Рішення

від 20.03.2024 по справі 690/182/23

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/182/23

Провадження № 2/690/14/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації,

в с т а н о в и в:

представник позивача ОСОБА_2 адвокат Токар О.М. в судовому засіданні змінила предмет позову та просить суд встановити факт неправдивості інформації: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», розміщену відповідачем ОСОБА_3 12.03.2023 на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук; зобов`язати відповідача ОСОБА_3 , протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили спростувати інформацію: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», шляхом розміщення на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук, резолютивної частини рішення суду та заяви зі змістом: «поширена мною інформація «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою» не відповідає дійсності, надавши доступ до даної інформації необмеженому колу осіб строком не менше 10 днів та стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на оплату судового збору та правової допомоги у справі, згідно розрахунку, посилаючись на те, що 12.03.2023 на відкритій соціальній сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Facebook, учасником групи, відповідачем ОСОБА_3 розміщено текстовий допис наступного змісту: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою»». Вказаний допис був тричі поширений іншими учасниками групи, та переглянутий невизначеною кількістю осіб, що підтверджується скріншотами сторінки під дописом.

На початку березня на території ПрАТ «ВКВ» стався випадок з травмуванням працівника та відповідно до даної події триває службова перевірка дотримання правил поведінки на підприємстві, зокрема дотримання правил охорони праці.

Будучи колишнім підрядником ПрАТ «ВКВ», з яким не було продовжено співпрацю, відповідач ОСОБА_3 вирішив скористатись інформацією по травмуванню працівника, з метою принизити ділову репутацію позивача, як керівника підприємства, та принизити його честь і гідність. Поширена у соціальній мережі на сторінці «Підслухано в Ватутіному» відповідачем ОСОБА_3 інформація є негативною, недостовірною та порушує особисті немайнові права позивача, ганьбить його честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації як керівнику підприємства ПрАТ «ВКВ».

Поширюючи інформацію про те, що позивач займається «купівлею деяких осіб Держпраці та суддів», яка немає жодних підтверджень та є недостовірною, відповідач свідомо вчинює свій намір по формуванню суспільної думки про некомпетентність та непрофесійність позивача. Формує його негативний морально-етичний портрет в очах громадськості. Більше того, фактично звинувачує останнього своїм висловлюванням у кримінальних правопорушеннях, так як вислів «купівля деяких осіб Держпраці та суддів» підпадає під кваліфікацію ст. 368, 368-3 КК України.

Відповідач ОСОБА_3 , викладаючи та поширюючи інформацію про те, що позивач займається підкупом держслужбовців і суддів, також розмістив її у соціальній мережі, а не звернувся до компетентних органів, в разі наявності у нього фактів про вчинення кримінального правопорушення. Відповідач не навів жодних доказів достовірності розповсюдженої ним інформації, відтак, свідомо принизив особисте немайнове право позивача.

Позивач ОСОБА_2 , відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-000809053, станом на 31.03.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має, та в розшуку не перебуває.

При направленні до суду відзиву, відповідач ОСОБА_3 , долучив до матеріалів справи скріншот власної публікації зі сторінки «Підслухано в Ватутіному», де начебто спростував раніше висвітлену інформацію, що є предметом спору в даній справі.

При зверненні з первісними позовними вимогами, відповідач ОСОБА_3 надав суду відзив, яким не визнав позов в повному обсязі, відтак між сторонами наявний спір. Також, зміна предмету позовних вимог полягає у встановленні факту неправдивості інформації, що прямо пов`язана з позовною вимогою до відповідача ОСОБА_3 в частині покладення на останнього зобов`язання протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили спростувати інформацію: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», шляхом розміщення на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук, резолютивної частини рішення суду та заяви зі змістом: «поширена мною інформація «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою» не відповідає дійсності.

Отже, встановлення факту недостовірної інформації в судовому порядку має відбуватись за правилами позовного провадження.

При направленні до суду відзиву, представник відповідача долучив до матеріалів справи скріншот власної публікації зі сторінки «Підслухано в Ватутіному», де начеб то спростував раніше висвітлену інформацію, що є предметом спору в даній справі.

Такі дії відповідача свідчать про намагання уникнути відповідальності та ввести суд в оману, так як вказаний скріншот не містить дати його розміщення, не містить даних щодо кола осіб, яким він став доступним. Навпаки, провівши моніторинг дописів відповідача на сторінці «Підслухано в Ватутіному», вбачається, що за ймовірний проміжок часу, коли спростування могло бути розміщене, така інформація не висвітлена, що підтверджується скірншотами дописів відповідача, отже порушення особистого майнового права позивача триває, та має бути захищене в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_3 та йогопредставник адвокат ТараненкоМ.О.в судовезасідання нез`явилися,належним чиномповідомлялися продату,час тамісце розглядусправи,у відзивіна позовнузаяву представниквідповідача проситьв задоволенніпозовних вимогвідмовити,посилаючись нате,що ізоблікового записувідповідача опублікуваногоу мережіFacebookу групіпідслухано вВатутіному наступнуінформацію:«Мені цікаводоки цейгоре керівникв особіголови правлінняПрАТ «ВКВ»своєю бездіяльністюта байдужістюбуде розплачуватисялюдським здоров`ямта долеюсвоїх співробітників.Невже іцей випадокбуде вирішуватисякупівлею деякихосіб Держпраціта суддів,як завждипритаманно даному«герою».В подальшомувідповідач відразуз`ясувавши наявністьтакої інформаціївидалив судженняв частині«Невже іцей випадокбуде вирішуватисякупівлею деякихосіб Держпраціта суддів,як завждипритаманно даному«герою».При цьомузазначене судження,ще булододатково спростовановідповідачем у спосіб, що був поширений у т ій самій гpyпi у тому самому коментарі.

Щодо частини повідомлення «Мені цікаво доки цей гope керівник в особі голови правління ПpAT «BKB» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїхспівробітників.»слід зазначити, що цеє оціночним судженням із використанням мовних засобів. Критика дій голови правління ПАТ «BKB» щодо незадовільного стану охорони праці, що у свою чергутягне засобою нещасні випадки.

Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосусться оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, i вона є порушенням самої свободи поглядів,яка єосновною складовоюправа,гарантованого ст.10Конвенції прозахист правлюдини i основоположних свобод (рішенняЄвропейського судуз прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Позивач є публічною особою, членом виконавчого комітету Ватутінської міської ради тому суд, розглядаючи i вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеі Ради Європи про право на недоторканність особистого життя.

У Резолюції зазначається, щo публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади i(aбo) користуються державнимиресурсами,а також yciті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (угалузі політики,економіки,мистецтва,соціальній сфері,спорті чи вбудь-якій іншій галузі).

У ст.3,4,6Декларації вказується,що оскільки політичнідіячі та посадові особи, які обіймаютьпублічні посадиa6oздійснюють публічнувладу на місцевому, регіональному, національному чиміжнародному рівнях,вирішили апелюватидо довіригромадськості та погодилися "виставити"себе напублічне політичнеобговорювання,то вонипідлягають ретельномугромадському контролюiпотенційно можутьзазнати гостроїта сильноїгромадської критикиу засобахмасової інформаціїз приводутого,як вонивиконували a6oвиконують свої функціі.При цьомузазначені діячіта особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших правпорівняно з іншими особами.

Застосовуючи положення ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод у рішеннях «Газета «Україна-центр» проти України», «Нікула проти Фінляндії», «Яновський протиПольщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можутьбути ширшими порівняно змежами такоїж інформаціїщодо звичайних громадян.

У справі «ДюльдінiКіслов протирocii»№ ССПЛ зазначив:«37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умовйого пporpecy.Відповідно доч.2ст.10(Конвенціїпро захистправ людиниiосновоположних свобод),вона стосуєтьсяне лише«інформації» a6o«ідей»,які сприймаються схвально a6o вважаються необразливими, a6o не викликають інтересу, алей тих, що ображають,шокують aбoнепокоять.Такими свимоги плюралізму,толерантності тасвободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства».

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати iпоширювати інформацію усно, письмово aбo в інший спосіб - на свій вибір.

Таким чином,відповідно дост.277ЦК неє предметомсудового захистуоціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів i недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивноїдумки iпоглядів відповідача,не можнаперевірити на предмет ix відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) i спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду зправ людинипри тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Частина позовнихвимог щодозобов`язативідповідача вибачитисьза поширенуінформацію неє передбаченимспособом захистута неможе бутизадоволена.Суд не вправі зобов`язувати відповідачапросити вибаченняперед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширеннянедостовірної інформації не передбачено в ст. 16, 277 ЦК України.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 12.03.2023 на відкритій соціальній сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Facebook, учасником групи, відповідачем ОСОБА_3 розміщено текстовий допис наступного змісту: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою»». Вказаний допис був тричі поширений іншими учасниками групи та переглянутий невизначеною кількістю осіб, що підтверджується скріншотами сторінки під дописом (а.с.11-17).

На початку березня на території ПрАТ «ВКВ» стався випадок з травмуванням працівника та відповідно до даної події триває службова перевірка дотримання правил поведінки на підприємстві, зокрема дотримання правил охорони праці.

Будучи колишнім підрядником ПрАТ «ВКВ», з яким не було продовжено співпрацю, відповідач ОСОБА_3 вирішив скористатись інформацією по травмуванню працівника, з метою принизити ділову репутацію позивача, як керівника підприємства та принизити його честь і гідність. Поширена у соціальній мережі на сторінці «Підслухано в Ватутіному» відповідачем ОСОБА_3 інформація є негативною, недостовірною та порушує особисті немайнові права позивача, ганьбить його честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації, як керівнику підприємства ПрАТ «ВКВ».

Поширюючи інформацію про те, що позивач займається «купівлею деяких осіб Держпраці та суддів», яка немає жодних підтверджень та є недостовірною, відповідач свідомо вчинює свій намір по формуванню суспільної думки про некомпетентність та непрофесійність позивача. Формує його негативний морально-етичний портрет в очах громадськості. Більше того, фактично звинувачує останнього своїм висловлюванням у кримінальних правопорушеннях, так як вислів «купівля деяких осіб Держпраці та суддів» підпадає під кваліфікацію ст. 368, 368-3 КК України.

КК Українидо 2014містив ст.151-1,де булапередбачена відповідальність за поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, але дана стаття була виключена на підставі Закону України №767-VII «про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо припинення норм законів, схвалених 16.01.2014» від 23.02.2014.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ч. 4 ст. 32 Конституції України).

Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати й передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади й незалежно від кордонів.

Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки й поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень ст. 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.07.1986 у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), §46). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, виніс постанову від 10.04.2019 у справі № 398/4136/15-ц, провадження № 61-38478св18, де прийшов до висновку, що: «…позивач довів факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію і викладене не є оціночним судженням».

Предметом спору у вказаній справі було те, що: «…у липні 2015 ОСОБА_2 виготовив та розповсюдив книжку під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», в основу якої покладено звинувачення позивача у захопленні та розкраданні майна ВАТ «Завод «Агромаш»: «ОЗУ, що захопило його 21.12.2011 (яке очолює мер м. Олександрії ОСОБА_1), розікрало його».

Вказана книжка була розповсюджена серед невизначеного кола осіб, при цьому, враховуючи, що у тексті було пряме звинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення, така інформація не була спрямована до правоохоронних органів, як таких, що наділені повноваженнями здійснювати перевірку наявності або відсутності складу кримінального правопорушення у діях особи, отже, метою розповсюдження інформації було саме приниження честі і гідності особи, та ділової репутації позивача.

