Рішення

від 21.03.2024 по справі 308/4296/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4296/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В. за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про знесення самочинно збудованого будівлі-хліва, та усунення перешкод в користуванні земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до першого відповідача ОСОБА_3 , другого відповідача ОСОБА_2 , за яким просить суд:

-знести самовільно збудовану будівлю-хлів за адресою: АДРЕСА_1 ;

-звільнити належну позивачу земельну ділянку площею 0,0031 га. за адресою: АДРЕСА_1 ;

-стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати 9 816,00 гривень та моральну шкоду 10 000,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є власником будинковолодіння АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Вказане будинковолодіння розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 212488:3003:07:003:0012.

Позивач потерпає від протиправних дій відповідачів, які захопили частину належної їй на правах власності земельну ділянку, та розмістили на ній залізобетонні стовби. Площа захопленої відповідачами земельної ділянки становить 0,0031 га.

Крім того безпосередньо перед її будинком на межі земельних ділянок самовільно спорудили будівлю-хлів для свиней. Самовільне будівництво хліва порушує існуючі санітарно норми, встановлені ДБН. Для усунення перешкод в користуванні належною позивачеві земельною ділянкою вона неодноразово зверталася Киблярівської сільської ради, на що їй було повідомлено про необхідність звернутися до будівельної інспекції.

Позивач звертався до поліції, якою було надано відповідь по відсутність у діях відповідачів ознак кримінального правопорушення, наявні цивільно-правові відносини.

Для встановлення вищевказаних фактів позивач звернулася до судового експерта.

Висновком судового експерта ОСОБА_4 було проведено будівельну та земельнотехнічну експертизу, якою встановлено: 1. Розташування господарської будівлі - хліву за адресою: АДРЕСА_1 по відношенню до житлового будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам ДБН 360-92**, пп. 3,25,3,25а та Додаток 3,1 та ДБН Б.2,2-12:2019 «Планування і забудова територій» п.6.1.41 та 15.2.2. 2.Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 накладається на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

За таких обставин, позивач вважає, що має місце порушення її прав в користуванні належним майном.

Своїми протиправними діями відповідачі завдали їй також моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 10 000,00 гривень. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, які вона зазнала через захоплення частини її ділянки та самовільне встановлення сараю. Страждання мають тривалий характер, більше 3 років. Поведінка відповідачів є цинічною, зверхньою. Відповідачі нехтують законодавством, а також діють всупереч звичаям добросусідства.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.09.2021 року у відкритті провадження за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до першого відповідача ОСОБА_3 , другого відповідача ОСОБА_2 , про знесення самочинно збудованого будівлі-хліва, та усунення перешкод в користуванні земельної ділянки в частині першого відповідача ОСОБА_3 судом було відмовлено у зв`язку із настанням смерті першого відповідача ОСОБА_3 .

За ухвалою від 21.09.2021 року судом було відкрите провадження у цивільній справі № 308/4296/21 за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про знесення самочинно збудованого будівлі-хліва, та усунення перешкод в користуванні земельної ділянки в порядку спрощеного позовного провадження, та призначено справу до розгляду по суті та встановлений строк для подання письмових заяв у цій справі.

23.09.2022 року від представника позивача адвоката Суботи М.І. надійшло клопотання про витребування від Комунального підприємства Ужгородське Бюро технічної інвентаризації нерухомого майна інвентарну справу будинковолодіння відповідача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 . Клопотання обґрунтовує тим, що вищенаведені докази позивач не в змозі самостійно отримати, а вони на думку позивача нададуть можливість суду з`ясувати, чи є зареєстрованим предмет спору, чи є він самочинно збудованим.

За ухвалою від 23.09.2022 року судом було зазначене клопотання задоволене, витребувано від Комунального підприємства Ужгородське Бюро технічної інвентаризації нерухомого майна інвентарну справу будинковолодіння відповідача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначена ухвала була виконана, витребувані докази надані суду.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи були судом належним чином повідомлені, разом з тим через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач та його представник будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явилися в судове засідання, через канцелярію суду представник відповідача подала заяву в якій просить суд розглянути справи за її відсутності.

Судове засідання у справі було призначене на 21.03.2024 року на 15 год. 30 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п`ять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 21.03.2024 року.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з копії свідоцтва на нерухоме майно від 26.07.2012 року та витягу про державну реєстрацію від 09.09.2012 року, позивач ОСОБА_1 із 09.09.2012 року є власником житлового будинку з прибудовою з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач - ОСОБА_1 також є власником земельної ділянки із кадастровим номером 2124883003:07:003:0012, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову позивач посилається виключно на висновок експерта за результатами проведеного будівельно та земельно технічної експертизи від 23.02.2021 року, складений судовим експертом Павличем Олександром Васильовичем на замовлення ОСОБА_1 на підставі: копії акту на земельну ділянку, копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копії технічного паспорту на будинок. За висновками якого:

1. Розташування господарської будівлі - хліву за адресою: АДРЕСА_1 , по відношенню до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам ДБН 360-92**, пп. 3.25, 3.25а* та Додаток 3.1 та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» п. 6.1.41 та п. 15.2.2.

2. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , та кадастровим номером 2124883000:13:013:0039, накладається на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 та кадастровим номером 2124883003:07:003:0012.

При цьому експертиза проводилася методами проведення огляду, фотографуванням з фото фіксацією результатів огляду на мобільний телефон, співставленням результатів огляду з наданими на дослідження документами та подальшими розрахунками. Із документів було досліджене лише Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.07.2012 року НОМЕР_1 ОСОБА_1 та технічний паспорт на її будинок.

Суд оцінює критично цей висновок експертизи та не приймає його до уваги як належний та допустимий, оскільки експертом взагалі не досліджували будь які правовстановлюючі документи відповідача, ані на будівлю, ані на земельну ділянку, відтак він не може достовірно встановити відповідність будівель чи їх невідповідність будь яким вимогам, а також робити висновки про накладення земельних ділянок. Експерт також, за замовчуванням, виходив з того, що у сараї знаходиться хлів, за відсутності будь яких доказів на підтвердження цього факту.

Відповідно до ст.ст. 76 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннямисвідків.Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.Обставини справи,які зазаконом маютьбути підтвердженіпевними засобамидоказування,не можутьпідтверджуватися іншимизасобами доказування. Достовірнимиє докази,на підставіяких можнавстановити дійсніобставини справи. Достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питанняпро достатністьдоказів длявстановлення обставин,що маютьзначення длясправи,суд вирішуєвідповідно досвого внутрішньогопереконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У цій справі позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами факт будівлі відповідачем хліву, факт утримання в ньому свиней, самочинність будівництва, факт накладення земельних ділянок, факт знаходження будівлі відповідача саме на земельній ділянці позивача, що унеможливлює задоволення позову вцілому.

Як вбачається з інвентаризаційної справи № 96, власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2010 року у справі № 2п-2908/10. При цьому до зазначеного домоволодіння відносяться: житловий будинок літ. А, вбиральня літ. Б, сарай літ. В, огорожа - № 1-3.

При цьому домоволодіння у незмінному складі існувало з 2009 року дати заведення Інвентаризаційної справи і ознак самочинності будівництва судом не виявлено.

За рішенням Виконавчого комітету Киблярівської сільської ради Ужгородського району від 21.03.1991 року «Про оформлення права власності на житлові будинки в селах Кибляри, Лінці, Гайдош» із додатком № 1 «Список власників житлових будинків за якими оформляється право власності на житлові будинки складений згідно запису в по господарській книзі виконкому Киблярівської сільської ради в селах Кибляри, Лінці, Гайдош, робітничий будинок вцілому в АДРЕСА_1 , був виділений ОСОБА_5 , спадкоємицею якої є позивачка у цій справі.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому головною умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача, проте у цій справі позивач не довів суду належними та допустимим доказами протиправності дій відповідача, що є підставою для відмови в позові.

Оскільки позовна вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від основних позовних вимог, суд не вбачає підстав задля задоволення цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору слід покласти на позивача у зв`язку з повною відмовою в позові.

Керуючись ст.ст.76 - 81, 89, 141, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про знесення самочинно збудованого будівлі-хліва, та усунення перешкод в користуванні земельної ділянки.

Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повне рішення складене 21.03.2024 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова