Рішення

від 20.03.2024 по справі 918/1188/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1188/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради

до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача 2) Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів 297 106,49 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від прокуратури Немкович І.І.

від позивача не з`явився

від відповідача 1) Патраков О.І.

від відповідача 2) не з`явився

Суть спору.

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та відповідача 2) Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради, в якому просить:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 26.05.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 02.07.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 11.08.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 19.08.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 24.09.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 27.09.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Рівненської обласної ради кошти у розмірі 297 106,49 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди були укладені з порушенням вимог ЗУ "Про публічні закупівлі". Оскільки, на переконання позивача, додаткові угоди слід визнати недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електроенергію шляхом укладання спірних додаткових угод, на переконання позивача мала місце переплата коштів у розмірі 297 106,49 грн.

Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради проведено закупівлю UA-2020-12-30-006182-с за предметом: "Електрична енергія" очікуваною вартістю 1 478 250 гривень, результатами аукціону переможцем визначено учасника ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" з ціновою пропозицією 1 200 000 грн. та укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021.

Як слідує з інформації, розміщеної офіційному вебсайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", після укладення договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару, а саме: додатковою угодою № 1 від 26.05.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,59302 грн. без ПДВ (на 5 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.05.2021; додатковою угодою № 2 від 02.07.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,73018 грн. без ПДВ (на 10,6%). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даноїугоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.06.2021; додатковою угодою № 3 від 11.08.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,88103 грн. без ПДВ (на 16,7 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.07.2021; додатковою угодою № 4 від 19.08.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,04696 грн. без ПДВ (на 23,4 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021; додатковою угодою № 5 від 24.09.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,22946 грн. без ПДВ (на 30,8 %). Згідно із п. З вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021; додатковою угодою № 6 від 27.09.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,43019 грн. без ПДВ (на 38,9 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021.

На переконання позивача, описані вище оскаржувані додаткові угоди суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягають до визнання недійсними.

За результатами виконання вказаного правочину відповідач-1 внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав кошти у сумі 297 106,49 грн., які мають бути стягнуті з відповідача на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.

04 грудня 2023 року від Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради надійшов відзив на позов. Посилається на Закон України "Про публічні закупівлі", Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про ринок електричної енергії", та вказує серед іншого, що зміна ціни до умов договору, проведена шляхом укладення оспорюваних прокурором Додаткових угод № 1-6, була зумовлена зміною коливання ціни на ринку у сторону збільшення, що повністю відповідає передбаченим положеннями нормативно-правових актів. Ціна за одиницю товару, яка вказана в кожній з додаткових угодах не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю, що повністю відповідає положенням п. 2, ч. 5, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, законодавчо встановленого обмеження щодо кількості змін ціни за одиницю товару в межах 10 % не встановлено. Укладаючи додаткові угоди КП "Острозька ОПЛ" POP діяло у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням норм, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами, з дотриманням законодавчо встановленого обмеження у 10%, а загальна ціна Договору залишилася незмінною, натомість сторони погоджували зміну загального обсягу товару за Договором, (що прямо визначено в п.п., 2 ч. 5. ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі").

11 грудня 2023 року від Рівненської обласної ради надійшли письмові пояснення. Пояснює, що відповідно до рішення обласної ради від 24.12.2020 №58 "Про обласний бюджет Рівненської області на 2021 рік" (додаток 3) головним розпорядником бюджетних коштів для згаданого комунального підприємства є управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації, яке здійснює фінансування закладів охорони здоров`я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів. Наразі правонаступником вказаного управління відповідно є Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, що підтверджується Положенням про вказаний департамент. Тому Рівненська обласна рада не є головним розпорядником бюджетних коштів Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради. Таким чином, Законами України "Про публічні закупівлі", "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетним кодексом України та відповідними рішеннями обласної ради про затвердження обласного бюджету на відповідний рік на Рівненську обласну раду не покладено здійснення контролю у сфері публічних закупівель.

