Ухвала

від 19.03.2024 по справі 638/14559/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті апеляційного провадження

19 березня 2024 року

м. Харків

справа № 638/14559/19

провадження № 22ц/818/1015/24

провадження № 22ц/818/1016/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року в складі судді Грищенко І.О. та ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року в складі судді Грищенко І.О. по справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Інспекція державного архітектурно будівельного контролю департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про знесення самочинно збудованого нерухомого майна

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від11жовтня2019року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від14січня2020року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

На вказані ухвали суду 11 січня 2024 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року витребувано зазначену справу з суду першої інстанції.

Справа надійщла до суду апеляційної інстанції 23 січня 2024 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 міститься клопотання про поновлення строку, мотивоване тим, що про підстави скасування заходів забезпечення позову у зв`язку з залишенням позову ОСОБА_2 без розгляду ухвалою суду від 06 грудня 2023 року йому стало відомо лише 28 грудня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою суддіХарківського апеляційногосуду від29січня 2024року апеляційнускаргу ОСОБА_1 залишено безруху тавстановлено йомустрок 10днів для надання заяви про поновлення строку зобґрунтуванням причин пропуску річного строку, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, з наданням відповідних доказів щодо цього з дня отримання копії цієї ухвали.

Зокрема, в ухвалі зазначено, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку не можуть бути визнані поважними, оскільки ним пропущений строк на оскарження ухвал суду більш як на рік з дня їх ухвалення. При цьому, ОСОБА_1 достеменно обізнаний про оскаржувані ухвали, адже його представники ознайомлювались з матеріалами справи 04 березня 2020 року (а.с. 171 том 1), 08 лютого 2021 року (а.с. 108 том 2), 08 квітня 2021 року (а.с. 140 том 2), 20 квітня 2021 року (обкладинка том 1). Крім того, 25 березня 2021 року ОСОБА_1 подавав до суду першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 14 січня 2020 року. Фактично в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 посилається на наявність у нього підстав для звернення до суду першої інстанції з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, а не на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвал. Оскільки ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу після спливу присічного річного строку, тому апелянту необхідно довести суду апеляційної інстанції обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, за наявності яких у цьому випадку строк на апеляційне оскарження може бути поновлений.

Копію вказаної ухвали судді отримано ОСОБА_1 06 березня 2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Крім того,копію вказаноїухвали судді21лютого 2024року доставленона електроннуадресу ОСОБА_1 ,що підтверджуєтьсядовідкою про доставку електронного листа.

Однак, ОСОБА_1 вказані в ухвалі недоліки до теперішнього часу не усунуто. Заяви про поновлення строку або інших клопотань, пов`язаних з апеляційною скаргою, від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до частин 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип юридичної визначеності як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов`язує апелянта самостійно цікавитися перебігом розгляду його скарги в суді апеляційної інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку апелянта свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та зловживання правом на апеляцію.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також, відповідно до частини другої статті 358ЦПКУкраїни незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Чинний ЦПК України обмежує дискреційні повноваження апеляційного суду стосовно часу поновлення строків на оскарження судового рішення.

Складовою принципу правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувані ухвали постановлені 11жовтня 2019року та 14 січня 2020 року. ОСОБА_1 достеменно обізнанийпро оскаржуваніухвали,однак подав апеляційну скаргу лише 11 січня 2024 року, тобто з пропуском строку більш як на чотири роки з дня складання повних текстів ухвал.

Викладені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку, як вже зазначалось, не свідчать про існування обставин непереборної сили, які перешкоджали йому здійснити усі необхідні процесуальні дії для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

На виконання ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 не надав заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин пропуску строку, не довів суду апеляційної інстанції обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, за наявності яких у цьому випадку строк на апеляційне оскарження може бути поновлений.

За таких умов, слід дійти висновку, що виняткових підстав для поновлення строку, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 358 ЦПК України, апелянтом не наведено, а сама по собі поважність причин пропуску строку не підлягає оцінці судом з урахуванням пропуску ним строку на апеляційне оскарження понад рік з дня складання повного тексту оскаржуваних ухвал.

Враховуючи вищевказані норми процесуального законодавства та фактичні обставини справи, практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів виходить із того, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі положень частини другої статті 358 ЦПК України, адже апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судових рішень, та апелянтом не підтверджено наявності виняткових підстав для поновлення строку, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 358 ЦПК України.

Керуючись ч.2 ст.358 ЦПК України

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року в складі судді Грищенко І.О. та ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року в складі судді Грищенко І.О. по справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Інспекція державного архітектурно будівельного контролю департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Вилучити з матеріалів справи і повернути ОСОБА_1 оригінал апеляційної скарги, долучити до матеріалів справи її копію.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, після її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина