Ухвала

від 19.03.2024 по справі 914/1439/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.2024 Справа № 914/1439/23

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Яремко В.Я.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Система» про відстрочення та розстрочення виконання рішення у справі

за позовом: Львівської міської ради, місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Система», місто Львів

про стягнення 352 198,06 грн.

за участю представників сторін:

від стягувача: Трофимчук Д.В.;

від боржника (заявника): Гелемей Ю.М.;

встановив:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Система» на користь Львівської міської ради 302 948,31 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 18 763,91 грн інфляційних втрат, 4 326,09 грн три проценти річних, 26 159,75 грн пені та 5 282,97 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 року рішення Господарського суду Львівської області від 12 вересня 2023 року у справі №914/1439/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Система» без задоволення.

06.03.2024 на виконання рішення судом видано наказ.

07.03.2024 в системі документообігу суду зареєстровано заяву про розстрочення та відстрочення виконання рішення від 12.09.2023 (вх.№ 913/24).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024 заяву передано на розгляд судді Запотічняк О.Д.

Ухвалою суду від 11.03.2024 заяву розстрочення та відстрочення виконання рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 19.03.2024.

18.03.2024 Львівською міською радою подано відзив на заяву про розстрочку та відстрочку виконання судового рішення (Вх. № 7622/24).

В судове засідання 19.03.2024 з`явився представник заявника, надав пояснення по суті заяви та просив таку задоволити. Представник стягувача надав свої пояснення щодо поданої заяви та просив задоволити таку частково.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що підставою для відстрочення виконання рішення є Указ Президента України № 169/2021 від 21.04.2021 року щодо застосування до Відповідача персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), оскільки такий унеможливлює здійснення господарської діяльності, що підтверджується невичерпним переліком санкцій. Даний Указ Президента встановлює строк для можливості виконувати зобов`язання 3 роки, тобто лише з 22.04.2024 у Відповідача є можливість та обов`язок виконувати раніше взяті на себе зобов`язання, зокрема, щодо Позивача.

Щодо розстрочення виконання рішення покликається на відсутність грошових коштів щодо виконання рішення суду у справі № 914/1439/23 та неможливість користуватися банківськими рахунками, здійснювати платежі.

Відтак поданою заявою ТОВ «Торгова компанія «Система» просить відстрочити виконання рішення від 12 вересня 2023 року у справі №914/1439/23, яке набуло законної сили 19.02.2024 до 21.04.2024 року та розстрочити виконання даного рішення на 12 місяців, кожного місяця до 19 числа, включно до 19.02.2025 рівними частинами по 29 349 грн 39 коп.

У відзиві на подану заяву Львівська міська рада зазначила, що не погоджується з терміном розстрочення виконання рішення та вважає його надмірним, і таким, що не враховує балансу інтересів сторін. Зазначено, що рішення у справі 914/1439/23 прийнято 12.09.2023, відтак, крайній термін розстрочення дата прийняття рішення судом першої інстанції. Просили задоволити заяву частково з наступними термінами: відстрочити виконання рішення до 21.04.2024 року та розстрочити виконання рішення до 12 вересня 2024 року рівними частинами.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду та письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також суд наголошує на тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р., в Україні оголошено воєнний стан.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як встановлено судом, рішення у даній справі було ухвалено 12.09.2023р., а тому відстрочення та розстрочення виконання такого рішення можливе не довше ніж до 12.09.2024 р.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, проаналізувавши доводи заявника наведені в обґрунтування важкого матеріального становища боржника та наявності Указу Президента України щодо застосування до боржника персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до 21.04.2024, з метою реального виконання рішення суду, недопущення погіршення складного фінансового становища боржника врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та дотримання балансу інтересів сторін суд вважає, що заява про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню, при цьому враховуючи матеріальне становище сторін, воєнний стан, що на обидві юридичні особи ліг непосильний тягар війни, відповідач не уникає відповідальності.

З огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, зважаючи на те, що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, стягувач не заперечив проти відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про можливість надання розстрочення виконання рішення на 5 місяців та враховуючи Указ Президента України № 169/2021 від 21.04.2021 відстрочити виконання рішення суду до 21.04.2024.

За таких обставин, виконання рішення господарського суду від 12.09.2023 у справі щодо сплати заборгованості в розмірі 302 948,31 грн основного боргу, 18 763,91 грн інфляційних втрат, 4 326,09 грн три проценти річних, 26 159,75 грн пені та 5 282,97 грн судового збору, слід відстрочити до 21.04.2024 року та розстрочити рівними частинами зі сплатою 71 496,21 грн щомісячно з 21.05.2024 по 21.08.2024 та 71 496,19 грн до 12.09.2024 року.

Керуючись статтями ст.ст. 13, 14, 15, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Заяву про розстрочення та відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 у справі №914/1439/23 задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 до 21.04.2024 року.

3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 за наступним графіком:

- до 21.05.2024 71496,21 грн

- до 21.06.2024 71496,21 грн

- до 21.07.2024 71496,21 грн

- до 21.08.2024 71496,21 грн

- до 12.09.2024 71496,19 грн

Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.03.2024.

Суддя Запотічняк О.Д.