Постанова

від 20.03.2024 по справі 622/1370/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Харків Справа № 622/1370/19

Східний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.

судді Медуниця О.Є., Стойка О.В.

секретар судового засідання Лутаєва К.В.

за участю представників:

від прокуратури Горгуль Н.В. на підставі посвідчення №072883

від 01.03.2023;

від відповідача 1 Біловус Р.В. на підставі ордеру серія

АХ №1140120 від 17.07.2023;

від відповідача 2 ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 ,

наказ №493-к від 04.09.2023

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської

обласної прокуратури

на рішення

господарського суду Харківської області

ухвалене 26.12.2023 (повний текст підписано 15.01.2024)

у справі №622/1370/19 (суддя Ольшанченко В.І.)

за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури

Харківської області в інтересах держави,

в особі Золочівської селищної ради

Золочівського району Харківської області ,

до 1) ОСОБА_2 , Харківська

область, Золочівський район,

2) Головного управління Держгеокадастру

у Харківській області,

про скасування наказів, визнання недійсними

договорів, скасування реєстрації та

повернення ділянок

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог і рішень суду:

1. Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовними заявами в інтересах держави, в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, в яких просив:

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області №2855-СГ від 27.10.2014 та №1685-СГ від 05.06.2015, в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 25,0328 га, 60,0000 га, 30,0000 га та 28,5170 га;

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області №3629-СГ від 24.12.2014, №2544-СГ від 15.10.2015, №222-СГ від 05.02.2015 та №224-СГ від 05.02.2015 про надання ОСОБА_2 земельних ділянок в оренду;

- визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015, з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533; скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015, з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533;

- повернути державі в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (об`єднаної територіальної громади) земельні ділянки з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, загальною площею 25,0328 га, 6322686500:01:003:0620, загальною площею 60,0000 га, 6322685000:02:002:0918, загальною площею 30,0000 га, 6322684400:01:001:0533, загальною площею 28,5170 га, розташованих за межами населених пунктів Лютівської, Феськівської та Писарівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області. Судові витрати покласти на відповідачів.

2. Золочівським районним судом Харківської області було відкрито провадження по справам: №622/1543/19, №622/1376/19, №622/1377/19 та №622/1370/19.

3. Ухвалами Золочівського районного суду Харківської області від 31.08.2021 залучено до участі у справі Богодухівську окружні прокуратуру Харківської області як правонаступника Дергачівської місцевої прокуратури та об`єднано в одне провадження цивільні справи: №622/1543/19, №622/1376/19, №622/1377/19 з цивільною справою №622/1370/19, присвоївши номер справи №622/1370/19.

4. Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2021 року у справі №622/1370/19, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, в задоволенні позову керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, відмовлено, у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

5. Постановою Верховного Суду від 10.05.2023 року касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок у відання держави, закрито. Повідомлено Харківську обласну прокуратуру, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023 справу №622/1370/19 за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок у відання держави передано для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2023 було прийнято справу №622/1370/19 до розгляду у порядку загального позовного провадження.

8. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у справі №622/1370/19 в позові до ОСОБА_2 відмовлено повністю. В позові до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відмовлено повністю.

9. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що в заявах до Головного управління Держземагенства у Харківській області Бєлінським В.І. не обґрунтовано розмір земельної ділянки, про яку йшлося в заяві, з урахуванням можливості її обробітку та не зазначено перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. Тобто, майбутнім фермером для отримання земельної ділянки великої площі не доведено, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства, обробляти отриману у користування землю, наявність власної техніки для обробітку землі, ресурсів для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, потенційних контрагентів, тощо. ОСОБА_2 не підтверджено також наявність у нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі.

Відповідачами заявлено про застсоування позовної давності , тоді як прокурором не наведено поважних обставин та будь-якого фактичного, правового обґрунтування пропуску строку позовної давності та необхідності захисту порушеного права, у зв`язку з таким пропуском. Таким чином, враховуючи, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів землі та зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельні ділянки (як похідних вимог від вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі), у зв`язку зі спливом позовної давності, тоді як щодо решти позовних вимог (про визнання недійсними наказів) відмовлено через неефективність способу судового захисту, який фактично опосередковував позов Держави до самої себе.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

10. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури не погодившись з означеним рішенням суду в частині позовних вимог, які були відхилені через застосування наслідків спливу позовної давності, звернувся із апеляційною скаргою на таке рішення. Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у справі № 622/1370/19 в частині відмови у визнанні недійсними договорів оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015 з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533; скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015 з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533; повернення державі в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (об`єднаної територіальної громади) земельних ділянок з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, загальною площею 25,0328 га, 63 22686500:01:003:0620, загальною площею 60,0000 га, 6322685000:02:002:0918, загальною площею 30,0000 га, 6322684400:01:00 :0533, загальною площею 28,5170 га, розташованих за межами населених пунктів Лютівської, Феськівської, Писарівської та Одноробівської Першої сільських рад на території Золочівського району Харківської області та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора в цій частині.

