Ухвала

від 19.03.2024 по справі 918/1128/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1128/22(569/9634/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023

у справі №918/1128/22(569/9634/22)

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради

про компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів при звільненні з роботи

у межах справи № 918/1128/22 про банкрутство Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/1128/22 про банкрутство Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом про стягнення компенсації втрати частини доходів у розмірі 11 878,18 грн у зв`язку з допущенням відповідачем прострочення виплати заборгованості із заробітної плати та інших платежів, а також середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів при звільненні з роботи за період з 27.07.2015 по день фактичного розрахунку (по день винесення рішення).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2023 року справу № 569/9634/22 передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Рішенням Господарського суду Рiвненської областi від 13.07.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради 11 878,18 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати розрахункових коштів, 10 276,18 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 102,76 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення в частині задоволеної судом суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В цій частині просила прийняти нове рішення про стягнення середнього заробітку за період з 27.07.2015 по день фактичного розрахунку (день винесення рішення у справі) в сумі 468234,00 грн та покласти судові витрати на відповідача.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі № 918/1128/22(569/9634/22) скасовано в частині задоволення вимог про стягнення 10 276,18 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради (33001, м. Рівне, вул. Соборна, 195, код ЄДРПОУ 35597574) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 11 878,18 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати розрахункових коштів та 120,03 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 4 681,10 грн покласти на позивача.

5. Ухвалою суду повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 573,87 грн. судового збору."

До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій скаржниця просить Суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №918/1128/22(569/9634/22) в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів і ухвалити нове рішення, не передаючи справу на повторний розгляд.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №918/1128/22(569/9634/22) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2024 витребувано з Господарського суду Рівненської області/ Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №918/1128/22(569/9634/22) та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №918/1128/22(569/9634/22), повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху до надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

05.03.2024 матеріали справи надійшли до Касаційного господарського суду.

За результатами розгляду матеріалів справи та касаційної скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №918/1128/22(569/9634/22) в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів і ухвалити нове рішення, не передаючи справу на повторний розгляд.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені статтею 308 ГПК України, а саме:

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Таким чином, вищевказані вимоги касаційної скарги не можуть бути визнані такими, що відповідають пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки прохальна частина скарги не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №918/1128/22(569/9634/22) з врахуванням статті 308 ГПК України.

Крім того, відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки скаржницею витрачено значні кошти для розгляду цієї справи та пов`язаних з нею судових справ; порушено конституційне право скаржниці на своєчасне отримання заробітної плати; ОСОБА_1. пропонує альтернативний варіант - за подання позову передбачити сплату судового збору у мінімальному розмірі, а вже після винесення судового рішення здійснити розподіл судових витрат. Також скаржниця посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Верховний Суд розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

При цьому, пільги щодо сплати судового збору передбачені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

ОСОБА_1 оскаржуються судові рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).

Отже, в цьому випадку ОСОБА_1 не може бути звільнена від сплати судового збору. При цьому, інші підстави, з яких скаржниця просить звільнити її від сплати судового збору є абстрактними та не підпадають під підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені в Законі України «Про судовий збір».

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні представник заявника у касаційній скарзі визначає у сумі 468 234,00 грн.

Отже розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 9364,68 грн (468 234,00 грн х 1% х 200%).

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 9364,68 грн;

- уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №918/1128/22(569/9634/22) з врахуванням статті 308 ГПК України.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №918/1128/22(569/9634/22) залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 9364,68 грн;

- уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №918/1128/22(569/9634/22) з врахуванням статті 308 ГПК України.

5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік