Ухвала

від 09.04.2024 по справі 551/13/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

09квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 551/13/23

Провадження № 14-34цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Воробйової І. А.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення безвідсоткової фінансової допомоги

за касаційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в складі колегії суддів Абрамова П. С., Одринської Т. В., Пікуля В. П.,

УСТАНОВИЛА:

1. У січні 2023 року Полтавський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безвідсоткової фінансової допомоги.

2. Позовну заяву мотивовано тим, що 27 вересня 2017 року між Полтавським обласним центром зайнятості, Шишацькою районною філією Полтавського обласного центру зайнятості, Управлінням соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації та відповідачкою, укладений договір № 3/25 про надання учаснику пілотного проєкту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності.

3. У період з 05 жовтня до 04 грудня 2017 року на виконання умов тристоронніх договорів між відповідачкою, фізичними особами -підприємцями та Полтавським обласним центром зайнятості позивач перерахував у рахунок оплати за товар ОСОБА_2 як фізичній особі - підприємцю 63 148,00 грн.

4. Проте всупереч умовам зазначених договорів

ОСОБА_2 не повернула надану їй безвідсоткову фінансову допомогу.

5. Ураховуючи зазначене, Полтавський обласний центр зайнятості просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість із повернення безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 63 148,00 грн.

6. Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області

від 16 лютого 2023 року позов Полтавського обласного центру зайнятості задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного центру зайнятості заборгованість в розмірі 63 148,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка порушила умови договору від 27 вересня 2017 року № 3/25 про надання учаснику пілотного проєкту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі, укладеного між Полтавським обласним центром зайнятості, Шишацькою районною філією Полтавського обласного центру зайнятості, Управлінням соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації та відповідачкою як учасницею пілотного проєкту, що призвело до утворення у неї заборгованості в розмірі 63 148,00 грн, тому позовні вимоги Полтавського обласного центру зайнятості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

8. Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2023 року скасовано, провадження у справі закрито.

9. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що грошові кошти на виконання умов договору про надання учаснику пілотного проєкту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності від 27 вересня 2017 року № 3/25 відповідачка отримувала як суб`єкт підприємницької діяльності та зобов`язана була їх повернути під час здійснення господарської діяльності. За таких обставин апеляційний суд вважав, що провадження у справі підлягає закриттю, а спір у цій справі відповідно до пункту 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повинен розглядатися в порядку господарського судочинства Господарським судом Полтавської області.

10. Та обставина, що на час прийняття рішення про виділення грошових коштів ОСОБА_3 ще не мала статусу суб`єкта підприємницької діяльності, на думку апеляційного суду, не змінює характеру правовідносин з надання їй грошової допомоги саме для організації здійснення підприємницької діяльності. Разом із цим припинення підприємницької діяльності відповідачки до звернення з позовом до суду у цій справі не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, якщо спірні правовідносини виникли саме щодо виконання договору, укладеного між суб`єктами господарської діяльності.

11. У жовтні 2023 року Полтавський обласний центр зайнятості подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

12. Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі є помилковим, оскільки у цій справі договір про надання учаснику пілотного проєкту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності укладався саме із фізичною особою, а не із суб`єктом підприємницької діяльності.

13. Зазначає, що цей договір не є господарським у розумінні статей 173, 179 Господарського кодексу України, оскільки укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1154 «Про реалізацію пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб».

14. Вказує, що заяву про участь у пілотному проєкті

ОСОБА_2 подавала як фізична особа, а не як суб`єкт господарювання (фізична особа - підприємець). Рішення про повернення фінансової допомоги також приймалось щодо ОСОБА_2 як учасника пілотного проєкту, а не як суб`єкта господарювання.

15. Зазначає, що Порядком реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня

2015 року № 1154 (далі - Порядок № 1154), розмежовано надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності (фінансова допомога) двом категоріям осіб:

1) учасникам пілотного проекту (непрацюючі працездатні особи з числа членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, та внутрішньо перемішених осіб) (пункти 2, 3 Порядку № 1154); 2) суб`єктам господарювання, які працевлаштовують не менш як двох осіб, з числа членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, та внутрішньо переміщених осіб, або осіб, звільнених з військової служби після участі в антитерористичній операції (пункт 7-1 Порядку № 1154);

16. Разом із касаційною скаргою Полтавський обласний центр зайнятості подав клопотання, в якому просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною шостою

статті 403 Цивільного процессуального кодексу України (далі -ЦПК України). Позивач вважає, що спір, який виник у цій справі, повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

17. Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2023 року касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

19. 12 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду своєю ухвалою поновив Полтавському обласному центру зайнятості строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року, відкрив касаційне провадження у справі № 551/13/23 та витребував справу із суду першої інстанції.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 13 березня 2024 року клопотанняПолтавського обласного центру зайнятості про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнив. Справу № 551/13/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частини п`яту (справа містить виключну правову проблему) та шосту (порушення правил юрисдикції) статті 403 ЦПК України.

22. Колегія суддів зазначала, що у справі, що переглядається, ОСОБА_2 відповідно до пунктів 1.1, 3.2 договору від 27 вересня

2017 року № 3/25 набула право на отримання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності. Фінансова допомога надається після державної реєстрації відповідачки як фізичної особи - підприємця. ОСОБА_2 зареєструвалась як суб`єкт підприємницької діяльності 25 вересня 2017 року та здійснювала підприємницьку діяльність до 13 травня 2021 року.

23. Апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, вважав, що грошові кошти на виконання умов договору від 27 вересня 2017 року № 3/25 відповідачка отримувала як суб`єкт підприємницької діяльності та зобов`язалась їх повернути під час здійснення своєї господарської діяльності. При цьому позивач надав відповідачці одноразово фінансову допомогу шляхом оплати витрат на закупівлю передбаченого її бізнес-планом обладнання для організації підприємницької діяльності, згідно з укладеними договорами купівлі-продажу від 05 жовтня 2017 року № 5/10/1, від 19 жовтня 2017 року № 19/10-07 і № 1, від 26 жовтня 2017 року № 7, від 04 грудня

2017 року № 1 та від 04 грудня 2017 року № 1. Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що спір у цій справі виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності ОСОБА_2 , тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України він повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

24. Полтавський обласний центр зайнятості оскаржив постанову апеляційного суду з підстав порушення правил юрисдикції, вказуючи, що порушені у позові питання повинні розглядатись у порядку саме цивільного судочинства.

25. Крім того, у касаційній скарзі зазначено про існування різних підходів до вирішення питання предметної юрисдикції судами першої та апеляційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема у справах № 527/2594/19,

№ 527/25/20, та у справі, що переглядається.

26. Також колегія суддів посилалася на те, що справи цієї категорії переважно є малозначними, що унеможливлює касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у таких справах. Тому розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вирішить питання щодо забезпечення однакового застосування норм процесуального права судами нижчих інстанцій під час розгляду окремих категорій малозначних справ та формування правового висновку (позиції) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

27. Учасниками пілотного проєкту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності на підставі норм Постанови № 1154 може бути значна кількість осіб, а це на думку колегії суддів, неодмінно збільшить кількість судових справ про стягнення (повернення) такої допомоги.

28. Крім того, відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції подібних спорів.

29. Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, мотиви, з яких справу передано для розгляду, Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для прийняття справи до судового розгляду немає.

30. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

31. За змістом цієї норми судом має бути встановлена одночасна наявність таких фактів: учасник заявляв про порушення правил юрисдикції у судах попередніх інстанцій; посилався на судові рішення Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, який розглянув справу з подібними правовідносинами у іншій юрисдикції та Велика Палата Верховного Суду не викладала правових висновків щодо визначення юрисдикції у подібних правовідносинах.

32. Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 квітня 2022 року у справі № 710/528/21 (провадження

№ 14-22цс22), від 31 серпня 2022 року у справі № 504/3532/20 (провадження

№ 14-78цс22), від 31 серпня 2022 року у справі № 523/16978/19 (провадження № 14-80цс22), від 26 липня 2023 року у справі № 187/1387/22 (провадження № 14-95цс23), від 17 серпня 2023 року у справі № 758/5941/20 (провадження № 14-91цс23), від 18 жовтня 2023 року у справі № 183/5382/23 (провадження № 14-119цс23), від 09 листопада 2023 року у справі № 910/6925/22 (провадження № 12-61гс23), від 29 листопада 2023 року у справі № 910/16249/19 (910/8818/21) (провадження № 12-67гс23), від 07 лютого 2024 року у справі № 902/1159/22 (провадження № 12-78гс23) та інших.

33. Передбачення у частині шостій статті 403 ЦПК України умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зумовлена підставами касаційного оскарження судових рішень та межами повноважень колегій суду, судових палат та об`єднаних палат касаційних судів у складі Верховного Суду і повноваженнями Великої Палати Верховного Суду.

34. Саме лише несформулювання висновку Великої Палати Верховного Суду щодо визначення юрисдикції у певних правовідносинах починаючи з 08 лютого 2020 року (у зв`язку з набранням чинності Законом України

від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

35. З імперативної норми пункту 2 частини шостої статті 403 ЦПК України вбачається, що справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду можна передати лише у випадку, коли учасник справи, який оскаржує судове рішення, обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

36. Колегія суддів вважала, що наявність доводів у касаційній скарзі про порушення судами юрисдикційних правил та клопотання Полтавського обласного центру зайнятості про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є достатньою підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

37. При цьому колегія суддів не звернула уваги на те, що Полтавський обласний центр зайнятості, обґрунтовуючи порушення судами юрисдикційних правил, не посилається на жодне рішення Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібними підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, як це передбачено у пункті 2 частини шостої статті 403 ЦПК України.

38. Натомість заявник обґрунтовує касаційну скаргу наявністю лише судових рішень суду апеляційної інстанції у подібних правовідносинах, що не відповідає вимозі, сформульованій у пункті 2 частини шостої статті 403 ЦПК України.

39. Слід також зауважити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала висновки щодо критеріїв визначення юрисдикції спору.

40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року

у справі № 638/14011/16-ц (провадження № 14-656цс18) зазначено, що судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Це і компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

41. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Зокрема, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

42. Правила про предметну юрисдикцію передбачають розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожний суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законом, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

43. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

44. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, що виникають з індивідуальних, цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

45. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог.

46. Ці правові висновки викладені також і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 210/5659/18 (провадження № 14-632цс19), від 16 червня 2020 року в справі № 756/3456/19 (провадження № 14-543цс19), від 27 жовтня 2020 року в справі

№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) та інших.

47. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що сама лише наявність

у касаційній скарзі доводів про порушення судами правил предметної чи суб`єктної юрисдикції не є достатньою підставою для передачі відповідної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України виключно за умови, якщо немає всіх трьох зазначених в цій нормі права випадків.

48. Посилаючись на оскарження судових рішень з підстав порушення судами правил юрисдикції, заявник не обґрунтував порушення судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібними правовідносинами. Отже, не було дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України.

49. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими підстави для передачі цієї справи на її розгляд за частиною шостою статті 403 ЦПК України.

50. Також, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів посилалася на частину п`яту статті 403 ЦПК України, відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

51. Оскільки критеріїв виключності правової проблеми цивільне процесуальне законодавство не містить, Велика Палата Верховного Суду напрацювала та послідовно застосовує критерії при вирішенні питання, чи містить справа, яка передається їй на розгляд, виключну правову проблему.

52. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників.

53. Кількісний показник означає, що така проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

54. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка в застосуванні норм процесуального права, у тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, і перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду унеможливить її повторення в подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанції таким чином, що постає питання стосовно дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

55. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і трапляється в невизначеній (значній) кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без жодних проблем.

56. Для віднесення справи до категорії спорів, які містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, така справа повинна мати кілька з наведених ознак, проте не одночасно в їх сукупності, зокрема:

- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;

- існують якісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, зокрема: а) відсутність усталеної судової практики застосування однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; б) невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, у тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; в) встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; г) наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.

57. Однак в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні посилання на кількісні та якісні показники, які б свідчили про те, що передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

58. Оскільки відсутні кількісний та якісний показники щодо вирішення подібних правовідносин, як і відсутні відомості про наявність проблеми невизначеності у вирішенні правового питання, то підстав для прийняття та розгляду Великою Палатою Верховного Суду указаної справи згідно з частиною п`ятою статті 403 ЦПК України немає.

59. Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

60. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.

Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу за позовом Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення безвідсоткової фінансової допомоги повернути на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Воробйова

Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв

О. Л. Булейко К. М. Пільков

Ю. Л. Власов С. О. Погрібний

М. І. Гриців О. В. Ступак

І. В. Желєзний І. В. Ткач

Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук

В. В. Король В. Ю. Уркевич

С. І. Кравченко Є. А. Усенко

О. В. Кривенда Н. В. Шевцова