Постанова

від 18.03.2024 по справі 904/3298/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3298/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Парусніков Ю.Б., Дармін М.О.,

секретар судового засідання: Солодовій І.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Міщук Н.П., прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури;

від апелянта: Андрієнко В.А. (в залі суду) - адвокат;

Інші представники сторін у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 (повний текст рішення складено 24.11.2023, суддя Новікова Р.Г.) у справі № 904/3298/23

за позовом: Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

2. Перещепинської міської ради, м. Перещепино, Новомосковський район, Дніпропетровська область

до відповідача Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень», с.Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новомосковської районної державної адміністрації (Новомосковської районної військової адміністрації)

про скасування державної реєстрації права постійного користування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею, визнання державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Перещепинської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень», в якому просить:

- скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведеної за Приватним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792763);

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведеної за Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792670);

- визнати таким, що втратив чинність, акту на користування землею площею 141,95га, виданого Державному сільськогосподарському підприємству «Кільчень» та зареєстрованого в державній книзі реєстрації землекористувань за №389 від 26.03.2003;

- зобов`язати Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» повернути земельну ділянку, площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 26, 28 Закону України «Про приватизацію державних та комунальних підприємств», прямою забороною правонаступництва постійного користування землею у разі приватизації єдиних майнових комплексів держави. Прокурор вважає, що ПП «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» є правонаступником майнових прав державного підприємства, крім права постійного користування земельною ділянкою. Акт на право постійного користування землею серії І-ДП номер 002913 від 26.03.2003, наданий ПП «СП «Кільчень» в якості підстави для держаної реєстрації за підприємством права постійного користування землею, не відповідає вимогам законодавства.

Прокурор вказував, що відповідач не звертався до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з заявою про належне оформлення права користування земельною ділянкою, дозвіл на розробку документації із землеустрою уповноваженим органом не надавався, документація із землеустрою не затверджувалась у встановленому законодавством порядку, вказане свідчить про протиправну реєстрацію земельної ділянки.

За твердженням прокурора державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за Новомосковською районною державною адміністрацією проведена з порушенням вимог ч. 4 статті 122, абзацу 12 пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Прокурор з посиланням на пункти «в», «е» статті 141 Земельного кодексу України зазначав, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. При приватизації державного підприємства державна реєстрація акту на право користування землею не скасована. З огляду на викладене, державний акт на право користування землею серії І-ДП номер 002913 від 26.03.2003 площею 141,95га, підлягає визнанню таким, що втратив чинність.

Прокурор доводив, що державна реєстрація речових прав проведена 16.12.2020 на підставі державного акту серії І-ДП номер 002913 від 26.03.2003 в період дії повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. З 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження спірною земельною ділянкою. Згідно з абзацом 9 пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України таким правом на відповідній території наділена Перещепинська міська об`єднана територіальна громада в особі Перещепинської міської ради.

Прокурор зазначав, що порушення інтересів держави полягає у вибутті з користування держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення за відсутності волі її власника, держави, та всупереч встановленого законом порядку. Збереження відповідачем майна без достатньої правової підстави, тому відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України відповідач повинен повернути спірну землю державі в особі Перещепинської міської ради Новомосковського району.

Прокурор вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Перещепинська міська рада як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такий захист не здійснили (листи - відповіді №225-1300 від 22.05.2023, №10-4-0.332-3319/2-23 від 08.06.2023 на запити Дніпропетровської обласної прокуратури №15/1-650вих-23 від 17.05.2023, №15/1-651вих-23 від 17.05.2023).

Прокурор зазначив, що на виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами №15/1-818вих-23 від 19.06.2023 та №15/1-819вих-23 від 19.06.2023 Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у даній справі позовні вимоги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Перещепинської міської ради до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новомосковської районної державної адміністрації (Новомосковської районної військової адміністрації) про скасування державної реєстрації права постійного користування земельної ділянки площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Приватним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792763); скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792670); визнання державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №002913, виданого Державному сільськогосподарському підприємству «Кільчень» щодо надання у постійне користування земельної ділянки площею 141,95га та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №389 від 26.03.2003 таким, що втратив чинність; зобов`язання Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» повернути земельну ділянку, площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташовується на території Голубівської сільської ради Новомосковського району, Перещепинській міській раді задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Приватним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792763).

Визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею серії І-ДП №002913, виданий Державному сільськогосподарському підприємству «Кільчень» щодо надання у постійне користування земельної ділянки площею 141,95га та зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №389 від 26.03.2003.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 4294 грн. 40коп.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивоване тим, що відповідно до пункту «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (в редакції станом на 04.06.2019) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Місцевий суд встановив, що згідно з поясненнями учасників справи та матеріалами справи, об`єкт нерухомості комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 743979212232), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га. Враховуючи пункт «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (в редакції станом на 04.06.2019), з моменту набуття права власності ТОВ «Преміум Газ» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 743979212232) припинилось право постійного користування Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» тією частиною земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 743979212232).

Суд першої інстанції вказав, що згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» №2269-VIII від 18.01.2018 (в редакції станом на 04.06.2019) особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік юридичних осіб, які мають право набути право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Відповідач до цієї категорії не належить.

З огляду на положення статті 120 Земельного кодексу України суд дійшов висновку, що Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» має право оформити користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 743979212232), на правах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95 га не перейшло від Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень».

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора про наявність підстав визнання таким, що втратив чинність, державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №002913, виданого Державному сільськогосподарському підприємству «Кільчень» щодо надання у постійне користування земельної ділянки площею 141,95га та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №389 від 26.03.2003.

Оскільки до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» не перейшло від Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №002913 від 26.03.2003, суд першої інстанції зробив висновок про наявність підстав для скасування державної реєстрації права постійного користування земельної ділянки площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за відповідачем на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792763).

Між тим, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792670), оскільки Новомосковська районна державна адміністрація не є відповідачем у даній справі, хоча позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності безпосередньо стосується її прав на спірну земельну ділянку. Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» в даному випадку є неналежним відповідачем.

Також господарський суд вказав, що відповідно до матеріалів справи на спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 743979212232), власником якого є Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень». З огляду на положення статті 120 Земельного кодексу України прокурор не довів існування у відповідача обов`язку повернути Перещепинській міській раді земельну ділянку площею 141,95га.

Суд першої інстанції відхилив клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки матеріалами справи (листи - відповіді №225-1300 від 22.05.2023, №10-4-0.332-3319/2-23 від 08.06.2023 на запити Дніпропетровської обласної прокуратури №15/1-650вих-23 від 17.05.2023, №15/1-651вих-23 від 17.05.2023; листи №15/1-818вих-23 від 19.06.2023 та №15/1-819вих-23 від 19.06.2023) доведена наявність підстав для пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Перещепинської міської ради.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 в частині визнання таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 141,95 га серії І-ДП № 002913, виданого Державному сільськогосподарському підприємству «Кільчень» та зареєстрованого в державній книзі реєстрації землекористувань за № 389 від 26.03.2003 та в частині скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 141,95 га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведеної за Приватним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В № 55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792763) і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури. Судові витрати покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 в оскаржуваній ним частині є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, винесеним за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи.

Апелянт стверджує, що положення ст. 28 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» стосуються покупця державного або комунального підприємства (в даному випадку це ТОВ «Преміум Газ»), а не правонаступника - ПП «СП «Кільчень». Покупець - ТОВ «Преміум Газ» не оформив за собою право постійного користування земельною ділянкою, а отже і відсутнє порушення вимог ст. 28 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна».

Як вважає відповідач, суд першої інстанції не звернув увагу той факт, що можливі дві форми приватизації державного майна: ліквідація підприємства і постановка на свій баланс усього майна або реорганізація і продовження роботи існуючого підприємства. В даній ситуації, як вважає відповідач, відбулася саме реорганізація ДСП «Кільчень» у ПП «СП «Кільчень», яке продовжило виконання функцій попередника. ПП "Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» та ДСП «Кільчень» є однією і тією ж юридичною особою (код ЄДРПОУ не змінювався), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, зміна організаційно-правової форми юридичної особи Об`єкта приватизації відбулася на виконання саме вимог п. 5.4. купівлі-продажу єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» від 11.03.2019 (далі - Договір) та Приватне підприємство «СП «Кільчень» стало правонаступником усіх прав та обов`язків ДСП «Кільчень».

Також відповідач звертає увагу, що під час розгляду справи судом першої інстанції прокурором не надано належних та допустимих доказів внесення до державного реєстру запису про припинення ДСП «Кільчень» шляхом ліквідації з одночасним виключенням його з державного реєстру, а встановлено тільки обставину здійснення реєстрації ПП «СП «Кільчень» з тотожним кодом ЄДРПОУ. Таким чином, мала місце саме перереєстрація юридичної особи внаслідок зміни форми власності і організаційно-правової форми підприємства у зв`язку з приватизацією його цілісного майнового комплексу.

Отже, за твердженням скаржника, набуте ДСП "Кільчень" право постійного користування земельною ділянкою не припинилося, а перейшло до його правонаступника ПП "СП "Кільчень", утвореного внаслідок зміни організаційно - правової форми державного підприємства, що не є порушенням ст. 28 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» та ст. 92 Земельного кодексу України. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 15 листопада 2021 року по справі № 906/620/19.

Крім того, відповідач наголошує, що згідно ч. 1 ст. 24 Земельного кодексу України (в редакції на дату видачі Державного акту № 002913 від 26.03.2003) державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (в чинній редакції) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001. Юридичні особи приватного права до вказаного переліку не належали. Але у пункті 6 розділу X "Перехідні положення" зазначеного кодексу було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.

Разом з тим, 22.09.2005 Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5 - рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25.10.2001 щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди.

Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміну "набувають" (який означає "ставати власником чого- небудь, здобувати що- небудь") вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Отже, обмеження ч. 2 ст. 92 ЗК України по колу суб`єктів не застосовуються у випадку переходу до правонаступника права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте його попередником. Згідно з ч. 1 ст.104 ЦК України застосовується поняття «перехід» прав та обов`язків, що означає визначення правової долі вже набутого раніше попередником правонаступника права постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, за наведеними аргументами відповідача згідно діючого на той момент законодавства ст.92, ст. 141 ЗК України, ст.104, ст.345 ЦК України було переоформлено право постійного користування земельною ділянкою на ПП «СП «Кільчень», код ЄДРПОУ 32062157 (правонаступника ДСП «Кільчень» код ЄДРПОУ 32062157), на якій знаходиться ЄМК за єдиним кадастровим №1223282000:02:150:001, що не порушує права та обов`язки держави (ані Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ані Перещепинської міської ради), оскільки земельна ділянка залишається в державній власності, підприємство продовжує здійснювати господарську діяльність ДСП «Кільчень», забезпечує робочими місцями мешканців громади, продовжує сплачувати земельний податок. Також, при ліквідації чи продажу окремих будівель ЄМК, земельна ділянка залишиться у державній власності.

Приписи п.п. "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України свідчать, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

За доводами скаржника, наведені положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають. Даний висновок узгоджується з правовим висновком, який міститься в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 906/706/19.

Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (Державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним, а тому відповідач зазначає, що твердження заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, з якими погодився суд першої інстанції, про припинення права постійного користування ДСП «Кільчень» на земельну ділянку після завершення його приватизації, суперечить вимогам чинного законодавства.

Як зазначено у п. 85 постанови Верховного Суду від 15.11.2021 у справі №906/620/19, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул.

Отже, зміна організаційно-правової форми державного підприємства у процедурі приватизації не мала наслідком припинення його діяльності, а мала таким наслідком його реорганізацію (з перереєстрацією) з набуттям правонаступником - Приватним підприємством "СП "Кільчень" прав та обов`язківприватизованого державного підприємства.

Не може бути підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі, зареєстрованого за відповідачем, і пункт «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, оскільки право власності на об`єкт нерухомості ЄМК (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 743979212232) не належить «іншій особі», як зазначає суд першої інстанції, а 08.10.2020 року зареєстроване саме за ПП "СП "Кільчень", яке є правонаступником Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень». Зазначене підтверджується матеріалами справи, а саме - Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 906/392/18 - за приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Таким чином, на підставі викладеного скаржник вказав, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин встановлених наведеними нормами земельного законодавства правових наслідків у вигляді припинення правомірного набутого ПП "СП "Кільчень" (в порядку правонаступництва в результаті приватизації) права постійного користування земельною ділянкою. А тому набуття ПП "СП "Кільчень" права постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі Державного акту від 26.03.2003 не є порушенням вимог ст. 92 Земельного кодексу України, оскільки таке користування виникло у ПП "СП "Кільчень" внаслідок приватизаційної процедури, за результатами якої ПП "СП "Кільчень" стало правонаступником всіх прав та обов`язків ДСП "Кільчень".

Також відповідач зазначив, що під час винесення оскаржуваного рішення, в порушення вимог п.п. 3,4,5 ч. 4 ст. 238 ГПК України, суд першої інстанції не надав мотивованої оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, зокрема: наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-11678/15-20-СГ від 05.11.2020, листу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.09.2020 № 28-28-0.132-9056/2-20, випискам зі сплати земельного податку за 2021-2023 роки, відповідь на адвокатський запит Перещепинської міської ради № 2.25¬2458 від 25.09.2023.

Так, апелянт вказав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказом від 05.11.2020 № 4-11678/15-20-СГ було відмовлено ПП «СП «Кільчень» у переоформленні права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001 на право оренди цієї земельної ділянки. Підставою відмови стало те, що у Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо припинення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою. Тобто, своїм наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовило відповідачу у переоформленні права постійного користування земельною ділянкою на право оренди саме з огляду на те, що були відсутні підстави для припинення права постійного користування.

Не було враховано судом першої інстанції і лист Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.09.2020 №28-28-0.132-9056/2-20, яким відповідачу було надано роз`яснення, що Кодексом не визначено процедуру переоформлення правонаступником права оренди на земельні ділянки, які були надані державним підприємствам у постійне користування. А з огляду на вимоги ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкти нерухомості, які розміщені на земельній ділянці, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, як вважає апелянт, під час розгляду справи суд першої інстанції не дослідив: чи вважали ГУ Держгеокадастру та Перещепинської міської ради, що їх права порушені; якщо так, чи порушені їх права саме відповідачем та підстави не звернення зазначених органів до суду за захистом своїх порушених прав; чи допущено відповідачем порушення інтересів держави; чи мав відповідні повноваження для їх захисту саме прокурор. Суд не взяв до уваги лист Перещепинської міської ради від 25.09.2023 та наказ ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.11.2020, з яких вбачається відсутність порушень прав держави, в особі цих органів, з боку ПП «СП «Кільчень».

Скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Перещепинської міської ради щодо нездійснення чи неналежного здійснення ними захисту інтересів держави, а отже, Господарським судом Дніпропетровської області встановлена наявність підстав для пред`явлення прокурором позову в інтересах ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Перещепинської міської ради за недоведеністю таких підстав, які суд визнав встановленими.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Парусніков Ю.Б., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3298/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3298/23.

22.12.2023 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень», Новомосковський район, с.Голубівка на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі №904/3298/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.02.2024 об 11 год. 00 хв.

12.02.2024 від представника Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень», через систему «Електронний суд» та електронну пошту Центрального апеляційного господарського суду, надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я адвоката Андрієнко Т.А., докази поважності причин неявки будуть надані в наступне судове засідання.

Присутній в судовому засіданні апелянт просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з не порушенням принципу змагальності сторін, прокурор висловив думку, поклавшись на розсуд суду щодо задоволення клопотання представника апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» відкладено на 18.03.2024 об 11:00 годину.

У судовому засіданні 18.03.2024 відповідач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на підтвердження своєї позиції, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду залишити без змін.

Позивачі та треті особи явку представників у судове засідання 18.03.2024 не забезпечили, причин неявки не повідомили.

18.03.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З досліджених судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції матеріалів справи встановлено, що на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №1075 від 07.11.2002 Державному сільськогосподарському підприємству «Кільчень» був виданий державний акт на право постійного користування землею серія І-ДП №002913 від 26.03.2003, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №389.

На підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ДП №002913 від 26.03.2003 Державне сільськогосподарське підприємство «Кільчень» отримало в постійне користування земельну ділянку площею 141,95га з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Газ» (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу від 11.03.2019 єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Центральна, б. 141а (далі - договір від 11.03.2019), посвідчений приватним нотаріусом 11.03.2019 та зареєстрований в реєстрі №2122.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 11.03.2019 продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт державної власності єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Центральна, б. 141а (далі об`єкт приватизації), а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Об`єкт приватизації включає в себе всі його активи і пасиви згідно зі зведеним актом інвентаризації майна, затвердженим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 12.10.2018, зокрема нерухоме майно:

- 28/50 часток комплексу, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Цвіткова, буд. 65, що належить державі на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 02.04.2005;

- комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Центральна, буд. 141а, що належить державі на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 30.01.2012. Перелік основних засобів, що входять до складу об`єкта приватизації, наведений у додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продажу об`єкта приватизації з урахуванням ПДВ становить 751200грн.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору від 11.03.2019 право володіння, користування і розпорядження об`єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації разом з неустойкою (у разі її нарахування), але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.

У разі якщо об`єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об`єкт приватизації, яка здійснюється після приймання об`єкта приватизації покупцем.

Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття покупцем посвідчується актом приймання-передавання, який підписується сторонами і скріплюється їх печатками (за наявності).

Згідно з пунктами 5.1 5.4, 5.8 договору від 11.03.2019 покупець зобов`язаний, зокрема, у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об`єкта приватизації; прийняти об`єкт приватизації за актом приймання-передачі; забезпечити збереження основних видів діяльності підприємства, які є на момент укладення договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, протягом п`яти років, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є невід`ємною частиною договору; після прийняття об`єкту приватизації за актом приймання-передавання, зареєструвати право власності за собою в установленому законом порядку та строк. Протягом одного після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації.

Покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків придбаного об`єкта приватизації відповідно до законодавства України.

Питання права користування, купівлі, оренди земельної ділянки, а також її розмір під об`єктом приватизації покупцем вирішується самостійно, в порядку, встановленому чинним законодавством України

Відповідно до пункту 6.1 договору від 11.03.2019 продавець зобов`язаний передати покупцю об`єкт приватизації за актом приймання-передавання.

Додатком до договору від 11.03.2019 є Перелік основних засобів, що входять до складу об`єкта приватизації.

В подальшому, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (правонаступник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Газ» був підписаний акт від 26.04.2019 приймання - передавання об`єкта приватизації, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв проданий за договором купівлі-продажу єдиний майновий комплекс Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень», розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Центральна, б. 141а та оригінали технічних паспортів, виготовлених Новомосковським районним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 05.07.2011 та 21.09.2011.

Відповідно до Інформації №335700371 від 14.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 04.06.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. було зареєстровано право власності ТОВ «Преміум Газ» на комплекс, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Центральна, б. 141а, та до складу якого входять - рампа для прийому свиней, А, загальна площа 199,30кв.м; рампа для прийому свиней, Б, загальна площа 199,00кв.м; пункт обігріву робітників, В, загальна площа 137,90кв.м; блок приміщення санбойні, Г, загальна площа 474,20кв.м; склад, Д, загальна площа 284,50кв.м; пункт по збиранню сировини, Е, загальна площа 35,90кв.м; блок цехів зневоднювання, Є, загальна площа 425,00кв.м; блок виробничих і побутових приміщень, Ж, загальна площа 265,10кв.м; КНС №1,3, загальна площа 96,00кв.м; КНС №2,1, загальна площа 143,10кв.м; насосна підстанція, И, загальна площа 54,70кв.м; виробничо-допоміжне приміщення, И, загальна площа 121,00кв.м; склад цементу, Л; тимчасовий навіс, Л1; мийна, М; пожежний пост, Н; ємності, 1-2; димова труба, 3; карантинна ємність, 4-5; ємності гнійних скидів, 6-8; пісколовки, 9; блок вертикальних відстійників, 10-11; прийомний резервуар, 12; резервуар для гнійних скидів, 13; блок ділянок карантування, 14-15; карантинна ємність, 16; блок ємностей, 17; замощення, І; трансформаторна підстанція 35/10 кВ "Комплекс" з кабельними мережами, 45.

На підставі рішення єдиного учасника Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» (ТОВ «Преміум Газ») №2 від 02.03.2020 Державне сільськогосподарське підприємство «Кільчень» (Ідентифікаційний код 32062157) було перетворено у Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» (Ідентифікаційний код 32062157). Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань зміна організаційно-правової форми юридичної особи відбулася 22.05.2020.

Згідно з актом приймання-передачі від 06.10.2020, посвідченим приватним нотаріусом 06.10.2020 та зареєстрованим в реєстрі №5083, №5086, Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Газ» передало, а Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» прийняло нерухоме майно комплекс, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Центральна, б. 141а (реєстраційний номер нерухомого майна 743979212232). В акті наведений перелік майна, що входить до складу комплексу.

В акті приймання-передачі від 06.10.2020 також вказано, що земельна ділянка місяця розташування об`єкта: кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, площа 141,95га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Інформації №335700371 від 14.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 08.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. було зареєстровано право власності ПП «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на комплекс, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Центральна, б. 141а.

В жовтні 2020 року Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» зверталось до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з листом №14 від 15.10.2020 про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га на право оренди цієї земельної ділянки.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-11678/15-20-СГ від 05.11.2020 Приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» було відмовлено у переоформленні права постійного користування на право оренди земельної ділянки, розташованої на території Голубівської сільської ради Новомосковського району, з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га з посиланням на те, що:

- земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян, юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органу виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. У Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га;

- на частину земельної ділянки, що містить об`єкти нерухомого майна, які знаходяться в приватній власності Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» право оренди встановлюється в порядку, встановленому статтями 120, 123 Земельного кодексу України; інша частина земельної ділянки може бути передана в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Відповідно до Інформації №335700371 від 14.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 16.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Джурук Н.В. проведено

- державну реєстрацію права власності Новомосковської районної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792670)) на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1214925102020 від 09.12.2020;

- державну реєстрацію права постійного користування Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792763)) на підставі державного акту серії І-ДП №002913 від 26.03.2003, відомостей з Державного земельного кадастру№31695287 від 16.12.2020.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Перещепинської міської ради, прокурор посилався на пряму заборону правонаступництва постійного користування землею у разі приватизації єдиних майнових комплексів держави; протиправність державної реєстрації права постійного користування спірної земельної ділянки за відповідачем та права власності на спірну земельну ділянку за Новомосковською районною державною адміністрацією; припинення права постійного користування Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» спірною земельною ділянкою; відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку; збереження відповідачем майна без достатньої правової підстави.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, скаржник вважає, що набуте ДСП "Кільчень" право постійного користування земельною ділянкою не припинилося, а перейшло до його правонаступника ПП "СП "Кільчень", утвореного внаслідок зміни організаційно - правової форми державного підприємства.

При цьому, в апеляційній скарзі скаржник робить даний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 щодо правильного застосування, зокрема, статей 92, 141 Земельного кодексу України, і яка полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду. При цьому, у разі реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають

Між тим, колегія суддів констатує, що вказані висновки Верховний Суд надавав з урахуванням фактичних обставин справи № 906/620/19, а саме обставин переходу до правонаступника усіх прав та обов`язків приватизованого державного підприємства, тобто за умов універсального правонаступництва, що мало місце згідно із Законом України "Про приватизацію державного майна" 1992 року.

Разом з тим, спірні правовідносини даної господарської справи регулюються приписами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" 2018 року, частина перша статті 28 якого чітко визначила, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Тобто, за новим Законом, у разі купівлі у процедурі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець такого підприємства стає правонаступником усіх його прав і обов`язків, за винятком права постійного користування земельною ділянкою під об`єктом приватизації. Звідси у таких правовідносинах має місце часткове, а не універсальне правонаступництво, що врахування згаданої правової позиції Верховного Суду в частині переходу права постійного користування земельною ділянкою виключає.

Більше того, з викладеного слідує також і те, що станом на 2018 рік законодавець не тільки не розширив перелік осіб, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою (частина друга статті 92 Земельного кодексу України), а і встановив імперативну заборону на перехід такого права до правонаступників в процедурі приватизації єдиних майнових комплексів державних та комунальних підприємств.

Варто відмітити, що саме такий звужувальний підхід законодавець і в подальшому послідовно впроваджує у земельних правовідносинах намагаючись врегулювати питання набуття, переходу, переоформлення право постійного користування земельними ділянками. Так, зокрема, Верховною Радою України у 2021 році було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості" № 1174-ХІ, яким статтю 120 Земельного кодексу України викладено у новій редакції. Наразі частину одинадцяту вказаної статті викладено таким чином:

"У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач такого об`єкта зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкта майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня державної реєстрації права власності припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, та передати її у власність або в оренду набувачу (власнику) такого майна.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт".

З наведеного вбачається, що шляхом прийняття Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", внесення подальших змін до Земельного кодексу України законодавець встановив чітку заборону на перехід права постійного користування земельними ділянками державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких приватизуються, однак при цьому передбачив і механізм отримання новими власниками приватизованих об`єктів відповідних земельних ділянок на праві оренди або набуття їх у власність.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин держава лише заборонила перехід права постійного користування земельними ділянками від підприємств, єдині майнові комплекси яких приватизуються до їх правонаступників, однак механізм переоформлення відповідного права в інший правовий титул не створила.

Між тим, встановленого у частині першій статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" обмеження щодо переходу (а правильніше не переходу) права постійного користування земельною ділянкою під об`єктом приватизації до нового власника такого об`єкта було більш ніж достатньо для однозначного висновку про те, що право постійного користування земельною ділянкою, яке надавалося державному сільськогосподарському підприємству "Кільчень" за наслідками приватизації цього підприємства до Товариства не перейшло.

При цьому, враховуючи, що Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", який є спеціальним у спірних правовідносинах взагалі не передбачено вимог чи підстав щодо перетворення покупцем придбаного державного підприємства, як не передбачено і можливості набуття таким перетвореним підприємством будь-яких прав приватизованого, право постійного користування земельної ділянкою від державного сільськогосподарського підприємства "Кільчень" не могло перейти й до створеного Товариством Підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень».

Отже, аналіз наведеної норми Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (стаття 28 "Правонаступництво власників") з огляду на її назву та зміст свідчить про те, що передбачене цієї нормою правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об`єкта приватизації, який в порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства. Можливості правонаступництва майнових прав і обов`язків приватизованого підприємства іншою, ніж покупець (новий власник), особою зазначена спеціальна норма Закону не передбачає (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.04.2021 у справі № 908/1260/20).

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що внаслідок проведеної за відповідачем, Підприємством у спірних правовідносинах державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, Товариством було порушено приписи чинного законодавства.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги те, що право постійного користування земельною ділянкою під об`єктом приватизації до Товариства не перейшло, обов`язок оформити належним чином право на земельну ділянку (оренда, власність) за покупцем зберігається.

У цій частині колегія суддів апеляційного суду враховує і те, що проведення за Приватним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою у спірних правовідносинах по суті стало наслідком дій органу державної влади, який є розпорядником такої ділянки - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, позаяк саме останнє відмовило у переоформленні права постійного користування у строкове право оренди, якого хотіло набути Підприємство.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області дійшов правильного висновку, що право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га не перейшло від Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень», а тому правильно визнав таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії І-ДП №002913, виданий Державному сільськогосподарському підприємству «Кільчень» щодо надання у постійне користування земельної ділянки площею 141,95га та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №389 від 26.03.2003.

Оскільки до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» не перейшло від Державного сільськогосподарського підприємства «Кільчень» право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223282000:02:150:0001, площею 141,95га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №002913 від 26.03.2003, наявні підстави для скасування державної реєстрації права постійного користування земельної ділянки площею 141,95га, кадастровий номер 1223282000:02:150:0001, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за відповідачем на підставі рішення приватного нотаріуса Джурук Н.В. №55796536 від 18.12.2020 (номер запису про право 39792763).

Посилання скаржника на правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 апеляційний суд відхиляє, адже правовідносини у згаданій справі не є подібними тим, що мають місце у справі № 904/3298/23 (різні фактичні обставини, відмінне матеріально-право регулювання).

З огляду на вищезазначене, інші доводи апелянта є необґрунтованими і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Отже, за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині колегія суддів констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі №904/3298/23.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/3298/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі №904/3298/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 20.03.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя М.О. Дармін