Ухвала

від 19.03.2024 по справі 320/12167/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

19 березня 2024 року

м. Київ

справа №320/12167/23

адміністративне провадження №К/990/9428/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Національного банку України

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року

у справі №320/12167/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео"

до Національного банку України

про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео" звернулося до суду з адміністративним позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг від 06 березня 2023 року №21/382-рк про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Національний банк України 11 березня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2023 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення абзацу 2 частини другої статті 7, частини першої, пунктів 2, 4, 25 частини другої статті 8 та частини першої статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06 грудня 2019 року №361-IX (далі - Закон №361-IX), що призвело до необґрунтованого висновку про те, що Національним банком України не доведено невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео" обов`язку щодо забезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, а також проведення з клієнтами фінансових операцій з протиправною метою.

Оскаржуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій, відповідач просить сформувати правову позицію щодо:

- пункту 2 частини другої статті 8 Закону №361-IХ стосовно визначення дій, які вважаються належною організацією та проведенням первинного фінансового моніторингу, що належним чином надають можливість запобігати використанню послуг та продуктів суб`єктом первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою, про яке свідчать порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, саме: частина перша статті 8, абзац другий частини другої статті 7 та пункт 25 частини другої статті 8, пункт 4 частини другої статті 8, частини першої статті 14 Закону №361-IХ;

- частини першої статті 8 Закону №361-IХ щодо визначення дій, які вважаються належним виконанням обов`язку установи розробляти, впроваджувати та оновлювати правила фінансового моніторингу, програми проведення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, а також забезпеченням процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками та для запобігання використанню послуг та продуктів Установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

- абзацу 2 частини другої статті 7 та пункту 25 частини другої статті 8 Закону №361-IХ визначення дій, які вважаються належним виконанням установою, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, обов`язку здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності;

- пункту 4 частини другої статті 8 Закону №361-IХ щодо визначення заходів, які вважаються належною перевіркою нових клієнтів, а також існуючих клієнтів з боку суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

- частини першої статті 14 Закону №361-IХ щодо визначення обов`язку суб`єкта первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), забезпечити супроводження переказів відповідною інформацією.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень абзацу 2 частини другої статті 7, частини першої, пунктів 2, 4, 25 частини другої статті 8 та частини першої статті 14 Закону №361-IX та з метою формування відповідних правових висновків Верховним Судом.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №320/12167/23, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №320/12167/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/12167/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №320/12167/23.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа