Ухвала
від 21.03.2024 по справі 400/1272/23
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 400/1272/23

адміністративне провадження № К/990/10646/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №400/1272/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптхім-Будторг» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптхім-Будторг» звернулось до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA205030/2023/000029/2 від 15.02.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.02.2023 №UA205030/2023/000070.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 24.04.2023 позовні вимоги задовольнив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2024, визнавши неповажними причини пропуску Волинською митницею, як відокремленим підрозділом ДМС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі №400/1272/23.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Волинська митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України через підсистему «Електронний суд» 19.03.2024 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на безпідставність прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Волинської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 24.04.2023 у справі №400/1272/23 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження ) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптхім-Будторг» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Волинська митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.05.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 296 КАС України та запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати до суду документ про сплату судового збору.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.06.2023 відмовив у задоволенні клопотання Волинської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України про відстрочення сплати судового збору або продовження встановленого судом строку для усунення недоліків, а подану нею апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 24.05.2023, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Волинська митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України вдруге 12.01.2024, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі №400/1272/23 та клопотанням про поновлення пропущеного строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що первинне подання ним апеляційної скарги у цій справі відбулося з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним/недостанім бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 12.06.2023, апеляційну скаргу було повернуто заявнику. Скаржник зауважив, що контролюючий орган виключно через об`єктивні та непереборні обставини, які повністю незалежали від волі останнього (скорочення бюджетних асигнувань), був позбавлений можливості своєчасно й в повному обсязі сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду з дотриманням строку визначеного статтею 295 КАС України. Скаржник вважає, що сплата ним судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі та невідкладне надання до суду доказів про таку сплату, що підтверджується платіжною інструкцією №1681 від 18.12.2023, є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку при повторному зверненні до суду.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.01.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Мотивуючи свою ухвалу суд звернув увагу скаржника, що, за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, як встановив суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже обставини неналежного/недостатнього фінансування установ чи організацій з державного бюджету та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та, як наслідок, його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження (з наданням такого документа до суду в цей строк). А отже, невиконання державним органом цих правил, не може бути підставою для надання переваги у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Також, як вказав суд, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Скаржник, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.

Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

А тому факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть й за умови долучення доказів про таку сплату), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

До того ж, як встановив суд апеляційної інстанції, повторно з апеляційною скаргою скаржник до суду звернувся лише 12.01.2024, що є невиправдано тривалим строком для подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі №400/1272/23 та, як на переконання суду, спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних прав і обов`язків встановлених законом та вчинення скаржником усіх можливих і залежних дій для подання апеляційної скарги у строк визначений статтею 295 КАС України.

Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Волинською митницею, як відокремленим підрозділом ДМС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження і повторно посилаючись на факт попереднього звернення до суду та обставини неналежного/недостатнього фінансування суб`єкта владних повноважень, просив поновити пропущений, як на його думку, з поважних причин процесуальний строк та не позбавляти його у праві на доступ до правосуддя. Скаржник зауважив, що контролюючий орган виключно з об`єктивних причин, які повністю незалежали від волі останнього (недостатність бюджетних асигнувань в умовах запровадженого Указом Президента України правового режиму воєнного стану), був позбавлений можливості своєчасно й в повному обсязі сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду з дотриманням строку на апеляційне оскарження визначеного статтею 295 КАС України. Крім того скаржник зазначив, що повторне подання апеляційної скарги разом з платіжною інструкцією про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження відбулось ним відразу після проведення оплати судового збору, тобто впродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2024, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 24.01.2024 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, П`ятий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску майже аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущено з підстав недостатнього/неналежного фінансування контролюючого органу при первинному зверненні до суду та неможливості з незалежних від волі останнього причин (недостатність бюджетних асигнувань в умовах запровадженого Указом Президента України правового режиму воєнного стану), провести сплату судового збору за подання апеляційної скарги з дотриманням положень статті 295 КАС України. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржник не вказав; доказів, зокрема, тих, які б підтверджували вчинення скаржником регулярних, послідовних та активних дій з метою подання апеляційної скарги з дотриманням вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України та в межах строку встановленого статтею 295 цього ж Кодексу - не надав.

Оцінивши посилання скаржника на обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, суд апеляційної вказав, що дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05год 30хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Натомість, посилаючись на обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорну обставину, яка позбавила учасників справи можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, останнім жодним чином не обґрунтовано, як саме вказані обставини вплинули на його обов`язок сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого статтею 295 КАС України; жодних доказів на підтвердження впливу воєнного стану на можливість дотримання скаржником процесуальних строків визначених статтею 295 КАС України, скаржник до суду також не надав.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Волинської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України (навіть й за умови долучення до повторно поданої апеляційної скарги доказів про сплату судового збору), свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Поряд з цим, суд також звернув увагу й на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено скаржником 18.12.2023, що підтверджується наданою до апеляційної скарги платіжною інструкцією №1681, натомість повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулося лише 12.01.2024, що, як на переконання суду, спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних прав і обов`язків встановлених законом та свідчить виключно про зловживання суб`єктом владних повноважень своїми процесуальними правами, зокрема, щодо своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Тобто, П`ятий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що П`ятий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Волинської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі №400/1272/23.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №400/1272/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптхім-Будторг» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.03.2024
Оприлюднено25.03.2024
Номер документу117858664
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —400/1272/23

Ухвала від 29.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 21.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 06.03.2024

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Величко А.В.

Ухвала від 06.03.2024

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Величко А.В.

Ухвала від 05.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 19.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 24.01.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 12.06.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 24.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Рішення від 24.04.2023

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Величко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні