Ухвала

від 13.03.2024 по справі 551/13/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 551/13/23

провадження № 61-15589св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Полтавський обласний центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Абрамова П. С., Одринської Т. В., Пікуля В. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року Полтавський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безвідсоткової фінансової допомоги.

Позов мотивований тим, що 27 вересня 2017 року між Полтавським обласним центром зайнятості, Шишацькою районною філією Полтавського обласного центру зайнятості, Управлінням соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації та відповідачем укладений договір № 3/25 про надання учаснику пілотного проекту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності.

У період з 05 жовтня 2017 року до 04 грудня 2017 року на виконання умов трьохсторонніх договорів між відповідачем, фізичними особами-підприємцями та Полтавським обласним центром зайнятості, позивач перерахував в рахунок оплати за товар ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця 63 148,00 грн.

Проте всупереч умовам зазначених договорів ОСОБА_1 не повернула надану їй безвідсоткову фінансову допомогу.

З огляду на викладене Полтавський обласний центр зайнятості просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість із повернення безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 63 148,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2023 року позов Полтавського обласного центру зайнятості задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості заборгованість в розмірі 63 148,00 грн.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Суд установив, що відповідач допустила порушення умов договорів, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 63 148,00 грн. Тому порушені права позивача підлягають поновленню в обраний ним у позовній заяві спосіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2023 року скасовано, провадження у справі закрито.

Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 1.1 договору від 27 вересня 2017 року № 3/25 ОСОБА_3 отримала безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі для організації підприємницької діяльності. У пункті 3.2 цього договору визначено, що фінансова допомога надається після державної реєстрації відповідача як фізичної особи - підприємця. ОСОБА_3 зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності з 25 вересня 2017 року та здійснювала підприємницьку діяльність до 13 травня 2021 року. Грошові кошти, на виконання умов договору про надання учаснику пілотного проекту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльностівід 27 вересня 2017 року № 3/25, відповідач отримувала як суб`єкт підприємницької діяльності та зобов`язана була їх повернути під час здійснення господарської діяльності.

Та обставина, що на час прийняття рішення про виділення грошових коштів ОСОБА_3 ще не мала статусу суб`єкта підприємницької діяльності не змінює характеру правовідносин з надання їй грошової допомоги саме для організації здійснення підприємницької діяльності. Разом з цим припинення підприємницької діяльності відповідача до звернення з позовом до суду у цій справі не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, якщо спірні правовідносини виникли саме щодо виконання договору, укладеного між суб`єктами господарської діяльності. Це узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 05 червня 2019 року у справі №904/1083/18 (провадження № 12-249гс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19). Проте на вказане суд першої інстанції уваги не звернув.

За таких обставин спір у цій справі повинен розглядатися в порядку господарського судочинства Господарським судом Полтавської області.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2023 року Полтавський обласний центр зайнятості подав касаційну скаргу, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

висновок апеляційного суду про закриття провадження у цивільній справі за позовом Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення безвідсоткової фінансової допомоги для організації підприємницької діяльності, є помилковим;

у цій справі договір про надання учаснику пілотного проєкту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності укладався саме із фізичною особою, а не із суб'єктом підприємницької діяльності. Тому посилання апеляційного суду на висновки, які викладені у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження

№ 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження

№ 12-294гс18), від 05 червня 2019 року у справі №904/1083/18 (провадження

№ 12-249гс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18 (провадження

№ 14-460цс19), є помилковими, оскільки такі викладено щодо правовідносин,

в яких договори укладалися з суб'єктом підприємницької діяльності, а при зверненні до суду особа втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності;

договір про надання учаснику пілотного проєкту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності від 27 вересня 2017 року № 3/25, який укладений між Полтавським обласним центром зайнятості, Шишацькою районною філією Полтавського обласного центру зайнятості, Управлінням соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації та ОСОБА_3 як фізичною особою, не є господарським у розумінні статей 173, 179 ГК України. Цей договір укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1154 «Про реалізацію пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб»;

заява про участь у пілотному проєкті подавалась ОСОБА_1 як фізичною особою, а не суб`єктом господарювання (фізичною особою - підприємцем). Крім того, вона обрала форму участі в пілотному проєкті, а саме: отримання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності (фінансова допомога). Рішення про повернення фінансової допомоги також приймалось щодо ОСОБА_1 як учасника пілотного проєкту, а не як суб`єкта господарювання;

Порядком реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1154 (далі - Порядок № 1154) розмежовано надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності (фінансова допомога) двом категоріям осіб: 1) учасникам пілотного проекту (непрацюючі працездатні особи з числа членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, та внутрішньо перемішених осіб) (пункти 2 - 3 Порядку № 1154); 2) суб'єктам господарювання, які працевлаштовують не менш як двох осіб, з числа членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, та внутрішньо переміщених осіб, або осіб, звільнених з військової служби після участі в антитерористичній операції (пункт 7-1 Порядку № 1154);

