Постанова

від 09.08.2024 по справі 320/12167/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 320/12167/23

адміністративне провадження № К/990/9428/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М. та судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео"

до Національного банку України

про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Національного банку України

на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів Марича Є.В., Войтовича І.І., Горобцової Я.В. від 14 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Мельничука В.П., Костюк Л.О., Оксененка О.М. від 29 лютого 2024 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео" (далі - ТОВ "Фінансова компанія Лео", Установа; позивач) звернулося до суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ, Нацбанк; відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Нацбанку (далі - Комітет Нацбанку) від 6 березня 2023 року № 21/382-рк про накладення штрафу у розмірі 73 млн 556,6 тис. грн.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія Лео" зазначало, що Комітет Нацбанку за результатами безвиїзного нагляду прийняв рішення про застосування до цього Товариства заходу впливу за порушення пункту 2 частини другої статті 8 Закону України від 6 грудня 2019 року № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 361-IX) у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що надає можливість запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою.

Позивач вважає, що відповідач таким рішенням, яке не вчинено відповідно до вимог пунктів 1, 3, 6, 8, 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), втручається в його право на мирне володіння майном, передбачене частиною першою статті першої Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушує принципи законності, пропорційності, обґрунтованості та не доводить наявності легітимної мети.

При визначенні розміру штрафу Нацбанк не врахував характер і тривалість порушення, не зазначив час вчинення порушення.

В акті про результати перевірки НБУ не вказав вироків суду, в яких установлені обставини використання послуг та продуктів позивача для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою.

Позивач керувався роз`ясненнями НБУ та самостійно на підставі внутрішнього наказу від 30 червня 2021 року № 57/1-ФМ включив Порядок використання системи автоматизації процесів фінансового моніторингу до Правил внутрішнього фінансового моніторингу Установи, в якому визначив ознаки пов`язаності фінансових операцій: здійснення двох і більше переказів одним і тим самим платником або платником з одним і тим же ідентифікатором платежу у системі клієнта Установи протягом одного дня (з 00:00 по 24:00) та здійснення таких переказів ініціатором платежу на користь певного отримувача в межах одного і того ж сервісу. Зазначений Порядок 14 січня 2022 року направлявся до відома за вихідним № 14/01-19 до Нацбанку, в якого не було зауважень, а в акті про результати перевірки НБУ зазначив, що визначені позивачем ознаки пов`язаності дають змогу ігнорувати вимоги статті 14 Закону № 361-ІХ та не супроводжувати переказ коштів інформацією про платника.

Установа вважала таку позицію Нацбанку щодо ознак пов`язаності фінансових операцій суб`єктивною, як і те, що затверджені нею внутрішні документи стосовно питань фінансового моніторингу не містять дієвих ризик-орієнтованих процедур для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (системи ПВК/ФТ) та управління ризиками (ВК/ФТ).

Позивач ніколи не здійснював зарахування переказів на електронні платіжні засоби, емітентами яких є банки рф чи рб; з початку роботи сервісу P2PLeo на технічному рівні заблокував можливість здійснення переказів на електронні платіжні засоби, емітовані за межами України; більшість платіжних операцій у сервісі P2PLeo були ініційовані громадянами України/колишніми громадянами, які на постійній та/або тимчасовій основі не проживають в Україні. Крім того, 25 лютого 2022 року Товариство прийняло рішення про блокування роботи з електронними платіжними засобами, емітованими банками рф та рб, а НБУ лише 1 березня 2022 року прийняв постанову № 30 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2022 року № 18", якою встановив заборону на зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють діяльність на території рф та рб.

До 28 лютого 2022 року позивач здійснював виплату за переказами на електронні платіжні засоби фізичних осіб-резидентів, які були ініційовані до 25 лютого 2022 року платниками (ініціаторами) з використанням електронних платіжних засобів, емітованих банками рф. Такі операції за законодавством були заборонені в Україні лише з 1 березня 2022 року.

Позивач під час перевірки не надавав пояснення щодо переказів на мінімальні суми у зв`язку з відсутністю відповідного запиту з боку НБУ; не володів інформацією про те, які саме коди Merchant Category Code (MCC) встановлюються банками-еквайрами та не міг контролювати встановлення будь-яким банком того чи іншого коду МСС.

Фінансові операції, що здійснюються за допомогою сервісу P2PLeo, не мають ознак пов`язаності, оскільки не здійснюються одним ініціатором платежу протягом одного дня на користь одного отримувача на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн, та/або загальну суму, що перевищує 30 тис. грн.

Зміни в опитувальний лист щодо орієнтовного обсягу фінансових операцій були внесені за рекомендаціями Нацбанку після встановлення ділових стосунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "К" (далі - ТОВ "К"); сайти http://market-skins.com, http://aplpublishing.com, http://codapayments.com не належать ТОВ "К", власники - компанії-нерезиденти самостійно визначають їх наповнення.

Позивач безпосередньо не здійснював фінансові операції щодо виплати коштів від реалізації ТОВ "К" скінів фізичним особам, тому не мав необхідності запитувати документи про реалізацію скінів. Товариство здійснює лише аналіз реєстру виплат фізичним особам винагороди за продаж ігрових (віртуальних) предметів (скінів).

Позивач здійснив фінансові операції, ініційовані ТОВ "К", на користь фізичних осіб за відносинами, що виникли до укладення між ТОВ "Фінансова компанія Лео" та ТОВ "К" договору від 21 липня 2021 року № 2021/07-02, на підставі умови, визначеної пунктом 2.6. зазначеного договору.

ТОВ "К" має права на розповсюдження онлайн сервісів - ігор/застосунків Coda Payments Pte. Ltd та APL Publishing Ltd на території України.

Позивач здійснив аналіз операцій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю" (далі - ТОВ "Ю") і не встановив операцій, які підлягали фінансовому моніторингу. Також позивач надав НБУ копії юридичних справ ТОВ "К" і ТОВ "Ю" щодо перевірки цих клієнтів відповідно до Закону № 361-ІХ.

Фінансові операції з повернення невикористаних коштів на телекомунікаційні послуги оператору стільникового зв`язку здійснювалися на незначні суми та не викликали у позивача підозри.

За допомогою сервісу P2PLeo не здійснювалися перекази за ознаками пов`язаності; кожна з фінансових операцій не дорівнювала або не перевищувала 30 тис. грн, або еквівалентній сумі в іноземній валюті.

Всі перекази коштів, ініційовані платниками за допомогою електронного платіжного засобу, супроводжувалися унікальним номером електронного платіжного засобу оператора послуг платіжної інфраструктури Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Солюшенс".

Через відсутність нормативно встановлених вимог щодо змісту та складу аудиторських звітів Нацбанк не мав права застосувати професійне судження щодо формальності аудиторських перевірок, проведених ТОВ "Фінансова компанія Лео" стосовно своїх клієнтів.

Також позивач після отримання у грудні 2021 року зауважень НБУ затвердив нову редакцію додатка № 19 "Дієві ризик-орієнтовані порядки, достатні для функціонування належної системи управління ризиками ВК/ФТ" до Програми здійснення належної перевірки клієнтів Установи.

Рішення відповідача не містить обґрунтування, в чому саме полягає ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення у операціях Установи; НБУ здійснив безвиїзний нагляд не у спосіб, що визначений законодавством, не застосував ризик-орієнтований підхід та не зазначив конкретних фактів ризику стосовно досліджених операцій.

3. Відповідач у відзиві не визнав позов та зазначав, що зафіксував у акті виявлене порушення ТОВ "Фінансова компанія Лео" вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-IX, наділений правом та має об`єктивні можливості безпосередньо оцінювати виконання небанківською фінансовою установою вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Приймаючи оскаржуване рішення, Нацбанк врахував характер і тривалість порушень, що вчинялися протягом 2021 та 2022 років; за інформацію з файлу 2LX, який позивач подав згідно з Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління НБУ від 13 листопада 2018 року № 120 (далі - Правила № 120), обсяг здійснених Установою фінансових операцій з переказу коштів за кодом призначення платежів "06" склав понад 12 млрд 213 млн 474 тис. грн; такий тип і обсяг фінансових операцій не був характерним для ТОВ "Фінансова компанія Лео" раніше, оскільки станом на 1 квітня 2021 року фінансові операції за цим же кодом призначення становили 11 млн 274 тис. грн, а протягом ІІ кварталу станом на 1 липня 2021 року - понад 4 млрд 13 млн 236 тис. грн. За результатами аналізу фінансових операцій у сервісі P2PLeo у ІІ та ІІІ кварталі 2021 року більшість P2P переказів були ініційовані за допомогою значної кількості електронних платіжних засобів, зокрема, банків країни-агресора (рф), таких як Сбербанк, Тінькофф Банк, ВТБ, а також банків Монголії, Туреччини, Марокко, Аргентини та інших країн.

Запровадивши новий продукт P2PLeo, ТОВ "Фінансова компанія Лео" не здійснило оновлення ризик-профілю, тоді як неактуальна оцінка ризиків ВК/ВФ призводить до того, що значення ризик-апетиту Установи, яке має визначатися наперед і в межах прийнятого ризику, фактично є неконтрольованим та не відповідає вимогам законодавства у сфері фінансового моніторингу.

На момент встановлення ділових відносин з ТОВ "Келсім" у позивача була наявна інформація стосовно орієнтованого обсягу фінансових операцій, які планує проводити клієнт, що не відповідає фактичному обсягу фінансових операцій; у юридичній справі ТОВ "Келсім" немає будь-яких документів, актів надання послуг, роздруківок з особистих ігрових акаунтів або інших документів стосовно реалізації скінів, що підтверджують надання ним послуг, здійснення господарської діяльності тощо.

Служба безпеки України надала до НБУ інформацію про виявлення можливої причетності Акціонерного товариства "Айбокс Банк" і ТОВ "Фінансова компанія Лео" до незаконної організації та проведення азартних ігор (гемблінг), беттінгу, проведення фінансових операцій з "квазікешем" під час надання послуг з переказу коштів з використанням електронних платіжних засобів за напрямами: "інтернет-еквайринг", сервіси Р2Р, для прийому платежів з неліцензованих сайтів онлайн казино та букмекерських контор, а також мереж криптообмінних сервісів.

Розмір чистого доходу від реалізації Товариством продукції за 2021 рік становить 735 млн 566 тис. грн, тому штраф у розмірі 10 відсотків від розміру чистого доходу від реалізації продукції не призведе до порушення нормативу власного капіталу; дохід від надання послуг у сервісі P2PLeo за 2021 рік становив понад 471 млн 692 тис. грн; збитки третіх осіб, спричинених внаслідок вчинення правопорушення, визначити неможливо. До позивача 10 вересня 2021 року застосовувалися заходи впливу у вигляді накладення штрафу у розмірі 549,1 тис. грн та письмове застереження.

Комітет НБУ прийняв рішення обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігання несправедливій дискримінації, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення, адекватно конкретним порушенням, обставинам їх вчинення, визначених частиною сьомою статті 32 Закону № 361-IX, рішення відповідає вимогам щодо оформлення, містить інформацію про реквізити акта, факти, що свідчать про вчинення Установою порушень, з посиланням на конкретні норми закону.

Відсутність вироків у кримінальних справах щодо клієнтів жодним чином не свідчить про вжиття позивачем належних заходів для запобігання використання послуг та продуктів суб`єктами первинного фінансового моніторингу для проведення їх клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; Закон № 361-IX не пов`язує встановлення факту порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, з обов`язковим притягненням до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності за правопорушення клієнтів чи працівників суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Твердження позивача, що більшість операцій у сервісі P2PLeo ініційовано громадянами України/колишніми громадянами України, є припущенням та свідчать про відсутність розуміння щодо встановлених законодавством обов`язків Установи у системі фінансового моніторингу.

Нацбанк у рішенні навів інформацію стосовно значної кількості переказів, ініційованих за допомогою електронних платіжних засобів, емітованих банками рф; з метою демонстрації наявних ризиків легалізації (відмивання) доходів через сервіс P2PLeo та необхідності актуалізації оцінки ризик-профілю Установи, для зниження (мінімізації) ризиків. Лише у вересні 2021 року такі перекази становили 92 % від загальної кількості переказів.

Незазначення в опитувальних листах орієнтовного обсягу фінансових операцій не звільняє позивача від обов`язку здійснювати належну перевірку клієнта; відсутність інформації про ТОВ "К" є одним із факторів, який свідчать про складність документального підтвердження послуг, що надаються останнім, а відсутність документів у юридичній справі цього клієнта лише демонструє нерозуміння ТОВ "Фінансова компанія Лео" своїх обов`язків у системі фінансового моніторингу.

Інформація про фінансові операції ТОВ "Ю", була досліджена та викладена в акті як супровідна, не зазначалася у рішенні, а захід впливу за наведеними фактами не застосовувався.

Під час безвиїзного нагляду встановлені випадки здійснення фінансових операцій з переказів, у межах сервісу P2PLeo, ініційованих за допомогою електронних платіжних засобів, емітованих банками рф, що не підпадали під виключення, передбачені статтею 14 Закону № 361-IX, коли суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, міг не здійснювати верифікацію платника (ініціатора платіжної операції).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, задовольнив позов.

5. Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідач не довів невиконання ТОВ "Фінансова компанія Лео" обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу; не вказав, які саме внутрішні документи позивача з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів не відповідають вимогам Закону № 361-IX.

Нормативно-правове регулювання у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не містить визначення терміну «ознака пов`язаності фінансових операцій», тому Установа керувалася роз`ясненнями НБУ та у своїх внутрішніх документах самостійно визначила, що саме слід розуміти під «ознакою пов`язаності» фінансових операцій/переказів.

ТОВ "Фінансова компанія Лео" з урахуванням рекомендацій відповідача, зазначених ним у вересні 2021 року у застереженні, розробило та оновило внутрішні документи з питань фінансового моніторингу; НБУ до таких змін до внутрішніх документів не мав нових зауважень.

Установа встановила технічне блокування операцій (переказів) протягом одного дня на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. гривень та/або дроблення фінансової операції на кілька пов`язаних між собою фінансових операцій, що здійснюються на менші суми, з метою уникнення порогових значень/вимог, визначених законодавством України з питань ПВК/ФТ, на користь одного отримувача переказу. Більшість таких операцій були ініційовані громадянами України/колишніми громадянами України, які виїхали з України на постійній та/або тимчасовій основі.

Незначна кількість переказів на незначну суму у співвідношенні не може нести високий ступінь ризику.

Зарахування значної кількості операцій, ініційованих за допомогою електронних платіжних засобів, емітованих банками рф, при здійсненні переказів за сервісом P2PLeo, здійснювалося лише на електронні платіжні засоби, емітовані банками в Україні, а з 25 лютого 2022 року Установа здійснила технічне блокування можливості ініціювання таких переказів.

До 1 березня 2022 року в Україні не заборонялося зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території держави-агресора (рф).

Відповідач не довів будь-які потенційні ризики легалізації (відмивання) ТОВ "Фінансова компанія Лео" доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення в розумінні Закону № 361-IX; фіктивність діяльності ТОВ «К» або його контрагентів; наявність вироку суду у кримінальній справі або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

Позивач із 30 квітня 2021 року вніс зміни до опитувального листа стосовно орієнтованого обсягу фінансових операцій, здійснив належну перевірку ТОВ «К», отримав актуальні дані та провів моніторинг фінансових операцій, встановив мету і характер майбутніх ділових відносин.

ТОВ "Фінансова компанія Лео" не має отримувати у банка-еквайра та зберігати інформацію про повний номер електронного платіжного засобу платника/отримувача переказу.

Відповідач не встановив тривалість порушення, акт безвиїзного нагляду складено 16 листопада 2022 року в період, коли 2022 рік ще не закінчився.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. НБУ подав до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. ТОВ "Фінансова компанія Лео" у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення абзацу 2 частини другої статті 7, частини першої, пунктів 2, 4, 25 частини другої статті 8 та частини першої статті 14 Закону № 361-IX та просить сформулювати правові висновки Верховним Судом щодо застосування зазначених норм права.

Фіксуючи в акті про результати безвиїзного нагляду та рішенні про накладення штрафу порушення ТОВ "Фінансова компанія Лео" вимог частини першої статті 8 Закону № 361-IX, НБУ не мав вказувати, які саме внутрішні документи не містять необхідних вимог з питань фінансового моніторингу. Зафіксоване Нацбанком порушення не стосується ознак пов`язаності фінансових операцій.

Після запровадження нового сервісу P2PLeo позивач не здійснив переоцінку власного ризик-профілю та управління ризиками відповідно до абзацу 2 частини другої статті 7 та пункту 25 частини другої статті 8 Закону № 361-IX, що має визначатися наперед та в межах прийняття ризику, і призводить до невідповідності діяльності Установи вимогам законодавства з питань фінансового моніторингу.

Матеріалами справи підтверджено факт проведення зарахування Установою переказів на рахунки фізичних осіб за 2021 рік на загальну суму 12 млрд 213 млн 474,6 тис. грн, що не є незначними сумами.

За національною оцінкою ризиків використання небанківських фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, оцінено як високий ризик. Проте позивач надав звіт про оцінку ризику від 29 січня 2021 року, що не враховує новий сервіс P2PLeo та визначає сукупний ризик-профіль Установи як низький; значення ризик-апетиту - низький. Зазначене порушення призводить до підвищеного ризику використання продуктів і послуг Установи з метою легалізації (відмивання) доходів (ВК/ФТ), емітованих банками-нерезидентами, зокрема рф як державою, що здійснює збройну агресію проти України.

Суди не дослідили та не врахували факт невиконання Установою обов`язку здійснити переоцінку ризиків у зв`язку із запровадженням нового сервісу P2PLeo.

В акті про результати безвиїзного нагляду не вказано про нездійснення позивачем належної перевірки клієнтів-фізичних осіб; такий акт, головним чином, стосується нездійснення належної перевірки (моніторингу) фінансових операцій ТОВ "К".

Установа здійснювала як отримання коштів на користь ТОВ "К", так і забезпечення зарахування коштів на користь фізичних осіб-клієнтів останнього, тоді як Закон № 361-IX встановлює обов`язок здійснювати належну перевірку клієнтів для кожного суб`єкта первинного фінансового моніторингу, незалежно від наявності іншого такого суб`єкта, задіяного у ланцюгу переказів.

Суди неправильно застосували статтю 7, пункт 4 частини другої статті 8 Закону № 361-IX, розділ ІV Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 28 липня 2020 року № 107 (далі - Положення № 107), та додатки 1 та 14 до зазначеного Положення, а тому безпідставно пов`язали наявність критеріїв ризику, індикаторів підозрілості фінансових операцій з вироками суду у кримінальній справі; не врахували пункт 5 додатку 1 до Положення № 107 та не оцінили орієнтований та фактичний обсяг фінансових операцій ТОВ "К" у 2021 році.

Несупроводження переказів унікальним номером електронного платіжного засобу не було підставою для застосування заходу впливу та не фіксувалося в оскаржуваному рішенні НБУ.

Нацбанк надавав додаткові пояснення щодо періоду порушення, а тому зазначення у доповідній записці НБУ періоду 2021- 2022 років є формальним недоліком, з урахуванням висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду від 7 серпня 2023 року у справі № 640/9806/22.

9. ТОВ "Фінансова компанія Лео" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що НБУ невмотивовано визначив розмір штрафу, який у 170 разів перевищує розміри штрафів за порушення вимог пунктів 1, 3, 14 частини п`ятої статті 32 Закону № 361-IX.

Позивач як суб`єкт первинного фінансового моніторингу виконав заходи, визначені пунктом 7 розділу ІІ Положення № 107.

НБУ не довів до відома Установи, які саме документи, розроблені ТОВ "Фінансова компанія Лео" з фінансового моніторингу, не відповідають вимогам Закону № 361-IX. Нацбанк мав можливість висловити своє бачення стосовно необхідного змісту внутрішніх документів позивача з питань фінансового моніторингу у 2021 році під час попередньої позапланової виїзної перевірки.

Також покликається на прийнятність визначення терміну "ознака пов`язаності фінансових операцій" у внутрішніх документах позивача, а також необґрунтування Нацбанком наявності в операціях позивача ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

На думку позивача, відповідач не обґрунтував, чим сервіс P2PLeo істотно відрізняється від інших сервісів ТОВ "Фінансова компанія Лео".

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Відповідач 11 березня 2024 року подав до Суду касаційну скаргу.

11. Верховний Суд ухвалою від 19 березня 2024 року відкрив касаційне провадження.

12. ТОВ "Фінансова компанія Лео" 29 березня 2024 року подало відзив на касаційну скаргу.

13. Верховний Суд ухвалою від 8 серпня 2024 року призначив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 9 серпня 2024 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ТОВ «Фінансова компанія Лео» здійснює діяльність у сфері фінансових послуг.

15. Департаментом фінансового моніторингу НБУ 16 листопада 2022 року за результатами безвиїзного нагляду ТОВ «Фінансова компанія Лео» з питань фінансового моніторингу складено акт № В/25-0014/1553/ДСК про такі порушення:

- пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-IX у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що надає належним чином можливість запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою, оскільки Установою не забезпечено відповідно до вимог пункту 6 розділу II Положення № 107 належної організації внутрішньої системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу;

- пунктів 11, 12 розділу II Правил № 120 у частині подання до Нацбанку звітності з питань фінансового моніторингу, яка не відповідає даним про здійснені операції.

16. Позивач 2 грудня 2022 року ознайомився із зазначеним актом про результати безвиїзного нагляду та 28 лютого 2023 року був запрошений на засідання Комітету НБУ 6 березня 2023 року з початком о 10 год. 00 хв. за допомогою відеозв`язку через платформу ZOOM для розгляду питання щодо застосування заходів впливу до Установи.

17. ТОВ «Фінансова компанія Лео» листом від 3 березня 2023 року вих. № 03/03-69 повідомило Комітет НБУ про бажання взяти участь у засіданні у складі директора Установи та начальника Управління фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу Установи.

18. В.о. директора Департаменту фінансового моніторингу НБУ Бутковська Тетяна 2 березня 2023 року направила до Комітету НБУ доповідну записку № В/25-0012/346/ДСК про порушення позивачем:

- частини першої статті 8 Закону № 361-IX в частині неналежного виконання обов`язку установи розробляти, впроваджувати та оновлювати правила фінансового моніторингу, програми проведення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, а також незабезпечення процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками та для запобігання використанню послуг та продуктів Установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- абзацу 2 частини другої статті 7 та пункту 25 частини другої статті 8 Закону № 361-IX у частині неналежного виконання Установою як суб`єктом первинного фінансового моніторингу обов`язку здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), а також нездійснення управління ризиками, пов`язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій, у тому числі таких, шо забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом та/або пов`язані з віртуальними активами;

- пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 361-IX у частині неналежного здійснення перевірки нових, а також існуючих клієнтів;

- частини першої статті 14 Закону № 361-IX у частині невиконання Установою як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), обов`язку забезпечити супроводження переказів відповідною інформацією.

У зазначеній доповідній записці запропоновано застосувати до Установи захід впливу у вигляді накладення штрафу у розмірі 73 млн 556,6 тис. грн.

19. Комітет НБУ на засіданні 6 березня 2023 року, розглянувши доповідну записку в.о. директора Департаменту фінансового моніторингу НБУ від 2 березня 2023 року № В/25-0012/346/ДСК, прийняв рішення № 21/382-рк про накладення на ТОВ «Фінансова компанія Лео» штрафу за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-IX у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що надає можливість належним чином запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою у розмірі 73 млн 556,6 тис. грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

21. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

25. Предмет та підстави позову стосуються незаконності та невмотивованості рішення Нацбанку щодо накладення штрафу.

26. За визначеннями термінів, наведеними у статті 1 Закону № 361-IX:

- фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу;

- об`єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов`язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників;

- первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;

- фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, - порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність);

- ризик-орієнтований підхід - визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня;

- національна оцінка ризиків - система заходів, що вживаються суб`єктами державного фінансового моніторингу, уповноваженими органами державної влади із залученням інших суб`єктів (за потреби) з метою визначення (виявлення) ризиків (загроз) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, їх аналіз, оцінка та розроблення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення негативних наслідків;

- належна перевірка - заходи, що включають: ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника); встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності); встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями); забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

27. Суб`єктами первинного фінансового моніторингу, перелік яких визначений у частині другій статті 6 Закону № 361-IX, є банки, страхові компанії, ломбарди, букмекерські контори, оператори поштового зв`язку, торговці цінними паперами та інші фінансові установи, крім того, особи, які надають професійні послуги (зокрема, аудитори, бухгалтери, адвокати, нотаріуси).

28. Із огляду на частини першу та другу статті 7 Закону № 361-IX такі суб`єкти зобов`язані у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, визначений у його внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

29. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 7 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

30. Також до завдань, обов`язків та прав суб`єкта первинного фінансового моніторингу відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 361-IX належить, зокрема:

- розроблення, впровадження та оновлення правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу і призначає працівника, відповідального за його проведення, з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності (частина перша цієї статті Закону);

- забезпечення відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (частина друга цієї статті Закону);

- здійснення управління ризиками, пов`язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій, у тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом (пункт 25 частини другої цієї статті Закону);

- здійснення належної перевірки нових клієнтів, а також існуючих клієнтів (пункт 4 частини другої статті 8 Закону).

31. Крім того, суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору платіжної операції), повинен забезпечити, щоб усі платіжні операції супроводжувалися інформацією про платника (ініціатора платіжної операції) та отримувача за платіжною операцією (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 Закону № 361-IX).

Щодо порушення вимог частини першої статті 8 Закону № 361-IX.

32. Для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПВК/ФТ) відповідно до зазначеної статті Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу.

33. Пункт 7 частини п`ятої розділу І Положення № 107 до внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ також включає методики, інші документи, розроблені та затверджені установою з метою належного виконання функцій суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

34. У пункті 10 додатку 15 до Положення № 107 визначено вимоги до змісту внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ:

1) перелік платіжних послуг (продуктів) установи, що надаються установою, на які розповсюджуються вимоги статті 14 Закону про ПВК/ФТ;

2) розподіл обов`язків та порядок дій уповноважених працівників установи в разі виявлення випадків відсутності інформації, неповної інформації та/або беззмістовної інформації в переказах;

3) способи заповнення необхідної інформації про платника та/або отримувача в документах про переказ коштів;

4) ознаки пов`язаності переказів коштів;

5) засоби, які дають можливість визначити країну реєстрації СПФМ платника та СПФМ отримувача;

6) індикатори моніторингу інформації про платника та/або отримувача переказу коштів;

7) порядок виявлення та випадки, у яких платник/отримувач, який регулярно ініціює/отримує перекази коштів, уважатиметься установою таким, який підтримує з ним ділові відносини та щодо якого необхідно здійснити заходи належної перевірки в порядку, передбаченому в додатку 1 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу.

35. Таким чином, у випадку первинного фінансового моніторингу порядок протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПВК/ФТ), встановлює кожен суб`єкт первинного фінансового моніторингу окремо у межах вимог, визначених у пункті 10 додатку 15 до Положення № 107.

36. На момент виникнення спірних правовідносин питання здійснення Нацбанком нагляду за дотриманням об`єктами безвиїзного нагляду вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг, унормовувалося Положенням про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг (далі - Положення № 169), затвердженим постановою Правління НБУ від 28 грудня 2020 року № 169 (постанова втратила чинність на підставі постанови НБУ від 14 грудня 2023 року № 162).

37. Із огляду на пункт 7 розділу ІІ Положення № 169 Нацбанк під час здійснення безвиїзного нагляду з метою виявлення позитивних і негативних тенденцій у діяльності об`єктів безвиїзного нагляду, ознак ризикової діяльності, а також для визначення ступеня ризику від здійснення їх діяльності оцінює правочини, операції, обставини та події з точки зору їх економічного, правового та фактичного змісту, визначення відповідності вимогам нормативно-правових актів, якими встановлюються умови провадження діяльності з надання фінансових послуг (ліцензійних умов), ураховує обставини та умови конкретної ситуації на підставі комплексного та всебічного аналізу:

1) інформації та копій документів, поданих Нацбанку в межах передбаченої цим Положенням процедури взаємодії та обміну інформацією, а також інформації, документів/копій документів, отриманих структурними підрозділами Нацбанку під час здійснення діяльності в межах їх компетенції, державних органів та інших осіб;

2) інформації та документів/копій документів, наявних у Нацбанку, включаючи інформацію та документи/копії документів, отримані Національним банком під час виконання ним своїх повноважень та функцій.

38. Відповідно до положення розділу ІІІ Положення № 169 взаємодія та обмін інформацією під час здійснення безвиїзного нагляду відбувається шляхом надсилання об`єкту безвиїзного нагляду письмової вимоги, в якій зазначається, зокрема, перелік інформації/копій документів, які необхідно надати Нацбанку, та/або питання, на які Нацбанк вимагає надати пояснення.

39. Суди першої та апеляційної інстанцій, перевіряючи порушення позивачем вимог частини першої статті 8 Закону № 361-IX, обмежилися лише констатацією того, що НБУ в оскаржуваному рішенні від 6 березня 2023 року № 21/382-рк не вказав перелік внутрішніх документів ТОВ «Фінансова компанія Лео» з питань ПВК/ФТ, в яких не містяться індикатори моніторингу інформації про платника та/або отримувача переказу коштів і не визначений порядок виявлення та випадки, у яких платник/отримувач, який регулярно ініціює/отримує перекази коштів, уважатиметься установою таким, який підтримує з ним ділові відносини та щодо якого необхідно здійснити заходи належної перевірки, як того вимагає пункт 10 додатку 15 до Положення № 107.

40. При цьому суди залишили поза увагою, що НБУ у пункті 1 розділу І мотиваційної частини рішення від 6 березня 2023 року № 21/382-рк вказує про здійснений ним аналізу розроблених Установою внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ:

- Програми навчання та підвищення кваліфікації працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Лео" з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) кримінальних доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженої наказом директора Установи від 27 грудня 2021 року № 67-ФМ;

- Програми оцінки та управління ризиками запобігання та протидії легалізації (відмиванню) кримінальних доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" (оновлена редакція), затвердженої наказом директора Установи від 28 липня 2021 року № 58/2-ФМ;

- Програми здійснення належної перевірки клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", затвердженої наказом директора Установи від 29 жовтня 2020 року № 48-ФМ (із змінами та доповненнями);

- Правил внутрішнього фінансового моніторингу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", затверджених наказом директора Установи від 29 жовтня 2020 року № 48-ФМ (із змінами та доповненнями).

41. Відсутність певної інформації, тобто, неіснування, непередбачення чого-небудь у зазначених внутрішніх документах позивача з питань ПВК/ФТ, про що стверджує НБУ, не було предметом дослідження судів попередніх інстанцій.

42. У такому разі висновок судів про те, що ТОВ "Фінансова компанія Лео" не порушило вимог частини першої статті 8 Закону № 361-IX, є передчасним та потребує дослідження судом зазначених вище доказів.

Щодо порушення вимог абзацу другого частини другої статті 7 та пункту 25 частини другої статті 8 Закону № 361-IХ.

43. Заходи щодо управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня (ризик-орієнтований підхід) відповідно до пункту 35 розділу ІV Положення № 107 мають ґрунтуватися на оцінці ризиків та включати в себе: 1) оцінку ризик-профілю установи: виявлення та оцінку ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності установи; аналіз наявних заходів з управління ризиками ВК/ФТ для їх зниження (мінімізації); визначення ризик-апетиту установи у сфері ПВК/ФТ (прийнятного для установи рівня ризику ВК/ФТ); 2) оцінку ризик-профілю клієнта: виявлення та оцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом; аналіз наявних заходів з управління ризиками ВК/ФТ для їх зниження (мінімізації) до прийнятного для установи рівня ризику ВК/ФТ (у межах ризик-апетиту установи у сфері ПВК/ФТ).

44. Із огляду на пункти 47- 49 розділу ІV Положення № 107 Установа на основі оцінки ризиків ВК/ФТ, притаманних її діяльності, визначає свій ризик-апетит (рівень прийнятного рівня ризику) у сфері ПВК/ФТ, ураховуючи: 1) ризики, які установа готова прийняти; 2) ризики, які установа може прийняти, але лише після вжиття заходів з управління такими ризиками (їх мінімізації); 3) ризики, які є неприйнятними для установи.

Установа за результатами проведеного аналізу має право визначити (за потреби) і прописати у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ установлені заборони/обмеження у своїй діяльності (щодо окремих видів діяльності та/або залучення окремих типів клієнтів на обслуговування).

Установа, приймаючи відповідні ризики, має враховувати наявність у неї ефективних заходів з управління ними, зокрема наявність необхідних ресурсів.

45. У пункті 59 розділу ІV Положення № 107 визначено обов`язок Установи постійно вживати заходи для підтримання в актуальному стані (уключно зі здійсненням переоцінки рівня ризику за потреби): 1) власного ризик-профілю - у разі зміни бізнес-моделі, упровадження нових продуктів або послуг, що істотно відрізняються від наявних з огляду на притаманні їм ризики ВК/ФТ, але не рідше одного разу на рік; 2) ризик-профілю клієнта: під час здійснення заходів щодо актуалізації даних про клієнта; у разі виявлення нових притаманних діловим відносинам (фінансовим операціям без встановлення ділових відносин) з клієнтом критеріїв ризику - не пізніше 15 дня місяця, наступного за місяцем, у якому було виявлено новий критерій ризику.

46. Установа зобов`язана здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних її діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних її діяльності (ризик-профіль установи), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатною продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для неї такі клієнти (ризик-профіль клієнтів) (пункті 62 розділу ІV Положення № 107).

47. За змістом пункту 21 розділу ІІІ Правил № 120, та додатку № 5 до цих Правил небанківські установи - суб`єкти первинного фінансового контролю, що є надавачами фінансових платіжних послуг, щоквартально подають до Нацбанку дані про обсяги, платіжних операцій для оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу (файл 2LX).

48. Під час судового розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій позиція відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу другого частини другої статті 7 та пункту 25 частини другої статті 8 Закону № 361-IХ ґрунтувалася на тому, що у результаті запровадження у І кварталі 2021 року позивачем нового сервісу P2PLeo у ІІ кварталі 2021 року відбулося значне збільшення обсягу операцій Установи, а на кінець року частка вказаного сервісу у загальному обсязі фінансових операцій ТОВ "Фінансова компанія Лео" становила 73,6 %, тоді як ризик-профіль та ризик-апетит залишилися незмінними (низьким).

49. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінку зазначеним доводам, не аналізували мотивацію пункту 2 розділу І рішення НБУ від 6 березня 2023 року № 21/382-рк (щодо порушення вимог абзацу другого частини другої статті 7 та пункту 25 частини другої статті 8 Закону № 361-IХ) та дійшли передчасного висновку, який не був результатом оцінки доказів у справі, з відображенням разом з відповідними мотивами у тексті рішень, що незначна кількість переказів на незначну суму у співвідношенні не потребує здійснення Установою переоцінки ризиків.

50. Також суди не дослідили наявні у ТОВ "Фінансова компанія Лео" продукти до впровадження нового сервісу P2PLeo, з огляду на притаманні ризики, та, як наслідок, не відповіли на питання, чи залишилася в актуальному стані після початку роботу сервісу P2PLeo інформація Установи щодо оцінки ризиків, притаманних її діяльності (ризик-профіль установи), та підставність твердження відповідача про високе значення сукупного ризик-профілю та ризик-апетиту після запуску нового продукту.

Щодо порушення вимог пунктів пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 361-IХ.

51. Суб`єктам первинного фінансового моніторингу, що є фінансовими установами, відповідно до частини першої статті 11 Закону № 361-IX, забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки та встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, щодо яких відомо, що вони підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками.

52. Із огляду на частину другу статті 11 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки, а саме:

- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності;

- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями);

- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнт.

53. За частиною третьою статті 11 Закону № 361-IX належна перевірка здійснюється в разі:

- встановлення ділових відносин;

- наявності підозри;

- здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону;

- проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

- виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

- проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

54. Установа до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом згідно з пунктом 5 додатку 1 до Положення № 107 має встановити (зрозуміти) мету та характер майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції на підставі отриманої від такого потенційного клієнта необхідної інформації. З цією метою установа, керуючись ризик-орієнтованим підходом, зокрема з`ясовує:

1) суть, масштаб та вид діяльності клієнта - юридичної особи, ФОП, трасту або іншого подібного правового утворення;

2) розмір доходів / соціальний стан клієнта - фізичної особи;

3) вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до установи;

4) орієнтовний обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт в установі.

55. Також відповідно до пункту 8 додатка 14 до Положення № 107 установа під час розроблення правил/сценаріїв відбору фінансових операцій має враховувати ризик-профіль клієнта, інформацію, отриману в результаті здійснення належної перевірки клієнтів та іншу доступну йому інформацію (зокрема отриману від правоохоронних органів).

Установа також забезпечує виявлення фінансових операцій, що не відповідають її очікуванням з огляду на:

1) заплановану клієнтом майбутню діяльність під час встановлення ділових відносин із нею (ураховуючи анонсований обсяг фінансових операцій, види послуг до використання);

2) ризик-профіль клієнта (зокрема фінансові операції, що здійснюються клієнтом, не мають раціонального обґрунтування, ураховуючи інформацію, отриману в результаті здійснення заходів належної перевірки, та/або не є типовими для клієнтів, подібних за розміром / видом діяльності / величиною доходу / соціальним статусом).