Також просить судові витрати за подання чотирьох позовів, шести апеляційних скарг (на ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 23.12.2020 у справі № 622/1370/19, від 14.01.2021 у справі № 622/1376/19, від 23.12.2020 у справі № 622/1370/19, від 23.12.2020 у справі № 622/1543/19, на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2021 у справі № 622/1370/19 та даної апеляційної скарги) та касаційної скарги (на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2021 та постанову Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022) у справі покласти на відповідачів.

11. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

11.1. суд першої інстанції необґрунтовано відхилив аргументи прокурора про можливість бути обізнаним про порушене право держави лише 21.05.2018 після надходження до органів прокуратури відповідних наказів, договорів та документів щодо передачі у користування ОСОБА_2 земельних ділянок державної власності та відсутність у прокурора повноважень згідно із Законом, які б надавали йому можливість довідатись про прийняття спірних наказів ГУ Держземагентства/Держгеокадастру у Харківській області та укладених на їх підставі договорів оренди, раніше;

11.2. про порушення вимог земельного законодавства під час відведення спірних земельних ділянок ОСОБА_2 органи прокуратури дізнались 21.05.2018, у зв`язку із отриманням листа відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру від 07.05.2018 № 340/112-18 з відповідними копіями документів щодо передачі у користування ОСОБА_2 земельних ділянок, а тому строк позовної давності звернення з позовом прокурором не пропущений;

11.3. матеріально-правові вимоги позову прокурора про зобов`язання ОСОБА_2 повернути спірні земельні ділянки належить розглядати як вимоги власника - держави - про усунення перешкод у здійсненні права власності (негаторний позов), на які не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення, про що виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

12. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області в межах визначеного апеляційним судом строку, надано відзив, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду та зазначаючи, що:

12.1. У органів прокуратури, починаючи з 2014 та 2015 року були усі правові підстави та можливості з`ясувати всі обставини та звернутися з відповідним позовом в межах строку позовної давності, що прокурором зроблено не було. Доводів та доказів на спростування висновків суду першої інстанції викладених вище, апеляційна скарга не містить, також як і будь-яких доказів неможливості довідатись про можливе порушення інтересів Держави починаючи з моменту прийняття спірних наказів та укладення спірного договору оренди земельної ділянки. Більше того, прокурором жодним чином не обґрунтовано зволікання із зверненням до господарського суду із позовною заявою. Крім того, прокурором не наведено жодного мотивування, чому органи прокуратури з вимогою про отримання інформації звернулись у 2018 році та які об`єктивні обставини перешкоджали направити відповідну вимогу раніше та раніше звернутися до суду з відповідними позовними вимогами;

12.2. Суд першої інстанції правильно встановив, що норми Цивільного кодексу України щодо позовної давності можуть бути застосовні до позову, який подається в порядку господарського судочинства, якщо про це заявлено стороною у спорі. Відповідач 2 наголошує на тому, що прокуратура могла довідатися про стверджувані порушення земельного законодавства у будь-який момент з дня прийняття оскаржуваного наказу чи державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, оскільки в прокуратури, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ не було і немає жодних обмежень щодо звернення до органів виконавчої влади для встановлення наявності підстав представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом та процесуальним законодавством та наявний доступ до Державного реєстру речових прав.

Отже, судом першої інстанції у відповідності до норм матеріального та процесуального права належним чином досліджено докази та встановлено, що у 2023 році, коли прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з цим позовом, позовна давність вже спливла.

12.3. Зважаючи на підстави та зміст позову, встановлені судами обставини справи, обраний прокурором спосіб захисту не відповідає належному способу захисту, не призводить до відновлення порушених прав держави, оскільки є неефективним. Спосіб захисту порушеного права у наведеному випадку, який відповідає вимогам закону і є одночасно ефективним, передбачає звернення з негаторним позовом.

13. Іншими учасника справи, в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України, відзивів на апеляційну скаргу подано не було. Поштова кореспонденція направлялась апеляційним судом на наявні в матеріалах справи поштові адреси учасників справи та в електронні кабінети.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

14. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Медуниця О.Є.

15. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 витребувано оригінали матеріалів справи №622/1370/19 у Господарського суду Харківської області та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, залишення апеляційної скарги без руху до надходження матеріалів справи №622/1370/19 до Східного апеляційного господарського суду.

