Ухвала

від 24.10.2019 по справі 760/10666/15-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/10666/15-ц

6/760/162/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Гаєвська С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду у м. Києві заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту кримінально-виконавчої служби та Державної пенітенціарної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту кримінально-виконавчої служби та Державної пенітенціарної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження боржника - Державна пенітенціарна служба України (код ЄДРПОУ 375334799) на правонаступника - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).

Посилається на те, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснюється примусове виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва від 20.09.2016 №760/10666/15-ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри спеціальної підготовки Інституту кримінально-виконавчої служби з 01.05.2015.

Вказав, що боржником за даним виконавчим провадженням є - Державна пенітенціарна служба України (код ЄДРПОУ 37534799).

Зазначено, що 27.09.2016 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 20.09.2016 у справі №760/10666/15-ц.

Пояснив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року №343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №697-р «Питання Міністерства юстиції» функції і повноваження ДПтС України, що ліквідується, покладено на Міністерство юстиції України, як правонаступника.

У зв`язку з вищенаведеним заявник просив задовольнити заяву.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.12.2016 заяву задоволено, замінено боржника - Державну пенітенціарну службу України (код ЄДРПОУ 375334799) на правонаступника - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.04.2017 ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року скасовано, передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

23.10.2019 представник Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України подав пояснення, у яких вказав, що Мінюст України є правонаступником ДПтС України, що ліквідується лише в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації та не уповноважене на здійснення управління з питань діяльності Інституту кримінально-виконавчої служби, зокрема з питань поновлення на роботі колишніх працівників цього Інституту, а тому в даному випадку заміна сторони виконавчого провадження є недоцільною.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27.01.2016 задоволено позов ОСОБА_1 до Інституту кримінально-виконавчої служби та Державної пенітенціарної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Поновлено ОСОБА_1 на посаді Завідувача Кафедри спеціальної підготовки Інституту кримінально-виконавчої служби з 01.05.2015 року. Стягнуто з Інституту кримінально-виконавчої служби (Ідентифікаційний код 37816508) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2015 року по 27.01.2016 року у розмірі 70072,45 грн. Стягнуто з Інституту кримінально-виконавчої служби (Ідентифікаційний код 37816508) в дохід держави 1187,92 грн. у відшкодування судових витрат. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 7575,40 грн. допущено до негайного виконання.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.04.2016 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.07.2019 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27.01.2016 залишено без змін.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходилось виконавче провадження НОМЕР_1 відкрите 27.09.2016 стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді Завідувача Кафедри спеціальної підготовки Інституту кримінально-виконавчої служби з 01.05.2015 року.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частинами 2, 5 ст.15 цього Закону встановлено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

За правилами ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року №343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №697-р «Питання Міністерства юстиції» функції і повноваження ДПтС України, що ліквідується, покладено на Міністерство юстиції України, як правонаступника.

Пунктом 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 №343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» передбачено ліквідувати державну пенітенціарну службу України та установити, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Згідно п.3 Постанови утворено комісію з ліквідації Державної пенітенціарної служби та затверджено голову ліквідаційної комісії заступника директора департаменту - начальника управління соціального, трудового та гуманітарного законодавства департаменту публічного права Міністерства юстиції Тюлєнєва С.А.

У додатку до Постанови «Про перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що відносяться до сфери управління Міністерства юстиції» визначено вичерпний перелік майнових комплексів, державних підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Міністерства юстиції України, проте, у вищезазначеному Переліку Інститут кримінально-виконавчої служби (в якому позивач обіймав посаду завідувача кафедри спеціальної підготовки) не значиться.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 1-2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки Міністерству юстиції України не належать повноваження щодо здійснення управління з питань діяльності Інституту кримінально-виконавчої служби, зокрема, з питань поновлення на роботі колишніх працівників цього Інституту, у суду відсутні підстави вважати, що Міністерство юстиції України є правонаступником Державної пенітенціарної служби України у правовідносинах, які виникли з ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, заява про заміну сторони задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 353, 354, 442 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту кримінально-виконавчої служби та Державної пенітенціарної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Кушнір