Ухвала

від 19.03.2024 по справі 183/7445/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/403/24 Справа № 183/7445/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022130000000169 від 05.09.2022 стосовно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає заадресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_10 , погоджене прокурором ОСОБА_6 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано особисте зобов`язання строком на 2 місяці з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК): прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Підозрюваний має постійне місце проживання та роботи у м. Дніпрі, досудовим слідством проведено значну кількість слідчих дій та зібрано великий обсяг доказів, які знаходяться в органі досудового слідства. ОСОБА_7 затриманий не був, на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з`явився самостійно.

Слідчий суддя вважав за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який, на думку слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у сумі 10 000 000 гривень.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що слідчий суддя не дав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, з позбавленням права займатись певною діяльністю та конфіскацією майна, у зв`язку з чим усвідомлюючи можливе покарання, у разі визнання його винуватим може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Також під час досудового розслідування не була отримана накладна виписана ТОВ ВКФ Молнія від 01.08.2022 № m-00000014 та її місце знаходження не встановлене, тому ОСОБА_7 , будучи обізнаним про її місце знаходження, може вжити заходи до її знищення або переховування. Також підозрюваний може впливати на свідків, які є його підлеглими з метою зміни їх показів, а також впливати на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які на думку прокурора, дали показання, які підтверджують винуватість ОСОБА_7 . Такі дії утворюють також інший ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурори в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у ній просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення та просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив, що з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Підозрюваний має постійне місце проживання та роботи у м. Дніпрі, досудовим слідством проведено значну кількість слідчих дій та зібрано великий обсяг доказів, які знаходяться в органі досудового слідства. ОСОБА_7 затриманий не був, на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з`явився самостійно.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги прокурора, не може погодитись з вищевикладеними висновками слідчого судді, вважає їх невмотивованими, оскільки окрім твердження про наявність у підозрюваного постійного місця проживання на території м. Дніпро, з оскарженої ухвали не слідує з яких інших підстав слідчий суддя відмовив в задоволенні клопотання слідчого і на підставі яких мотивів, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ризиків.

Оскаржену ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального, а саме статей 132, 194, 196, 370 КПК, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з постановленням ухвали відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК.

Частиною першою статті 194 КПК передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання слідує, що ОСОБА_7 30 січня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, а саме у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, тобто підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_7 , обіймаючи посаду генерального директора комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради, реалізуючи свій протиправний умисел, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану, придбав електролабораторію ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master за ціною, значно вищою за ринкову, тобто здійснив розтрату грошових коштів, що перебували у його віданні на суму 1 450 110,24 грн в інтересах третіх осіб, що спричинило збитки територіальній громаді м. Сєвєродонецьк в особі Сєвєродонецької міської військової адміністрації, яка є власником та органом управління майном КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» на суму, яка на момент вчинення кримінального правопорушення у шістсот і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Щодо обґрунтованості підозри.

Повідомлення про підозру має містити відомості, зокрема зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).

Стандарт «обґрунтованої підозри» є вищим ніж стандарт «достатніх підстав (доказів)», оскільки пов`язаний з обмеженням прав, свобод та інтересів людини, в даному випадку право на свободу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в обсязі, необхідному для вирішення питання про застосування такого заходу кримінального провадження, підтверджується доказами, долученими до клопотання, а саме:

- повідомленням ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області про виявлене кримінальне правопорушення від 01.09.2022 № 78/3/5/5-5036;

- протоколом обшуку в службових приміщеннях КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» за адресою: м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 98-Д, від 05.01.2023;

- протоколом обшуку електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 05.01.2023;

- протоколом обшуку в службових приміщеннях ТОВ «ВКФ Молнія» за адресою: АДРЕСА_3 , від 05.01.2023;

- договором купівлі-продажу від 22.06.2022 № 6, укладеному між КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Молнія»;

- актом огляду автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , та реєстраційних документів від 03.08.2022;

- висновком проведеної ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» науково-технічної експертизи № 577964, щодо погодження можливості переобладнання автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , для виконання функцій пересувної електротехнічної лабораторії;

- сертифікатом відповідності від 19.09.2022, складеним ТОВ «Автотехносервіс», щодо надання дозволу на реєстрацію переобладнаної електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master та допущення її до участі у дорожньому русі без виконання подальших процедур затвердження;

- довідкою від 19.09.2022, складеною ТОВ «ХАДО-Технологія», за результатами зважування електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 ;

- заявою ТОВ «ВКФ Молнія» від 21.09.2022 № 786057189, на здійснення перереєстрації при переобладнанні електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , в територіальному сервісному центрі № 6341 МВС в Харківській області;

- актом приймання-передачі електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , від ТОВ «ВКФ Молнія» до КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», від 06.10.2022;

- актом передачі-приймання електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , від КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» до ТОВ «ВКФ Молнія», від 20.10.2022;

- заявою КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» від 20.10.2022 № 833205313, на здійснення перереєстрації права власності на електролабораторію ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , в територіальному сервісному центрі № 6341 МВС в Харківській області;

- протоколом огляду електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля Renault Master, № кузова НОМЕР_1 , від 02.06.2023;

- листом Національної служби здоров`я України від 03.08.2023 № 26999/2-16-23, відповідно до якого умовами закупівлі до усіх пакетів медичних послуг, які зобов`язувалося надавати КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» у 2022 та 2023 роках, не вимагається наявності електричної лабораторії;

- висновком комплексної транспортно-товарознавчої та товарознавчої експертизи від 12.12.2023 № 2663/2664, згідно якого орієнтовна середня ринкова ціна електролабораторії ЕТЛ-35К (у складі: стійка керування (основна), вимірювач діалектичних витрат ИДП-10, блок керування електролабораторією, прилад високовольтних випробувань УВИ, блок прожига БПР-25/8, генератор акустичних ударних хвиль ГАУВ 30 кВ, рефлектометр високовольтний «ИСКРА-4» з датчиком, генератор звукової частоти ГЗЧ-2500, приймач П-806, прилад контролю обмежувачів перенапруження «ПКОП-100», комплект барабанів і кабелів, комплект електротехнічного обладнання, установка випробування масла «УИМ-90», стенд високовольтний стаціонарний «СВС-50», генератор бензиновий) на базі автомобіля «Renault Master», 2022 року випуску, білого кольору, об`єм двигуна 2299 см3, vin-номер: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , без ушкоджень у новому стані, на момент скоєння кримінального правопорушення (на момент укладання договору від 22.06.2022 року) за умови вільного ціноутворення на території України складала 1 969 781,76 грн (один мільйон дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят одна грн 76 коп.);

- висновком судової економічної експертизи від 22.12.2023 № 1351, згідно якого надлишкова сплата грошових коштів згідно з договором від 22.06.2022 № 6, укладеним між КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (код ЄДРПОУ 37747995) та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Молнія» (код ЄДРПОУ 38880417) щодо закупівлі електролабораторії ЕТЛ-35К (у складі: стійка керування (основна), вимірювач діалектичних витрат ИДП-10, блок керування електролабораторією, прилад високовольтних випробувань УВИ, блок прожига БПР-25/8, генератор акустичних ударних хвиль ГАУВ 30 кВ, рефлектометр високовольтний «ИСКРА-4» з датчиком, генератор звукової частоти ГЗЧ-2500, приймач П-806, прилад контролю обмежувачів перенапруження «ПКОП-100», комплект барабанів і кабелів, комплект електротехнічного обладнання, установка випробування масла «УИМ-90», стенд високовольтний стаціонарний «СВС-50», генератор бензиновий) на базі автомобіля «Renault Master», 2022 року випуску, білого кольору, об`єм двигуна 2299 см3, vin-номер: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням висновку комплексної транспортно-товарознавчої та товарознавчої експертизи від 12.12.2023 № 2663/2664, документально підтверджуються у сумі 1 450 110,24 гривень.

Надаючи оцінку аудиторському звіту від 14.12.2023 № 03-05/8, наданого стороною обвинувачення в судовому засіданні апеляційного суду, то колегія суддів не враховує його для висновку про обґрунтованість підозри, оскільки об`єктами дослідження цього аудиту були предмети закупівлі, які не стосуються розслідуваного злочину, а стосовно закупівлі електролабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля «Renault Master», до клопотання слідчого долучені відповіді експертні дослідження наведені вище.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання суду щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Колегія суддів відхиляє заперечення сторони захисту, що підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, оскільки предметом апеляційного розгляду наразі є не рішення слідчого судді, прийняте за результатами оскарження повідомлення про підозру на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, а лише встановлення обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, необхідної для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

В той же час, сторона захисту не позбавлена права оскаржити повідомлення про підозру до слідчого судді в окремому провадженні в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК і рішення слідчого судді буде мати відповідні правові наслідки, в тому числі і для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо обґрунтованості ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Відповідно до клопотання слідчого метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання ризикам, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків, відомості про яких йому відомі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Як слідує з оскарженої ухвали слідчий суддя вважав не доведеним ризики, передбачені в клопотанні слідчого.

