Ухвала

від 21.03.2024 по справі 545/3330/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 545/3330/21

провадження № 51-1555 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року щодо неї,

установив:

у касаційній скарзі засуджена порушує питання про перегляд судових рішень першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши засудженій строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Проте засуджена подала касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Як убачається із змісту касаційної скарги, доводи засудженої стосуються лише невідповідності висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду, що відповідно до положень ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК України, при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися лише статтями 412-414 цього Кодексу.

Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду.

Разом з тим, вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.

Тобто засудженій необхідно обґрунтувати незаконність ухвали апеляційного суду з підстав наведених у касаційній скарзі у взаємозв`язку із положеннями ст. 419 КПК України.

Також, відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено положеннями ст. 436 КПК України.

Відповідно до вказаної статті суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Проте вимоги засудженої до суду касаційної інстанції не конкретизовані та не відповідають положенням ст. 436 КПК України.

До касаційної скарги засуджена приєднала клопотання яке за своїм змістом є доповненням до скарги в якому, порушуючи питання про закриття касаційним судом кримінального провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, вказуючи повторно про можливість дослідження касаційним судом доказів, надання їм оцінки та, за результатами касаційного провадження, вона просить суд притягнути до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, іншу особу.

Однак зазначені вимоги засудженої до суду касаційної інстанції не відповідають приписам ст. 436 КПК України та не узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції з результатами касаційного провадження.

Крім того відповідно до ч. 5ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Проте засуджена не додала до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженої.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції засудженою має бути підтверджено, що вона не пропустила цей строк.

Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року щодо неї залишити без руху, надавши скаржнику п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5