питання предметної юрисдикції спорів, які виникають з договорів, укладених на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1154 виникало у 2020 році. Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 05 березня 2020 року в справі № 527/2594/19, яка на переконання позивача є аналогічною, провадження у справі закрито в зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При закритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд виходив з того, що Полтавський обласний центр зайнятості як позикодавець звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця наданої фінансової допомоги для ведення підприємницької діяльності. З`ясувавши зміст правовідносин та суб'єктивний склад учасників, суд у зазначеній справі вважав, що спір відноситься до юрисдикції господарських судів. За результатами апеляційного перегляду за скаргою Полтавського обласного центру зайнятості суд апеляційної інстанції скасував ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 05 березня 2020 року у справі № 527/2594/19, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд виходив з того, що договір укладений з фізичною особою, за своєю суттю не є господарським у розумінні статей 173, 179 ГК України, оскільки укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1154. Аналогічний висновок Полтавський апеляційний суд зробив у справі № 527/25/20. Проте під час розгляду цієї справи, яка є подібною зі справами № 527/2594/19, № 527/25/20, апеляційний суд помилково закрив провадження у справі.

Разом із касаційною скаргою Полтавський обласний центр зайнятості подав клопотання, в якому просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною шостою статті 403 ЦПК України. Позивач вважає, що спір, який виник у цій справі, повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2023 року касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року поновлено Полтавському обласному центру зайнятості строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 551/13/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 29 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 грудня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що постановою Кабінету міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1154 погоджено пропозицію Міністерства соціальної політики щодо реалізації з 1 грудня 2016 року до 31 грудня 2018 року у Львівській, Полтавській та Харківській областях пілотного проєкту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб у межах реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» та затвердив Порядок реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб, який визначає механізм реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 26 червня 2017 року № 393 відповідно до Порядку № 1154, з метою реалізації у Полтавській області зазначеного пілотного проєкту, керуючись статтями 6, 39 Закону України «Про місце державні адміністрації», утворено Комісію для вирішення питань реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб та затверджено її персональний склад.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 10 липня 2017 року за № 424 затверджено Положення про Комісію для вирішення питань реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб і Перелік пріоритетних видів економічної діяльності у Полтавській області для залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб.

З метою отримання фінансової допомоги ОСОБА_1 звернулася до Полтавського обласного центру зайнятості із заявою та документами, що передбачені Порядком № 1154.

Згідно з протоколом засідання Комісії від 08 вересня 2017 року № 4 прийнято рішення про надання відповідачу, який має статус внутрішньо переміщеної особи, безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності у розмірі 63 470,00 грн на придбання обладнання, відповідно до бізнес-плану, яка підлягала поверненню з 01 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1154 з кожним учасником пілотного проекту, щодо якого комісією прийнято рішення про надання йому фінансової допомоги обласними і відповідними базовими центрами зайнятості та органами соціального захисту населення, укладається чотиристоронній договір, примірна форма якого затверджується Мінсоцполітики. У договорі із суб`єктом господарювання обов`язково зазначаються умови, зокрема, щодо працевлаштування учасників пілотного проекту, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до розірвання його сторонами та повернення суб`єктом господарювання отриманих ним коштів фінансової допомоги.

27 вересня 2017 року між Полтавським обласним центром зайнятості, Шишацькою районною філією Полтавського обласного центру зайнятості, Управлінням соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації та відповідачем як учасником пілотного проекту укладено договір № 3/25 про надання учаснику пілотного проекту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі в розмірі 63 470,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.2 вказаного договору ОСОБА_3 отримала безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі для організації підприємницької діяльності. Фінансова допомога надається після державної реєстрації ОСОБА_3 як фізичної особи підприємця.

Згідно з пунктом 5.8.3 договору відповідач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені законодавством України податки, збори і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Сторони є відповідальними за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором відповідно до чинного законодавства України (пункт 61.1 договору).

Постановою Кабінету міністрів України від 05 квітня 2017 року № 224 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку заходів із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб в умовах експерименту (далі - Порядок № 224).

Порядок № 224 визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «2501500 - Фінансова підтримка заходів із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб в умовах експерименту» (бюджетні кошти). Бюджетні кошти спрямовуються на надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі членам малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщеним особам, які є учасниками пілотного проекту, що реалізується відповідно до Постанови № 1154. Обласний центр зайнятості надає фінансову допомогу учасникам пілотного проекту для організації ними підприємницької діяльності шляхом перерахування бюджетних коштів постачальникам /продавцям/ обладнання та матеріалів на підставі документів, зазначених у Порядку реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою № 1154.

Відповідно до вимог Порядку № 224 фінансова допомога надається одноразово шляхом оплати обласним центром зайнятості витрат учасника пілотного проекту на закупівлю обладнання та матеріалів для організації підприємницької діяльності, передбачених бізнес-планом учасника пілотного проєкта. Оплата витрат учасника пілотного проекту або суб`єкта господарювання на закупівлю обладнання та матеріалів для організації підприємницької діяльності, передбачених його бізнес-планом, проводиться обласним центром зайнятості згідно з умовами договору, укладеного між учасником пілотного проекту або суб`єктом господарювання та продавцем обладнання і матеріалів.