З такими висновками слідчого судді не погоджується суд апеляційної інстанції та вважає їх такими, що не ґрунтуються на матеріалах, досліджених слідчим суддею та судом апеляційної інстанції з огляду на таке.

Стосовно ризику переховування, суд апеляційної інстанції враховує тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, іншого запобіжного заходу, що може значно ускладнити органам правопорядку вживати заходи реагування на таку поведінку підозрюваного та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Таки чином, ризик у виді переховування ОСОБА_7 , передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК є обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає доведений прокурором і ризик знищення та схову документів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК), з огляду на те, що за твердженням сторони обвинувачення проведені слідчі та процесуальні дії спрямовані на відшукання накладної, виписаної ТОВ ВКФ Молнія від 01.08.2022 № m-00000014, проте її місце знаходження не встановлене, тому ОСОБА_7 , будучи обізнаним про її місце знаходження, може вжити заходи до її знищення або переховування, при цьому за показаннями свідка ОСОБА_13 , всі документи щодо даної закупівлі знаходились у ОСОБА_7 .

Ризик можливого впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК) суд апеляційної інстанції на даній стадії також вважає доведеним прокурором, враховуючи стадію кримінального провадження, а саме, що вказані свідки ще не допитані перед судом, тому їх показання в розумінні ст. 23, 95 КПК ще не є доказами для суду.

Стосовно ризику, продовження злочинної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК), то апеляційний суд доходить висновку про недоведеність даного ризику, оскільки ОСОБА_7 раніше не судимий, на час службового розслідування відсторонений від посади відповідно до розпорядження начальника Сєвєродонецької міської військової адміністрації від 07.02.2024 № 107ВА Про проведення службового розслідування, наразі перебуває під слідством, тому твердження прокурора про ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що вищезазначені обставини не отримали належної оцінки слідчим суддею, що потягло помилкове рішення в частині обраного виду запобіжного заходу необхідного для запобігання, встановленим ризикам, що в даному випадку є підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відповідно до ст. 178 КПК, апеляційний суд, перевіряючи обґрунтованість та достатність обраного виду запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри та наявності ризиків, враховує доводи захисника щодо позитивних характеристик підозрюваного та те що злочин, який інкримінується ОСОБА_7 не насильницької спрямованості, не пов`язаний з посяганням на життя та здоров`я особи.

З огляду на викладене в задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно ОСОБА_7 тримання під вартою слід відмовити, у зв`язку з тим, що прокурор не довів, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також апеляційний суд зважає на положення ч. 2 ст. 182 КПК, відповідно до яких застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При цьому, виходячи з положень ст. 176 КПК, застава є менш суворим запобіжним заходом порівняно з домашнім арештом або триманням під вартою, в той же час вона застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а її розмір має бути достатнім, щоб під умовою звернення внесених коштів у доход держави, підозрюваний не вдався до втечі та переховування від правоохоронних органів.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі з урахуванням обставин даного конкретного кримінального провадження, зокрема інкримінування вчинення корисливого, корупційного злочину майнової спрямованості та розміру заподіяної шкоди.

При визначенні розміру застави, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі граничного розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, і визначити заставу у розмірі 470 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ця сума застави, на переконання апеляційного суду, не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням характеру інкримінованого ОСОБА_7 особливо тяжкого корупційного злочину та розміру грошових коштів, в заволодінні яких він підозрюється, тому не є явно непомірною для нього і до того ж може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями). Проте такий розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. При цьому, апеляційний суд враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги прокурора, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.

Керуючись статті 132, 176, 177, 181, 183, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України скасувати.

Постановити новуухвалу,якою відмовитив задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_10 , погоджене прокурором ОСОБА_6 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,підозрюваного зач.5ст.191КК запобіжнийзахід увигляді заставиу розмірі470(чотиристасімдесят)прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить1423160(одинмільйон чотиристадвадцять тритисячі стошістдесят)гривень 00копійок.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК покласти напідозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 31 березня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4