Рішення

від 12.03.2024 по справі 283/257/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/257/23

Провадження №2/283/21/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Селіною А.І., Совчик Я.Л., Кравець Л.Ю., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Реуса Д.С., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Плетень С.Ю., представника служби у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради Суханової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтованотим,що 20.11.2013року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладеношлюб,який розірвано12.03.2014року.Після розірванняшлюбу уколишнього подружжянародилась спільнадонька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .24.02.2015 року рішенням Малинського районного суду Житомирської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини заробітку доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після припинення шлюбних відносин спільна донька проживає та перебуває на утримання позивачки.

08.11.2018року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено шлюб.В періодданого шлюбуу подружжянародилось двоєдітей,а саме: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 .На данийчас ОСОБА_6 та ОСОБА_1 разом здітьми,в томучислі ОСОБА_3 проживають ужитловому будинкув АДРЕСА_1 ,який належитьна правівласності позивачці.Відповідач посправі самоусунувсявід виконанняпокладених нанього батьківськихобов`язків повідношенню додитини,не дбаєпро дитину,не спілкуєтьсяз неюв обсязі,необхідному длянормального самоусвідомленнядитиною батьківськоїтурботи,не цікавивсяїї інтересами,особистими потребамита навчанням.Під часрозгляду цивільноїсправи простягнення з ОСОБА_2 аліментів,позовну заявуне визнав,так яквказував,що неє батьком ОСОБА_3 .Після проведеноїекспертизи позоввизнав частково.На данийчас позивачказабезпечила всіналежні умовипроживання длядитини,дитина проживаєу житловомубудинку,має окремукімнату.В дитинисклались гарнівідносини звітчимом - ОСОБА_6 ,вона визнаєйого своїмбатьком. ОСОБА_3 навчається вМалинському ліцеї№ 6.Довідкою Малинськоголіцею підтвердженофакт,що відповідачне приймаєучасті вжитті дитини,не цікавитьсяїї шкільнимжиттям,не забираєдитину зішколи,не спілкуєтьсяіз класнимкерівником зприводу навчаннядитини.Відповідач 11.01.2023року написавзаяву,відповідно доякої ОСОБА_2 відмовився відбатьківських праввідносно малолітньоїдитини (дочки) ОСОБА_3 .Позивач разомзі своїмчоловіком самостійновиховують ОСОБА_3 ,несуть всювідповідальність занеї,піклуються проїї майбутнє,при цьомувідповідач неспілкується здитиною.Відповідач з власної ініціативи усунувся від покладених на нього прав і обов`язків по вихованню дитини. ОСОБА_1 не чинила перешкод щодо його участі, як батька у житті дитини. На переконання позивачки поведінка відповідача є нічим іншим як свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками, що у свою чергу надає право на звернення до суду з метою позбавлення його батьківських прав.

Ухвалою суду від 27.01.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводитиметься за правилами загального позовного провадження.

02.03.2023відповідачем ОСОБА_2 подано відзивна позов,згідно якогопроти позовузаперечує,просить відмовитиу йогозадоволенні.Відповідач вобґрунтування зазначив,що зпозивачкою ОСОБА_1 познайомився влітку2013року,на тойчас вонаперебувала ушлюбі з ОСОБА_10 2013році шлюбміж нимибуло розірвано.01.11.2013року позивачкаповідомила відповідачапро своювагітність,у зв`язкуз чимміж нимта позивачкою20.11.2013року булозареєстровано шлюб.Позивачка відмовиласязмінити своємісце проживання,відповідач разомз неюстав проживатиу будинкуїї батьків.Спільне життяне склалось.12.03.2014року рішеннямМалинського районногосуду шлюброзірвано.У цейже деньпозивачка повідомила,що воназавагітніла імайбутня дитина-не відповідача.Маючи сумнівщодо свогобатьківства,під часрозгляду справипро стягненняаліментів наутримання дитинивідповідач заявивклопотання пропроведення ДНКекспертизи,висновком якоїпідтверджене батьківствовідповідача.Рішення Малинськогорайонного судуаліменти сплачуютьсявідповідачем щомісячнота заборгованістьпо їхсплаті відсутня.Відповідачем добросовісновиконується батьківськийобов`язок щодоутримання дитини.Визначившись,що самевін єбатьком дитини ОСОБА_3 ,відповідач намагавсябрати участьу вихованніта розвиткудитини,у чомуйому позивачкаактивно перешкоджала.Без йогозгоди позивачказареєструвала дочкуза прізвищемїї колишньогочоловіка.Це свідчитьпро ігноруваннявідповідача якбіологічного батькадитини,у тойчас,як вінзавжди відкликавсяна проханняпозивачки щодовчинення дійв інтересахдитини.На неодноразовівисловлювання бажанняпобачень здонькою позивачкане реагувала.В серпні2015року буловперше показанодочку. У2016та 2017роках спілкуванняз позивачкоющодо дочкистало регулярним.Позивачка приводиладочку впарк ідозволяла підїї наглядомпроводити часз донькою.Дитина зналавідповідача яксвого батька.Надалі позивачкапочала перешкоджатибачитися таспілкуватися здочкою,аргументуючи заборонутим,що вонаперебуває увідносинах зіншим чоловіком,який буденовим татомдля дочки.Тим самимвона звласної ініціативи,одноосібно відсторонилавідповідача відвиховання доньки.Позивачка посилаєтьсяна довідкуМалинського ліцею№ 6від 13.01.2023року проте,що відповідачне забираєдитину зішколи тане цікавитьсяїї шкільнимжиттям.Однак вонане зазначила,що такожповідомила відповідача,щоб навітьне намагавсязабирати дочкуз дошкільноговиховного закладу,тому щовихователі попередженіпро те,що в ОСОБА_11 татанемає,вона виховуєтьсялише матір`ю,що навмисноввела воману вчителя,заявивши,що відповідачне єбатьком дитини,що унеї єінший батько.Дані обставинипідтверджуються щей тим,що удоданому допозову Актіобстеження житловихумов біологічнимбатьком ОСОБА_3 зазначеноне даніпро батьказгідно свідоцтвапро їїнародження,а вигаданаособа - ОСОБА_12 ,який,як зазначенов акті,«не приймаєніякої участіу їївихованні».

Стосовно посилання позивачки на те, що відповідачем складена заява, із змісту якої вбачається, що відповідач відмовився від батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , зазначив, що діючими нормами законодавства добровільна відмова від батьківських прав не передбачена, як і не можливо встановити опіку (про яку зазначено в заяві) при наявності батьків дитини. Тобто, зміст вказаної заяви не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Підписав відповідач її під тиском та вмовляннями з боку позивачки, не усвідомлюючи, для чого їй це потрібно, а тому просить вказану заяву до уваги не брати.

10.03.2023 від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив, На день спільно проведеного часу разом із дитиною, ОСОБА_3 було 2-3 роки. Разом з тим, на даний час дитині виповнилось вже 9 років, відповідач 6 років поспіль не цікавиться життям дитини та не приймає участі у її житті, не вітає її з днем народження, не цікавиться навчанням та особистими потребами. Таким чином, участь батька у житті дитини була припинена у 2017 році. 29.03.2023на виконанняухвали судувід службиу справахдітей виконавчогокомітету Малинськоїміської радиЖитомирської областінадійшов висновокпро доцільністьпозбавлення батьківськихправ.

03.03.2023 ОСОБА_2 подав досуду зустрічнупозовну заявудо ОСОБА_1 ,у якійпросить прийнятиданий позовдо спільногорозгляду зпервісним позовом,так яквони взаємопов`язаніта їхспільний розглядє доцільним,а такожйого задоволенняможе виключитизадоволення первісногопозову.Просить судзобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджатибрати участьу вихованніта спілкуванніз неповнолітньоюдочкою ОСОБА_3 .Встановити відповідачудля участіу вихованніта спілкуванніз неповнолітньоюдочкою такіспособи участі:встановити можливістьперебування дочки6днів намісяць убатька запогодженням зматір`ю,надати можливістьзабирати дитинуз домуабо школиу дніпобачень особисто,систематичні побаченняз дочкоющосуботи тащонеділі з10год.до 18год.через одинтиждень щомісяця,необмежене спілкуванняз дочкоюособисто,засобами телефонного,поштового,електронного таіншого засобузв`язку,що непередбачають безпосередньогофізичного спілкуванняміж батькомта дочкою,10 днів влітку для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

Зустрічний позовобґрунтовано тим,що відповідачкапочала перешкоджатибачитися таспілкуватися здочкою,аргументуючи заборонутим,що вонаперебуває увідносинах зіншим чоловіком,який буденовим татомдля моєїдочки.Вона заборонилавідвідувати дочкуу дошкільномувиховному закладі,попередивши вихователівпро те,що унашої дочкибатька немає,затим уліцеї,де навчаєтьсядитина,повідомила,що позивачне єбатьком дитини,а внеї іншийбатько.Маючи намірбрати участьу вихованнідочки,та зважаючина перешкоджанняу цьомувідповідачки,позивач звертавсяз відповідноюзаявою уСлужбу усправах дітейМалинської міськоїради,однак відповідіна своєзвернення неотримав.Після багатьохмарних спробвирішити данепитання шляхомпереговорів звідповідачкою,взаємних поступокз метоюнедопущення негативноговпливу надитину,змушений звернутисядо судуіз даноюпозовною заявою.

08.05.2023 від ОСОБА_1 надійшло заперечення на зустрічну позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.05.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача-відповідача адвокат Реус Д.С. у судовому засіданні первісний позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Позивач за первісним позовом зазначила, що дитина вже звикла до її теперішнього чоловіка, свого рідного батька вона не пам`ятає та не бажає його бачити.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Плетень С.Ю. в судовому засіданні проти первісного позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні, підтримали зустрічний позов з викладених у ньому підстав, та просили його задовольнити.

Відповідач за первісним позовом зазначив у засіданні, що бажає бачитися із донькою, організовував свято для дитини на її день народження, винайняв аніматорів, протее до них ніхто не вийшов. Позивач за первісним позовом не заперечила данного факту, проте зазначила, що потрібно було святкування узгодити із нею, оскільки дитини не було вдома. Аліменти на дитину він сплачує у повному обсязі, заборгованості немає.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради в судовому засіданні підтримала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Заслухавши поясненнясторін таїх представників,свідків,дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами шлюб розірвано 12.03.2014, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.07.2014 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.10).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади 2022/002365859 від 27.12.2022 адреса проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 (а.с.11).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 24.02.2015 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини заробітку доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.12-13).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 07.11.2018 (а.с.14).

11.08.2021 у подружжя народились діти ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ) та ОСОБА_9 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ) (а.с.17,19).

Відповідно до довідки сектору ведення реєстру Малинської міської територіальної громади від 23.01.2023 № 438 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.21).

Згідно довідки Малинського ліцею № 6 від 13.01.2023 ОСОБА_2 батько ОСОБА_3 контакту із закладом освіти не підтримує, із вчителями не спілкується. Дитину до закладу освіти приводить і забирає мати (а.с.22).

Відповідно до акту обстеження житлових умов від 13.01.2023 № 45, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 прописані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Сім`я виховує трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Біологічним батьком старшої дитини ОСОБА_3 є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проте дана особа від народження дитини не приймає ніякої участі у її вихованні. ОСОБА_13 зовсім не цікавиться життям дитини, не дарує їй подарунків на день народження, жодного разу не відвідав дитину вдома, в дитячому дошкільному закладі, в Малинському ліцеї № 6, що підтверджується відповідними письмовими показами директора школи та сусідів даної сім`ї. Протягом останніх п`яти років ОСОБА_11 виховує ОСОБА_6 . ОСОБА_14 вважає та називає татом. Також зі глів сусідів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 саме ОСОБА_17 виконує всі батьківські обов`язки стосовно дитини ОСОБА_3 і характеризується хорошим батьком (а.с.23).

Згідно заяви ОСОБА_2 від 11.01.2023 ОСОБА_2 , добровільно, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, повністю і безумовно відмовляється від своїх батьківських прав відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Житомир, та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , а також не заперечує щодо встановлення опіки над його малолітньою дочкою, іншою особою, згідно з діючим законодавством України (а. с. 24).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 318030796 від 19.12.2022 у власності ОСОБА_1 перебуває приватний будинок по АДРЕСА_1 з господарськими спорудами (а.с.26).

На підтвердження спілкування з дитиною відповідачем надано суду фотознімки проведення спільного часу з дитиною (а.с.43-46).

На виконання ухвали суду службою у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, згідно даного висновку орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав батька ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . у зв`язку з тим, що згідно довідки наданої Малинським ліцеєм №6 від 13.01.2023 р. №6 батько ОСОБА_2 , контакту із закладом освіти не підтримує, із вчителями не спілкується. Дитину до закладу приводить і забирає мати. Дослідивши акт обстеження умов проживання від 13.01.2023 р. № 46 було встановлено, що ОСОБА_2 від самого народження дочки ОСОБА_3 не приймає участі у її вихованні, не цікавиться життям дитини, не відвідує дитину ні вдома, ні в садочку. 08.03.2023 було здійснено рейд до місця проживання позивачки та встановлено, що для дитини ОСОБА_3 створено належні умови для проживання, навчання та виховання. Для дитини облаштовано окрему житлову кімнату, в якій знаходяться дитячі меблі, речі та іграшки. З бесіди з мамою з`ясовано, що біологічний батько байдуже ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків. Остання зустріч дитини з біологічним батьком відбувалася у 2017 році з ініціативи матері. Анжеліці взагалі не відомо про існування біологічного батька, оскільки вона вважає своїм рідним батьком ОСОБА_6 (який є чоловіком матері), оскільки він виховує її з трирічного віку як власну доньку. Розглянувши нотаріально завірену заяву громадянина ОСОБА_2 стало відомо, що відповідач відмовляється від своїх батьківських прав відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Однак, під час проведеного рейду 03.03.2023 з батьком було проведено бесіду та з`ясовано що наразі він проти позбавлення його батьківських прав та надалі має намір бачитися з донькою. Жодного вмотивованого пояснення зміни своєї думки не надав. Зібрані відомості дають підстави зробити висновок, що ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов`язки, не цікавиться життям дитини, її майбутнім, що свідчить про невиконання батьком покладених на нього державою обов`язків, передбачених ст. 180 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» по вихованню дітей, піклуванню про їх здоров`я, духовний, фізичний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, що є підставою для позбавлення його батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 (а.с.63,64).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Малинським ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального МУ МЮ (М. Київ) станом на 01.02.2023 (-16859,20), заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні надала пояснення, що знає позивачку, її сім`ю, вони спілкуються. Зі слів ОСОБА_1 ОСОБА_2 не приймає участі у житті своєї дитини ОСОБА_3 , чи сплачує аліменти та чи дитина знає свого біологічного батька їй не відомо.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні надав пояснення, що з ОСОБА_1 вони знайомі, товаришують. ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 В розмовах з ОСОБА_11 вона називає батьком ОСОБА_20 . Зі слів ОСОБА_1 ОСОБА_2 допомоги на дитину ОСОБА_11 не надає.

Вирішуючи первісний позов про позбавлення батьківських прав, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 164СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 166СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Участині сьомій статті 7 СК Українипередбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України,Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоюПостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Устатті 9 Конвенції про права дитинивизначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19.

Таким чином, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, а також врахувавши практику ЄСПЛ, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову.

Позивачем не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про винну поведінку відповідача по ухиленню від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його діях.

Позивач не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дочки.

Як з`ясовано судом, неактивна участь батька в житті дочки спричинена конфліктом між сторонами, проживанням батька дитини окремо від дочки та неналежним усвідомленням сторонами необхідності участі батька у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 .

На думку суду, саме налагодження стосунків між батьком та дочкою буде відповідати інтересам малолітньої ОСОБА_3 , враховуючи те, що ОСОБА_2 проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дочкою.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у первісному позові повністю.

Щодо посилання позивачки на заяву відповідача про відмову від батьківських прав, суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено процедури відмови батьків від батьківських прав. Фактично це означає, що по своїй волі, в тому числі зареєструвавши відмову від батьківських прав у нотаріуса, людина не перестає бути батьком чи матір`ю дитини.

Свідчення свідків суд оцінює критично, оскільки останні не володіють достатньою інформацією щодо невиконання батьківських обов`язків рідним батьком, свідчення деяких свідків напряму суперечать матеріалам справи, зокрема в частині ненадання батьком утримання на дитину.

Відповідно до ч 6 ст. 19 сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Дослідивши висновок органу опіки та піклування, суд не погоджується із ним, виходячи з наступного. Висновок зводиться до висвітлення умов проживання матері, відносин дитини з вітчимом, думки матері. У висновку не обґрунтовано, яким чином позбавлення сімейного зв`язку дитини із батьком буде сприяти інтересам дитини. Бажання батька спілкуватися із дитиною органом опіки та піклування проігноровано, оскільки останній не пояснив, чому хоче спілкуватися із донькою.

Окрім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що проживання дитини впродовж тривалого часу в новій сім`ї, створеній її батьком чи матір`ю, відсутність побачень дитини з тим із батьків, з яким не проживає, не є підставами для позбавлення останнього батьківських прав, оскільки це є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого потрібно довести.

Під час вирішення справи суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд зважує на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайній спосіб впливу та захисту прав дитини.

При ухваленні рішення про відмову у первісному позові суд керується відсутністю достатніх підстав для такого радикального заходу, як позбавлення батьківських прав, оскільки відповідач виявляє бажання бачити доньку, хоче приймати участь у її житті, сплачує аліменти на її утримання.

Вирішуючи зустрічний позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між дитиною та батьком. ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує.

Згідно статті 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 рокуу статті 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.

Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Відповідно до частин другої та третьої статті 157Сімейного кодексуУкраїни той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно вимог частини першої статті 159Сімейного кодексуУкраїни якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Як вбачається із доводів позовної заяви, показань сторін, досліджених судом матеріалів, між сторонами існує спір щодо спілкування батька із дочкою.

На думку суду, неврегулювання вказаного питання порушить принци правової визначеності, так як сторонами не погоджено способи участі ОСОБА_2 у вихованні дочки (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку тощо), місце та час їхнього спілкування, а тому наявний спір про право, який підлягає вирішенню судом. (подібна правова позиція висловлена постановах ВС від 22 липня 2020 року у справі №295/13297/18 та 12 лютого 2020 року у справі № 638/19703/17).

У судовому засіданні відповідачка по зустрічному позову заперечила проти побачень батька із донькою, оскільки батьком дитина вважає вітчима, про рідного батька дитина нічого не знає.

Про наявність невирішеного спору між сторонами щодо встановлення порядку участі у вихованні дитини свідчить також звернення ОСОБА_2 до служби у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради від 17.03.2023 щодо встановлення порядку побачень з дочкою Анжелікою.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з батьком.

Позбавлення позивача права щодо участі у спілкуванні та вихованні дочки може позбавити дитину ОСОБА_3 родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього, що суперечить приписам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.

Тому, суд вважає, що відповідачку за зустрічним позовом слід зобов`язати не чинити перешкод у спілкуванні з дочкою та визначити спосіб спілкування позивача-відповідача та його участі у вихованні дочки.

Відповідно до частини другої статті 159Сімейного кодексуУкраїни суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, суд може визначати способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо).

Як вбачається з положень частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні спору суд доходить до висновку про те, що між сторонами у теперішній час склались неприязні стосунки, однак, дитина у жодному разі не може бути заручником цих стосунків.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд насамперед керується інтересами дитини.

Таким чином, суд вважає за можливе, з урахуванням віку дитини, встановити наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні із малолітньою дочкою ОСОБА_3 : встановити можливість перебування дочки 6 днів на місяць у батька за погодженням з матір`ю; надати можливість ОСОБА_2 забирати дитину з дому або школи у дні побачень особисто; систематичні побачення з дочкою щосуботи та щонеділі з 10 год. до 18 год. через один тиждень щомісяця; необмежене спілкування з дочкою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дочкою; 10 днів влітку для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

Слід зазначити, що визначений судом спосіб участі батька у вихованні дитини за певних обставин може бути змінений у майбутньому або за домовленістю сторін, або за рішенням суду, якщо цього будуть вимагати інтереси дитини.

На думку суду, такий порядок побачень буде достатнім для реалізації права позивача за зустрічним позовом на спілкування із дочкою.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дочкою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дочкою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом не встановлено, відповідачем за зустрічним позовом не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12, 76 , 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не перешкоджати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити ОСОБА_2 для участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дочкою такі способи участі:

Встановити можливість перебування дочки 6 днів на місяць у батька за погодженням з матір`ю.

Надати можливість ОСОБА_2 забирати дитину з дому або школи у дні побачень особисто.

Систематичні побачення з дочкою щосуботи та щонеділі з 10 год. до 18 год. через один тиждень щомісяця.

Необмежене спілкування з дочкою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дочкою.

10 днів влітку для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради, місце знаходження: Житомирська область Коростенський район м. Малин площа Соборна, 6 а.

Суддя: О. М. Саланда