Постанова

від 20.09.2024 по справі 547/940/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 547/940/23

провадження № 61-6183св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Оболонська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2023 року у складі судді Харченка В .Ф. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2024 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

2. Позовна заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала в будинку-інтернаті для осіб похилого віку, залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 1,84 га.

3. З листа директора ПП «Граніт-Агро», отриманого ним в квітні 2023 року, він дізнався про складання ОСОБА_3 28 листопада 2008 року заповіту на його ім`я.

4. Після звернення до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А. Г. з метою оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 йому було відмовлено в оформленні спадщини (земельної ділянки) у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та через відсутність документа, що посвідчує право спадкодавця на земельну ділянку.

5. Вважав, що строк для прийняття спадщини пропущений з об`єктивних та поважних причин, через необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, у зв`язку з чим підлягає поновленню.

6. Враховуючи викладене просив суд визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та надати ОСОБА_1 додатковий строк 2 місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Заочним рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про існування непереборних труднощів, які унеможливили своєчасне звернення спадкоємця до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

9. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

13. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17, від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 09 квітня 2020 року у справі № 648/703/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що про існування заповіту позивач дізнався у квітні 2023 року, отримавши листа від директора ПП «Граніт-Агро» про те, що померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено заповіт на його ім`я. Вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з об`єктивних та поважних причин, через необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.

15. Матеріали справи не містять доказів обізнаності ОСОБА_1 до 15 березня 2023 року про наявність заповіту.

16. Заявник вказує, що висновки судів про те, що обізнаність позивача про наявність заповіту підтверджується виданою ним у 2021 році довіреністю є припущенням судів.

17. Крім того, посилається на те, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась й, відповідно, не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала у будинку-інтернаті для осіб похилого віку у с. Степанівка Кременчуцького району Полтавської області.

19. Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 1,84 га, розташованої на території Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

20. 28 листопада 2008 ОСОБА_3 було складено заповіт, яким земельну ділянку (державний акт 1-ПЛ № 028828), яка знаходиться на території Горошинської сільської ради, заповіла ОСОБА_1 , 1970 року народження, «з умовою довічного утримання мене в будинку ветеранів на території Степанівської сільської ради».

21. З листа ПП «Граніт-Агро» № 52/1 від 15 березня 2023 року на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що товариство зазначило «У «Будинку спільного проживання людей похилого віку» АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою було складено заповіт на ваше ім`я. Згідно ревізії земельних ділянок ПП «Граніт-Агро» на одному з полів знаходиться земельна ділянка, власником якої була померла ОСОБА_3. Просимо вас повідомити про наміри щодо оформлення земельної ділянки в якості спадкового майна».

22. 26 квітня 2023 року представник позивача за довіреністю - ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського А. Г. з метою оформлення вказаної земельної ділянки в якості спадкового майна, але їй нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину через відсутність доказів прийняття спадщини. Нотаріус повідомив, що спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 26 квітня 2023 року № 54/2023.

23. Згідно листа Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради № 01-15/245 від 05 травня 2023 року інформація про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня. Одночасно повідомлено, що довідка про склад сім`ї скасована згідно з наказом Мінсоцполітики від 17 липня 2019 року № 1106.

24. Згідно листа виконавчого комітету Семенівської селищної ради листом від 11 травня 2023 року № 01-17/489 повідомлено, що станом на 10 травня 2023 року Степанівська сільська рада була припинена, а посадові особи виконавчого комітету Семенівської селищної ради, які б були уповноважені на вчинення нотаріальної дії, відсутні, тому у Семенівської селищної ради відсутня можливість здійснювати нотаріальні дії та позбавлена можливості видати дублікат заповіту ОСОБА_3 від 28 листопада 2008 року, посвідченого секретарем Степанівської сільської ради та зареєстрованого за № 6.

25. Згідно довідки ПП «Граніт-Агро» № 23/06/23 від 23 червня 2023 року останнє місце проживання ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 було «Будинок - інтернат для осіб похилого віку» по АДРЕСА_2 , власником якого є ПП «Граніт-Агро».

26. Згідно договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі з аукціону від 28 травня 2013 року територіальна громада в особі Степанівської сільської ради продала ПП «Граніт-Агро» об`єкт нерухомого майна - будинок ветеранів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , розташований на земельній ділянці площею 0,0963 га, кадастровий номер 5324587201:01:001:0105, яка знаходиться у віданні Степанівської сільської ради.

27. Відділ № 5 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом від 01 червня 2023 року № 2707/15-23 повідомив, що згідно Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі гр. ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 028823, зареєстрований за № 775 від 29 грудня 2001 року, на земельну ділянку площею 1,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

28. Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_3 № 54/2023 від 26 квітня 2023 року заведена на підставі заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 від 26 квітня 2023 року.

29. ОСОБА_5 діяв як представник позивача на підставі довіреності від 18 лютого 2021 року на представництво з питань оформлення спадкових прав після смерті будь-якої особи.

30. На підставі частини сьомої статті 81 ЦПК України суд сформував відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 347284 від 04 грудня 2023 року) стосовно юридичної особи «Приватне підприємство «Граніт Агро», ідентифікаційний код 32843846.

31. Згідно вказаного документа засновником зазначеного підприємства є позивач у справі ОСОБА_1 . Його частка як засновника у статутному капіталі складає 49,00 %; він має прямий вирішальний вплив на підприємство як кінцевий беніфеціарний власник, а, відтак, є його засновником (учасником), входить до складу вищого органу управління підприємством, заслуховує та затверджує звіти та плани діяльності підприємства тощо.

32. Підприємство зареєстроване 30 січня 2004 року.

Позиція Верховного Суду

33. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

34. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

35. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

36. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

38. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

39. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

40. Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

41. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача (стаття 1233 ЦК України).

42. Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

43. Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

44. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

45. Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

46. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

47. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

48. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

49. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

50. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

51. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

52. За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

53. При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

54. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

55. До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

56. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, наявність неприязних стосунків, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо.

57. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

58. Обґрунтовуючи касаційну скаргу представник позивача вказував, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не врахували, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність заповіту, що є підставою для задоволення позовних вимог та надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

59. Колегія суддів відхиляє вказані посилання з огляду на таке.

60. Судами встановлено, що 28 листопада 2008 ОСОБА_3 було складено заповіт, яким земельну ділянку (державний акт 1-ПЛ № 028828), яка знаходиться на території Горошинської сільської ради, заповіла ОСОБА_1 , 1970 року народження, «з умовою довічного утримання мене в будинку ветеранів на території Степанівської сільської ради».

61. Судами правомірно враховано, що в заповіті зазначено як прізвище особи, якій заповідалась земельна ділянка, так і персональні дані ОСОБА_1 , а саме дата народження та фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , які ОСОБА_3 не могла отримати самостійно з відкритих джерел.

62. Крім того, 26 квітня 2023 року представник позивача за довіреністю - ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського А. Г. з метою оформлення вказаної земельної ділянки в якості спадкового майна, але їй нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину через відсутність доказів прийняття спадщини. Нотаріус повідомив, що спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 26 квітня 2023 року № 54/2023. Вказана довіреність видана 18 лютого 2021 року.

63. Вказаною довіреністю ОСОБА_1 , зокрема, уповноважив ОСОБА_5 бути його представником в органах нотаріату та в усіх підприємствах, установах та організаціях з питань оформлення на його ім`я спадкових прав, після смерті будь-якої фізичної особи, що свідчить про обізнаність позивача на час видачі довіреності про наявність заповіту, складеного на його ім`я. При цьому доказів на підтвердження того, що позивач не знав про заповіт ОСОБА_3 , надано не було.

64. Таким чином, враховуючи надану інформацію спадкодавцем щодо фактичного місця проживання спадкоємця, умови заповіту про утримання в будинку ветеранів на території Степанівської сільської ради, в якому померла ОСОБА_3 , довіреність від 18 лютого 2021 року, на підставі якої представник позивача звертався у квітні 2023 року до нотаріуса для прийняття спадщини, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про його необізнаність про наявність заповіту, й наявності поважних причин для визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

65. Колегія суддів відхиляє посилання представника позивача у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно врахували довіреність від 18 лютого 2021 року, тому що в ній не зазначено, що саме після смерті ОСОБА_3 позивач доручав прийняти спадщину, відхиляються колегією суддів, оскільки враховуючи положення статей 81, 89 ЦПК України вказаний доказ оцінювався в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, натомість позивачем не надано доказів отримання спадщини від інших спадкодавців на підставі довіреності від 18 лютого 2021 року,

66. Крім того, судами встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті проживала у будинку-інтернаті для осіб похилого віку у с. Степанівка Кременчуцького району Полтавської області, що і було умовою складення заповіту на користь ОСОБА_1 .

67. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано доказів про його необізнаність про наявність заповіту, тому суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог.

68. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

69. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Заочне рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович