Постанова

від 19.03.2024 по справі 910/7643/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа№ 910/7643/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Мовчанюк М.М.;

відповідача - Бегма А.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Чудсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023

у справі №910/7643/23 (суддя - Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр"

до Приватного підприємства "Чудсервіс"

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Чудсервіс" про стягнення гарантійної суми у розмірі 838458,00 грн, яка була перерахована позивачем на рахунок відповідача на підставі договору оренди залізничного рухомого складу №01/07/2021 від 01.07.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після повернення позивачем з оренди вагонів відповідач безпідставно утримує у себе 838458,00 грн гарантійної суми, яка за умовами договору оренди підлягає поверненню позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 відкрито провадження у справі №910/7643/23, вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У відповіді на відзив позивач частково погодився з твердженнями відповідача стосовно вирахування ним 32346,42 грн з гарантійного платежу в рахунок оплати оренди за червень 2022 року, у зв`язку з чим просив суд зменшити позовні вимоги на 32346,42 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 (повне рішення складене 19.12.2023) у справі №910/7643/23 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Чудсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" 631163,82 грн суми гарантійного платежу, у решті позову відмовлено.

Також 04.12.2023 у судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 розгляд заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу призначено на 13.12.2023.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 (повне рішення складене 19.12.2023) у справі №910/7643/23 стягнуто з Приватного підприємства "Чудсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" 39148,66 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Приватне підприємство "Чудсервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення суду прийняте за неправильного встановлення обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи, неправильної оцінки наявних в матеріалах справи доказів, з порушенням приписів процесуального та матеріального права.

Основні аргументи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- гарантійна сума за договором має бути повернута протягом 5-ти банківських днів після підписання актів приймання-передачі вагонів з оренди без зауважень, тоді як відповідні акти містили зауваження орендодавця щодо комплектності вагонів;

- згідно умов договору сторони зобов`язані забезпечити прибуття уповноважених представників сторін на місце передачі вагонів для здійснення їх огляду та повернення. Проте, орендар вказані умови договору не виконав, а тому орендодавець оглянувши вагони та встановивши їх розукомплектування направив орендарю акти приймання-передачі вагонів з оренди, які не були повернуті позивачем у зазначені договором строки та не надано аргументованих заперечень;

- відповідно до п. 5.1.5 договору, до повернення рухомого складу (далі - РС) орендодавцю орендар зобов`язується нести весь ризик, пов`язаний з псуванням, пошкодженням РС і його частин, розкраданням комплектуючих РС тощо. При цьому, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки, а не понесені витрати, як зазначив суд першої інстанції;

- на підставі актів приймання-передачі вагонів з оренди орендодавцем був здійснений розрахунок №2 вартості відновлення вагонів від 31.08.2022 на суму 638417,10 грн та направлений орендарю цінним листом для погодження та підпису. В разі непогодження орендаря з сумою завданих збитків він не був позбавлений можливості провести незалежну експертизу (п. 5.1.5 договору);

- заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу (50000,00 грн) є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значенням справи для сторін, що є підставою для зменшення їх розміру.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу у справі №910/7643/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Корсак В.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Чудсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/7643/23, справу призначено до розгляду на 13.02.2024, надано позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

25.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів скарги позивач зазначає, що Приватне підприємства "Чудсервіс" зобов`язане підтвердити невідповідність РС на придатність в комерційному і/або технічному стані актом на основі фотофіксації, проте відповідач відповідних доказів не надав.

Позивач вказує, що відповідач, незважаючи на неодноразові звернення, не надав йому жодних фактичних доказів наявності недоліків вагонів, документальних доказів на понесення витрат з усунення технічних несправностей вагонів, що може свідчити про відсутність вказаних в актах несправностей.

Поряд з цим позивач вважає, що відповідач не мав права здійснювати в односторонньому порядку зарахування коштів з гарантійної суми для компенсації понесених витрат проведення поточних ремонтів РС в сумі 638417,10 грн.

Щодо апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції позивач вказує, що заявлений ним до стягнення гонорар адвоката в даній справі є обґрунтованим та співмірним з критеріями, зазначеними в ч. 4 ст. 126 ГПК України.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/472/24 від 11.04.2022, у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7643/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 апеляційну скаргу у справі №910/7643/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 справу №910/7643/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Чудсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

13.02.2024 через систему "Електронний суд" від керівника Приватного підприємства "Чудсервіс" Гладкоскок Е.Б. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 задоволено клопотання скаржника, розгляд справи №910/7643/23 відкладено до 27.02.2024.

27.02.2024 розгляд справи №910/7643/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Шапрана В.В. на лікарняному з 26.02.2024 по 28.02.2024.

Після виходу судді з лікарняного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 справу №910/7643/23 призначено до розгляду на 19.03.2024.

В судовому засіданні 19.03.2024 представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржувані рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр", як орендарем, та Приватним підприємством "Чудсервіс", як орендодавцем, укладено договір оренди залізничного рухомого складу, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування рухомий склад (РС) - залізничні вантажні піввагони, придатні в технічному і комерційному відношенні для перевезення вантажів - вугілля, руда, шлак, металопрокат, щебінь згідно з вимогами на вагони встановленої моделі, крім сірки, вапна негашеного, добрив та інших матеріалів, які піддають РС корозії і деформації. Номери, модель, рік випуску, дата останнього і наступного планового ремонту, вартість РС, місце передачі вказуються в додатках до даного договору.

Пунктом 1.3 договору сторонами узгоджено, що РС може використовуватися тільки для перевезень по території України, та мають право перетинати прикордонні переходи з країнами ЄС з подальшим вивантаженням на шляхах колій 1520 мм, згідно з чинними нормативно-правовими актами і транспортного законодавства України та країн, через територію яких здійснюється перевезення. При цьому курсування РС на території російської федерації, а також в зоні бойових дій АТО (не ближче 15 км від бойових дій) забороняється. У разі розширення зони АТО, сторони обговорюють маршрут курсування РС додатково.

Згідно з п. 2.1 договору орендодавець передає узгодженими партіями РС в оренду на станції в межах території України, зазначеної орендарем, після надання транспортної інструкції.

Відповідно до п. 2.2 договору акт прийому-передачі РС в оренду підписується уповноваженими представниками сторін після прибуття РС на станцію в межах території України, зазначену орендарем (в такому випадку акт прийому-передачі РС в оренду передається орендарю на руки). У разі відсутності уповноваженого представника орендодавця на станції передачі, орендодавець зобов`язаний вислати орендарю акт прийому-передачі РС в оренду поштою цінним листом з повідомленням і описом вкладення протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту прибуття вагонів на станцію, на якій здійснювалася передача вагонів. У такому випадку орендар зобов`язаний підписати отриманий акт прийому-передачі РС в оренду і направити його орендодавцю протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання акту прийому-передачі РС в оренду.

Згідно з п. 2.3 договору після прибуття РС на станцію, зазначену в транспортній інструкції, орендар здійснює огляд РС на предмет відповідності їх вимогам пункту 1.1 даного договору зі складанням акту технічного огляду РС.

На підтвердження передачі вагонів в оренду сторонами були підписані акти приймання - передавання вагонів в оренду, а саме: №1 від 10.07.2021, №2 від 11.07.2021, №3 від 12.07.2021, №4 від 26.07.2021, №5 від 23.11.2021, №6 від 04.12.2021.

Згідно вищевказаних актів приймання-передачі вагонів орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду 38 (тридцять вісім) вагонів №№53253027, 56101256, 57603680, 57613382, 57613408, 57656506, 58683855, 60022001, 60024072, 60028545, 60029899, 60117801, 60117876, 60736469, 60736527, 60736618, 60736675, 60736683, 61210555, 61990339, 62192984, 62775010, 62804208, 63009245, 63009252, 63094759, 63375844, 63375851, 63447163, 63447213, 63542930, 63827166, 64054505, 64178262, 64178270, 64701964, 63375836, 56101355.

Відповідно до розділу таблиці "Технічні несправності", яка міститься у вказаних актах, зауваження орендаря щодо технічного стану та комплектності вагонів на момент їх передачі в оренду були відсутні, що було підтверджено підписами сторін під цими актами.

Згідно з п. 2.4 - 2.6 договору по закінченню терміну дії договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві РС на станцію зазначену в транспортній інструкції орендодавця не пізніше останнього дня дії договору. Орендодавець за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до моменту закінчення терміну дії договору зобов`язаний надати орендарю інструкцію на відправку вагонів.

РС повинен бути зданим з оренди орендодавцю в справному стані з урахуванням нормального зносу, придатним в технічному і комерційному відношеннях для перевезення та укомплектований згідно актів приймання-передачі в оренду, очищеним від залишків раніше перевезеного вантажу (п. 2.5 договору).

У пункті 2.6 договору сторони передбачили, що РС вважається переданим орендарем і прийнятим орендодавцем з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі РС з оренди.

Акт прийому-передачі РС при поверненні з оренди підписується уповноваженими представниками сторін після прибуття РС на станцію, зазначену орендодавцем в транспортній інструкції (в такому випадку акт прийому-передачі РС з оренди передається орендарю на руки).

Орендодавець має право вислати орендарю акт прийому-передачі РС з оренди поштою цінним листом з повідомленням і описом вкладення протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту прибуття вагонів на станцію, на якій здійснювалася передача вагонів. В такому випадку орендар зобов`язаний підписати отриманий акт прийому-передачі РС з оренди і направити його орендодавцю протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання акту прийому-передачі РС з оренди або направити свої аргументовані заперечення.

Відповідно до п. 2.7 договору у разі виявлення орендодавцем при прийомі РС з оренди невідповідності вагонів вимогам п. 2.5 даного договору, орендодавець має право відмовитися від прийняття РС, про що зобов`язаний проінформувати орендаря засобами факсимільного зв`язку, електронної пошти, телеграфу про виявлені недоліки, а орендар зобов`язаний забезпечити усунення виявлених недоліків в найкоротші терміни за свій рахунок.

Невідповідність РС на придатність в комерційному і/або технічному стані повинна бути оформлена актом на основі фотофіксації. Орендодавець може призвести усунення виявлених недоліків за свій рахунок з подальшим відшкодуванням орендарем понесених орендодавцем витрат відповідно до пред`явлених документів, що підтверджують такі витрати.

