.

Як убачається з відомостей ЄДРСР, рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2019 року, в якому не зазначено дати складання його повного тексту, було надіслано для оприлюднення: 31 серпня 2023 року, зареєстровано: 01 вересня 2023 року, забезпечено надання загального доступу: 04 вересня 2023 року.

У справі наявний супровідний лист Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2019 року щодо направлення учасникам справи, в тому числі, Фермерському господарству «Бурка В.В.» рішення суду від 04 березня 2019 року. Водночас, матеріали справи не містять ні зворотних повідомлень про вручення учасникам справи поштових відправлень, ні конвертів, які мали б повернутися до суду у випадку невручення особі таких відправлень.

Також у справі відсутні відомості щодо дати складення Печерським районним судом міста Києва повного рішення в період з 04 березня 2019 року до 31 серпня 2023 року.

При цьому, представник Фермерського господарства ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 21 лютого 2024 року, тобто, до спливу одного року з дня внесення Печерським районним судом рішення до ЄДРСР.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що річний строк, встановлений ч. 2 ст. 358 ЦПК України, на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2019 року не сплив, оскільки повний текст вказаного судового рішення було оприлюднено лише 31 серпня 2023 року.

Виходячи з принципу доступу до правосуддя та положень ч.1 ст. 127, ч. 2 ст. 354 ЦПК України, суддя вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.

Однак, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, суддя вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито у зв`язку із невідповідністю вимогам ст. 356 ЦПК України.

За ч.3ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно із п. 1 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Відповідно до змін унесених до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

На підтвердження повноважень на представництво інтересів Фермерського господарства ОСОБА_1 в апеляційному суді ОСОБА_2 до апеляційної скарги додана копія довіреності №300 від 18 серпня 2021 року, в якій зазначено, що Фермерське господарство ОСОБА_1 в особі голови фермерського господарства ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, уповноважує цією довіреністю члена фермерського господарства Бурка Валерія Володимировича бути представником (виконувати самопредставництво юридичної особи) фермерського господарства в судах та всіх судових установах - з усіма правами ,наданими позивачеві, відповідачеві, третій особі, заявникові та скаржникові, зацікавленій особі, у тому числі знайомитися з матеріалами справи та ін.

Утім, стороною відповідача не було додано до апеляційної скарги належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка подала (підписала) апеляційну скаргу, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про призначення на посаду, статут тощо.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 липня 2020 року в справі № 9901/39/20, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Враховуючи вищевикладене, приєднана до апеляційної скарги копія довіреності не підтверджує наявність у ОСОБА_2 повноважень на представлення інтересів Фермерського господарства ОСОБА_1 у порядку самопредставництва відповідно до статті 58 ЦПК України.

Отже, позивачу необхідно надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника станом на дату звернення з апеляційною скаргою, на подання/підписання апеляційної скарги від його імені, передбачені статтею 58 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Поновити Фермерському господарству ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року - залишити без руху.

Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.