Рівненська обласна рада не є органом, що здійснює державний фінансовий контроль, контроль у сфері публічних закупівель, не є головним розпорядником бюджетних коштів комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради, а також не є стороною згаданого договору, тому вважає, що керівником Здолбунівської окружної прокуратури помилково визначено Рівненську обласну раду компетентним органом, який в спірних правовідносинах уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Зважаючи на те, що комунальне підприємство "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області та утримується за рахунок коштів обласного бюджету, рішення в цій справі може вплинути на права, обов`язки та інтереси Рівненської обласної ради, тому вважає, що обласна рада у згаданій справі повинна виступити в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Крім того, звертає увагу суду, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, що сформована у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, на яку вказано у згаданому позові, що "рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі", в цілому стосується наявності у Рівненської обласної ради повноважень здійснювати контроль за виконанням обласного бюджету. При цьому Бюджетним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" не визначено, що місцева рада, зокрема обласна рада, приймаючи рішення стосовно обласного бюджету на відповідний рік, автоматично стає головним розпорядником коштів та наділяється повноваженнями щодо контролю за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, оскільки саме рішенням обласної ради про обласний бюджет визначаються відповідні головні розпорядники коштів.

11 грудня 2023 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради. Наполягає на тому, що оскаржувані додаткові угоди суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягають до визнання недійсними. За результатами виконання вказаного правочину відповідач-1 внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав кошти у сумі 297 106,49 грн., які мають бути стягнуті з відповідача на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.

26 грудня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на позов. Зазначає, що Рівненська обласна рада входить до системи органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами. Прокурор звертаючись в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради в позовній заяві не наводить жодних обставин та не надає до позову належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав та/або інтересів Рівненської обласної ради по Договору (спірних додаткових угод). При тому, що даний Договір (спірні додаткові угоди) укладені між КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" та ТОВ "РОЕК", до яких Рівненська обласна рада немає жодного відношення та більш того не є стороною даного Договору. Оскільки, Рівненська обласна рада у даній справі не є належним позивачем, то звернення Прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради є безпідставним. Окрім цього, законодавство у сфері публічних закупівель, а саме: закони № 922-VIII, 2939-XII та Положення про Державну аудиторську службу України, - чітко визначає Держаудитслужбу як орган державної влади, уповноважений здійснювати контроль за дотриманням процедури закупівлі, від укладання відповідного договору і до його повного виконання. Вищенаведені норми, що саме Держаудитслужба здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів відображені у висновках Верховного Суду, а саме в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17, постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

Частиною п`ятою вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Укладаючи додаткові угоди сторони договору про постачання електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021 діяли у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням норм, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами, не виходили за рамки законодавчо встановленого обмеження у 10%, загальна ціна Договору зменшилась а сторони погоджували зміну загального обсягу товару за Договором (що прямо визначено в ч. 5. ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі"). Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора та твердження про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" уклали нікчемні додаткові угоди до Договору та допустили надмірну сплату грошових коштів у сумі 297 106,49 грн. за поставлену електричну енергію є недоведеними, оскільки повністю спростовуються доказами щодо коливання цін на електричну енергію та збільшення її вартості відносно ціни встановленої на момент укладання договору, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Відповідач-1 вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову.

28 грудня 2023 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшли письмові заперечення. Серед іншого пояснює, що КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електроенергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неотримання товару, придбаного за кошти місцевого бюджету для реалізації політики у сфері охорони здоров`я порушує економічні інтереси відповідної територіальної громади. Згідно з п. 1.1 Статуту КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради, затвердженого рішенням сесії Рівненської обласної ради № 1634 від 17.03.2020 (далі - Статут), власником лікарні є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради. Пунктом 6.1 Статуту передбачено, що органом управління КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради є Рівненська обласна рада. Відповідно до п. 8.3 Статуту, Рівненська обласна рада здійснює контроль за діяльністю лікарні шляхом перевірок усіх питань фінансово-господарської діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування", відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Згідно з річним планом закупівлі, джерело фінансування вищевказаної закупівлі - місцевий бюджет. Оскільки засновником КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та власником її майна є територіальна громада Рівненської області в особі Рівненської обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі (п.п. 8.47, 10.2, 10.3 зазначеної постанови). Таким чином, укладення безпідставних додаткових угод та зайва сплата бюджетних коштів порушує економічні права та інтереси територіальної громади, що спричинило невиправдані витрати бюджетних коштів без отримання очікуваного блага для українського народу, що представляється органом місцевого самоврядування - Рівненською обласною радою.

Прокурор вважає, що він обґрунтовано дійшов висновку, що орган, уповноважений на виконання функцій держави - Рівненська обласна рада не здійснює захист інтересів держави на належному рівні.

02 січня 2024 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив ТОВ "РОЕК". Наполягає на тому, що оскаржувані додаткові угоди суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягають до визнання недійсними. За результатами виконання вказаного правочину відповідач-1 внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав кошти у сумі 297 106,49 грн., які мають бути стягнуті з відповідача на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12 грудня 2023 р. на 11:40 год.

04 грудня 2023 року від Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради надійшов відзив на позов.

Також від Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №918/1188/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи №922/2321/22.

11 грудня 2023 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради.

11 грудня 2023 року від Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

11 грудня 2023 року від Рівненської обласної ради надійшли письмові пояснення.

11 грудня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про продовження строку для подання відзиву - задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" строк для підготовки письмового відзиву на позов до 26 грудня 2023 року. Клопотання Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради про зупинення провадження у справі - задоволень. Зупинено провадження у справі № 918/1188/23 за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, до ухвалення Великою Палатою Верховного суду рішення у справі № 922/2321/22. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 922/2321/22.

26 грудня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на позов.

28 грудня 2023 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшли письмові заперечення.

02 січня 2024 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив ТОВ "РОЕК".

01.02.2024 року до господарського суду від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшло клопотання № 54/2-137ВИХ-24 від 30.01.2024 року про поновлення провадження у справі відповідно до якого просить суд поновити провадження у справі № 918/1188/23 за позовною заявою керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у розмірі 297 106,49 грн. При цьому, прокурор у клопотанні зазначає, що Великою Палатою Верховного суду ухвалено рішення від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 року, ухвалено нове рішення, яким позов Чернігівської окружної прокуратури задоволено в повному обсязі.

Ухвалою від 06.02.2024 поновлено провадження у справі № 918/1188/23 з 06 березня 2024 року. Підготовче засідання призначено на 06 березня 2024 року на 09:30 год.

Ухвалою від 06.03.2024 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20 березня 2024 р. на 11:00 год.

19 березня 2024 року від ТОВ "РОЕК" надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 20 березня 2024 року прокуратура наголошувала на ґрунтовності позову, просила суд позов задоволити в повному обсязі.

В свою чергу відповідач-1 проти позову заперечив, наполягав на відмові в його задоволенні. Представники Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" та Рівненської обласної ради не забезпечили явку уповноважених представників. Проте подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Судом досліджені докази по справі.

Представники сторін виступили у судових дебатах.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради проведено закупівлю UA-2020-12-30-006182-с за предметом: "Електрична енергія" очікуваною вартістю 1 478 250 гривень.

Надалі, між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021 (а.с. 35-48).

Згідно з п. 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 р. № 312 (далі ПРРЕЕ).

Згідно договору Постачальник продає Споживачу електричну енергію (код за ДК021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5- електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, Споживач (КП "Рівненська обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради) розраховується з Постачальником (ТОВ "РОЕК") за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергію, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору №32/11079-ВЦ від 03.02.2021 ціна за електричну енергію становить 2,46913 грн. без ПДВ., та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп + Тпередача + Трозподіл, де: Цзак закупівельна ціна за розрахунковий період; Цп ціна на послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу; Тпередача тариф на послугу з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК"Укренерго"; Трозподіл тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу.