Відповідач ОСОБА_3 , викладаючи та поширюючи інформацію про те, що позивач ОСОБА_2 займається підкупом держслужбовців і суддів, також розмістив її у соціальній мережі, а не звернувся до компетентних органів, в разі наявності у нього фактів про вчинення кримінального правопорушення. Відповідач не навів жодних доказів достовірності розповсюдженої ним інформації, відтак, свідомо принизив особисте немайнове право позивача.

Позивач ОСОБА_2 відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-000809053 (а.с.19) станом на 31.03.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Отже, інформація поширена відповідачем «…Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою» є недостовірною, такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача, та підлягає спростовуванню у спосіб, яким така інформація була розміщена в соціальній мережі Фейсбук на соціальній сторінці «Підслухано в Ватутіному»

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Таким чином, урахувавши зміст поширеної відповідачем інформації щодо позивача ОСОБА_2 в її системному зв`язку з фактичними обставинами, правильним буде висновок про доведеність факту поширення про позивача негативної та недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням.

Первісна позовна заява містила вимоги заявлені до двох відповідачів ОСОБА_3 , як конкретної особи з індивідуальними даними, що безпосередньо поширила недостовірну інформацію щодо позивача та до « ОСОБА_4 », що є нікнеймом адміністратора сторінки соцмережі Фейсбук «Підслухано в Ватутіному», яким було допущено розміщення та поширення ОСОБА_3 вищевказаної інформації.

При обранні способу захисту особистого немайнового права захист честі, гідності та ділової репутації, стосовно інформації, що поширена в мережі Інтернет, відповідачами мають бути вказані як особа, що поширила інформацію, так і власник сайту, де така інформація розміщена.

За клопотаннямпредставника позивачасудом буловинесено ухвалупро витребуванняз ДП«Центр компетенціїадресного просторумережі Інтернет»Консорціуму «Українськийцентр підтримкиномерів іадрес»,ЄДРПОУ 42986626,адреса:04053,м.Київ,вул.Кудрявська,3/5,яке адмініструєсистему реєстраціїта облікудоменних назві адресукраїнського сегментамережі Інтернет,даних адміністраторасторінки «Підслуханов Ватутіному»соціальної мережіFacebook,як відповідачау справі прізвище,ім`я,по -батькові,дата народження,адреса,засоби зв`язку. Станом на день розгляду справи в суді, запитуєма судом інформація залишилась без відповіді.

При цьому, якщо інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання, або фізичній особі, було розповсюджено на Інтернет сайті (хоча б і не зареєстрованому як засіб масової інформації) і судом встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, то згідно з судовим рішенням її має бути спростовано на тому ж самому сайті з додержанням вимог, визначених ч. 3-6 ст. 37Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». У разі коли відповідну інформацію розповсюджено у вигляді повідомлень не власником сайту, доступ до якого є вільним, а третіми особами, що є анонімними, то відповідальність за таке розповсюдження інформації та завдану у зв`язку з цим шкоду діловій репутації суб`єкта господарювання має нести саме власник сайту, оскільки його діяльність створила технологічні можливості та умови для поширення негативної інформації, яка не відповідає дійсності та порушує права і законні інтереси особи. В той же час,якщо Інтернет сайт зареєстровано не в Україніта відомості про його власника встановити неможливо, то, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у такому випадкусуд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження(п. 13Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

П. 3 ст. 49 ЦПК України наголошено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог.

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі№ 405/3360/17 та у постанові від 31 травня 2023 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі№916/1029/22.

Враховуючи,що встановитиадміністратора сторінки«Підслухано вВатутіному»,що створенана базісоцмережі Фейсбук,яка зареєстрованане вУкраїні,не представилосьможливим,при цьому,достовірно відомаособа,що поширилаінформацію відповідач ОСОБА_3 ,представником позивачазмінено предметпозовних вимог,шляхом замінивимоги №1та частковоїзміни вимоги№2первісного позову,а самевимогу №1викласти як:встановити фактнеправдивості інформації:«Мені цікаводоки цейгоре керівникв особіголови правління ПрАТ«ВКВ» своєюбездіяльністю табайдужістю будерозплачуватись людськимздоров`ям тадолею своїхспівробітників.Невже іцей випадокбуде вирішуватисякупівлею деякихосіб Держпраціта суддівяк завждипритаманно даному«герою»,розміщену відповідачем ОСОБА_3 12.03.2023на сторінці«Підслухано вВатутіному» соціальноїмережі Фейсбук,у вимозі№2виключити зіскладу сторінвідповідача піднікнеймом « ОСОБА_5 »,що вказанийяк адміністраторсторінки «Підслухано вВатутіному».

Відповідно до п. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи залишає заяву без розгляду.

При зверненні позивача з первісними позовними вимогами, відповідач ОСОБА_3 надав суду відзив, яким не визнав позов в повному обсязі, відтак між сторонами наявний спір. Також, зміна предмету позовних вимог полягає у встановленні факту неправдивості інформації, що прямо пов`язана з позовною вимогою до відповідача ОСОБА_3 в частині покладення на останнього зобов`язання протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили спростувати інформацію: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», шляхом розміщення на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук, резолютивної частини рішення суду та заяви зі змістом: «поширена мною інформація «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою» не відповідає дійсності.

Отже, встановлення факту недостовірної інформації в судовому порядку має відбуватись за правилами позовного провадження.

При направленні до суду відзиву, представник відповідача долучив до матеріалів справи скріншот власної публікації зі сторінки «Підслухано в Ватутіному», де начеб то спростував раніше висвітлену інформацію, що є предметом спору в даній справі.

Такі дії відповідача свідчать про намагання уникнути відповідальності та ввести суд в оману, так як вказаний скріншот не містить дати його розміщення, не містить даних щодо кола осіб, яким він став доступним. Навпаки, провівши моніторинг дописів відповідача на сторінці «Підслухано в Ватутіному», вбачається, що за ймовірний проміжок часу, коли спростування могло бути розміщене, така інформація не висвітлена, що підтверджується скірншотами дописів відповідача, отже порушення особистого майнового права позивача триває, та має бути захищене в судовому порядку.

А тому, суд вважає за необхідним встановити факт неправдивості інформації: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», розміщену відповідачем ОСОБА_3 , 12.03.2023 на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук та зобов`язати відповідача ОСОБА_3 , протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили спростувати інформацію: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», шляхом розміщення на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук, резолютивної частини рішення суду та заяви зі змістом: «поширена мною інформація «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою» не відповідає дійсності, надавши доступ до даної інформації необмеженому колу осіб строком не менше 10 днів.

Також представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147, 20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн. та додала до заяви договір про надання правничої допомоги (а.с.20), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (а.с.21), ордер (а.с.22), розрахунок (а.с.145), квитанцію (а.с.146) та квитанції про сплату судового збору (а.с.24, 97).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом та приходить до висновку про повне задоволення вимог в цій частині.

А тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн. та правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн..

На підставі наведеного, ст. 277, 297, 299 ЦК України та керуючись ст. 12-13,81,82,89,137, 141,211, 223,259,264-265,268,315, 352,354 ЦПК України,суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації задовольнити повністю.

Встановити факт неправдивості інформації: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», розміщену ОСОБА_3 12 березня 2023 року на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук.

Зобов`язати ОСОБА_3 протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили спростувати інформацію: «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою», шляхом розміщення на сторінці «Підслухано в Ватутіному» соціальної мережі Фейсбук, резолютивної частини рішення суду та заяви зі змістом: «поширена мною інформація «Мені цікаво доки цей горе керівник в особі голови правління ПрАТ «ВКВ» своєю бездіяльністю та байдужістю буде розплачуватись людським здоров`ям та долею своїх співробітників. Невже і цей випадок буде вирішуватися купівлею деяких осіб Держпраці та суддів як завжди притаманно даному «герою» не відповідає дійсності, надавши доступ до даної інформації необмеженому колу осіб строком не менше 10 днів.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 147 гривень 20 копійок та правової допомоги в розмірі 10000 гривень 00 копійок, а всього 12 147 (дванадцять тисяч сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2024 року.