25 вересня 2017 року ОСОБА_3 зареєструвалась як суб`єкт підприємницької діяльності та здійснювала підприємництво до 13 травня 2021 року.

05 жовтня 2017 року між відповідачем, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 і позивачем укладений договір № 5/10/1 щодо закупівлі товару на суму 5 598,00 грн.

19 жовтня 2017 року між відповідачем, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 і позивачем укладений договір № 19/10-07 щодо закупівлі товару на суму 43 450,00 грн.

Цього ж дня між відповідачем, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 і позивачем укладений договір № 1 щодо закупівлі товару на суму 5 250,00 грн.

26 жовтня 2017 року між відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальність «Вітасад» і позивачем укладений договір № 7 щодо закупівлі товару на суму 1 800,00 грн.

04 грудня 2017 року між відповідачем, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 і позивачем укладений договір № 1 щодо закупівлі товару на суму 1 950,00 грн.

04 грудня 2017 року між відповідачем, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 та позивачем укладений договір № 1 щодо закупівлі товару на суму 5 100,00 грн.

Перерахування позивачем зазначених коштів на загальну суму 63 148,00 грн підтверджується платіжними дорученнями від 10 листопада 2017 року № 1, № 2, № 3, № 6, від 13 листопада 2017 року № 9, від 12 грудня 2017 року № 25, № 26.

Полтавський обласний центр зайнятості на прохання ОСОБА_1 неодноразово продовжував строк повернення безвідсоткової фінансової допомоги. Проте станом на дату звернення з позовом до суду відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконала.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року).

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. ТНЕ UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2013 року).

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)».

Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (див. постанови Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22) та ін.).

Спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18)).

При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19)).

Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19)).

Припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, якщо спірні правовідносини виникли саме щодо виконання договору, укладеного між суб`єктами господарської діяльності. (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 05 червня 2019 року у справі №904/1083/18 (провадження № 12-249гс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19).

У справі, що переглядається, відповідно до пунктів 1.1, 3.2 договору від 27 вересня 2017 року № 3/25 відповідач набула право на отримання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності. Фінансова допомога надається після державної реєстрації відповідача як фізичної особи - підприємця. ОСОБА_1 зареєструвалась як суб`єкт підприємницької діяльності 25 вересня 2017 року та здійснювала підприємницьку діяльність до 13 травня 2021 року.

Апеляційний суд вважав, що грошові кошти на виконання умов договору від 27 вересня 2017 року № 3/25 відповідач отримувала як суб`єкт підприємницької діяльності та зобов`язалась їх повернути під час здійснення своєї господарської діяльності. При цьому позивач надав відповідачу одноразово фінансову допомогу шляхом оплати витрат на закупівлю передбачених її бізнес-планом обладнання для організації підприємницької діяльності, згідно з укладеними договорами купівлі-продажу від 05 жовтня 2017 року № 5/10/1, від 19 жовтня 2017 року № 19/10-07, від 19 жовтня 2017 року № 1, від 26 жовтня 2017 року № 7, від 04 грудня 2017 року № 1 та від 04 грудня 2017 року № 1. Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що спір у цій справі виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності ОСОБА_1 , тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України він повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Полтавський обласний центр зайнятості оскаржує постанову апеляційного суду з підстав порушення правил юрисдикції, вказуючи, що порушені у позові питання повинні розглядатись в порядку саме цивільного судочинства. Виключних випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не встановлено.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має, як правило, оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний ілюструє той факт, що така проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема.

З погляду якісного критерію на виключність правової проблеми можуть вказувати: 1) відсутність чи неефективність процесуальних механізмів її вирішення, що зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (процесуальний аспект); 2) відсутність чи неефективність матеріальних гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментальних прав і свобод, внаслідок чого обґрунтованість обмежень останніх може зумовлювати необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (матеріальний аспект).

Виключна правова проблема є такою, що впливає на застосування норм права у подібних та/або у тотожних правовідносинах судами декількох юрисдикцій у зв`язку з чим її невирішення призведе до різного тлумачення або застосування судами норм права та неоднакового вирішення спорів за однаковими фактичними обставинами та правовим регулюванням.

Справи цієї категорії переважно є малозначними, що унеможливлює касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у таких справах. Тому розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вирішить питання стосовно забезпечення однакового застосування норм процесуального права судами нижчих інстанцій під час розгляду окремих категорій малозначних справ та формування правового висновку (позиції) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі зазначено про існування різних підходів до вирішення питання предметної юрисдикції судами першої та апеляційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема справи № 527/2594/19,№ 527/25/20, та у справі, що переглядається.

При цьому учасниками пілотного проекту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності на підставі норм постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1154 «Про реалізацію пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб» можуть бути значна кількість осіб, що неодмінно збільшить кількість судових справ про стягнення (повернення) такої допомоги.

Крім того, відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду з приводу юрисдикції подібних спорів.

Указане свідчить про наявність кількісного та якісного критеріїв виключності правової проблеми у цій справі.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що Полтавський обласний центр зайнятості належним чином обґрунтував наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому відповідне клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання Полтавського обласного центру зайнятості про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнити.

Справу № 551/13/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук