Постанова

від 11.03.2024 по справі 547/940/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/940/23 Номер провадження 22-ц/814/1553/24Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві апеляційнускаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Трембача Вячеслава Володимировича на заочне рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Трембач В.В. звернувся до суду з позовом до Оболонської сільської ради, в якому просив визначити поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та надати ОСОБА_1 додатковий строк 2 місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що після смерті ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала в будинку-інтернаті для осіб похилого віку, залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 1,84 га.

З листа директора ПП «Граніт-Агро», отриманого ним в квітні 2023 року, дізнався про складання ОСОБА_2 28 листопада 2008 року заповіту на його ім`я.

Після звернення до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. з метою оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадщини (земельної ділянки) в зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та через відсутність документа, що посвідчує право спадкодавця на земельну ділянку.

Вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений з об`єктивних та поважних причин, через необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, у зв`язку з чим підлягає поновленню.

Заочним рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Відмова в задоволенні позову обґрунтована відсутністю доказів, які-б свідчили про існування непереборних труднощів, які унеможливили своєчасне звернення спадкоємця до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Не погодившись з даним рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Трембач В.В. оскаржив його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно зроблено припущення, що ОСОБА_1 , як засновник ПП «Граніт-Агро», повинен був знати про складання ОСОБА_2 заповіту на його ім`я.

Наголошує, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його ім`я, оскільки спадкова справа не заводилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 і відповідно не були здійснені повідомлення та виклики спадкоємців за заповітом, а отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску строку позивачем для прийняття спадщини.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті проживала у будинку-інтернаті для осіб похилого віку у с. Степанівка Кременчуцького району Полтавської області.

Згідно листа відділу № 5 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 01.06.2023 2707/15-23, згідно Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі гр. ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 028823, зареєстрований за № 775 від 29.12.2001 на земельну ділянку площею 1,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складається із вищевказаної земельної ділянки розміром 1,84 га розташованої на території Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

28.11.2008 ОСОБА_2 було складено заповіт, яким земельну ділянку (державний акт 1-ПЛ № 028828), яка знаходиться на території Горошинської сільської ради, заповіла ОСОБА_1 , 1970 народження, «з умовою довічного утримання мене в будинку ветеранів на території Степанівської сільської ради».

Листом ПП «Граніт-Агро» № 52/1 від 15.03.2023 на ім`я ОСОБА_1 , останнього повідомлено що у «Будинку спільного проживання людей похилого віку» проживала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею було складено заповіт на його ім`я. Згідно ревізії земельних ділянок ПП "Граніт-Агро" на одному з полів знаходиться земельна ділянка, власником якої була ОСОБА_2 . Також просило повідомити про наміри щодо оформлення земельної ділянки в якості спадкового майна.

Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_2 №54/2023 від 26.04.2023 заведена на підставі заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 від 26.04.2023.

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського А.Г. №580/02-31 від 02 серпня 2023 року ОСОБА_3 як представнику спадкоємця відмовлено у видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно з підстав пропуску строку, встановленого ст. 1270 ЦК України та відсутності документів, що засвідчують право спадкодавця на спадкове майно. Роз`яснено право на звернення до суду в разі незгоди з винесеною постановою.

Отримавши постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, представник ОСОБА_1 - адвокат Трембач В.В. звернувся до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності обставин, які б свідчили про наявність поважних причин для продовження строку для прийняття спадщини після померлої майже 14 років тому ОСОБА_2 .

Одночасно, суд вказав, що ОСОБА_1 є одним з засновників ПП «Граніт-Агро», яке повідомило його про наявність заповіту та за рахунок коштів якого ОСОБА_2 утримувалася в будинку ветеранів, а отже мав знати про наявність цього заповіту.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК).

Звертаючись з позовом про продовження строку для прийняття спадщини, представник позивача вказував, що ОСОБА_1 стало відомо про наявність заповіту лише в квітні 2023 року після отримання листа ПП «Граніт-Агро».

Разом з тим, під час розгляду справи, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного сільськогосподарського підприємства.

З заповіту ОСОБА_2 від 28.11.208 року вбачається, що остання заповіла належну їй земельну ділянку ОСОБА_1 за умови довічного утримання її в будинку ветеранів на території Степанівської сільської ради (будинок інтернат для осіб похилого віку).

При цьому, в самому заповіті зазначено як прізвище особи, якій заповідалась земельна ділянка, так і такі персональні дані спадкоємця як дата народження, фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , що видається сумнівним про таку обізнаність самого заповідача про такі особисті дані.

Складений ОСОБА_2 заповіт став підставою для її перебування в будинку ветеранів та утримання за рахунок ПП «Граніт-Агро» в ньому.

Аналізуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що складання даного заповіту було безпосередньо пов`язано з можливістю заповідача як одинокої особи похилого віку бути поміщеною до будинку ветеранів, яким опікувалось приватне підприємство, власником та кінцевим бенефіціаром якого був ОСОБА_1 .

Крім того, заслуговує на увагу те, що 18 лютого 2021 року ОСОБА_1 надав довіреність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на подання від його імені заяв (в тому числі про видачу свідоцтв про право на спадщину) та інші документи, в тому числі спадкові про розподіл спадкового майна, одержання свідоцтв про право на спадщину, реєстрація спадкового майна у відповідних органах, та інших, що також свідчить про обізнаність останнього стосовно наявності заповітів, складених в свій час на його ім`я.

За змістом частини третьої статті 1272 ЦК надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливо якщо - у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини є поважними.

В разі пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 369/6254/19-ц зазначено, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Враховувавши відсутність доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини як впродовж шестимісячного терміну з моменту відкриття спадщини, так і в період подальших тринадцяти років після смерті спадкодавця, суд першої інстанції обґрунтована відмовив в продовженні ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять посилань на обставини, які б свідчили по їх помилковість.

Посилання апелянта на необізнаність ОСОБА_1 про наявність заповіту, що є поважною причиною пропуску строку, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама по собі вказівка на отримання листа про наявність заповіту, підписаного директором ПП «Граніт-Агро» - є лише формальною підставою, на яку в даній ситуації посилається спадкоємець.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу на те, що саме позивач є власником та кінцевим бенефіціаром вказаного підприємства, а відтак має володіти повною інформацією про його фінансову та господарську діяльність, в тому числі і щодо утримання належного підприємству будинку ветеранів, можливість перебування в якому осіб похилого віку пов`язана із складанням спадкодавцем ОСОБА_2 заповіту.

При цьому посада директора, в даному випадку - ОСОБА_5 за підписом якого був направлений лист на ім`я ОСОБА_1 , є лише організаційно - управлінською, яка підпорядкована власнику (засновнику) підприємства, що також свідчить по намір позивача створити штучну уяву про свою необізнаність щодо складеного ОСОБА_2 заповіту.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни судового рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представникапозивача ОСОБА_1 -адвоката ТрембачаВячеслава Володимировича залишити без задоволення.

Заочне рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2024 року.

Судді: О. І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Прядкіна