Згідно з п. 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви- приєднання (додаток №1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (дадток №3 до договору) та діє до 31.12.2021 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного їх виконання.

Відповідно по пункту 13.8 договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https//www.oree.com.ua згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП "Оператор ринку" за відповідний період, які оприлюднюються ДП "Оператор ринку" згідно із законодавством або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціпи товару на ринку;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послугу разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару па ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих ній (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін на нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором.

У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКН про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;

- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору па строк, достатній для проведення процедури закупівлі спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, у кладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

У подальшому, після укладення договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди (а.с. 39-54).

А саме:

1) додатковою угодою № 1 від 26.05.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,59302 грн. без ПДВ (на 5 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільногокодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.05.2021;

2) додатковою угодою № 2 від 02.07.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,73018 грн. без ПДВ (на 10,6 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.06.2021;

3) додатковою угодою № 3 від 11.08.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,88103 грн. без ПДВ (на 16,7 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.07.2021;

4) додатковою угодою № 4 від 19.08.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,04696 грн. без ПДВ (на 23,4 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021;

5) додатковою угодою № 5 від 24.09.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,22946 грн. без ПДВ (на 30,8 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021;

6) додатковою угодою № 6 від 27.09.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,43019 грн. без ПДВ (на 38,9 %). Згідно із п.3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 38,9 %.

Встановлено, що згідно з наданими КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради актами приймання-передачі електричної енергії, ТОВ "РОЕК" на виконання даного Договору поставлено 229 945 кВт*год електричної енергії на загальну суму 815306,81 грн. без ПДВ, 978 369,09 грн. з ПДВ, а саме:

-згідно з актом № А-6862599203 за березень 2021 року - 23 952 кВт*год на суму 59 121,44 грн. без ПДВ, 70 945,72 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № А-6075335593 за квітень 2021 року - 32 610 кВт*год на суму 80 492,24 грн. без ПДВ, 96 590,68 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № А-6122378976 за травень 2021 року - 10 273 кВт*год на суму 26 638,14 грн. без ПДВ, 31 965,76 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № А-6076798088 за червень 2021 року - 25 940 кВт*год на суму 70 820,86 грн. без ПДВ, 84 985,03 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № А-6077671417 за липень 2021 року - 17 454 кВт*год на суму 47 652,55 грн. без ПДВ, 57 183,06 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № А-6079152143 за серпень 2021 року - 19 174 кВт*год на суму 68 403,40 грн. без ПДВ, 82 084,08 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 480031702/9/1 за вересень 2021 року - 21 369 кВт*год на суму 82 176,76 без ПДВ, 98 612,11 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 480031702/10/1 за жовтень 2021 року - 24 045 кВт*год на суму 107 882,27 грн. без ПДВ, 129 459,67 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 480031702/11/1 за листопад 2021 року - 25 989 кВт*год на суму 127 660,23 грн. без ПДВ, 153 192,28 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 480031702/12/1 за грудень 2021 року - 29 139 кВт*год на суму 144 458,92 грн. без ПДВ, 173 350,70 грн. з ПДВ.

Крім того, відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-12- 30-006182-с, правовідносини за вказаним Договором припинені.

На переконання прокуратури, додаткові угоди № 1-6 до Договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти в сумі 297 106,49 грн - стягненню з відповідача-1 на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відносно позову керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради слід зазначити наступне.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обгрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналоргічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

У даному випадку, укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від21.03.2019 по справі №912/989/18).

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод відповідачем-2 фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 "б".

Аналогічні правові позиції Верховного суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі № 469/580/16-ц.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, статтею 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з ч. З ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. ст. 61, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч. 3 ст. 19 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ст. 70 Бюджетного кодексу України, видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов`язані з реалізацією програм та заходів згідно зі статтями 89-91 цього Кодексу. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на охорону здоров`я.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. З п. 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Заклад охорони здоров`я є бюджетною, неприбутковою установою, юридичною особою публічного права, фінансується, зокрема, з обласного бюджету за відповідною бюджетною програмою, за якою визначено конкретні цілі на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я на відповідній території.

Звертаючись із позовом у цій справі, прокурор зазначав, зокрема, що сторони Договору всупереч інтересам держави, без будь-яких належних підстав та з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" уклали додаткові угоди, якими суттєво збільшили ціну за одиницю товару, що призвело до нераціонального та неефективного використання коштів з обласного бюджету, що не відповідає меті цього Закону та гарантованим державою принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі за бюджетні кошти. При цьому правовідносини, пов`язані з використанням коштів місцевого бюджету, становлять суспільний інтерес, а витрачання цих коштів за незаконними угодами такому інтересу не відповідає і порушує права та інтереси територіальної громади в особі Ради, яка не вживала заходів для повернення зазначених коштів, хоча була обізнана про стверджувані порушення.

Заявлена прокурором позовна вимога спрямована на захист державного та суспільного інтересу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною другою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема обласної ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Ураховуючи наведене, КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електроенергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неотримання товару, придбаного за кошти місцевого бюджету для реалізації політики у сфері охорони здоров`я порушує економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Згідно з п. 1.1 Статуту КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради, затвердженого рішенням сесії Рівненської обласної ради № 1634 від 17.03.2020 (далі - Статут), власником лікарні є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради.

Пунктом 6.1 Статуту передбачено, що органом управління КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради є Рівненська обласна рада. Відповідно до п. 8.3 Статуту, Рівненська обласна рада здійснює контроль за діяльністю лікарні шляхом перевірок усіх питань фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування", відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно з річним планом закупівлі, джерело фінансування вищевказаної закупівлі - місцевий бюджет.

Оскільки засновником КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та власником її майна є територіальна громада Рівненської області в особі Рівненської обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі (п.п. 8.47, 10.2, 10.3 зазначеної постанови).

Таким чином, укладення безпідставних додаткових угод та зайва сплата бюджетних коштів порушує економічні права та інтереси територіальної громади, що спричинило невиправдані витрати бюджетних коштів без отримання очікуваного блага для українського народу, що представляється органом місцевого самоврядування - Рівненською обласною радою.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що комунальний заклад - лікарня у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня (постанова Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19 (підп. 6.49).

Згідно із ч. 4 ст. 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором, комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яку викладено у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладу незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.

Таким чином, оскільки, за результатами вивчення матеріалів закупівлі, витрати на оплату електричної енергії за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеним між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" РОР розпорядилося не власними коштами, а витратило бюджетні кошти, виділені із обласного бюджету.

Засновником КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" РОР та власником його майна є територіальна громада Рівненської області в особі Рівненської обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів.

Відтак Рівненська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20, від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.

Окружною прокуратурою в межах повноважень, наданих ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на адресу Рівненської обласної ради 06.09.2023 направлено лист за № 54/2-989вих-23 про вжиття заходів, в тому числі представницького характеру, щодо усунення порушень закону, зокрема визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Відповідно до інформації Рівненської обласної ради № 09-3186/01 від 29.09.2023, заходи щодо усунення порушень, в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 297 106, 49 грн., не вживались. Натомість орган місцевого самоврядування наполягає, що не є головним розпорядником бюджетних коштів, а також органом, що здійснює державний фінансовий контроль та контроль у сфері публічних закупівель.

Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі Рівненської обласної ради шляхом звернення до суду з даним позовом.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обгрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що упродовж 2021 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію.

Так, обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди № 1 від 26.05.2021, ТОВ "РОЕК" надано відомості з веб-сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", яка містить порівняльний аналіз середньозважених цін на електричну енергію на квітень 2021 року. Сторони визначили ціну за 1 кВт*год - 2,59302 грн. без ПДВ. Згідно з п. 3 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.05.2021.

Водночас, опрацюванням інформації з веб порталу ДП "Оператор ринку" встановлено станом як на дату укладання згаданої додаткової угоди, так і на дату її розповсюдження, ціни за одиницю товару не збільшились, а навпаки - зменшились з урахуванням наступного.

Так, станом на 03.02.2021 середньозважена ціна на електричну енергію на ринку РДН становила 1 765,40 грн/МВт.год (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 942,72 грн/МВт.год (без ПДВ).

Проте, станом на 01.05.2021 (дата, на яку фактично поширюється дія додаткової угоди № 1) ціна електричної енергії на ринку РДН становить - 1 237,78 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна зменшилась на 29,88 %), а на ринку ВДР - 1 285,69 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна зменшилась на 33,82 %).

Крім того, станом на 26.05.2021 (дату укладення додаткової угоди № 1) ціна електричної енергії на ринку РДН становить - 1 344,37 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна зменшилась на 23,84 %), а на ринку ВДР - 1 368,56 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна зменшилась на 29,55 %).

Крім того, станом на лютий 2021 року середньозважена ціна на електричну енергію на ринку РДН становила 1 611,59 грн/МВт.год (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 756,16 грн/МВт.год (без ПДВ).

У той же час, середньозважена ціна на ринку РДН за травень 2021 року становить - 930,07 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна зменшилась на 42,28 %), а на ринку ВДР - 963,23 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна зменшилась на 45,15%).

Враховуючи вказане, додаткова угода №1 укладена безпідставно, адже фактично коливання ціни електроенергії на ринку, порівняно ціною встановленою у Договорі відбулося в сторону зменшення.

Відтак, оскільки додаткова угода № 1 укладена з порушенням ст. 41 Закону та підлягає визнанню судом недійсною, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.

Так, укладення додаткової угоди № 2 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 10,6 % відносно ціни, визначеної за умовами Договору; додаткової угоди № 3 - на 16,7 %; додаткової угоди № 4 - на 23,4 %; додаткової угоди № 5 - на 30,8 %; додаткової угоди № 6 - на 38,9 %.

Докази надані для підтвердження обгрунтованості внесення змін до Договору зі сторони TOB "РОЕК", а саме роздруківки із сайту ДП "Оператор ринку", - не відображають реальне коливання цін на електроенергію станом як на момент звернення товариства щодо внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

При цьому, Верховним Судом висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Враховуючи наведене, перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є кошти місцевого бюджету та укладення договору про постачання ( закупівлю) електричної енергії за ціною 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год електричної енергії та її подальше підвищення шляхом укладення оспорюваних додаткових угод (без відповідного коливання ціни на ринку), що призвело до загального збільшення ціни на 38,9% є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

У Законі № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підсумовуючи вищевикладене, оскаржувані додаткові угоди №1 від 26.05.2021, № 2 від 02.07.2021, №3 від 11.08.2021, № 4 від 19.08.2021, № 5 від 24.09.2021, № 6 від 27.09.2021 укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону, а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визанню недійсними в судовому порядку.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, вищевказані додаткові угоди №1 від 26.05.2021, № 2 від 02.07.2021, №3 від 11.08.2021, № 4 від 19.08.2021, № 5 від 24.09.2021, № 6 від 27.09.2021 підлягають визнанню недійсними, як такі, які укладені з порушенням вимог законодавства, яке вказувалася вище.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача переплачених за додатковими угодами коштів в розмірі 297 106 грн. 49 коп., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки вказані додаткові угоди визнані судом недійсними, розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, визначеною за умовами Договору а саме: 2,46913 грн. без ПДВ.

За травень 2021 року за умовами додаткової угоди № 1 від 26.05.2021 TOB "РОЕК" реалізовано КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради 10 273 кВт*год електричної енергії на загальну суму 26 638, 14 грн. без ПДВ, 31 965, 76 грн. з ПДВ за ціною 2,593024 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, замість 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, ТОВ "РОЕК" за травень 2021 року отримано на 1 527, 32 грн. більше, ніж передбачалось Договором (дані підтверджуються актом приймання-передачі електроенергії за травень 2021 року № А-6122378976 від 15.06.2021 та платіжним дорученням № 223 від 16.06.2021): 10 273 кВт*год х 2,46913 грн. + 20 % ПДВ = 30 438, 44 грн. (споживання за ціною Договору) 31 965, 76 грн. - 30 438, 44 грн. = 1 527, 32 грн. (різниця).

За червень-липень 2021 року за умовами додаткової угоди № 2 від 02.07.2021 ТОВ "РОЕК" реалізовано КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради 43 394 кВт*год електричної енергії на загальну суму 118 473, 41 грн. без ПДВ, 142 168, 09 грн. з ПДВ за ціною 2,73018 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, замість 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, ТОВ "РОЕК" за червень-липень 2021 року отримано на 13 593, 58 грн. більше, ніж передбачалось Договором (дані підтверджуються актом приймання-передачі електроенергії за червень 2021 року №А-6076798088 від 12.07.2021, актом приймання-передачі електроенергії за липень 2021 року № А-6077671417 від 09.08.2021 та платіжними дорученнями 235 від 19.07.2021, № 244 від 13.08.2021): 43 394 кВт*год х2,46913 грн. + 20 % ПДВ = 128 574, 51 грн. (споживання за ціною Договору) 142 168, 09 грн. - 128 574, 51 грн. = 13 593, 58 грн. (різниця).

За серпень 2021 року за ціною, вищою, ніж передбачено Договором та усіма додатковими угодами, TOB "РОЕК" реалізовано КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради 19 174 кВт*год електричної енергії на загальну суму 68 403, 40 грн. без ПДВ, 82 084, 08 грн. з ПДВ за ціною 3,567508 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, замість 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, ТОВ "РОЕК" за серпень 2021 року отримано на 25 272, 36 грн. більше, ніж передбачалось Договором (дані підтверджуються актом приймання-передачі електроенергії за серпень 2021 року № А-6079152143 від 09.09.2021 та платіжним дорученням №252 від 14.09.2021): 19 174 кВт*год х 2,46913 грн. + 20 % ПДВ = 56 811, 72 грн. (споживання за ціною Договору) 82 084, 08 грн. - 56 811, 72 грн. = 25 272, 36 грн. (різниця).

За вересень 2021 року за ціною, вищою, ніж передбачено Договором та усіма додатковими угодами, ТОВ "РОЕК" реалізовано КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради 21 369 кВт*год електричної енергії на загальну суму 82 176, 76 грн. без ПДВ, 98 612, 11 грн. з ПДВ за ціною 3,84561 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, замість 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, ТОВ "РОЕК" за вересень 2021 року отримано на 35 296, 70 грн. більше, ніж передбачалось Договором (дані підтверджуються актом прийняття- передавання товарної продукції за вересень 2021 року № 480031702/9/1 від 20.10.2021 та платіжним дорученням № 260 від 25.10.2021): 21 369 кВт*год х 2,46913 грн. + 20 % ПДВ = 63 315, 41 грн. (споживання за ціною Договору) 98 612, 11 грн. - 63 315, 41 грн. = 35 296, 70 грн. (різниця).

За жовтень 2021 року за ціною, вищою, ніж передбачено Договором та усіма додатковими угодами, ТОВ "РОЕК" реалізовано КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради 24 045 кВт*год електричної енергії на загальну суму 107 882, 27 грн. без ПДВ, 129 459, 67 грн. з ПДВ за ціною 4,48668 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, замість 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, ТОВ "РОЕК" за жовтень 2021 року отримано на 58 215, 39 грн. більше, ніж передбачалось Договором (дані підтверджуються актом прийняття- передавання товарної продукції за жовтень 2021 року № 480031702/10/1 від 04.11.2021 та платіжним дорученням № 264 від 11.11.2021): 24 045 кВт*год х 2,46913 грн. + 20 % ПДВ = 71 244, 28 грн. (споживання за ціною Договору) 129 459, 67 грн. - 71 244, 28 грн. = 58 215, 39 грн. (різниця).

За листопад 2021 року за ціною, вищою, ніж передбачено Договором та усіма додатковими угодами, ТОВ "РОЕК" реалізовано КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради 25 989 кВт*год електричної енергії на загальну суму 127 660, 23 грн. без ПДВ, 153 192, 28 грн. з ПДВ за ціною 4,91209 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, замість 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, TOB "РОЕК" за листопад 2021 року отримано на 76 188, 02 грн. більше, ніж передбачалось Договором (дані підтверджуються актом прийняття- передавання товарної продукції за листопад 2021 року № 480031702/11/1 від 07.12.2021 та платіжним дорученням № 276 від 13.12.2021): 25 989 кВт*год х2,46913 грн. + 20 % ПДВ = 77 004, 26 грн. (споживання за ціною Договору) 153 192, 28 грн. - 77 004, 26 грн. = 76 188, 02 грн. (різниця).

За грудень 2021 року за ціною, вищою, ніж передбачено Договором та усіма додатковими угодами, ТОВ "РОЕК" реалізовано КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради 29 139 кВт*год електричної енергії на загальну суму 144 458, 92 грн. без ПДВ, 173 350, 70 грн. з ПДВ за ціною 4,95758 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, замість 2,46913 грн. без ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, ТОВ "РОЕК" за грудень 2021 року отримано на 87 013, 12 грн. більше, ніж передбачалось Договором (дані підтверджуються актом прийняття- передавання товарної продукції за грудень 2021 року № 480031702/12/1 та платіжним дорученням № 288 від 29.12.2021): 29 139 кВт*год х 2,46913 грн. + 20 % ПДВ = 86 337, 58 грн. (споживання за ціною Договору) 173 350, 70 грн. - 86 337, 58 грн. = 87 013,12 грн. (різниця).

Всього ТОВ "РОЕК" за травень-грудень 2021 року отримано на 297 106, 49 грн. більше, ніж передбачалось Договором: 1 527, 32 грн. + 13 593, 58 грн. + 25 272, 36 грн. + 35 296, 70 грн. + - 58 215, 39 грн. + 76 188, 02 грн. + 87 013, 12 грн. = 297 106, 49 грн.

Відповідно, вищевказані норми свідчать про те, що кошти, які безпідставно та незаконно витрачені у розмірі 297 106, 49 грн. підлягають поверненню до місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 208 ГК визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав, кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК

Відповідно, отримана відповідачем-1 оплата у сумі 297 106, 49 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.

У п. 1-3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому згідно ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дорішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України"суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Висновки суду.

За результатами розгляду справи та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що оспорюванні додаткові угоди №№1-6 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021 укладено з порушенням законодавства, а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання недійсними таких додаткових угод.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів в розмірі 297 106,49 грн, а відтак вимоги прокурора про стягнення з відповідача-1 зазначених коштів також визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 20 560 грн 59 коп. покладаються порівну на обох відповідачів у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 26.05.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 02.07.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 11.08.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 19.08.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 24.09.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 27.09.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеногого між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013) на користь Рівненської обласної ради (код ЄДРПОУ 21085816, м-н Просвіти, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33013) в дохід місцевого бюджету кошти у сумі 297 106 (двісті дев`яносто сім тисяч сто шість) грн. 49 коп.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 10 280 (десять тисяч двісті вісімдесят) грн 30 коп.

10. Стягнути з Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради (пр-т Незалежності, 40а, м. Острог, Рівненського району, Рівненської області, 35800, код ЄДРПОУ 02010422) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 10 280 (десять тисяч двісті вісімдесят) грн 29 коп.

11. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "20" березня 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.