56. НБУ за результатами безвиїзного нагляду виходив з того, що ТОВ "Фінансова компанія Лео" до встановлення ділових відносин з ТОВ "К" не володіло орієнтовним обсягом фінансових операцій, які планує проводити клієнт в установі.

57. Суди попередніх інстанцій, встановивши внесення позивачем змін в опитувальник після встановлення ділових відносин з ТОВ "К", не врахували, що належна перевірка нових клієнтів не пов`язана з отриманням лише необхідної інформації про обсяг фінансових операцій саме у вигляді опитувальника.

58. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час встановлення ділових відносин має враховувати ризик-профіль клієнта та отримати від потенційного клієнта анонсований обсяг фінансових операцій, а не з`ясовувати такий обсяг в ході проведення фінансових операцій чи розраховувати на отримання такої інформації протягом існування ділових відносин, оскільки це не відповідає меті проведення первинного фінансового моніторингу.

59. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили вжиття ТОВ "Фінансова компанія Лео" заходів для належної перевірки ТОВ «К» шляхом з`ясування інформації щодо орієнтовного обсягу фінансових операцій, які планує проводити клієнт в установі, та підтвердження/спростування того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою (юридичною особою, щодо якої (якого) в установи є обґрунтовані підозри, що її (його) діяльність може бути фіктивною). У зв`язку з цим, суди дійшли передчасного висновку, що ТОВ "Фінансова компанія Лео" не порушило вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 14 Закону № 361-IX.

60. Також Суд звертає увагу на те, що НБУ не має безумовного обов`язку доводити фіктивність діяльності ТОВ «К» або його контрагентів, наявність вироку суду у кримінальній справі або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, оскільки вимоги пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 361-IX зводяться до обов`язку суб`єкта первинного фінансового моніторингу здійснювати заходи належної перевірки нових клієнтів на момент встановлення з ними ділових стосунків та виявлення ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що не може ставитися в залежність від обставин, які можуть мати місце у майбутньому, зокрема, притягнення клієнта або його контрагента до кримінальної, адміністративної чи майнової відповідальності.

Щодо порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 14 Закону № 361-IX.

61. Відповідно до вимог пункту 1 додатку 15 до Положення № 107 установа з метою виконання вимог, визначених у статті 14 Закону про ПВК/ФТ, має забезпечити: 1) наявність у документах на переказ усіх необхідних полів для внесення інформації про платника та/або отримувача переказу; 2) супроводження переказів коштів обов`язковою інформацією про платника і отримувача коштів; 3) запровадження належних заходів моніторингу наявності обов`язкової інформації в переказі та виявлення реквізитів, заповнених із використанням символів, які не допускаються платіжною системою; 4) розроблення і застосування ефективних ризик-орієнтованих процедур із метою прийняття рішення щодо проведення, зупинення, відхилення переказів коштів, у яких відсутня інформація про платника та/або отримувача або які заповнені з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи; 5) інформування Національного банку про СПФМ, які неодноразово не надають інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу коштів.

62. Тобто, зазначені положення визначають обов`язок суб`єкта первинного фінансового моніторингу:

- забезпечити технічну можливість внесення у документи на переказ інформації про платника та/або отримувача переказу;

- вносити інформацію про платника та отримувача коштів;

- перевіряти правильність заповнення такої інформації;

- відхиляти перекази, які не містять інформації про платника та/або отримувача або які заповнені з використанням недопустимих символів;

- повідомляти Нацбанк про інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які не надають інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу коштів.

63. Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), здійснює належну перевірку до проведення платіжної операції шляхом верифікації платника (ініціатора) в частині даних, наведених у пункті 1 частини першої цієї статті, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел.

64. Із огляду на частину 5 статті 14 Закону № 361-IX верифікація платника (ініціатора) може не здійснюватися суб`єктом первинного фінансового моніторингу лише у разі ініціювання платіжної операції в межах України та за межі України на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов`язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень.

Винятком із цього є випадки, коли: 1) існує підозра, що фінансова операція або сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; 2) суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), отримує від платника (ініціатора) кошти в готівковій формі.

65. Відповідно до частин шостої та сьомої статті 14 Закону № 361-IX суб`єкту первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), забороняється здійснювати платіжну операцію у разі відсутності інформації, якою повинна супроводжуватися така операція відповідно до частин першої, третьої та четвертої цієї статті.

Посередник з проведення платіжної операції/суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, зобов`язаний:

1) запровадити процедури з метою перевірки, що дані про платника (ініціатора) і отримувача заповнені з використанням знаків та символів, що допускаються правилами відповідної платіжної системи (за наявності таких вимог платіжної системи);

2) запровадити процедури моніторингу платіжних операцій, включаючи моніторинг у реальному часі або моніторинг за фактом виконання платіжної операції, з метою виявлення відсутності інформації про платника (ініціатора) та/або отримувача у випадках, передбачених цією статтею.

66. Згідно з частиною восьмою статті 14 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, здійснює належну перевірку до зарахування коштів на рахунок/електронний гаманець отримувача або видачі йому в готівковій формі шляхом верифікації отримувача в частині даних, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел, з урахуванням особливостей, визначених частиною дев`ятою цієї статті.

67. Відповідно до частини дев`ятої статті 14 Закону № 361-IX у разі виплати коштів за платіжною операцією на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов`язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, може не здійснювати верифікації отримувача відповідно до частини восьмої цієї статті, крім випадків, якщо:

1) існує підозра, що фінансова операція або сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, здійснює виплату коштів за платіжною операцією в готівковій формі.

68. НБУ обґрунтовувало висновок про невиконання ТОВ "Фінансова компанія Лео" вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 14 Закону № 361-IX тим, що частина фінансових операцій з переказів коштів через сервіс P2PLeo, що ініціюються за допомогою електронних платіжних засобів, емітованих банками-нерезидентами, не супроводжується обов`язковою інформацією про платника і отримувача коштів.

69. Суд звертає увагу на те, що стаття 14 Закону № 361-IX визначає:

- обов`язок, який поширюється на всіх суб`єктів первинного фінансового моніторингу - супроводження переказів коштів обов`язковою інформацією про платника і отримувача коштів;

- обов`язок суб`єктів первинного фінансового моніторингу, що надають фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору) - здійснити належну перевірку до проведення платіжної операції шляхом верифікації платника (ініціатора);

- обов`язок суб`єктів первинного фінансового моніторингу, що надають фінансові платіжні послуги отримувачу - здійснює належну перевірку до зарахування коштів на рахунок/електронний гаманець отримувача або видачі йому в готівковій формі шляхом верифікації отримувача.

70. Суди першої та апеляційної інстанцій фактично ототожнили внесення суб`єктом первинного фінансового моніторингу обов`язкової інформації про платника і отримувача коштів, з належною перевіркою платника (ініціатора) та отримувача коштів після верифікації для визначення рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

71. Як наслідок цього, суди дійшли передчасного висновку, що ТОВ "Фінансова компанія Лео" не має супроводжувати перекази коштів обов`язковою інформацією про платника і отримувача коштів, та не перевірили приклади фінансових операцій з переказів коштів через сервіс P2PLeo, наведені НБУ у таблиці 13 акта про результати перевірки, на предмет внесення інформації про платника та/або отримувача переказу.

72. Підсумовуючи викладене, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій у результаті неправильного застосування норм Закону № 361-IX та Положення № 107 не дослідили всі зібрані у справі докази, які стосуються обставин можливого порушення позивачем пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-IX.

73. При цьому без оцінки всіх наявних доказів у справі суди першої та апеляційної інстанцій припустили факт того, що саме громадяни України/колишні громадяни України ініціювали більшість платіжних операцій через сервіс P2PLeo, суди також досліджували обставини, які не покладені в основу мотивів прийняття НБУ оскаржуваного рішення, зокрема, визначення у внутрішній документації ТОВ "Фінансова компанія Лео" терміну "ознака пов`язаності" фінансових операцій та технічне блокування операцій (переказів) після 25 лютого 2022 року.

Також Суд не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Нацбанк має безумовний обов`язок доводити потенційний ризик легалізації (відмивання) ТОВ "Фінансова компанія Лео" доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, оскільки ризик певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин, визначає лише небезпечність виникнення непередбачуваних витрат (втрат) чи шкоди, тоді як метою фінансового контролю, який здійснює Нацбанк, є запобігання та протидія настанню таких непередбачуваних наслідків.

74. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів").

75. У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

76. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 7 лютого 1995 року (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті "g" статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

77. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.

78. Суд також звертає увагу на те, що Україна відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року (ратифікована із заявою Законом від 16 вересня 2014 року № 1678-VII) прийняла на себе зобов`язання, зокрема вести боротьбу з організованою злочинністю та легалізацією (відмиванням) коштів.

79. Також Україна є учасником міжнародних актів у сфері боротьби з відмиванням коштів та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, тому заходи контролю за первинними суб`єктами фінансового моніторингу мають бути особливо суворими.

80. Відповідно до статті 2 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму від 16 травня 2005 року (Конвенцію ратифіковано з заявами і застереженнями Законом від 17 листопада 2010 року № 2698-VI (2698-17)) кожна Сторона забезпечує свою спроможність здійснювати пошук, відстежувати, визначати, заблоковувати, заарештовувати й конфісковувати майно, законного або незаконного походження, використане або призначене для використання будь-яким чином цілком або частково, для фінансування тероризму, або доходи, одержані в результаті цього злочину, та забезпечити із цією метою співробітництво в якомога більшому обсязі.

81. Крім того, Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 та про скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС та Директиви Комісії 2006/70/ЄС (Directive (EU) 2015/849 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2015 on the prevention of the use of the financial system for the purposes of money laundering or terrorist financing, amending Regulation (EU) 648/2012 of the European Parliament and of the Council, and repealing Directive 2005/60/EC of the European Parliament and of the Council and Commission Directive 2006/70/EC), визначено, що для цілей цієї Директиви такі діяння, якщо вони вчинені умисно, повинні вважатися відмиванням грошей:

(a) конвертація або передавання власності з усвідомленням того, що ця власність отримана внаслідок злочинної діяльності або акту участі в такій діяльності, з ціллю приховування або укривання незаконного походження власності або надавання допомоги будь-якій особі, причетній до здійснення такої діяльності, для уникнення юридичних наслідків діяння такої особи;

(b) приховування або укривання дійсної природи, джерела походження, розташування, відчуження, руху власності, речових або майнових прав на власність з усвідомленням того, що така власність отримана внаслідок злочинної діяльності або акту участі в такій діяльності;

(с) придбання власності, володіння нею або її використання з усвідомленням того, що така власність отримана внаслідок злочинної діяльності або акту участі в такій діяльності;

(d) участь у вчиненні будь-якої з дій, зазначених у пунктах (a), (b) та (с), об`єднання з іншими особами для її вчинення, спроби її вчинення і надання допомоги для її вчинення, співучасть у її вчинені, сприяння її вчиненню та консультування стосовно її вчинення.

82. Важливість посиленого контролю у сфері фінансового моніторингу також підтверджується положеннями статті 68 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України», відповідно до якої Національний банк розміщує (публікує) в установленому ним порядку на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку інформацію, пов`язану з порушенням банком (філією іноземного банку, небанківською фінансовою установою, іншою юридичною особою, державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за якими здійснює Національний банк) законів України та/або нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, із зазначенням назви банку (філії іноземного банку, небанківської фінансової установи, іншої юридичної особи, державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за якими здійснює Національний банк), зокрема, відомості про оскарження вищезазначених заходів впливу та про відповідне рішення суду, що набрало законної сили (за наявності).

83. Із метою виконання Україною міжнародних зобов`язань та вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу на НБУ покладено повноваження щодо нагляду за діяльністю комерційних банків та небанківських фінансових установ, зокрема, щодо забезпечення стабільного розвитку і діяльності фінансовою системи в Україні, створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, створення сприятливих умов для розвитку економіки України.

84. Отже, забезпечення фінансової стабільності фінансового сектору має надзвичайно важливе суспільне значення, в тому числі для забезпечення і гарантування конституційних прав і свобод, оскільки неефективність фінансової системи призводить до зменшення надходжень до Державного бюджету, а також до виникнення значних непередбачуваних витрат на порятунок фінансової системи, що обмежує державу у її можливостях забезпечувати належним чином конституційні права і свободи, зокрема, в сфері позитивних обов`язків держави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

85. Із огляду на частину другу статті 353 КАС України порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд.

86. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

87. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

88. Врахувавши зазначене, Суд вважає, що касаційну скаргу НБУ слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

89. Оскільки колегія суддів не ухвалює нового рішення, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року скасувати.

Справу № 320/12167/23 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа