Рішення

від 19.03.2024 по справі 756/8858/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19.03.2024 Справа № 756/8858/21

Унікальний № 756/8858/21

Провадження № 2/756/172/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Яценко Н.О.,

за участю секретаря Євтушик В.І.,

представник позивача Веред М.П. ,

представник відповідачів Ковальчука І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 через адвоката Веред М.П. в червні 2021 року звернувся до суду з позовними вимогами до Печерського управління поліції ГУНП у м.Києві про зняття арешту з майна. В обгрунтування позову вказує, що ОСОБА_2 являється власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить йому на праві власності на підставі договору дарування квартири від 26.01.2009 р., зареєстрованого в реєстрі за № 199, та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. право власності зареєстровано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Зазначає, що в квітні 2021 року йому стало відомо, що на належну йому на праві власності квартиру накладено арешт.

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 259006397 від 31.05.2021 року, на квартиру АДРЕСА_2 06.03.2009 року реєстратором першої Київської державної нотаріальної контори зареєстровано обтяження за № 852891за постановою К.С. № 56-2173 від 05.03.2009, виданою слідчим Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Заворотним В.В.

Відповідно даного запису про обтяження власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_3 , проте на момент винесення слідчим постанови від 05.03.2009 року та накладення арешту вказана квартира ОСОБА_3 на праві власності не належала.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 259007232 від 31.05.2021 року, критерієм пошуку якої є особисті дані, саме ОСОБА_2 інформація щодо арешту належного на праві власності майна відсутня.

Просить суд скасувати арешт з квартири АДРЕСА_2 , який було накладено реєстратором Першої Київської державної нотаріальної контори за постановою К.С. № 56-2173 від 05.03.2009 року, виданою слідчим Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Заворотним В.В.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.

Ухвалою від 11.06.2021 року відмовлено у відкритті провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.10.2021 року ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 11.06.2021 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано судді Яценко Н.О. 27.10.2021 року.

Ухвалою від 29.10.2021 року по справі відкрито загальне позовне провадження.

16.09.2022 року до суду подано клопотання представника відповідача в якому він посилався на те, що в процесі розгляду справи підіймалося питання про сумніви щодо належності відповідача по вказаній справі з тих підстав, що є неоднозначна судова практика щодо питання наявності правонаступництва Печерського районного управління поліції МВСУ у м.Києві та статусу юридичної особи Печерського управління ГУНП у м.Києві, а тому просив провести заміну відповідача замість Печерське управління поліції ГУНП у м.Києві залучити Головне управління поліції у м.Києві.

Ухвалою від 16.09.2022 року з занесенням до протоколу судового засідання проведено заміну відповідача Печерське управління поліції ГУНП у м.Києві замінено на Головне управління поліції у м.Києві, а також залучено відповідачем Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Ухвалою від 27.02.2023 року з занесенням до протоколу судового засідання за клопотанням представника відповідачів витребувано з Печерського районного суду міста Києва копію вироку відносно ОСОБА_3 , який надійшов до суду 19.12.2023 року. Розгляд справи судом неодноразово відкладався з об`єктивних причин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував, з обставин викладених у позові.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, з посиланням на те, що відповідачами права позивача не порушені та при постановлені судового рішення просив суд врахувати вирок Печерського районного суду міста Києва від 19.10.2011 року відносно ОСОБА_3 та відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

Як доводить суду позивач, він є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 26.01.2009 р., зареєстрованого в реєстрі за № 199, та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. право власності зареєстровано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 259006397 від 31.05.2021 року, на квартиру АДРЕСА_2 06.03.2009 року реєстратором першої Київської державної нотаріальної контори зареєстровано обтяження за № 852891за постановою К.С. № 56-2173 від 05.03.2009, виданою слідчим Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Заворотним В.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 319, 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів тощо.

Як убачаєтсья з матеріалів справи вироком Печерського районного суду міста Києва від 19.10.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.2, 190 ч.3, 190 ч.4 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Задоволено цивільні позови та стягнуто з ОСОБА_3 на користь: ОСОБА_4 - 97710 грн.; ОСОБА_5 - 249415 грн.; ОСОБА_6 - 488331 грн.47 коп; ОСОБА_7 - 76760 грн.; ОСОБА_8 - 82000 доларів США; ОСОБА_9 - 370762 грн. 50 коп.; ОСОБА_10 - 51150 грн.; ОСОБА_11 - 332262 грн.50 коп.; ОСОБА_12 - 15000 доларів США.; ОСОБА_13 - 8000 грн. та 16000 доларів США; ОСОБА_14 - 15980 грн.

Майно ОСОБА_3 , на яке постановою слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві, накладено арешт, в тому числі від 27.11.2009 р. - на квартиру АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить сину підсудного ОСОБА_2 , - з метою забезпечення цивільних позовів потерпілих та конфіскації майна залишити під арештом.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2011 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вирок Печерського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2011 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ст.ст.190 ч.2, 190 ч.3, 190 ч.4, 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна - залишено без змін.

Згідно ч. 3 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Враховуючи, що під час судового засідання установлено, що позов пред`явлено до Печерське управління поліції ГУНП у м.Києві яке судом замінено на Головне управління поліції у м.Києві, а також залучено відповідачем Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, а не до осіб, в інтересах яких було накладено арешт, тобто до неналежного відповідача, клопотання про залучення належних відповідачів не надходило, а також враховуючи відсутність у суду відповідно до ст. 51 ЦПК України процесуальних повноважень на самостійну заміну неналежного відповідача належним, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м.Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, про зняття арешту з майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 березня 2024 року.

Суддя Н.О. Яценко