16. Після надходження матеріалів справи судова колегія зазначає, ухвалою від 19.02.2024 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №622/1370/19, а ухвалою від 07.03.2024 призначила розгляд апеляційної скарги Заступник керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 (повний текст підписано 15.01.2024) у справі №622/1370/19 на "18" березня 2024 р. о 11:30 з повідомленням учасників справи.

17. Враховуючи викладене в п.п.14, 16 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Медуниця О.Є. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

18. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

19. У судовому засіданні 18.03.2024 Прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав, що у ній наведені. Надав додаткові пояснення на запитання суду.

Представник Відповідача 1 у судове засідання також з`явився та підтримав позицію Відповідача 2 щодо заперечень проти апеляційної скарги.

Представник Відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових усних поясненнях.

18.03.2024 судовою колегією було оголошено перерву до 20.03.2024 для проведення судових дебатів та проголошення рішення.

20. Після перерви, у судовому засіданні 20.03.2024 під час судових дебатів Прокурор просив рішення місцевого суду від 26.12.2023 в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити відповідні позовні вимоги.

Представники Відповідача 1 та Відповідача 2 під час судових дебатів просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а означене рішення суду без змін.

Представник Позивача у судове засідання 18.03.2024 та 20.03.2024, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, не з`явився, що за висновком судової колегії, враховуючи визнання їх явки необов`язковою, а також достатності матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

21. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

22. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Наказами Головного Управління Держземагенства у Харківській області №2855-СГ від 27.10.2014 та №1685-СГ від 05.06.2015 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Золочівського району Харківської області. Орієнтовний розмір земельних ділянок зокрема 30,0000 га, 25,0328 га, 28,5170 га та 60,0 га за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.02). ОСОБА_2 приписано замовити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з урахуванням вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій". Розроблені та погоджені відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, після отримання позитивного висновку обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації подати на затвердження в порядку, встановленому статтями 186, 186-1 зазначеного Кодексу (а.с. 12 т. 1, а.с. 12 т. 3, а.с. 12 т. 5, а.с. 11 т. 7).

Також в матеріалах справи містяться:

- державний акт на право постійного користування землею серія ХР-13-00-000890 від 10.07.1997 наданий на ім`я ОСОБА_3 за розпорядженням Золочівської райдержадміністрації №372 від 03.07.1997(43,28га) (а.с.27 з обох сторін т.1);

- державний акт на право приватної власності на землю III-ХР №085228 від 17.12.2002 на підставі розпорядження Золочівської райдержадміністрації №320 від 11.04.2006 на ім`я ОСОБА_3 (7,25га) (а.с. 29 з обох сторін т.1);

- державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.04.2007 на підставі розпорядження Золочівської райдержадміністрації №150 від 25.11.2002 на ім`я ОСОБА_3 (5,1958га) (а.с. 29 з обох сторін т.1);

23. 11.12.2014, 02.10.2015 та 28.01.2015 ОСОБА_2 спрямовано заяви Головному управлінню Держземагенства у Харківській області та Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області з проханням затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 25,0328 га, 28,5170 га, 30,0000 га із земель запасу сільськогосподарського призначення та площею 60,0000 га із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Лютівської, Феськівської, Одноробівського Першої та Писарівської сільських рад Золочівського району Харківської області строком на 49 років. До заяв додано такі документи: погоджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; підписаний орендарем проект договору оренди земельної ділянки (а.с. 14 т. 1, а.с. 14 т. 3 , а.с. 14 т. 5, а.с. 14 т. 7).

24. Наказами Головного Управління Держземагенства у Харківській області №3629-СГ від 24.12.2014, №224-СГ від 05.02.2015, №222-СГ від 05.02.2015, та наказом Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області №2544-СГ від 15.10.2015 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" затверджено розроблені "Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів Лютівської, Одноробівської Першої, Писарівської та Феськівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області". Надано ОСОБА_2 в оренду земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Лютівської, Одноробівської Першої, Писарівської, Феськівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446 площею 25,0328 га, 6322684400:01:001:0533 площею 28,5170 га, 6322685000:02:002:0918 площею 30,0000 га та 6322686500:01:003:0620 площею 60,0000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля) для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.02) строком на 49 років. Наказано укласти договори оренди земель з Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та з Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (а.с. 13 т.1, а.с. 13 т.3, а.с. 13 т.5, а.с. 12 т.7).

25. 26.12.2014 та 14.05.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області і ОСОБА_2 та 23.10.2014 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області і ОСОБА_2 укладено договори оренди спірних земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля) строком на 49 років (а.с. 20 - 21 т. 1, а.с. 18 - 19 т. 3, а.с. 20 - 21 т. 5, а.с. 25 - 27 т. 7).

26. 12.05.2016 укладено додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди земель від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2014 щодо розміру орендної плати (а.с. 23 т. 1, а.с. 20 т. 3, а.с. 23 т. 5, а.с. 28 т. 7).

Вказані договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно в розділі про державну реєстрацію іншого речового права. Форма власності земельних ділянок з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446 площею 25,0328 га, 6322684400:01:001:0533 площею 28,5170 га, 6322685000:02:002:0918 площею 30,0000 га та 6322686500:01:003:0620 площею 60,0000 га - державна, власник Головне управління Держземагенства у Харківській області та Держава Україна, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Інформаційні довідки сформовано станом на 25.04.2018, 03.05.2018, 18.12.2019 та 22.12.2020 (а.с. 31 - 32, 157 т. 1, а.с. 31 - 32 т. 3, а.с. 31 - 32, 167 т. 5, а.с. 36 - 38, 194 т. 7).

27. Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №340/112-18 від 07.05.2018, наданою на запит заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, відповідно до Книг реєстрації державних актів на право власності на землю, державних актів на право постійного користування землею та договорів оренди ОСОБА_2 було видано державний акт на право постійного користування землею серія ХР-13-00-000890 та Державні акти на право приватної власності на землю серія ЯГ №075495, серія ІІІ-ХР №085228, серія ХР-13-00-076971 станом на 01.01.2013, додано копії відповідних державних актів (а.с. 24, 27 - 30 т. 1).

28. Відповідно до інформації Слобожанського управління Головного управління ДФС у Харківській області №25983/9/20-40-50-05-10 від 21.08.2019 за наявною в базах даних ДФС України ОСОБА_2 значиться керівником або засновником в наступних підприємствах - ТОВ "Відродження-1881" п.н. 39680976, Селянська Спілка Управління Фермерських Господарств п.н. 23327175, ГО Сільгосптоваровиробників, п.н. 41343219, ФГ "Альфа", п.н. 21235629 (а.с. 25 т. 1).

29. Відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є засновником, керівником та підписантом ФГ "Альфа", яке засновано та зареєстровано 04.08.1998 (а.с. 33 - 35 т. 1).

30. Згідно з реєстром реєстрації техніки, станом на 12.08.2019 за ОСОБА_2 на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковуються, що вбачається із відповіді на запит Дергачівської місцевої прокуратури №7.0/9706 від 12.08.2019 (а.с. 26 т. 1).

31. Як вбачається з матеріалів справи, керівником Дергачівської місцевої прокуратури Кравченко А. 09.10.2019 за №40-989 вих.19 голові Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області Канівцю Л.В. надіслано повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про прийняття прокуратурою рішення щодо представництва в суді інтересів держави та щодо звернення до суду з вищезазначеними позовами (а.с. 36 т. 1).

32. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №7018-СГ від 27.09.2018 Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді, в особі Золочівської селищної ради, у комунальну власність передано 687 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8167,6480 га, які розташовані за межами населених пунктів Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади на території Золочівського району Харківської області згідно з додатком до цього наказу за актом приймання-передачі земельних ділянок. На використання земельних ділянок площею 195,8416 га встановлені обмеження. На земельних ділянках загальною площею 3002,2536 га наявні обтяження речових прав третіх осіб. Вказано, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с. 101 т. 1).

33. Рішенням ХІІ сесії VІІІ скликання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №1941 від 30.10.2018 вирішено прийняти 687 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради, які згідно даних Державного земельного кадастру розташовані за межами населених пунктів на території Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади, загальною площею 8167,6480 га. Відділу земельних ресурсів Золочівської селищної ради приписано провести роботу щодо оформлення права комунальної власності відповідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельні ділянки, вказані в пункті 1 даного рішення (а.с. 100, т. 1).

34. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №№238150031, 238150823, 238147971, сформованих станом на 22.12.2020, форма власності земельних ділянок кадастрові номери 6322683500:01:002:0446, 6322685000:02:002:0918, 6322684400:01:001:0533 - державна, власник - Головне управління Держземагенства у Харківській області (а.с. 157 т. 1, а.с. 167 - 168 т. 5, а.с. 194 т. 7).

35. На думку Прокурора, дії Головного управління Держземагенства у Харківській області щодо надання ОСОБА_2 земельних ділянок, згідно з наказами є незаконними, оскільки, розглядаючи заяву ОСОБА_2 про надання йому в оренду вищевказаних земельних ділянок не було проведено належну перевірку та не пересвідчились в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці. Таким чином, ОСОБА_2 отримав земельні ділянки як громадянин з основною метою - розширити земельний банк Фермерського господарства "Альфа" в обхід участі у земельних торгах.

Такі обставини стали підставою для звернення Прокурора до суду з цим позовом з вимогами про визнання наказів Головного управління Держземагенства у Харківській області незаконними та скасування відповідних наказів, про визнання недійсними укладених договорів оренди зі скасуванням їх державної реєстрації та поверненням ОСОБА_2 земельних ділянок.

36. Апеляційним судом встановлено, що Відповідачем 1 ( ОСОБА_2 ) надано до місцевого суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій останній зазначає, що прокурор не був позбавлений можливості своєчасно отримати від відповідного суб`єкта владних повноважень, у цьому випадку Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, необхідну для подання позову інформацію, а тому прокурором суб`єктивно та неправильно визначено дату, з якої начебто почав перебіг строк позовної давності щодо заявлених ним позовних вимог. Також вказав, що будь-яких доказів ухилення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від надання такої інформації прокурору матеріали справи не містять. При цьому, на думку Відповідача 1, прокурор, починаючи з моменту реєстрації права оренди по спірними договорами, не був позбавлений законодавчо визначеної та технічної можливості самостійно здійснити перевірку про зареєстровані речові права на вказані спірні земельні ділянки ще у 2015 році (за дати реєстрації права оренди), шляхом безпосереднього доступу до Інформації про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка є відкритою та загальнодоступною. Також зазначив, що прокурор приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин (а.с. 2-6 т.10).

Водночас, про застосування наслідків спливу позовної давності та відмову у позовних вимогах через це зазначалося і у відзиві на позовну заяву Відповідача 2.

37. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №№359201127, 359196911, 359200256, 359198579 сформованих станом на 20.12.2023: кадастрові номери 6322685000:02:002:0918 (30га) дата реєстрації 11.06.2021, 6322686500:01:003:0620 (60га) дата реєстрації 07.02.2019, 6322684400:01:001:0533 (28,517га) дата реєстрації 11.06.2021, 6322683500:01:002:0446 (25,0328га) дата реєстрації 11.06.2021, власник Територіальна громада, Золочівська селищна рада(а.с.117-127 т.10).

38. Спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Земельного кодексів України, а також Закону України «Про фермерське господарство».

VІ. Оцінка апеляційного суду:

39. Суть апеляційного перегляду, зважаючи на визначені Прокурором межі часткового оскарження рішення місцевого суду про відмову у задоволені позовних вимог, полягають у перевірці висновків суду першої інстанції про обґрунтованість застосування наслідків пропуску позовної давності за заявою Відповідача, у світлі заперечень Скаржника щодо такого застосування наслідків.

40. Аналіз висловлених Прокурором аргументів з приводу позовної давності як у перебігу розгляду справи до моменту ухвалення оскаржуваного рішення, так і безпосередньо за змістом апеляційної скарги дозволяють визначити одночасне висування та підтримання трьох тез:

-строк позовної давності, який починається з часу, коли про порушення державних інтересів дізнався (міг дізнатися) відповідний уповноважений державний орган, а не прокурор, у розглядуваному випадку пропущено з поважних причин, оскільки про правопорушення прокурору стало відомо 21.05.2018, і тільки у 2018р. до об`єднаної територіальної громади перейшли повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками (1);

-позовні вимоги заявлені у межах позовної давності, оскільки визначальним для початку її відліку є обізнаність про порушення права, що пов`язана із отриманням доказів такого порушення, що відбулося тільки 21.05.2018 внаслідок отримання листа відділу у Золочівському районі Головного Управління Держгеокадастру від 07.05.2018 №340/112-18 на запит прокурора (2);

-позовні вимоги спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном, а тому опосередковують негаторний позов, до якого позовна давність взагалі не застосовується(3).

41. Колегія апеляційного суду відмічає, що вказані у п.40 цієї постанови тези процесуальної позиції Прокурора з приводу питання застосування позовної давності у розглядуваній справі є взаємовиключними (логічно несумісними між собою для одночасного існування), а тому сам по собі факт їх висування та підтримання Скаржником вказує на непослідовність у відстоюванні захищуваних інтересів держави та неналежне розуміння матеріально-правових аспектів спірних правовідносин.

41.1. Разом із тим, оскільки кожна із вказаних тез у разі її належного підтвердження та обґрунтуванням може спростувати опосередковане оскаржуваним рішенням у переглядуваній частині відхилених позовних вимог застосування наслідків спливу позовної давності, апеляційний суд, у світлі принципу «jura novit curia» та на забезпечення гарантованої ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. повноти ефективного доступу до суду, має надати правову оцінку кожної із означених тез.

41.2. Беручи до уваги, що у переглядуваній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог щодо недійсності спірних договорів оренди земельних ділянок з мотивів пропуску позовної давності прокурором та недоведеності поважних причин його пропуску і необхідності захисту порушеного права (позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки відхилені як похідні від вимог щодо недійсності договорів) що більшою мірою кореспондується з підходом до позовної давності, який втілює теза (1) з наведених у п.40 цієї постанови, колегія апеляційного суду дійшла висновку про необхідність оцінки обґрунтованості означених тез Апелянта у зворотній послідовності. Дійсно, взаємовиключний характер вказаних тез та ймовірність підтвердження або принципової незастосовності позовної давності (теза 3), або необхідності відліку давності від 21.05.2018 (теза 2) усунуть необхідність дослідження захисту порушеного права поза межами позовної давності.

41.3. У світлі як застосованих місцевим судом в оскаржуваному рішенні, так і згадуваних самим Апелянтом за змістом апеляційної скарги релевантних для спірних правовідносин усталених правових позицій Верховного Суду щодо початку відліку позовної давності від моменту обізнаності про порушення державних інтересів уповноваженого у спірних правовідносинах органу державної влади, а не Прокурора, який виконує субсидіарну роль у захисті інтересів держави, колегія апеляційного суду зазначає таке:

-порушення захищуваного права як обов`язкова умова задоволення будь-яких позовних вимог за змістом ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачає необхідність існування захищуваного права на момент порушення, з чим погодився представник Прокуратури у судовому засіданні 18.03.2024 на відповідне запитання суду;

-за змістом кожного з 4 позовів, які у подальшому були об`єднані в одне провадження у межах справи №622/1370/19, сутність порушення інтересів держави Прокурором було визначене як «невиправдане, штучне використання процедури створення фермерського господарства для спрощеного пільгового порядку одержання в користування земель державної власності поза передбаченої законом обов`язкової процедури проведення земельних торгів», допущене через відсутність належної перевірки та формальний підхід до вирішення відповідної заяви громадянина (Відповідач 1);

-з наявністю такого порушення погодився місцевий суд в оскаржуваному рішенні і ця обставина не спростовується і не оспорюється Прокурором за змістом апеляційної скарги;

-своєю чергою, на момент вчинення означеного порушення, яке опосередковується фактом укладання спірних договорів оренди (зважаючи на визначені Прокурором межі апеляційного перегляду), укладанню яких мало передувати перевірка відповідності заяви громадянина спеціальним вимогам Закону України «Про фермерське господарство», відповідні земельні ділянки (об`єкти оренди) належали до державної власності і повноваження у спірних правовідносинах щодо таких земельних ділянок від імені держави здійснював саме Відповідач 2 (його правопопередник);

-зміна уповноваженого органу у спірних правовідносинах внаслідок Наказу Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ (а.с.132 т.7) та Рішення Золочівської селищної ради від 30.10.2018 №1941 (а.с.133 т.7), прийнятих на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 у відповідності до вимог ст.125 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області на Золочівсьву селищну раду відбулась тільки з моменту реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки;

-за змістом наявних у матеріалах справи відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 117-127 т.10) право комунальної власності: на земельну ділянку кадастровий номер 6322685000:02:002:0918 площею 30га зареєстровано 11.06.2021; на земельну ділянку кадастровий номер 6322686500:01:003:0620 площею 60га - 07.02.2019; на земельну ділянку кадастровий номер 6322684400:01:001:0533 площею 28,517га - 11.06.2021; на земельну ділянку кадастровий номер 6322683500:001:002:0446 площею 25,0328га 11.06.2021 (п.37 цієї постанови);

-таким чином, на момент подання кожного з 4 позовів щодо вказаних спірних земельних ділянок (18.11.2019) лише щодо земельної ділянки площею 60га визначена Прокурором у якості належного позивача Золочівська селищна рада вже здійснювала функції уповноваженого органу територіальної громади з розпорядження об`єкту комунальної власності, тоді як щодо інших трьох земельних ділянок вказана особа лише мала похідний від державної власності інтерес (легітимні очікування) на набуття права комунальної власності, яке відбулося (а отже і перехід функції уповноваженого органу у спірних відносинах) вже у перебігу розгляду справи до моменту ухвалення оскаржуваного рішення;

-зміна власника орендованих Відповідачем 1 земельних ділянок з держави на територіальну громаду за змістом ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» та ст.770 Цивільного кодексу України за відсутністю спеціальних застережень про це у договорах оренди не призводить до припинення орендних відносин, а має наслідком зміну сторони-орендодавця у правовідносинах та згідно ст.262 цього Кодексу не впливає на перебіг позовної давності (що також визнав представник Прокуратури у судовому засіданні 18.03.2024), через що будь-яке її прив`язування Прокурором до обізнаності Золочівської селищної ради є безпідставним, осільки обізнанність Прокура не є "первинною" обізнанністю Держави (в особі уповноваженого органу) у спірних правовідносинах.

42. Щодо тези (3) про незастосовність до позовних вимог через їх негаторний характер позовної давності взагалі колегія апеляційного суду зазначає таке:

42.1. Насамперед, негаторний та віндикаційний способи захисту порушеного права власності за змістом ст.ст.387 та 391 Цивільного кодексу України є застосовними у абсолютних (позадоговірних) відносинах, тоді як у розглядуваному випадку речове право оренди Відповідача 1 зареєстровано у встановленому порядку за належною для такої реєстрації правовою підставою - договорами оренди, вчиненими з боку Держави належним за обсягом повноважень суб`єктом розпорядження на той момент сільськогосподарськими землями державної власності.

42.2. Об`єктами оренди за спірними договорами є земельні ділянки, категорія яких допускає виникнення орендних відносин - на відміну від випадків розпорядження землями лісового або водного фондів у згадуваних в обґрунтування тверджень про негаторну природу позову постановах Верховного Суду за змістом апеляційної справи.

42.3. За змістом позовних заяв вимога про повернення земельних ділянок Прокурором заявлена і обґрунтована як майнова реституційна - наслідок визнання недійсним спірних договорів оренди, позовні вимоги про що Прокурор за змістом прохальної частини апеляційної скарги і просить задовольнити.

42.4. Своєю чергою, твердження про нікчемність спірних договорів оренди не тільки жодною мірою не доведена за матеріалами справи, але й прямо суперечить апеляційним вимогам Прокурора задовольнити позовні вимоги про визнання цих договір недійсними, адже за змістом ст.215 Цивільного кодексу України оспорюваність правочинів виключає їх нікчемність. З цього приводу апеляційний суд наголошує, що з матеріалів справи не вбачається достатніх доказів того, що на момент укладання спірних договорів оренди (слід врахувати, що вони укладені внаслідок реалізації Відповідачем 2 єдиного наказу свого правопопередника №2855-СГ від 27.10.2014 - а.с. 12 т.1) вже здійснив спрощений (позаконкурсний) спосіб набуття земельних ділянок, передбачений спеціальними (відносно загального порядку за Земельним Кодексом) приписами Закону України «Про фермерське господарство»:

-державний акт на право постійного користування землею за рішенням виконкому Золочівської районної ради народних депутатів від 18.02.1990р. (а.с. 27-28 т.1). таким доказом не є, оскільки на той момент ще навіть не був ухвалений попередній Закон України «Про селянське (фермерське) господарство», тоді як приписи ч.2 ст.4 цього Закону з моменту його введення в дію 14.01.1992 і до моменту скасування через набрання чинності Законом України «Про фермерське господарство» (29.07.2003) обмежували одним разом реалізацію тільки права на безоплатне набуття у власність земельної ділянки, а не на користовування;

-державний акт на право приватної власності на землю, виданий за розпорядженням від 25.11.2002р. №320 (а.с. 29 т.1) не тільки до моменту набрання чинності Законом України «Про фермерське господарство», але й для ведення товарного сільгоспвиробництва;

-Прокурором не надано правових підстав видачі державного акту на право власності на земельну ділянку за розпорядженням від 11.04.2006 №150 (а.с. 30 т.1), тоді як доведене за змістом позовних заяв та встановлене місцевим судом порушення, з яким погоджується і Апелянт (п.41.3. цієї постанови), зумовлене саме допущенням неналежної перевірки та формального підходу правопопередника Відповідача 2 щодо розгляду заяви Відповідача 1 про надання в оренду спірних земельних ділянок, передбачає саме оспорюваність, а не нікчемність спірних договорів оренди.

42.5. Отже, заявлені позовні вимоги, в частині яких Апелянт оскаржує рішення місцевого суду, за своїм характером не є негаторним позовом і до таких вимог застосовуються загальні правила про позовну давність тривалістю 3 роки і наслідки її спливу, що у повній мірі узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у цілій низці справ, наведених у заяві Відповідача 1 про застосування позовної давності (а.с. 2-6 т.10), яка цілком правомірно була врахована в оскаржуваному рішенні (постанова Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №922/3589/21, від 07.03.2023 у справі №922/2243/19, від 07.03.2023 у справі №922/3108/19, від 14.03.2023 у справі №922/1796/19, від 06.06.2023 у справі №922/3108/19, від 14.03.2023 у справі №922/1974/19). Врахування правових позицій вказаних релевантних до розглядуваної ситуціяї постановах касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних справах є вимогою ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України.

43. Юридична неспроможність тези (2) щодо обліку позовної давності, приведеної у п.40 цієї постанови, зумовлена як безпідставним прив`язуванням моменту початку відліку позовної давності до обізнаності прокурора, а не уповноваженого у спірних правовідносинах органу (як про це слушно зазначає місцевий суд і сам Апелянт висуваючи, одночасно несумісну із такою позицією тезу), так і не врахуванням того, що зміна власника земельних ділянок жодною мірою не вплинуло на первісну обізнаність держави в особі правовопередника Відповідача 2 про всі обставини наявності порушення процедури належної перевірки документів Відповідача 1, наданих ним в обґрунтування необхідності передачі земельних ділянок в оренду за спрощеною процедурою, з моменту (обізнаності) виникнення таких орендних правовідносин.

За таких обставин, відлік початку перебігу позовної давності з моменту передачі відомостей щодо всіх обставин від обізнаного про них уповноваженого органу держави у спірних правовідносинах до Прокурора (на його запит, момент формування якого жодною мірою не обґрунтовано та не кореспондується із повноваженнями/їх зміною за законодавством), який покликаний виконувати субсидіарну функцію захисту інтересів держави, був би несумісний (відлік) з усталеною концепцією ЄСПЛ «належного урядування».

Дійсно, замість правової визначеності та сталості цивільного обігу, які, серед іншого, покликаний забезпечити інститут позовної давності, можливість втручання у право «мирного володіння майном» у розумінні ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ, яке охоплює і довгострокове право оренди земельними ділянками, за таким підходом було б абсолютно не прогнозованим та узалежнювалось би від суб`єктивних чинників надсилання прокурором запитів.

44. Отже, у розглядуваному випадку строк позовної давності щодо недійсності спірних договорів та похідних вимог щодо скасування їх державної реєстрації і застосування реституційного повернення майна становить 3 роки (ст.257 Цивільного кодексу України), які почали свій перебіг з моменту укладання таких договорів (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України), адже процедура перевірки дотримання вимог Закон України «Про фермерське господарство» передує їх укладанню та сплили відповідно 26.12.2017, 14.05.2018 та 23.10.2018 відповідно.

44.1. Наразі, позовні вимоги були заявлені Прокурором тільки 18.11.2019 - тобто істотним пропуском позовної давності, навіть з урахуванням первісного звернення у порядку цивільного, а не господарського судочинства.

44.2. Апеляційний суд погоджується із слушними застереженнями місцевого суду про відсутність належних доказів існування об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прокурором субсидіарної функції із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, адже жодних міркувань неможливості здійснити запит відомостей щодо відкритих у публічному доступі для Прокурора договорів оренди (державної реєстрації речових прав за ними), зокрема документів, що передували їх укладанню, раніше 02.05.2018 - Прокурором не наведено і з матеріалів справи не вбачається:

-зміна форми реалізації повноважень прокурора через законодавчі новації у жовтні 2014 Закону України «Про прокуратуру» не має ніякого відношення до питання перебігу/спливу позовної давності у цій справі, оскільки спірні договори були укладені, а Прокурором дії щодо з`ясування обставин порушення інтересів Держави були вчинені вже після таких законодавчих змін;

-судова колегія також враховує і невиправдане зволікання кілька місяців із поданням позовних заяв прокурором навіть після отримання покладених в їх основу відомостей від Відповідача 2 та Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

44.3. Наявність факту пропуску позовної давності без об`єктивних поважних причин та заяви Відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 189-193 та 210-214 т.9) цілком правомірно зумовило відмову місцевим судом у задоволені розглядуваних позовних вимог на підставі ч.ч. 3,4 ст.267 Цивільного кодексу України.

44.4. Колегія апеляційного суду також звертає увагу Прокурора на те, що всупереч власного обґрунтування актуального належного способу судового захисту у вигляді скасування державної реєстрації права оренди за Відповідачем 1 (що мало б значення у разі самостійного, а не похідного характеру цієї вимоги від вимоги про недійсність договорів), за змістом прохальної частини апеляційної скарги він просить застосувати скасування державної реєстрації договорів оренди.

45. З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги Прокурора та залишення без змін переглядуваного рішення, що за змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок Апелянта понесених ним витрат зі сплати судового збору.

Інших у розумінні ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України витрат до розподілу у порядку ч.ч.1,2 ст.124 цього Кодексу учасниками справи не заявлено.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 (повний текст підписано 15.01.2024) у справі №622/1370/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 (повний текст підписано 15.01.2024) у справі №622/1370/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Прокуратури Харківської області, м. Харків.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2024.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.В. Стойка