Постанова

від 19.03.2024 по справі 638/14559/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» березня 2024 року

м. Харків

справа № 638/14559/19

провадження № 22ц/818/741/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року в складі судді Шишкіна О.В.

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, вимоги за яким в подальшому змінила та просила знести самочинну забудову за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на її знесення за рахунок ОСОБА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про залишення її позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання без поважних причин, оскільки вона у позовній заяві виклала клопотання про розгляд справи без її участі.

19 лютого 2024 року ОСОБА_2 електронною поштою подав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , які не підписані його електронним цифровим підписом, тому судом апеляційної інстанції не розглядаються.

До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.

Судова колегія,заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріалисправи,обговоривши доводиапеляційної скаргивважає,що апеляційнускаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачка належним чином повідомлена про розгляд справи та повторно не з`явилась у судове засідання без поважних причин, що є підставою для залишення її позову без розгляду.

Проте, судова колегія з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1статті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 3статті 223 ЦПК Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 5статті 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Частинами 1-4 статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомленнязавчасно.

Частиною 6статті 128 ЦПК Українипередбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Із змісту пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК України вбачається, що суд залишає заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи; він повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 квітня2021 року у справі № 675/1714/19 (провадження № 61-2547св21), від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 (провадження № 61-2548св21).

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Справа призначалась до розгляду неодноразово, зокрема, на 20 вересня 2023 року та 06 грудня 2023 року.

Однак, доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання матеріали справи не містять.

Довідки про доставку SMS-повідомлень такими доказами не є, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявностівідповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду.

Відповідної заяви ОСОБА_1 про направлення їй повісток SMS-повідомленнями матеріали справи не містять. Отже, підстав вважати її належно повідомленою про розгляд справи за таких умов немає.

Відповідні висновки щодо належності повідомлення учасника справи за допомогою SMS-сповіщень лише за наявності від нього відповідної заяви викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 640/10753/15-ц (провадження № 61-19957св18); від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц (провадження № 61-21638 св 19); від 17 лютого 2021 року у справі № 947/28884/19 (провадження № 61-18282 св 20).

До того ж, частиною 9 статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Тобто, основним засобом повідомлення учасників справи про її розгляд є судова повістка. Суд має право викликати учасників справи за допомогою інших засобів зв`язку, зокрема, мобільного, лише у випадках термінової необхідності, передбачених ЦПК України. Однак, у даному разі судові засідання призначені з таким проміжком, що суд першої інстанції мав достатню кількість часу для повідомлення учасників справи належним чином, та підстав для застосування положень частини 9 статті 128 ЦПК України щодо термінового виклику сторін за допомогою засобів мобільного зв`язку не вбачається.

Крім того, у позовній заяві та заяві в порядку статті 49 ЦПК України ОСОБА_1 виклала клопотання про розгляд справи за її відсутності, якому суд першої інстанції не надав належної оцінки.

До того ж, зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи, не зазначено, яким чином неявка позивачки в судове засідання у цьому випадку перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказано, які саме вимоги суду не було виконано позивачкою.

Аналізуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.

За змістомпункту 10частини 3статті 2ЦПК Україниоднією зосновних засадцивільного судочинстває розумність строків розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження відкрито ще 11 жовтня 2019 року, та справа дотепер не розглянута.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правиламиЦПК України.

Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті спору, підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 20 березня 2024 року.