Згідно з п. 4.3 договору оплата орендної плати здійснюється орендарем в наступному порядку:

- гарантійна сума (у розмірі місячної оренди) - в повному розмірі згідно суми зазначеної в рахунку орендодавця, до відправки вагонів на станцію передачі;

- передплата за перший місяць оренди - згідно суми зазначеної в рахунку орендодавця протягом 3-х календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі та виходячи з кількості РС, кількості днів оренди в цьому місяці і плати за оренду одного вагона на добу;

- за наступні місяці оренди - шляхом 100% передоплати за місяць оренди, не пізніше 5 числа поточного місяця оренди на підставі рахунку, виходячи з кількості РС, кількості днів оренди в місяці і плати за оренду одного вагона на добу.

Гарантійна сума слугує забезпеченням цілісності РС і виконанням орендарем своїх обов`язків. Гарантована сума повертається орендарю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі РС з оренди без зауважень сторін.

Фінансові зобов`язання зі сплати орендарем орендних платежів починаються з моменту підписання актів приймання-передачі РС в оренду і закінчуються моментом підписання актів прийому-передачі РС з оренди (п. 4.6 договору).

У розділі 5 договору сторони погодили права та обов`язки орендаря.

Так, згідно п. 5.1 орендар зобов`язується:

5.1.1. Прийняти від орендодавця РС і використовувати його відповідно до умов даного договору.

5.1.2. Своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату орендних платежів.

5.1.3. Підтримувати і експлуатувати РС згідно з міжнародними правилами перевезення вантажів і правилами експлуатації рухомого складу, в тому числі:

- забезпечувати збереження РС, запобігати його псуванню і пошкодження;

- підтримувати РС в справному стані;

- здійснювати заходи протипожежної безпеки;

- забезпечувати доставку до місця ремонту в разі аварійного стану РС.

Своєчасно проводити поточний ремонт РС, що виникає в процесі експлуатації.

5.1.4. По закінченню терміну дії договору повернути РС в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що відповідає вимогам п. 2.5 договору, не пізніше останнього дня дії договору, підписати акт прийому-передачі РС з оренди.

5.1.5. До повернення РС орендодавцю нести весь ризик, пов`язаний з псуванням, пошкодженням РС і його частин, розкраданням комплектуючих РС, претензіями та/або позовами третіх осіб щодо шкоди, заподіяної РС в ході експлуатації. При цьому орендатор зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки за ринковими цінами на момент виникнення шкоди.

У разі незгоди орендаря з сумою завданих збитків орендар зобов`язаний за свій рахунок провести незалежну експертизу.

Розділом 6 договору унормовано права та обов`язки орендодавця.

Так, орендодавець зобов`язується:

6.1.1. Передати орендарю справний в комерційному і технічному відношеннях, придатний для експлуатації відповідно до умов даного договору РС по акту прийому-передачі. Орендодавець гарантує, що вагони, які передаються в оренду не вимагають проведення планового (капітального, деповського ремонту) протягом 6 місяців з моменту фактичної передачі вагонів в оренду.

6.1.4. Здійснювати планові ремонти РС передбачені даним договором.

Орендодавець має право:

6.2.2. У разі порушення орендодавцем п. 1.1., п. 4.3, п. 5.3, п. 5.5 і п. 1.3 даного договору:

- відізвати РС достроково і заборонити рух вагонів;

- зупинити курсування вагона(ів) в будь-якій точці України і за її межами. Повернути вагон своїми силами і за свій рахунок, з наступною компенсацією витрат (витрати, штрафи, неустойка, митні витрати, претензії третіх осіб) по поверненню вагона(ів) орендарем. Орендодавець не несе відповідальності за збитки орендаря перед третіми особами.

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору винна сторона відшкодовує всі збитки, завдані порушенням умов даного договору, а також, крім того, оплачує неустойку, передбачену договором (п. 7.1 договору).

Згідно з п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату орендних платежів орендар зобов`язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При цьому пеня розраховується, виходячи з кількості РС, що перебувало в оренді в період прострочення оплати за орендною ставкою в даний період. Оплата пені не звільніє орендаря від сплати основного боргу.

У разі затримки повернення РС по закінченню терміну дії договору, а також при достроковому його розірванні (припиненні), орендар несе відповідальність у вигляді штрафу - дворазового розміру орендної ставки за кожен вагон за кожен день прострочення повернення РС до підписання акту прийому-передачі (п. 7.4 договору).

Відповідно до п. 7.8 договору у разі невиконання орендарем умов, передбачених в п. 1.1, п. 1.3, п. 4.3, п. 5.3, п. 5.5, п. 7.7 договору орендодавець має право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 з подальшою пролонгацією на рік, якщо жодна із сторін не заявила про його розірвання за 30 календарних днів до строку закінчення його дії (п. 10.1 договору).

Додатковими угодами №№1-9 від 19.07.2021, від 03.08.2021, від 13.09.2021, від 01.11.2021, від 01.12.2021, від 01.01.2022, від 01.02.2022, від 01.04.2022 та від 01.04.2022 відповідно, сторонами змінювався розмір орендної плати.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору оренди позивач перерахував на рахунок відповідача гарантійну суму коштів в розмірі 948600 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень.

За згодою сторін, зі сплаченої позивачем гарантійної суми, актом №ОУ-38 від 30.04.2022 відповідачем було утримано грошову суму в розмірі 110142 грн.

Також відповідачем в рахунок оплати оренди за червень 2022 року було вирахувано 32346,42 грн гарантійного платежу, що не заперечується обома сторонами.

05.07.2022 відповідач звернувся до позивача листом №05/07/2022 у якому повідомив, що на підставі п. п. 1.3, 7.8, 10.4 договору оренди розриває цей договір з 21.07.2022, а також просив до 20.07.2022 повернути 18 вагонів.

На підставі актів прийому-передачі вагонів з оренди (№1 від 24.04.2022, №2 від 28.04.2022, №2/1 від 22.05.2022, №2/2 від 31.05.2022, №3 від 12.07.2022, №4 від 14.07.2022, №5 від 15.07.2022, №6 від 16.07.2022, №7 від 04.08.2022, №8 від 14.08.2022) позивач повернув, а відповідач прийняв вагони з оренди, при цьому в кожному акті містилась відмітка відповідача, що деякі вагони приймаються ним із зауваженнями, які наведені у таблиці (технічні несправності).

У зв`язку з тим, що договір оренди був розірваний, а вагони повернуті відповідачу, позивач направив відповідачу лист, згідно якого просив повернути залишок суми гарантійного платежу.

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом №19/08/2022 від 19.08.2022 повідомив, що підставою для її повернення є підписання актів приймання-передачі РС, які на дату надання відповіді не підписані. Також відповідачем було зазначено, що станом на 21.07.2022 позивачем не було повернуто 4 вагони №№57613382, 60022001, 60736469, 61990339, на які, згідно п. 7.4 договору, нараховувалася подвійна орендна плата до моменту їх повернення (04.08.2022). Крім того відповідач відмітив, що згідно актів приймання-передачі вагонів з оренди №1 від 24.04.2022, №2 від 28.04.2022, №4 від 14.07.2022, №5 від 15.07.2022, №6 від 16.07.2022, №7 від 04.08.2022, №8 від 14.08.2022 частина вагонів надійшла з оренди розукомплектованими та з технічними несправностями, що відображено у вказаних актах, а тому після погодження витрат за недостачі запчастин та проведення робіт по усуненню технічних несправностей буде направлено розрахунок остаточної вартості запчастин та ремонтних робіт, яка має бути утримана із гарантійної суми.

02.09.2022 Приватне підприємство "Чудсервіс" додатково до листа №19/18/2022 від 19.08.2022 направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" лист №31/08/2022 від 31.08.2022 до якого долучено, зокрема, акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000068 від 31.08.2022 з розрахунком №2 вартості втрачених запчастин, робіт щодо їх установки і усунення технічних несправностей та інших витрат по вагонах, повернутих з оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр".

Згідно вказаного розрахунку загальні витрати вартості запчастин та робіт склали 638417,10 грн з ПДВ. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, станом на 31.08.2022 заборгованість на користь Приватного підприємства "Чудсервіс" становить 7253,28 грн.

Вказаний лист був залишений позивачем без відповіді, долучені до нього акти не підписані, обґрунтованих заперечень не надано.

Звертаючись до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" просило стягнути з Приватного підприємства "Чудсервіс" залишок грошових коштів у розмірі 838458,00 грн, що були сплачені в якості гарантійного платежу на виконання договору оренди залізничного рухомого складу №01/07/2021 від 01.07.2021.

Відповідач заперечував проти позовних вимог вказуючи на відсутність підстав для повернення позивачу суми гарантії за договором оренди з урахуванням наступного.

За твердженнями відповідача, з гарантійної суми підлягає відрахуванню:

- подвійна орендна плата за неповернення вагонів (57613382, 600022001, 60736469, 61990339) у строк до 20.07.2022, на підставі п. 7.4 договору, за липень 2022 року у сумі 136907,40 грн та за серпень 2022 року у сумі 19241,04 грн;

- витрати на поточний ремонт вагонів №60029899 та №61990339 здійснених Експлуатаційним вагонним депо Одеса-Застава та Козятин в період перебування їх в оренді, на суму 12822,95 грн та 5976,37 грн, що разом становить 18799,32 грн;

- витратити на відновлення вагонів та укомплектування їх згідно актів приймання-передачі вагонів №1 та №2 від 18.04.2022, які були підписані сторонами, на загальну суму 110142 грн;

- вартість відновлення вагонів, повернутих з оренди, згідно розрахунку №2 від 31.08.2022 у розмірі 638417,10 грн.

За результатами розгляду спору, місцевий господарський суд, проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, дійшов висновку, що гарантійна сума може бути забезпеченням виконання позивачем своїх обов`язків зі сплати орендних платежів, а також вартості поточних ремонтів проведених у період дії договору. А відтак, встановивши факт прострочення позивачем строку повернення вагонів, суд визнав правомірним списання з гарантійної суми орендної плати за липень та серпень 2022 року з урахуванням штрафу за прострочення строку повернення позивачем вагонів у сумі 156148,44 грн. Також суд визнав обґрунтованим списання з гарантійної суми витрат на поточний ремонт вагонів у розмірі 18799,32 грн.

Поряд з цим суд першої інстанції вказавши, що відповідачем не було доведено факту технічних несправностей вагонів, які зазначені в актах, оскільки не надано фотофіксацію зазначених пошкоджень та не доведено реально понесені витрати на відновлення цих несправностей, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми гарантії в розмірі 631163,82 грн.

Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для повернення позивачеві гарантійної суми в розмірі 631163,82 грн та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 та ст. 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями ст. ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди вагонів, за умовами якого позивач надає відповідачу в оренду вагони. Розмір орендної плати визначено сторонами у додаткових угодах до договору. Тип, модель, кількість вагонів, технічний стан та станція прийому-передачі визначено в актах приймання-передачі вагонів в оренду.

Статтею 762 ЦК України закріплено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як було зазначено, умовами договору (п. 4.3) сторони передбачили сплату позивачем гарантійної суми (у розмірі місячної орендної плати).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував відповідачу 948600 грн гарантійної суми.

Частиною 1 статті 763 ЦК України унормовано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Відповідно до п. 7.8 договору в разі невиконання орендарем умов, передбачених в п. 1.1, п. 1.3, п. 4.3, п. 5.3, п. 5.5, п. 7.7 договору орендодавець має право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку.

05.07.2022 відповідач направив позивачу лист №05/07/2022 про розірвання договору оренди на підставі п. п. 1.3, 7.8, 10.4 з 21.07.2022 та повернення вагонів до 20.07.2022.

Причиною дострокового розірвання договору оренди в односторонньому порядку орендодавцем слугували обставини використання позивачем РС (18 вагонів) на території самопроголошеної Придністровської республіки (Молдова), тоді як умовами договору не передбачена можливість направлення орендарем орендованих вагонів до Молдови, яка не належить до країн ЄС.

Отже, з урахуванням строку встановленого відповідачем для повернення РС (лист від 05.07.2022), позивач мав повернути вагони до 20.07.2022.

Наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі вагонів з оренди із зазначенням технічного стану останніх №1 від 24.04.2022 на передачу 4 вагонів, №2 від 28.04.2022 на передачу 11 вагонів, №2/1 від 22.04.2022 на передачу 1 вагону, №2/2 від 31.04.2022 на передачу 2 вагонів, №3 від 12.07.2022 на передачу 1 вагону, №4 від 14.07.2022 на передачу 8 вагонів, №5 від 15.07.2022 на передачу 2 вагонів, №6 від 16.07.2022 на передачу 3 вагонів, №7 від 04.08.2022 на передачу 3 вагонів, №8 від 14.08.2022 на передачу 1 вагону підтверджуються обставини стосовно повернення орендарем вагонів з оренди.

З наведеного слідує, що Приватне підприємство "Чудсервіс" скористалося своїм правом вимагати дострокового розірвання договору на підставі п. 7.8 останнього у зв`язку з порушенням орендарем п. 1.3 договору. Водночас фактичні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" з повернення за актами приймання-передачі орендованих вагонів з оренди після отримання вказаного листа свідчать про погодження ним такого розірвання договору.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що договір оренди №01/07/2021 є розірваним за ініціативою орендодавця на підставі п. 7.8 останнього.

Утім, у силу дострокового розірвання договору орендар не звільняється від обов`язку зі сплати орендної плати та зобов`язаний своєчасно повернути РС.

За приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, з наявних у матеріалах справи пояснень сторін вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" визнаються обставини справи стосовно несплати ним орендної плати за червень 2022 року у розмірі 32346,42 грн, а також не заперечується утримання вказаної суми з гарантійного платежу.

Разом з тим відповідач стверджує, що у позивача наявна заборгованіть з орендної плати за липень 2022 року в розмірі 136907,40 грн, що складається з 104245,64 грн місячної орендної ставки та 32561,76 грн подвійної місячної орендної ставки у звязку з простроченням позивачем термінів повернення частини вагонів з оренди, а також за серпень 2022 року в розмірі 19241,04 грн, що становить подвійну місячну орендну ставку з огляду на прострочення позивачем термінів повернення частини вагонів.

Відповідно до п. 7.4 договору, в разі затримки повернення РС по закінченню терміну дії договору, а також при достроковому його розірванні (припиненні), орендар несе відповідальність у вигляді штрафу - дворазового розміру орендної ставки за кожен вагон за кожен день прострочення повернення РС до підписання акту прийому-передачі.

Як вже було зазначено, позивач повинен був повернути вагони до 20.07.2022, однак три вагони було повернуто 04.08.2022, а ще один - 15.08.2022, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі вагонів.

Враховуючи умови договору та встановлені обставини несвоєчасного повернення позивачем 4 вагонів, відповідачем було правомірно нараховано на 4 вагони подвійну орендну ставку, у зв`язку з прострочення позивачем строку їх повернення. Поряд з цим відповідач стверджує, що нарахований розмір орендної плати (разом 156148,44 грн) має бути вирахуваний з гарантійної суми, з чим не погоджується позивач.

Північний апеляційний господарський суд відмічає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ч. ч. 1, 2 ст. 546 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як уже зазначалося, укладаючи договір, у п. 4.3 сторони визначили, що гарантійна сума у розмірі місячної орендної плати сплачується орендарем до відправки вагонів на станцію передачі. Гарантійна сума слугує забезпеченням цілісності РС і виконання орендарем своїх обов`язків. Гарантійна сума повертається орендарю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі РС з оренди без зауважень сторін.

Зі змісту наведеного пункту договору слідує, що сторони погодили сплату гарантійної суми як іншого, у розумінні ч. 2 ст. 546 ЦК України, виду забезпечення належного виконання орендарем взятих на себе зобов`язань за договором.

Тобто, сплата гарантійної суми покликана стимулювати орендаря до належного виконання своїх зобов`язань за договором оренди, враховуючи, що у такому разі після повернення ним вагонів з оренди гарантійна сума підлягає поверненню орендодавцем.

Натомість, у разі неналежного виконання орендарем взятого на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів (п. 5.1.2), збереження РС, запобігання його псування і пошкодження, проведення поточного ремонту РС (п. 5.1.3), гарантійна сума повертається лише в частині, що залишилася від вирахування орендних платежів, витрат на проведення поточного ремонту вагонів, збитків понесених орендодавцем у зв`язку з пошкодженням РС, розкраданням комплектуючих тощо.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується несвоєчасне повернення позивачем 4 вагонів, та не заперечується останнім, оскільки умовами договору передбачена можливість забезпечення гарантійною сумою виконання позивачем своїх обов`язків зі сплати орендних платежів, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності списання відповідачем з гарантійної суми орендної плати за липень та серпень 2022 року з урахуванням штрафу за прострочення строку повернення позивачем вагонів, разом у сумі 156148,44 грн, що виключає можливість задоволення позовних вимог в цій сумі.

Також колегія суддів вважає підставним вирахування відповідачем з гарантійної суми вартості поточних ремонтів вагонів №60029899 та №61990339 проведених у період дії оренди вагонів на загальну суму 18799,32 грн, з огляду на слідуюче.

Відповідно до п. 3.2 договору поточний ремонт РС, що виникає в процесі експлуатації, здійснюється силами і за рахунок орендаря.

Орендар зобов`язується підтримувати і експлуатувати РС згідно з міжнародними правилами перевезення вантажів і правилами експлуатації рухомого складу, в тому числі своєчасно проводити поточний ремонт РС, що виникає в процесі експлуатації (п. 5.1.3 договору).

Також, відповідно до п. 3.6 договору оренди оплата залізничного тарифу відправки РС в депо для проведення поточного ремонту, а також після проведення поточного ремонту на станцію навантаження здійснюється за рахунок орендаря.

Крім того, відповідно до абз. 4 п. 7.7 договору оренди у разі пошкодження вагонів орендодавця, що вимагають позапланового ремонту, вартість ремонту і витрати по залізниці тарифу на відправку вагона в ремонт і з ремонту та інші витрати, пов`язані з ремонтом таких вагонів орендодавця, орендар відшкодовує на підставі наданого орендодавцем рахунку протягом 5 банківських днів з моменту його отримання орендарем.

Таким чином, поточний ремонт вагонів №60029899 та №61990339, згідно умов договору оренди, повинен був здійснюватися за рахунок позивача, однак виконані роботи оплачені відповідачем, а тому позивач має відшкодувати такі витрати відповідачу.

Понесення відповідачем витрат на поточний ремонт вагонів №60029899 та №61990339 підтверджується актами виконаних робіт №38/149 від 14.06.2022 на суму 12822,95 грн та №942/396 від 31.08.2022 на суму 5976,37 грн, а також калькуляціями вартості робіт з технічного обслуговування, дефектними відомостями, повідомленнями про ремонт та рахунками на оплату.

За наведеного суд першої інстанції вірно встановив, що понесені відповідачем витрати на поточний ремонт вагонів під час їх перебування в оренді підлягають відшкодуванню за рахунок гарантійної суми, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача 18799,32 грн.

Водночас колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимоги в частині стягнення з відповідача суми гарантії в розмірі 631163,82 грн, у зв`язку з не доведенням відповідачем факту технічних несправностей вагонів (відсутність фотофіксації) та реальності понесених витрат, враховуючи наступне.

Пунктом 4.3 договору сторонами унормовано, що гарантійна сума повертається орендарю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі РС з оренди без зауважень сторін.

Як було зазначено, в актах прийому-передачі вагонів з оренди №1 від 24.04.2022, №2 від 28.04.2022, №2/1 від 22.04.2022, №2/2 від 31.04.2022, №4 від 14.07.2022, №5 від 15.07.2022, №6 від 16.07.2022, №7 від 04.08.2022 та №8 від 14.08.2022 в розділі «технічні несправності» були зазначені зауваження орендодавця щодо технічного стану вагонів на момент їх повернення з оренди, а саме комплектація вагонів при поверненні з оренди не відповідала комплектації вагонів при передачі їх в оренду згідно актів приймання-передачі. Зокрема, на вагонах були відсутні такі елементи конструкції як торсіони, кронштейни кріплення торсіонів, стоянкові гальма, тяги стоянкових гальм, елементи запірних механізмів люків вагонів тощо.

При цьому, слід звернути увагу, що акти прийому-передачі вагонів з оренди №1 від 24.04.2022 та №2 від 28.04.2022 підписані обома сторонами без будь-яких зауважень, що свідчить про погодження позивача з технічними несправностями вагонів.

На підставі вказаних актів Приватне підприємство «Чудсервіс» здійснило розрахунок недостач запчастин та технічних несправностей на повернутих з оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" вагонах на суму 110142,00 грн. Позивачем даний розрахунок витрат було погоджено. Крім того сторонами погоджено утримання з гарантійного платежу 110142,00 грн на усунення недоліків вагонів.

В свою чергу акти №2/1 від 22.04.2022, №2/2 від 31.04.2022, №3 від 12.07.2022, №4 від 14.07.2022, №5 від 15.07.2022, №6 від 16.07.2022, №7 від 04.08.2022, №8 від 14.08.2022 представником позивача не підписано та не повернуто.

22.08.2022 Приватне підприємство «Чудсервіс» повторно надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" акти приймання-передачі вагонів цінним листом з повідомленням та описом вкладення, які отримані останнім 25.08.2022. Однак позивач примірник актів приймання-передачі не повернув та не направив свої аргументовані заперечення.

Згідно абз. 3 п. 2.6 договору орендодавець має право вислати орендарю акт прийому-передачі РС з оренди поштою цінним листом з повідомленням та описом вкладення протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту прибуття вагонів на станцію, на якій здійснювалася передача вагонів. В такому випадку орендар зобов`язаний підписати отриманий акт прийому-передачі РС з оренди і направити його орендодавцю протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання акту прийому-передачі РС з оренди або направити свої аргументовані заперечення.

Тобто, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання позивач повинен був повернути відповідачу підписані акти прийому-передачі або ж направити свої аргументовані заперечення. Проте, лише 28.03.2023 листом №28-1/03-2023 орендар повернув орендодавцю акти прийому-передачі РС з оренди (через дев`ять місяців після отримання всіх актів). Зазначені акти були підписані представником позивача з відміткою «З інформацією про технічні несправності вагонів не згодні, недоліки вагонів відсутні».

З огляду на неповернення позивачем у передбачені договором строки підписаних актів прийому-передачі РС з оренди або не направлення своїх аргументованих заперечень, слід вважати, що за принципом мовчазної згоди позивач їх визнав та погодив.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що в порушення умов договору оренди орендар не забезпечив участі свого представника під час здачі вагонів з оренди.

Вбачається, що вагони поверталися позивачем з оренди протягом 4 місяців та відповідно, при кожній здачі складалися акти приймання-передачі вагонів з оренди. А тому, якби орендар поставив під сумнів наявність зауважень щодо технічного стану вагонів, то вже після отримання першого акта приймання-передачі з зауваженнями, забезпечив би присутність своїх представників при огляді вагонів.

Твердження позивача, які визнано обґрунтованими судом першої інстанції, щодо недоведеності відповідачем факту технічних несправностей вагонів, оскільки не надано акту на основі фотофіксації вагонів, колегія суддів вважає помилковими з огляду на умови договору оренди та встановлені обставини справи.

Так, у п. 2.5 договору сторонами оренди погоджено, що РС повинен буди зданим з оренди орендодавцю в справному стані з урахуванням нормального зносу, придатним в технічному і комерційному відношеннях для перевезення та укомплектований згідно актів приймання-передачі в оренду, очищеним від залишків раніше перевезеного вантажу.

За умовами п. 2.7 договору у разі виявлення орендодавцем при прийомі РС з оренди невідповідності вагонів вимогам п. 2.5 даного договору, орендодавець має право відмовитися від прийняття РС, про що зобов`язаний проінформувати орендаря засобами факсимільного зв`язку, електронної пошти, телеграфу про виявлені недоліки, а орендар зобов`язаний забезпечити усунення виявлених недоліків в найкоротші терміни за свій рахунок.

Невідповідність РС на придатність в комерційному і/або технічному стані повинна бути оформлена актом на основі фотофіксації. Орендодавець може призвести усунення виявлених недоліків за свій рахунок з подальшим відшкодуванням орендарем понесених орендодавцем витрат відповідно до пред`явленими документами, що підтверджують такі витрати.

Північний апеляційний господарський суд відмічає, що придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні означає технічну та комерційну справність рухомого складу, від якої залежить схоронність вантажу, а також придатність вагонів для безпечного руху по коліям залізниці.

Разом з тим зауваження які містяться в актах прийому-передачі вагонів з оренди №1 від 24.04.2022, №2 від 28.04.2022, №2/1 від 22.05.2022, №2/2 від 31.05.2022, №4 від 14.07.2022, №5 від 15.07.2022, №6 від 16.07.2022, №7 від 04.08.2022, №8 від 14.08.2022 стосуються не технічних несправностей вагонів, а їх комплектації, тобто відсутності при поверненні вагонів обов`язкових елементів їх конструкції, зокрема таких, як торсіони кришки люка та кронштейни (важелі) кріплення торсіонів, стоянкові гальма, елементи запірних механізмів люків вагонів тощо, що не впливає на безпечну експлуатацію вагонів.

За повідомленням скаржника, відсутність торсіонних пристроїв на вагоні не загрожує безпеці руху поїзда або втраті вантажу, відповідно, такі вагони не направляються до депо чи пунктів технічного обслуговування для термінового їх ремонту. Відновлення комплектації вагонів відбувається вже під час проведення планових (деповських, капітальних) ремонтів, які проводяться раз на три роки згідно графіків.

За таких обставин, оскільки при поверненні вагонів з оренди орендодавцем були зазначені зауваження до комплектації вагонів (відсутність при поверненні вагонів обов`язкових елементів їх конструкції), а не як помилково зазначено судом першої інстанції до їх придатності в комерційному і/або технічному стані, складання актів на основі фотофіксації в даному випадку не є обов`язковим.

До того ж, слід відмітити, що акти прийому-передачі вагонів з оренди №1 від 24.04.2022 та №2 від 28.04.2022, в яких зазначені аналогічні технічні несправності, що і в інших актах, складені без фотофіксації та підписані позивачем без будь-яких зауважень. Також позивачем погоджено утримання з гарантійного платежу 110142,00 грн на усунення недоліків вагонів.

Суд апеляцінйої інстанції зауважує, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) включає принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18).

Відтак поведінка позивача щодо не підписання актів №2/1 від 22.05.2022, №2/2 від 31.05.2022, №4 від 14.07.2022, №5 від 15.07.2022, №6 від 16.07.2022, №7 від 04.08.2022, №8 від 14.08.2022 або ненадання обґрунтованих заперечень щодо їх змісту суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони (підписанні актів №1 від 24.04.2022, №2 від 28.04.2022 без зауважень та погодження утримання з гарантійного платежу 110142,00 грн на усунення недоліків вагонів), тоді як відповідач розумно покладався на них.

Згідно з п. 5.1.5 договору орендар зобов`язаний до повернення РС орендодавцю нести весь ризик пов`язаний з псуванням, пошкодженням РС і його частин, розкраданням комплектуючих РС, претензіями та/або позовами третіх осіб щодо шкоди, заподіяної РС в ході експлуатації. При цьому орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки за ринковими цінами на момент виникнення шкоди.

У разі не згоди орендаря з сумою завданих збитків орендар зобов`язаний за свій рахунок провести незалежну експертизу.

На підставі актів приймання-передачі вагонів з оренди, в яких були зазначені зауваження орендодавця, виявлені ним при прийнятті вагонів, згідно актуальних на той момент в мережі Internet пропозицій ринку, був здійснений розрахунок №2 від 31.08.2022 вартості відновлення вагонів на суму 638417,10 грн.

Даний розрахунок був направлений позивачу цінним листом №31/08/2022 від 31.08.2022 з описом вкладення та повідомленням про вручення для погодження та підпису, та отриманий останнім 06.09.2022. Однак примірник розрахунку не був повернутий відповідачу, аргументованих зауважень щодо його змісту позивачем також не надано.

Поряд з цим орендар не скористався правом наданим п. 5.1.5 договору та не провів незалежну експертизу завданих відповідачу збитків в результаті розукомплектування РС.

Враховуючи, що до повернення рухомого складу орендар зобов`язується нести весь ризик, пов`язаний з псуванням, пошкодженням рухомого складу і його частин, беручи до уваги, що відповідачем здійснено розрахунок завданих орендарем збитків за ринковими цінами на момент виникнення шкоди, а позивачем не спростовано їх розміру, з огляду на те, що акти приймання-передачі вагонів з оренди місять зауваження щодо технічного стану вагонів, тоді як гарантійна сума слугує забезпеченням цілісності РС і виконання орендарем взятих на себе зобов`язань за договором, відсутні підстави для стягнення з відповідача гарантійної суми в розмірі 631163,82 грн.

Поряд з цим суд першої інстанції помилково вказав на недоведеність відповідачем реальності понесених витрат на відновлення несправностей вагонів, оскільки в силу положень договору (п. 5.1.5) орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки, а не понесені витрати, як зазначив суд. До того ж, згідно ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). А тому орендар повинен відшкодувати орендодавцю в тому числі і витрати, які понесе відповідач під час поточного ремонту РС (в майбутньому).

З урахуванням викладеного Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для її задоволення.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр", викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи та порушив норм процесуального права, що в силу п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/7643/23 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична Компанія "Центр".

Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у даній справі, колегія суддів зауважує наступне.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №925/81/21, від 09.02.2022 у справі №910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі №911/956/17(361/6664/20), від 07.03.2023 у cправі №922/3289/21, Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у цій справі, то додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 також слід скасувати, позаяк воно не може існувати окремо від основного рішення у справі прийнятого по суті спору.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Чудсервіс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/7643/23 скасувати.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр" відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Центр".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична Компанія "Центр" (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13; код ЄДРПОУ 43145722) на користь Приватного підприємства "Чудсервіс" (м. Київ, вул. Булаховського, 5-Г; код ЄДРПОУ 35545924) 14201 (чотирнадцять тисяч двісті одну) грн 19 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.03.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко