Ухвала

від 21.05.2024 по справі 904/3298/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3298/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

2) Перещепинської міської ради

до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Новомосковська районна державна адміністрація (Новомосковська районна військова адміністрація),

про скасування державної реєстрації права постійного користування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 904/3298/23.

За приписами частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 20.03.2024, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку.

Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане рішення суду у цій справі було 09.04.2024, після якого процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Відповідно до частин другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскаржувану постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 вручено скаржнику шляхом її доставлення в електронний кабінет Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» та його представника, адвоката Вікторії Андрієнко, 20.03.2024 о 16:51, про що судом отримано повідомлення 20.03.2024, що підтверджується довідками Касаційного господарського суду про доставку документа.

За змістом пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Частиною сьомою вищезазначеної норми передбачено, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, останнім днем двадцятиденного строку, в межах якого скаржник мав право на поновлення строку касаційного оскарження, та який відповідно до частини другої статті 288 ГПК України обчислюється з дати вручення оскаржуваного судового рішення (20.03.2024) є 09.04.2024.

Касаційна скарга Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» подана 02.05.2024 з порушенням встановленого ГПК України строку.

Частиною третьою статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Разом з касаційною скаргою Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» подало клопотання про поновлення строку касаційного оскарження обґрунтоване тим, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду скаржник не отримував ані нарочно, ані поштою, а довідався про нього з Єдиного державного реєстра судових рішень 18.04.2024, з якого вважає слід рахувати двдцятиденний строк на касаційне оскарження, який просить суд поновити з огляду на стрімке потепління та початок процесу з підготовки до посівної компанії, що призвело до відсутності можливості отримати постанову апеляційного суду через брак працівників на підприємстві.

Крім цього, в обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження заявник зазначає, що через постійні обстріли території Дніпропетровської області з боку Російської Федерації існують постійні перебої з електро- та водопостачанням, що негативно впливає на роботу підприємства, а протягом березня 2024 року спостерігались постійні затримки в обробці інформації у системі «Електронний суд», внаслідок чого постанова апеляційного суду не була доступна до перегляду в кабінеті відповідача. Скаржник посилається на відсутність у директора підприємства, який має доступ до електронного кабінету, навиків користування системою «Електронний суд», а також на відсутність юриста в штаті працівників, через що інтереси в суді представляла адвокат Андрієнко В. А., яка через військову агресію виїхала за кордон.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на викладені заявником причини пропуску строку касаційного оскарження через військову агресію та відсутність доступу для огляду оскаржуваної постанови в електронному кабінеті скаржника, оскільки вказане не підтверджується жодними доказами.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами, скаргами.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні через військову агресію, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, водночас, доказів у підтвердження викладених обставин та причинного зв`язку із його пропуском не додано, тому саме лише зазначення таких обставин не є безумовною підставою для поновлення строку оскарження, оскільки суд має оцінити поважність цієї причини індивідуально в межах справи, яка розглядається, відповідно до положень ГПК України.

Слід зауважити, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Посилання скаржника на наявність підстав для поновлення строку оскарження у зв`язку з початком процесу підготовки до посівної компанії, а також відсутністю адвоката та юристів в штаті працівників, суд не визнає поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки вони є суб`єктивними, залежали від організації роботи скаржника, що не свідчить про їх поважність та пов`язаність з об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, в тому числі правом участі в судовому процесі через самопредставництво та (або) через представника.

Отже, скаржником не було наведено доводів і не подано доказів, які б підтверджували причинний зв`язок з наведеними ним обставинами та відсутністю об`єктивної можливості звернутися з касаційною скаргою у передбачений строк, а отже суд не визнає вказані підстави поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.

З викладеного колегія суддів робить висновок, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути для звернення з касаційною скаргою, а тому визнає викладені скаржником підстави неповажними.

З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Відповідно до положень частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для надання суду відповідної заяви з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови з відповідними доказами.

Керуючись статтями 174, 234, 287-290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 904/3298/23 залишити без руху та надати скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові, звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин його пропуску.

2. Роз`яснити Приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Кільчень», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Є. В. Краснов

О. В. Случ