Постанова

від 12.03.2024 по справі 922/5102/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5102/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Новохацької Н.Є.,

від третьої особи: Минця В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД"

на рішення Господарського суду Харківської області

в складі судді Суслової В.В.

від 06.09.2022

та постанову Східного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючої - Склярук О.І., суддів - Гетьмана Р.А., Терещенко О.І.

від 20.09.2023

у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах Приватного підприємства "Золота нива 1"

до Фізичної особи ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД",

про стягнення коштів (збитків) у розмірі 58 117,89 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 в інтересах Приватного підприємства "Золота Нива 1" (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 58 117,89 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, як директор Позивача, уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" договір поставки від 12.07.2021 № ХРВ22-00750 (далі - Договір) з перевищенням своїх повноважень, передбачених статутом підприємства. Отже, наявні підстави для звернення до суду з вимогою про відшкодування збитків, завданих підприємству діями Відповідача у зв`язку з укладенням Договору.

Хід розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій

3. 13 січня 2022 року Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі № 922/5102/21, залучивши Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача (далі - Третя особа, Скаржник).

4. 23 лютого 2022 року представник Третьої особи подав до суду першої інстанції клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи вх. № 4374, посилаючись на те, що:

- висновки № 38895 та № 38896 від 14.01.2022 викликають обґрунтований сумнів у їх достовірності й об`єктивності, містять ознаки невідповідності обставинам справи;

- на час замовлення експертизи Відповідач був тимчасово відсторонений від виконання обов`язків директора Позивача. Попри це, 28 грудня 2021 року Відповідач подав експертній установі печатку підприємства, якою він не мав права володіти та розпоряджатися. Експерт не з`ясував посадове становище заявника і законність походження предмета дослідження та його допустимість як майбутнього доказу. Висновок, зроблений експертом, дає підстави вважати, що Відповідач подав для дослідження печатку невідомого походження;

- обидва висновки, хоч і виконані різними експертами, за формою та іншими ознаками повторюють один одного;

- залишається нез`ясованим, який саме примірник Договору Відповідач подавав для проведення експертного дослідження. Відповідач, як зацікавлена особа, міг подати експертам "третій" примірник Договору, походження якого належить з`ясувати. Наявний у Скаржника примірник оригіналу Договору не досліджувався експертами, що об`єктивно викликає сумніви у правомірності висновків суду першої інстанції щодо неукладеності зазначеного Договору;

- одночасно з цією справою розглядаються дві аналогічні позовні заяви ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Лан" (справа № 922/5155/21) та Фермерського господарства "Колос" (справа № 922/43), а також позовна заява ОСОБА_3 , який є пов`язаною особою з ОСОБА_1 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Юг-М" (справа № 922/44/22), де відповідачі подавали ідентичні за формою, аналогічні за датою, ідентичні за предметом дослідження та фактично аналогічні висновки експертів Лошманова Г.В. і Гайдамакіної Д.І. Сукупність справ і сумнівна схожість їх обставин свідчить про неправомірні дії одночасно чотирьох директорів юридичних осіб, що є підконтрольними одному бенефіціару, та має стати об`єктом особливої уваги суду і вимагає додаткової перевірки, якою може стати лише експертиза.

5. Ухвалою від 12.07.2022 Господарський суд Харківської області відмовив у задоволенні клопотання Третьої особи.

Суд зауважив, що стаття 99 Господарського процесуального кодексу України закріплює право, а не обов`язок суду призначити судову експертизу за наявності реальної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування, без її призначення. Відповідач подав висновок судового експерта № 38895 від 14.01.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підписи від імені Відповідача у Договорі, розташовані на першому, другому, третьому, четвертому аркушах у рядках "Постачальник", а також на четвертому аркуші в графі "Постачальник", у рядку "Директор ОСОБА_2 ", виконані не Відповідачем, а іншою особою. Експертизу проведено Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" за заявою Відповідача для подання до суду. При цьому судовий експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що висновок судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Гайдамакіної Д.І. викликає сумнів у його достовірності та об`єктивності. Водночас цей висновок є лише одним із доказів, який не має заздалегідь встановленої сили та якому буде надана оцінка під час розгляду справи по суті з урахуванням інших доказів, які містяться в матеріалах справи. Крім того, місце проживання Відповідача зареєстроване у місті Ізюм, де на цей час ведуться активні бойові дії, що унеможливлює проведення повторної почеркознавчої експертизи, зокрема відібрання зразків підпису й почерку для її проведення.

6. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.09.2022 у справі № 922/5102/21 у задоволенні позову відмовлено.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням судовими експертизами (висновки № 38895 та № 38896 від 14.01.2022), що у Договорі міститься відбиток іншої печатки, а не печатки Позивача, а підпис, виконаний від імені директора підприємства, вчинений не Відповідачем. Оскільки інші докази повного або часткового виконання сторонами умов Договору відсутні, суд дійшов висновку, що Договір між Позивачем і Третьою особою не укладався. Склад цивільного правопорушення, що є необхідним для стягнення збитків, відсутній, оскільки немає як неправомірної поведінки Відповідача, що полягала б в укладенні правочину (підписанні договору) без згоди власника (учасника) підприємства, так і самої наявності збитків. Договір, який не підписано стороною, є неукладеним (невчиненим), тобто таким, що не відбувся, права та обов`язки за таким правочином постачальником та покупцем не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. За цих обставин Третя особа не має прав (вимог) до Позивача.

8. Третя особа звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2022 у справі № 922/5102/21, в якій просила змінити його відповідно до висновків судової почеркознавчої експертизи, яка буде проведена надалі за клопотанням Третьої особи, а саме в частині, що Відповідач не укладав Договір, Договір є таким, що не відбувся, тобто є неукладеним.

9. Текст апеляційної скарги містив клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи. На вирішення експерта запропоновано поставити запитання, чи виконано підписи від імені ОСОБА_2 у Договорі, розташовані на першому, другому, третьому, четвертому аркушах у рядках "Постачальник", а також на четвертому аркуші в графі "Постачальник" у рядку "Директор", особисто ОСОБА_2 або іншою особою.

Клопотання Третьої особи, зокрема, було обґрунтоване таким:

- суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав вважати, що висновок експерта № 38895 від 14.01.2022, наданий Відповідачем, викликає сумнів у його достовірності та об`єктивності;

- в ухвалі від 12.07.2022 суд надав оцінку лише одному з наданих Відповідачем висновків - висновку № 38895 від 14.01.2022, хоча таких висновків у справі два.

Інші доводи клопотання дублювали ті з них, що вже попередньо висловлювалися Третьою особою в суді першої інстанції.

10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 клопотання Третьої особи про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено частково. Призначено судову почеркознавчу експертизу та доручено її проведення Дніпровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

11. На розгляд та вирішення експерта поставлено запитання, чи виконано підписи від імені Відповідача у Договорі, розташовані на першому, другому, третьому, четвертому аркушах у рядках "Постачальник", а також на четвертому аркуші в графі "Постачальник" у рядку "Директор", особисто Відповідачем або іншою особою.

Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Зобов`язано Відповідача для вирішення судової почеркознавчої експертизи надати у строк до 31 березня 2023 року до Східного апеляційного господарського суду відповідні документи, що відповідають вимогам розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а саме вільні зразки (оригінали) підпису (не менше 15-25 під.), в офіційних, різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах, виконаних до липня 2021 року, які можуть міститися у: паспорті громадянина України та закордонному паспорті (копії), заяві про видачу паспорту (форма № 1), автобіографії, особовій справі, документах укладання (розірвання) шлюбу, розписках, посвідченнях, членських квитках, заявах, договорах, довіреностях, особистих записах, листах, квитанціях, відомостях, чеках, фотокартках тощо, експериментальні зразки підпису та почерку (10-15 арк.), виконані на лінованих аркушах паперу (як стоячи, так і сидячи) наступним чином: ліворуч напис "Постачальник", праворуч від напису підпис від його імені, після отримання скерувати їх до Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Зобов`язано Скаржника для вирішення судової почеркознавчої експертизи надати в строк до 31 березня 2023 року до Східного апеляційного господарського суду оригінал Договору з метою його скерування до Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

12. Висновком Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2023 № 1277-23 встановлено, що підписи від імені Відповідача, розташовані на першому, другому, третьому, четвертому аркушах, а також у загальній графі "Постачальник" у розділі 8 "Реквізити сторін" (у рядку "Директор") на четвертому аркуші Договору поставки (усього п`ять підписів) виконані не Відповідачем, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису Відповідача.

13. Вважаючи висновок Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2023 № 1277-23 недопустимим доказом та висловивши сумнів у достовірності відомостей, одержаних за результатами судової експертизи, Скаржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи.

Скаржник заперечував щодо повноти та об`єктивності судової експертизи, дотримання методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, звернув увагу на порушення порядку відібрання експериментальних зразків підпису та почерку Відповідача з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5). Крім того, Скаржник подав рецензію Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива" від 21.08.2023 та просив вважати наведені у ній доводи невід`ємною частиною свого клопотання.

14. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи у справі.

Суд зазначив про наявність у матеріалах справи висновків двох експертних установ, експерти яких попереджалися про кримінальну відповідальність. З огляду на норми Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 335/5, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги рецензію Третьої особи та не надавав їй оцінку.

15. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2022 у справі № 922/5102/21 залишено без змін.

Зважаючи на вимоги апеляційної скарги та з огляду на приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції досліджував лише висновок суду першої інстанції про неукладеність Договору.

16. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- експертний висновок Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2023 № 1277-23, виконаний на підставі ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у цій справі (№ 922/5102/21), містить аналогічні за змістом висновки, як і висновок експерта № 38895;

- рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже відсутні підстави для виключення з його тексту висновків, що Відповідач не укладав Договір, Договір є таким, що не відбувся, тобто є неукладеним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

17. Третя особа звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 922/5102/21 передати на новий розгляд.

18. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пославшись на частину третю статті 310 ГПК України, - порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи:

- пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України - суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме клопотання про проведення повторної комісійної почеркознавчої судової експертизи, необхідність якої вмотивована рецензією Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива" від 21.08.2023;

- пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано прийняв як доказ експертний висновок Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2023 № 1277-23. У клопотанні про призначення повторної комісійної експертизи Скаржник вказував на недопустимість наведеного висновку, однак суд апеляційної інстанції не взяв це до уваги.

19. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить Суд відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

20. Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, провадить діяльність з вирощування продукції рослинництва та оптової торгівлі зерном.

21. Єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником Позивача є громадянин України ОСОБА_1 , частка якого у статутному капіталі підприємства становить 100 %.

22. Статутом Позивача, затвердженим рішенням власника від 17.12.2019 № 3/12/19, зокрема, встановлено, що:

6.2. Власник може приймати рішення з усіх питань діяльності підприємства.

6.5. Виконавчий орган підзвітний власнику і організує виконання його рішень. Виконавчий орган не має права приймати рішення, обов`язкові для власника підприємства.

4.4. Прибуток підприємства після сплати податків та інших обов`язкових відрахувань, передбачених законодавством, використовується за рішенням власника на його розсуд.

6.1. До виключної компетенції власника підприємства належить:

- затвердження річних результатів діяльності підприємства, у тому числі його філій та представництв, визначення порядку використання прибутку, покриття збитків.

5.1. Підприємство реалізує свою продукцію, залишки від виробництва, товари, послуги за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - за фіксованими державними цінами.

6.6.1. Директор вправі без довіреності вчиняти юридичні дії від імені підприємства, представляти інтереси підприємства в органах державної влади та управління, органах місцевого самоврядування, в суді, у відносинах юридичними та фізичними особами, вирішувати питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених статутом та/або положенням, за винятком тих, що належать до виключної компетенції власника, а також щодо:

6.6.2. Відчуження майна підприємства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна підприємства, взяття кредитів та надання позик, фінансової та майнової допомоги, дарування та будь-якого іншого безоплатного відчуження будь-яких матеріальних цінностей підприємства, відчуження та/або ліквідації основних засобів підприємства, укладання майнової та фінансової поруки, прийняття на підприємство боргів за договорами переведення боргу. Укладення вищенаведених угод (договорів) здійснюється після отримання ним письмового уповноваження власника. Директор не має права без письмового погодження із власником підписувати додаткові угоди (договори) про розірвання договорів оренди землі або земельних часток (паїв).

23. Позивач стверджує, що 16 грудня 2021 року на його адресу засобами поштового зв`язку надійшла вимога Третьої особи від 10.12.2021 вих. № 10/12/2 щодо обов`язкового повного виконання Позивачем Договору, а саме:

- поставити (передати у власність) Третьої особи 7 500 тонн насіння соняшника належної якості на умовах згідно з пунктом 2.3 договору;

- у зв`язку з фактом прострочення поставки більше ніж на 5 днів протягом 3-х днів з дня отримання цієї претензії сплатити 28 689 567,75 грн штрафу за прострочення поставки товару.

У вимозі також зазначено, що всі документи, необхідні для розгляду вимоги, знаходяться у розпорядженні Позивача.

24. Рішенням власника Позивача від 16.12.2021 вирішено провести службове розслідування (перевірку) щодо директора Позивача; створено комісію для проведення службового розслідування; Відповідача тимчасово відсторонено від виконання обов`язків директора підприємства.

25. Згідно з актом службового розслідування (перевірки) від 20.12.2021 у ході перевірки проведено суцільним порядком ревізію договорів, вибірковим порядком - ревізію первинної та фінансової документації Позивача. Під час ревізії договорів виявлено примірник оригіналу Договору, проте жодні листи або документи від Третьої особи на адресу Позивача (крім вимоги від 10.12.2021 вих. № 10/12/2, отриманої 16.12.2021) поштовим зв`язком не надходили, у книзі реєстрації вхідної кореспонденції підприємства не зареєстровані.

26. Одночасно комісією з проведення службового розслідування підтверджено відсутність вчиненого у встановленій письмовій формі рішення власника Позивача про надання згоди на укладення Договору.

27. За результатами ревізії первинної та фінансової документації також з`ясовано, що станом на 20 грудня 2021 року товарно-матеріальні цінності на адресу Третьої особи за Договором не поставлялися, товаророзпорядчі документи не виписувалися. Станом на 20 грудня 2021 року грошові надходження від контрагента (Третьої особи) на рахунок Позивача з призначенням платежу, яке містить посилання на Договір або дозволяє ідентифікувати платіж з цим Договором, відсутні.

28. За результатами службового розслідування Відповідач свою причетність до укладення Договору заперечував, пояснивши, що ніколи не підписував Договір з Третьою особою, печатку підприємства не ставив, чому раптом до Позивача пред`явлено вимогу про здійснення поставки, пояснити не зміг.

29. Разом з тим згідно з висновками акта службового розслідування (перевірки) від 20.12.2021 укладення Договору підпадає під дію обмежень, визначених статутом Позивача; документальних підтверджень надання обов`язкової згоди власника Позивача на укладення Договору комісією не виявлено; за результатами перевірки встановлено факт неналежного виконання посадових обов`язків директором Позивача унаслідок укладення Договору з перевищенням Відповідачем своїх повноважень, передбачених статутом підприємства.

30. Рішенням власника Позивача від 20.12.2021 вирішено звернутися до суду в інтересах Позивача у порядку статті 54 ГПК України з вимогою про відшкодування збитків, завданих підприємству діями директора у зв`язку з укладенням ним договору поставки від 12.07.2021 № ХРВ22 00750 з Третьою особою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

31. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.

32. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Оскільки Скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій у частині висновків, згідно з якими Відповідач не укладав Договір, Договір є таким, що не відбувся, тобто є неукладеним, перегляд справи здійснюється Судом лише у цій частині.

34. За приписами статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

35. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (частина третя статті 92 ЦК України).

36. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

37. Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

38. Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

39. За змістом частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

40. Відповідно до законодавчого визначення правочином є насамперед вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 910/23621/17, від 03.08.2023 у справі № 904/7930/21, від 01.06.2022 у справі № 912/642/20 та інших.

41. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Згідно з частиною першою цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

42. Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору. Наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

43. Згідно з частиною першою статті 627 та статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

44. Договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

45. У позовній заяві Позивач підтвердив наявність багаторічних договірних відносин зі Скаржником за договорами поставки сільськогосподарської продукції, однак заперечив погодження укладення спірного Договору від 12.07.2021. У свою чергу, Відповідач заперечив підписання зазначеного Договору та проставлення в ньому печатки Позивача, надавши на підтвердження цього висновки експертів № 38895 та № 38895 від 14.01.2022.

46. Верховний Суд зауважує, що у разі, коли сторона не виявляла свою волю на вчинення правочину, набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином не набуваються, а правовідносини за ним не виникають.

47. У постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

48. Зважаючи на предмет та підстави позову, зміст доводів Скаржника та інших учасників цієї справи, ключовим є питання встановлення факту підписання Відповідачем спірного Договору.

49. Однією з підстав касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пославшись на пункт 3 частини третьої статті 310 Кодексу, - суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання Скаржника про проведення повторної комісійної почеркознавчої судової експертизи, необхідність якої, зокрема, вмотивована рецензією Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива" від 21.08.2023.

50. Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

51. Частиною першою статті 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

52. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

53. Відповідно до статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

54. Згідно з пунктом 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

55. Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України належить до фундаментальних засад господарського судочинства, передбачає, що у разі спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бехеер проти Нідерландів" від 27.10.1993).

56. Верховний Суд вважає, що, відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи, суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку аргументам Скаржника, зокрема щодо: 1) повноти та об`єктивності судової експертизи, проведеної на підставі ухвали суду; 2) дотримання методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи; 3) порушення порядку відібрання експериментальних зразків підпису та почерку Відповідача з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

57. Крім того, Скаржник подав до суду рецензію Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива" від 21.08.2023 та просив вважати наведені у ній доводи невід`ємною частиною свого клопотання.

58. Суд апеляційної інстанції зауважив, що метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків (пункт 2 розділу І Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 335/5).

59. Водночас Верховний Суд зазначає, що Скаржник не позбавлений можливості заперечувати проти висновку експерта, доводити його необґрунтованість та/або суперечність з іншими матеріалами справи, використовуючи будь-які аргументи, у тому числі відображені в рецензії. У такому разі суд розглядає рецензію як письмові пояснення учасника справи та зобов`язаний навести мотиви їх визнання або відхилення.

60. Суд вкотре наголошує, що встановлення факту підписання Відповідачем спірного Договору має визначальне значення для захисту прав і законних інтересів Скаржника. Окрема дія, правочин не може оцінюватися без урахування ситуації загалом (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі № 922/44/22), тобто поза межами обставин, у яких опинилися та перебували учасники справи.

61. У справі "Салов проти України" (пункт 89 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005, заява № 65518/01) наголошується, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні містити достатні мотиви, на яких вони ґрунтуються, для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, заява № 49684/99).

62. Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993).

63. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

64. Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (пункт 24 рішення ЄСПЛ у справі "De Cubber v. Belgium" від 26.10.1984, заява № 9186/80; пункт 45 рішення ЄСПЛ у справі "Castillo Algar v. Spain" від 28.10.1998).

65. З огляду на доводи та аргументи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що у цій справі не були повно та всебічно встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Окремі аргументи Скаржника не є очевидно необґрунтованими, а отже вимагають повного дослідження, надання їм оцінки та відображення у судовому рішенні. Відмова суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання Скаржника є передчасною та, вочевидь, не мала достатнього підґрунтя.

66. З урахуванням викладеного вище, Верховний Суд зазначає, що порушення пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України знайшло своє підтвердження і є самостійною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

67. Наступною підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України - суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме необґрунтовано прийняв як доказ експертний висновок Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2023 № 1277-23.

68. Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

69. У цьому контексті Скаржник зауважує, що 02 травня 2023 року на адресу Дніпровського науково-дослідного інституту зі Східного апеляційного господарського суду надійшла справа № 922/5102/21 у трьох томах. У матеріалах справи знаходилися документи (копії документів), що належать Позивачу та які сторонні особи не мають права використовувати. Станом на 13 квітня 2023 року Відповідач, який вже п`ять місяців не був керівником та посадовою особою Позивача, у невстановлений апеляційним судом спосіб отримав службові документи підприємства та подав їх для дослідження експертом. За твердженням Скаржника, експертиза, проведена на підставі неналежних та недопустимих матеріалів, не може вважатися об`єктивною.

70. Верховний Суд критично оцінює аргументи щодо способу одержання Відповідачем відповідних документів, їх подання до суду та надалі - експертній установі. Відповідач повною мірою виконав обов`язки, покладені на нього ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 922/5102/21, та зі свого боку забезпечив можливість проведення судової почеркознавчої експертизи. Крім того, встановлення з власної ініціативи обставин, за яких Відповідач одержав документи, не є обов`язком суду апеляційної інстанції. За змістом статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Скаржник не навів конкретних обставин, які б свідчили про здобуття Відповідачем доказів з порушеннями закону, натомість лише припускаючи наявність певних порушень. Разом із тим доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

71. Таким чином, доводи Скаржника про встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів не знайшли свого підтвердження.

72. Крім того, Скаржник стверджує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, фактично визнав преюдиційними висновки експертів № 38895 та № 38896, упереджено не долучивши до матеріалів справи інші належні та допустимі докази, що є порушенням принципу повного та всебічного з`ясування обставин справи.

73. Верховний Суд звертає увагу, що обставини (факти), які є преюдиційними відповідно до статті 75 ГПК України, не потребують доказування та є обов`язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти), проте може надати їм власну правову оцінку.

74. Разом із тим за змістом статті 75 ГПК України висновок експерта a priori не може містити преюдиційні обставини, що спростовує доводи Скаржника у цій частині.

75. Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України. Особливість висновку експерта полягає в тому, що предметом його дослідження є обставини, встановлення яких потребує наявності спеціальних знань (частина друга статті 98 ГПК України). Отже, висновок експерта дозволяє встановити певні специфічні обставини, які не можуть бути встановлені іншими доказами (засобами доказування). Водночас відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

76. Скаржник також не зазначив, які саме докази не були долучені судом першої інстанції до матеріалів справи, обмежившись суто загальними формулюваннями.

77. Отже, у цій частині доводи Скаржника не знайшли свого підтвердження, що, однак, не впливає на висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

78. Верховний Суд встановив, що клопотання Скаржника про проведення повторної комісійної почеркознавчої судової експертизи було відхилене Східним апеляційним господарським судом передчасно та необґрунтовано, без повної та належної оцінки аргументів Скаржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

79. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

80. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

81. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясовувати та встановлювати фактичні обставини перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

82. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, надати оцінку визначальним аргументам учасників справи, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення фактичних обставин, прав та обов`язків сторін і залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

Судові витрати

83. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 922/5102/21 скасувати, справу № 922/5102/21 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко