Рішення

від 07.03.2024 по справі 685/1142/23

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/1142/23

Провадження № 2/685/31/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Таранської Т.О.,

представника позивачки ОСОБА_1

представниці третьої особи ГСЦ МВС Коваль І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Теофіпольського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та ОСОБА_3 , третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ та Акціонерного товариства «Універсал Банк», про визнання права власності та скасування арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2023 року адвокат Чабан Р.Л., діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, уточненим в ході судового розгляду, в якому зазначив, що 03 жовтня 2020 року між комісіонером ПП «Пелетон-Вест» та покупцем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8346.10.2020, відповідно до якого ПП «Пелетон-Вест» передало у власність ОСОБА_2 автомобіль марки Renault моделі Trafic з номером кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, вартістю 196000 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу. Оплата відбулася готівкою, транспортний засіб з 03 жовтня 2020 року перебуває у фактичному користуванні позивачки.

10 жовтня 2020 року ОСОБА_2 намагалася здійснити перереєстрацію автомобіля в Регіональному сервісному центрі МВС у Волинській області, однак здійснити цього не змогла у зв`язку з накладенням арешту на майно продавця ОСОБА_3 , який був накладений 09 жовтня 2020 року № 28181717, проте на момент укладення договору купівлі-продажу автомобіля жодних обмежень по його відчуженню не існувало, раніше накладені обтяження були зняті 02 жовтня 2020 року на підставі постанови про зняття арешту з майна № 59786485 від 02 жовтня 2020 року.

Представником позивачки заявлені вимоги визнати за позивачкою право власності на вищезазначений автомобіль та зняти з нього арешт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Законодавством не передбачено визнання моментом набуття права власності на транспортний засіб з дня державної реєстрації права на цей транспортний засіб. Тому саме договір купівлі-продажу та договір комісії транспортного засобу є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності.

Оскільки позивачка ОСОБА_2 набула право власності на спірний автомобіль 03 жовтня 2020 року, тому накладення 09 жовтня 2020 року державним виконавцем арешту на цей же автомобіль за боргами попереднього власника порушує її право власності, є незаконним і підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду представник позивачки адвокат Чабан Р.Л. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та додатково пояснив, що на момент укладення договору купівлі-продажу автомобіля жодних перешкод для його зняття з реєстрації або реєстрації на іншого власника не було, ОСОБА_2 згідно електронної черги у визначений день в межах 10-денного строку звернулася до сервісного центру для реєстрації придбаного автомобіля за собою, однак їй було відмовлено через накладення арешту на автомобіль напередодні дня звернення за боргами продавця ОСОБА_3 .

Продавець ОСОБА_3 спочатку обіцяв вирішити свої проблеми з боргами, однак нічого не вирішував, сказав лише, що вона мала цілком достатньо часу для здійснення перереєстрації, коли арешт був знятий. В подальшому перестав відповідати на телефонні дзвінки, контакту з ним немає.

Оскільки автомобіль був у володінні та користуванні ОСОБА_2 , тому вона не поспішала вирішувати цю проблему до даного часу, коли автомобіль уже оголошений у розшук.

Зазначив, що у діях позивачки не було жодного умислу, вона діяла добросовісно.

Відповідач Теофіпольський відділ ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області ЦЗМРУ Мінюсту (м. Хмельницький), про час та місце розгляду справи повідомлений, в суд представника не направив, відзиву не надав.

Відповідач ОСОБА_3 в суд не з`явився, відзиву не направив, клопотань не надав.

Поштове відправлення з судовою повісткою, направлене за зареєстрованим місцем проживання відповідача по АДРЕСА_1 , було повернене суду без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, за таких обставин він вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, справа розглянута за його відсутності.

Справа розглянута за відсутності відповідачів.

Від представниці третьої особи Головного сервісного центру МВС Коваль І.В. надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМ України від 07 вересня 1998 року № 1388, забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, з 14 вересня 2018 року здійснено перереєстрацію спірного автомобіля на ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу СГ (ТСЦ 6844), який до цього часу є власником вказаного транспортного засобу. Також наявні відомості щодо наступних обмежень ДВС від 09 жовтня 2020 року у виконавчому проваджені № 30966331 та від 01 вересня 2023 року у виконавчому провадженні № 71409718.

В модулі «Документи реалізації» Єдиного державного реєстру транспортних засобів наявна інформація щодо оформлення договору купівлі-продажу, укладеного у суб`єкта господарювання ПП «Пелетон-Вест», покупець ОСОБА_2 , комітент ОСОБА_4 , за довіреністю ОСОБА_5 , посвідченою нотаріусом від 05 вересня 2020 року.

Представник ГСЦ МВС також зазначила, що територіальні сервісні центри МВС не наділені повноваженнями приймати рішення як про накладення обтяжень на майно, так і про його скасування.

У судовому засіданні представниця ГСЦ МВС Коваль І.В. підтримала свої письмові пояснення.

Від представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, АТ «Універсал Банк» ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на виконанні у державного виконавця Теофіпольського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області перебувало виконавче провадження № 30966331 ще з 03 лютого 2012 року, боржником за яким є ОСОБА_3 (в письмових поясненнях помилково зазначено іншу особу). З метою забезпечення реального та повного виконання рішення та уникнення можливого відчуження наявного у боржника майна, державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 30966331 винесено 23 вересня 2020 року постанову про арешт майна, а після отримання відповіді на запит до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, державним виконавцем 09 жовтня 2020 року було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на спірний автомобіль Рено Трафік з номерним знаком НОМЕР_2 .

Представник банку вважає, що державний виконавець в повному обсязі дотримано вимоги ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

У своїх письмових поясненнях представник АТ «Універсал Банк» просить розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Право власності, у відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, тобто, в силу ст. 202 ЦК України, дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договорами).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Момент набуття права власності у набувача за договором визначений статтею 334 ЦК України, і виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте у набувача права власності на транспортний засіб виникає обов`язок, передбачений ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», зареєструвати належний йому транспортний засіб протягом десяти діб після придбання.

Абзацом дванадцятим пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМ України від 07 вересня 1998 року № 1388, одним з документів, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, оформлений у встановленому законом порядку договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

03 жовтня 2020 року між комісіонером ПП «Пелетон-вест» (код ЄДРПОУ 42273085) та комітентом ОСОБА_3 , від імені якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв ОСОБА_5 , був укладений договір комісії № 8346.10.2020, згідно якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або кілька правочинів щодо продажу транспортного засобу моделі Renault Trafic, 2007 року випуску, білого кольору, з номером кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , з номерним знаком НОМЕР_2 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 14 вересня 2018 року за узгодженою ціною 196000 грн.

В той же день 03 жовтня 2020 року ПП «Пелетон-вест», діючи як продавець, який є комісіонером згідно вищезазначеного договору комісії, та покупець ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8346.10.2020, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві марки Renault моделі Trafic, 2007 року випуску, білого кольору, з номером кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , з номерним знаком НОМЕР_2 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 14 вересня 2018 року. Сторони домовилися, що покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі продажу. Сторони не мають майнових претензій одна до одної з моменту підписання цього договору.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права.

В ході судового розгляду було встановлено, що Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС у Волинській області визнано ПП «Пелетон-вест», як комісіонера, діючого від імені продавця ОСОБА_3 , визнано укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу від 03 жовтня 2020 року № 8346.10.2020, а також визнано позивачку покупцем, що підтверджується сканованими копіями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, наданих представником ГСЦ (а.с. 86-89, 184-185). Про визнання даних обставин вказано представницею Головного сервісного центру МВС Коваль І.В. у її письмових поясненнях, наданих суду, це ж вона підтвердила і в судовому засіданні.

Тобто, стороною позивача не було доведено в суді, що будь-ким з відповідачів або третіх осіб не визнається або оспорюються право власності позивачки ОСОБА_2 на автомобіль Рено Трафік з номерним знаком НОМЕР_2 . Стороною позивача також не було доведено необхідності додаткового визнання права власності на спірний автомобіль за рішенням суду, в доповнення до уже визнаного права власності на нього, набутого у встановленого законом порядку.

Відмова РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області в здійсненні реєстрації автомобіля за позивачкою зумовлена не невизнанням законності набуття позивачкою права власності на нього, а іншими причинами.

За таких обставин підстав для задоволення позову в частині вимоги визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль немає, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Абзацом першим пункту 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМ України від 07 вересня 1998 року № 1388, встановлена заборона перереєстрації на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.

З наданого представником ГСЦ МВС витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, вбачається внесення до даного реєстру відомостей про накладений 09 жовтня 2020 року арешт на спірний автомобіль у виконавчому провадженні № 30966331 (а.с. 187).

Згідно розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10 жовтня 2020 року № 58597675, державним виконавцем Теофіпольського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Непотас І.В. 09 жовтня 2020 року була винесена постанова у виконавчому провадженні № 30966331 про арешт рухомого майна боржника ОСОБА_3 з забороною відчужувати.

Сторонами у цивільному процесі, згідно ст. 48 ЦПК України, є позивач та відповідач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Відповідачем є особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до участі у справі у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Проте у виконавчому провадженні спір щодо належності арештованого майна не може стосуватися виключно особи, яка вважає майно своїм, та боржника, оскільки такий спір зачіпає також інтереси стягувача даного виконавчого провадження, у якому накладено арешт на спірне майно для забезпечення виконання стягнення з боржника на користь такого стягувача.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, у виконавчому провадженні № 30966331, в межах якого накладено спірний арешт на майно, боржником є відповідач ОСОБА_3 , а стягувачем ПАТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352).

Позивачка спочатку звернулася до суду з позовною вимогою скасування арешту майна лише до органу державної виконавчої служби, державний виконавець якого наклав арешт.

Судом позовна заява була залишена без руху ухвалою від 17 жовтня 2023 року, у якій, крім інших недоліків позовної заяви, також було роз`яснено доцільність звернення до стягувача та боржника з позовними вимогами скасування арешту майна.

Представником позивачки було подано нову редакцію позовної заяви, вимоги були заявлені до органу державної виконавчої служби та боржника. Судом при відкритті провадження було залучено АТ «Універсал Банк» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення по справі може вплинути на права банку, як стягувача у виконавчому провадженні, в якому накладено спірний арешт.

В ході підготовчого провадження судом було роз`яснено представнику позивачки його право звернутися до суду з заявою про залучення стягувача, в інтересах якого накладено арешт, до участі у справі в якості співвідповідача. Представником позивачки таке клопотання не було заявлено, оскільки, на його думку, для захисту інтересів стягувача цілком достатньо прав, які має третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд не погоджується з такою позицією представника позивачки, оскільки сукупність прав у цивільному процесі, які має третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суттєво менші за сукупність прав, якими наділяється відповідач.

Для прикладу, відмову у застосуванні строку позовної давності до даного спору, яка була заявлена представником АТ «Універсал Банк», як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник позивачки мотивував лише тим, що виключно відповідач наділений правом звернення з заявою про застування наслідків спливу строку позовної давності, а третя особа такого права не має.

Абзацом другим п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Таким чином, суд, з метою запобігання порушення прав АТ «Універсал Банк» на доступ до правосуддя, позбавлений можливості розгляду справи та прийняття рішення в частині скасування накладеного на автомобіль арешту за відсутності заявлених вимог до даної юридичної особи.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 202, 328, 334, 626, 655 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Теофіпольського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль марки Renault моделі Trafic з номером кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, та зняття арешту на автомобіль марки Renault моделі Trafic з номером кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, накладений згідно постанови про арешт майна боржника від 09 жовтня 2020 року в межах виконавчого провадження № 30966331.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 березня 2024 року.

Суддя Самойлович А.П.