Рішення

від 22.03.2024 по справі 308/9225/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9225/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Маняка В.В., позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Німець О.М., представників відповідача ОСОБА_2 , адвоката Резуненко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідачів.

19.07.2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області (далі відповідач) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтувала тим, що вона до 23.06.2021 року працювала на посаді вчителя хімії Яроцької гімназії філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області. Наказом директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області від 18.06.2021 року №112-к була звільнена на підставі п.6 ч.1 ст. 36 КзПП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи в змінених умовах праці, що є істотними.

Звільнення вважає незаконним, так як на підставі її заяви від 11.06.2021 року отримала 14.06.2021 від роботодавця попередження про зміну істотних умов праці, проте які саме істотні умови змінилися та у зв`язку з чим її не повідомили.

Так як у роботодавця відбулась зміна в організації виробництва і праці, а саме: було здійснено реорганізацію Яроцької гімназії філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області, керівництво відповідача не мало права звільняти її на підставі п.6 ч.1 ст.36 КзПП України, а повинно було звільнити на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП.

Про право на використання відпустки її повідомлено не було.

01.09.2021 року через канцелярію суду представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що про зміну істотних умов праці 18.03.2021 року всіх працівників, зокрема й позивачку ОСОБА_1 , адміністрацією опорного закладу Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області повідомлено належним чином як на зборах (нарадах) працівників, так і шляхом оприлюднення в додатку Viber у групі трудового колективу Яроцької гімназії-філії наказу «Про пониження ступеня Яроцької гімназії філії Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради, яким передбачено попередити працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівський ліцей» про можливу зміні істотних умов праці у зв`язку з пониженням ступеня закладу освіти. Окрім цього, 22.03.2021 року позивачці ОСОБА_1 особисто вручено попередження про зміну істотних умов праці та запропоновано підписатися про ознайомлення з його змістом, проте остання відмовилась від підпису про його отримання, у зв`язку з чим 22.03.2021 року у присутності позивачки було складено акт про відмову від підпису про ознайомлення про зміну істотних умов праці.

Наказом від 18.06.2021 року №112-к ОСОБА_1 звільнено днем 22.06.2021 року на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України та виплачено грошову компенсацію за 48 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за відпрацьований період 15.08.2020 по 22.06.2021 року та вихідну допомогу. Вказує на те, що зазначений наказ є таким, що прийнятий з дотриманням вимог чинного законодавства з огляду на те, що у період з 18.03.2021 року по 22.06.2021 року жодних активних дій з боку позивачки з приводу надання згоди на переведення в інший заклад не було проявлено. Зазначає, що позивачку повідомлено у визначені законом строки про зміну істотних умов праці.

Вказує, що ст. 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Власник ініціював та пропонував позивачці інше місце роботи, проте остання відмовилась, а отже розірвання трудового договору відбулося не з вини та не з волі власника. Звільнення в даному випаду відбулося внаслідок відмови працівника від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, а не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Доводи позивача стосовно звільнення працівника на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП ґрунтуються на помилковому розумінні порядку звільнення працівника у зв`язку зі зміною істотних умов праці, обумовлених змінами в організації виробництва та праці.

Адміністрацією опорного закладу Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області було вжито всіх передбачених трудовим законодавством заходів щодо дотримання процедури звільнення працівників на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП.

Позивачка була обізнана з правом на відпустку, 10.06.2021 року подала відповідну заяву. Однак дана заява не підлягала задоволенню з наступних підстав. По перше, із заявою про надання відпустки позивачка звернулась до директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області ОСОБА_2 , проте з такого роду заявами працівники звертаються до свого безпосереднього керівника, у даному випадку до директора Яроцької гімназії-філії «Великолазівський ліцей», тобто позивачка звернулась до неналежного адресата. По друге, у заяві як на підставу для її задоволення, позивачка посилається на затверджений та погоджений графік відпусток, у зв`язку з чим просить надати відпустку з 15.06.2021 року, однак внаслідок змін в організації виробництва та праці адміністративного опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради затверджено графік відпусток у новій редакції. Тому у разі, коли працівник виявив бажання використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, це питання має вирішуватись за погодженням сторін трудового договору. При цьому працівник звертається з заявою про зміну графіка відпусток.

Зазначає, що позивач ставить питання про поновлення на роботі на посаді вчителя хімії Яроцької гімназії філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради, однак на даний момент ступінь Яроцької гімназії філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради понижено до початкової школи, що унеможливлює задоволення позову в цій частині.

Заяви ( клопотання) учасників справи.

10.08.2021 року позивачкою ОСОБА_1 подано до суду заяву про відкладення розгляду справи /т.1, а.с.17-18/.

12.08.2021 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано заяву про відкладення розгляду справи /т.1, а.с.19-24/.

11.11.2021 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.1, а.с.60-61/.

11.11.2021 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.1, а.с.62-64/.

02.12.2021 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію заяви про надання відпустки ОСОБА_1 із проставлянням резолюції директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В.С.; копію пояснювальної записки завідувача Яроцької гімназії філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Сег І.І.; копію письмових пояснень педагогічних працівників «Великолазівський ліцей», які були присутні на зборах трудового колективу 17.06.2021 року; копію протоколу зборів трудового колективу Яроцької гімназії філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради від 17.06.2021 року /т.1, а.с.66-78/.

24.12.2021 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.1, а.с.78/-79.

01.04.2022 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію супровідного листа №1 від 31.01.2022 року; копію витягу з протоколу №10 від 21.01.2022 року /т.1, а.с.82-85/.

18.07.2022 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.1, а.с.113/.

07.02.2023 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.1, а.с.198-199/.

28.03.2023 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано заяву про видачу рішення суду /т.1, а.с.217/.

19.10.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про дослідження доказів відповідно до постанови Верховного суду від 13.09.2023 року /т.2, а.с.47-51/.

20.10.2023 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.2, а.с.52-53/.

13.11.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано заяву про відкладення розгляду справи /т.2, а.с.55-57/.

21.11.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано заяву про відкладення розгляду справи /т.2, а.с.59-60/.

04.12.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано заяву про відкладення розгляду справи /т.2, а.с.62-63/.

08.12.2023 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано письмові пояснення /т.2, а.с.65-69/.

14.12.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про приєднання окремої думки /т.2, а.с.70-73/.14.12.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію наказу №221-к від 18.08.1988 року про призначення на роботу піонервожатою; копію наказу №260-к від 10.08.1989 року про переведення на 0,5 ставки вчителя біології та 0,5 ставки вихователя ГПД; розподіл навантаження педагогічних працівників на 2020-2021 навчальний рік /т.2, а.с.114-124/.

18.12.2023 року директором Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В. подано до суду клопотання про відвід судді /т.2, а.с.75-82/.

19.12.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про врегулювання спору за участю судді /т.2, а.с.83-85, т.2, а.с.125-126/.

19.12.2023 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копії свідоцтва ОСОБА_1 , копії атестаційного листа ОСОБА_1 від 16.03.2012, копії атестаційного листа ОСОБА_1 від 05.04.2017, копію трудової книжки ОСОБА_1 /т.2, а.с.86-113/.

29.12.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано заяву про відкладення розгляду справи /т.2, а.с.133-134/.

29.12.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано заяву про приєднання доказів до матеріали справи, а саме: лист директора Великолазівського ліцеюБаранинської сільськоїради Закарпатськоїобласті №01-19/452від 20.12.2023року;ліцею Баранинськоїсільської радиЗакарпатської області№01-19/453 від20.12.2023року;відповідь на листвід 25.12.2023року №91/01-18відділу культури,освіти,молоді таспортуУжгородскьої районної військової адміністрації Закарпатської області; відповідь на листвід 25.12.2023року №91/01-18відділу культури,освіти,молоді таспортуУжгородскьої районної військової адміністрації Закарпатської області /т.2, а.с.135-146/.

05.01.2024 року директором Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В. подано письмові пояснення по справі /т.2, а.с.148-150/.

05.01.2024 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про заміну (залучення) належного відповідача (співвідповідача) по справі /т.2, а.с.151-153/.

17.01.2024 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи /т.2, а.с. 155-157/.

30.01.2024 року начальником відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Янович Е. подано клопотання (без додатків), в якому просить суд залучити відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє своїх вимог на стороні відповідача /т.2, а.с.157-1/.

07.02.2024 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.2, а.с.159-162/.

08.02.2024 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.2, а.с.163-167/.

27.02.2024 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано пропозиції щодо укладення мирової угоди /т.2, а.с. 170-175/.

06.03.2024 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано пропозицію щодо укладення мирової угоди /т.2, а.с.176-178/.

08.03.2024 року директором Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В. подано додаткові письмові пояснення по справі /т.2, а.с.179-182/.

08.03.2024 року директором Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В. подано клопотання про відкладення розгляду справи /т.2, а.с. 183/.

В судовому засіданні 22.03.2024 представником відповідача ОСОБА_2 надано оригінал довідки про доходи ОСОБА_1 № 01-19/118 від 22.03.2024.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області /в складі головуючого судді Деметрадзе Т.Р./ від 26.01.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження /т.1, а.с.15/.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.04.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення /т1, а.с.89-93/, а постановою Закарпатського апеляційного суду від 16.03.2023 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.04.2022 року залишено без змін /т.1, а.с.209-216/.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.09.2023 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.04.2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16.03.2023 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції /т.2, а.с.32-40/. При судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови зазначено, що суди при відмові у задоволенні позову не з`ясували, чи могла ОСОБА_1 продовжувати роботу за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, чи відбулася зміна істотних умов праці позивача за тією ж посадою, а тому зробили передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в складі головуючого судді Голяни О.В. від 29.09.2023 року прийнято справу до провадження. Призначено справу до судового засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін /т.2, а.с.44-45/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2023 року в задоволенні заяви представника відповідача Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В.С. про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяни О.В. від розгляду справи № 308/9225/21 відмовлено /т.2, а.с.130-132/.

08.01.2024 року судом без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Резуненко О. про залучення до участі у справі співвідповідачів Баранинської сільської ради, відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Казначейської служби з тих підстав, що у відповідності до вимог ст. 51 ЦПК України право заявляти вказане клопотання належить виключно позивачу. У суду відсутні підстави залучати до участі у справі співвідповідачів без відповідного клопотання позивача, який має право користуватися визначеними законом процесуальними правами на свій розсуд.

21.02.2024 року судом без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про залучення зазначеного відділу до участі у справі в якості третьої особи, так як таке клопотання заявлено після початку першого судового засідання по справі. До того ж, відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, не надавши відповідні докази, зокрема Положення про відділ освіти, жодних чином не обґрунтував яким чином рішення у справі може вплинути на його права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що даний спір не впливає на права та обов`язки Баранинської сільської ради, відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Казначейської служби, так як предметом спору в даному випадку є поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу, який відповідно до висновків постанови Великої Палати ВС від 8лютого 2022року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, а пунктом 6.1. розділу VI Статуту Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області передбачено фінансову автономію закладу у частині здійснення витрат на оплату праці працівників. До того ж, дана справа переглядалася в касаційному порядку, і Верховний суд при перегляді судових рішень не вказував на необхідність залучення третіх осіб.

В судовому засіданні 21.03.2024 судом оглянуто оригінал трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Суд при новому розгляді справи не досліджує докази, подані 04.12.2023 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. а саме: копію наказу №221-к від 18.08.1988 року про призначення на роботу піонервожатою; копію наказу №260-к від 10.08.1989 року про переведення на 0,5 ставки вчителя біології та 0,5 ставки вихователя ГПД; розподіл навантаження педагогічних працівників на 2020-2021 навчальний рік, а також подані 19.12.2023 представником позивача адвокатом Німець О.М., а саме: копію свідоцтва ОСОБА_1 , копію атестаційного листа ОСОБА_1 від 16.03.2012, копію атестаційного листа ОСОБА_1 від 05.04.2017, копію трудової книжки ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частина четвертастатті 49ЦПК Українипередбачає,що уразі направленнясправи нановий розгляддо судупершої інстанціїзміна предмета,підстав позовуне допускаються,крім випадків,визначених цієюстаттею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Отже, за загальним правилом зміна предмету та підстав позову під час нового розгляду справи не допускається.

Якщо предмет позову становлять вимоги позивача, то підставу позову становлять заяви (посилання) позивача на обставини, якими він ці вимоги обґрунтовує. Процесуальний закон встановлює часові межі, у яких сторони мають зробити заяви стосовно суті справи, і, як випливає з наведеного вище положення, під час нового розгляду вони, як правило, повинні залишитись незмінними.

Змагальний процес, який забезпечує однакове ставлення до сторін, вимагає застосувати аналогічний підхід до відповідача. Тобто, за загальним правилом, яке виводиться з наведених вище принципів та обмежень прав позивача, відповідач також не може змінити підстави своїх заперечень проти позову, який не зазнав змін.

Новий розгляд не може в усіх випадках надавати сторонам можливість перебудувати твердження про обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення. Для позивача ця можливість обмежена безпосередньо нормою процесуального закону про незмінність підстави позову, для відповідача це обмеження виводиться з тієї ж норми в силу дії принципу змагальності, яким забезпечується однакове ставлення до сторін як необхідна умова процесуальної справедливості.

Пояснення учасників справи.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позові. Позивачка пояснила, що вона працювала на посаді вчителя хімії Яроцької гімназії філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області, атестувалася саме як вчитель хімії; кваліфікаційним вимогам вихователя групи продовженого дня не відповідала. Членом профспілки не являється.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали.

ОСОБА_2 , яка являється керівником Великолазівського ліцеюБаранинської сільськоїради Закарпатськоїобласті,пояснила, що після пониження ступеня Яроцької гімназії філії відбулася зміна істотних умов праці, яка полягала в переведенні людини на іншу посаду, пониженні тарифного розряду, необхідності пройти курсову підготовку, в зміні годин відпрацювання з ранішніх на післяобідні. ОСОБА_1 на той час працювала вчителем хімії з навантаженням 5 год., вчителем основи здоров`я з навантаженням 5 год., вчителем з основ трудового навчання з навантаженням 7 год., індивідуальне навчання 0.5 год., в 2019 році була вихователем групи продовженого дня, а тому у зв`язку зі зміною істотних умов праці їй було запропоновано посаду, яка б забезпечила виконання нею трудовою функції вихователя групи продовженого дня.

На питання суду чи була можливість запропонувати ОСОБА_1 посаду вчителя хімії відповіла, що така можливість була 01 вересня 2021 після того як визначилися з кількістю учнів, поділити їх на класи, провели тарифікацію. Станом на 01 вересня 2021 Яроцької гімназії-філії не існувало, бо вона була у червні 2021 перетворена у початкову школу.

В структуру заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2021 входила премія в розмірі 1000 грн., приурочена до свята Великодня.

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що факт реорганізації Яроцької гімназії філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області відсутній, як відсутній і факт скорочення штату зазначеного навчального закладу, а відбулася зміна істотних умов праці. Так як ОСОБА_1 не бажає виконувати трудову функцію, то належним способом захисту являється зміна формулювання причин звільнення, а не поновлення на роботі.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя хімії Яроцької гімназії філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області.

Відповідно до наказу №37-к від 26.02.2021 року директора «Великолазірський ліцей» Данко В. про пониження ступеня гімназії-філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради, наказано:

- понизити ступінь Яроцької гімназії-філії «Великолазівеького ліцею» Баранинської сільської ради до Яроцької початкової школи-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради дог01.09.2021 року;

- звернутися за погодженням до профспілкового комітету щодо зміни істотних умов праці працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівеького ліцею» Баранинської сільської ради;

- попередити працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівеького ліцею» Баранинської сільської ради про можливу зміну істотних умов праці, переведення, звільнення, у зв`язку з пониженням ступеня закладу з дотриманням вимог чинного законодавства 22.03.2021 року;

- здійснити зміни в Єдиному державному реєстрі щодо внесення змін до відомостей про зміну назви «Яроцька гімназія-філія «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради на «Яроцька початкова школа-філія «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради з 22.06.2021 року;

- зареєструвати Статут Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради в новій редакції до 01.09.2021 року;

- затвердити штатний розпис Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради до 31.05.2021 року;

- перевести педагогічних працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради до опорного закладу на повне або неповне (за письмовою згодою) тижневе навантаження;

- перевести інших працівників на наявні вакантні посади, а при їх відсутності - звільнити по статті 36, статті 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства;

- перевести учнів 5-9 класів Яроцької гімназії-філії до Великолазівського ліцею, враховуючи бажання батьків або осіб, які їх заміняють;

- забезпечити освітній процес для учнів 5-9 класів на базі «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради з 01.09.2021 року;

- організувати підвіз учнів 5-9 класів з с. Ярок до опорного закладу «Великолазівський ліцей» з 01.09.2021 року /т.1, а.с.32-33/.

16.03.2021 року відповідно до витягу із протоколу первинної профспілкової організації опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради №3 постановлено надати дозвіл на попередження працівників Яроцької гімназії філії про зміну істотних умов праці, відповідно до рішення №23 від 19.02.2021 року «Про пониження ступеня гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області /т.2, а.с.36-37/.

В матеріалах справи наявне попередження №01-19/74 від 22.03.2021, адресоване вчителю хіміїу Яроцької гімназії філії ОСОБА_1 , відповідно до тексту якого директор Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області ОСОБА_2 відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України та наказу відділу освіти культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради №20-к/тр від 22.02.2021 року «Про пониження ступеня Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей»Баранинської сільськоїради та рішення№23ІІ сесіїVII скликанняБаранинської сільськоїради від19.02.2021року «Про пониження ступеня Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради попередила вчителя хімії Яроцької гімназії - філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради ОСОБА_1 , про наступну зміну з 15.06.2021 року істотних умов праці по закінченню 2-х місяців з моменту даного попередження ОСОБА_1 буде переведено на посаду вихователя ГПД Яроцької початкової школи філії. У разі відмови від роботи в нових умовах праці трудовий договір буде припинено за п.6 ст. 36 КЗпП України з виплатою згідно ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку /т.1, а.с.9/.

Суд констатує, що в попередженні відсутня вказівка на те які саме істотні умови праці змінюються.

Підпис ОСОБА_1 на попередженні №01-19/74 від 22.03.2021, відсутній. Відповідно до акту №5 від 22.03.2021 року Яроцької гімназії філії Великолазівський ліцей «Про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення» з попередженням про зміну істотних умов праці від 22.03.2021 №01-19/74, комісією у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 складено акт про те, що 22.03.2021 року о 11 год. 33 хв. директор «Великолазівського ліцею» ОСОБА_9 вручила ОСОБА_1 попередження про зміну істотних умов праці від 22.03.2021 року №01-19/74, однак ОСОБА_1 не погодилась підписувати попередження.

11.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до директора «Великолазівського ліцею» ОСОБА_9 із заявою, в якій просила у відповідності до ст. ст.2, 10 Закону України «Про відпустки» надати їй щорічну основну відпустку за 2020-2021 навчальний рік, згідно затвердженого та погодженого графіку надання щорічних відпусток працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівський ліцей», а саме: з 15.06.2021 року в кількості 56 робочих днів. Також просила надати їй одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення /т.1, а.с.10/.

11.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до директора «Великолазівського ліцею» ОСОБА_9 із заявою, в якій просила видати їй попередження від 22.03.2021 про наступну зміну істотних умов праці, а саме: про переведення її на посаду вихователя ГПД Яроцької початкової школи філії. Просила повідомити її про права та обов`язки відповідно до посади, на яку їй запропоновано перейти, розмір посадового окладу, наявність шкідливих умов праці /т.1, а.с.8, а.с.69/.

Відповідно до наказу №112-к від 18.06.2021 року директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В. наказано:

1.Звільнити ОСОБА_1 , вчителя хімії Яроцької гімназії філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області, днем 22.06.2021 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи в істотних умовах праці, що змінилися, п.6 ч.1 ст. 36 КзПП України.

2.Бухгалтерії Великолазівського ліцею (головний бухгалтер ОСОБА_10 ) здійснити повний розрахунок з працівником.

3.Нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за 48 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за пророблений період з 15.08.2020 по 22.06.2021 року та виплатити вихідну допомогу /т.1, а.с.7/.

В періоді з 07.07.2021 по 16.07.2021 у «Великолазівському ліцеї» Баранинської сілької ради Закарпатської області за заявою працівників Яроцької гімназії філії Великолазівського ліцею ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 було проведено інспекційне відвідування, про що складено акт № ЗК 298/283/АВ, відповідно до якого порушень законодавства про працю не виявлено.

Витягом з протоколу № 10 від 21.01.2022 первинної профспілкової організації опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради стверджено, що первинна профспілкова організація опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради повторно надала згоду на звільнення ряду працівників, в тому числі позивача ОСОБА_1 .

Довідкою «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області № 01-19/118 від 22.03.2024 про доходи ОСОБА_1 стверджено, що заробітна плата останньої за березень 2021 становила 14989,52 грн., за квітень 2021 15441,79 грн. + 1000,00 грн. інші нарахування, за травень 2021 15441,79 грн. /т.1, а.с.106, зворотній бік, т.2, а.с. 188/.

Оцінка Суду.

Відповідно до статей 12, 81ЦПК кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Водночас ВерховнийСуд звертавувагу нате,що усправах,що випливаютьз трудовихвідносин тягардоказування правомірностіприйнятих рішень,вчинених дійпокладається,як правило,на роботодавця(див.,наприклад,постанову ВерховногоСуду від13листопада 2019року посправі №207/1385/16-ц(провадження№ 61-23193св18). Будь-які сумніви в законності такого звільнення повинні тлумачитися в користь працівника.

У постанові Верховного Суду від 15.11.2023 року у справі № 308/9448/21, правовідносини у якій є ідентичнимиз правовідносинами у цій справі, зроблено наступний висновок:

«Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття5 ЦПК України).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Зміна істотних умов праці (розміру оплати праці, тривалості робочого часу, режиму роботи, зміну розрядів і найменування посад) може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів тощо.

Попередження це пропозиція працівникові продовжувати роботу після того, як власник з додержанням встановленого строку змінить істотні умови праці. Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці.

У пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших, допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

При зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору розмір оплати праці, тривалість робочого часу, режим роботи тощо.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Отже, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 582/1001/15-ц (провадження № 14-286цс18) зазначено, що зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці. Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 761/11887/15-ц (провадження № 61-15506сво18) зроблено висновок, що звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із його відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору. Підставою для звільнення працівника за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України є його відмова від продовження роботи в нових умовах праці після спливу двомісячного строку з часу ознайомлення з відповідним повідомленням.

Водночас пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено право власника або уповноваженого ним органу на розірвання трудового договору у випадкузмін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі

№ 161/1147/16-ц (провадження № 61-37720св18) вказано, що зміна істотних умов праці за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці (постанова Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15).

У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі

№ 317/181/19 (провадження № 61-21021св21) зазначено, що зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці.

Факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини. Про визначену частиною третьою статті 32 КЗпП України зміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України можливо стверджувати тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою.

Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 317/182/19-ц (провадження № 61-231св21), правовідносини у якій є подібнимиз правовідносинами у цій справі.

Судами встановлено, щодиректором Великолазівського ліцею ОСОБА_2 на підставі рішення Бараниської сільської ради від 19 лютого 2021 року було видано наказ «Про пониження ступеня та зміну назви Яроцької гімназії філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради» від 26 лютого

2021 року № 37-к, яким понижено ступінь Яроцької гімназії до Яроцької початкової школи та заплановано переведення працівників на наявні вакантні посади, а при їх відсутності звільнення за підставі статей 36, 40 КЗпП України.

Ураховуючи зміст вказаних рішення й наказу, слід дійти висновку, що ними передбачалася можливість звільнення працівників за ініціативою роботодавця з підстав, визначених статтею 40 КЗпП України, пункт перший якої визначає, що трудовий договір, може бути розірваний роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників».

Згідно з попередженням від 22 березня 2021 року № 01-19/74 Великолазівський ліцей попередив позивача ОСОБА_1 , яка працювала на посаді вчителя хімії Яроцької гімназії, про переведення на посаду вихователя групи продовженого дня Яроцької початкової школи - філії.

Із урахуванням зазначеного, відсутні підстави для висновку, що за посадою, яку обіймала ОСОБА_1 вчитель хімії Яроцької гімназії, відбулася зміна істотних умов праці. Ця посади фактично була скорена за результатами проведення пониження ступеня закладу освіти за рішенням його засновника, а тому продовжувати роботу за цією ж спеціалізацією, кваліфікацією чи посадою, ОСОБА_1 не могла.

Засновник зобов`язаний у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти (частина шоста статті 25 Закону України «Про освіту»).

Отже, фактично відбулася реорганізація Яроцької гімназії філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради шляхом пониження ступеня закладу освіти, а посада, яку обіймала ОСОБА_1 вчитель хімії Яроцької гімназії, була фактично скорочена, отже ОСОБА_1 могла бути звільнена на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

При звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України роботодавець мав забезпечити реалізацію гарантій, передбачених статтями 42, 44, 49-2 КЗпП України, чого дотримано не було.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правовим висновком, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2024 по справі № 638/14165/21, законодавством не передбачена можливість поновлення на посаді, відмінній від тієї, з якої працівника було незаконно звільнено, а тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді вчителя хімії Яроцької гімназії філії Великолазівської філії Баранинської сільської ради Закарпатської області.

Рішення пропоновленнянароботінезаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).

Згідно зч.2 ст. 235 КЗпПпри ухваленнірішення пропоновлення нароботі орган,який розглядаєтрудовий спір,одночасно приймаєрішення провиплату працівниковісереднього заробіткуза часвимушеного прогулуабо різниців заробіткуза часвиконання нижчеоплачуваноїроботи,але небільш якза одинрік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2020 року у справі №234/15372/17 (провадження № 61-4998св20), зазначено, що «оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена. Висновок суду про наявність вини працівника (не з`являвся на виклик суду, вчиняв інші дії по зволіканню розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивованим. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, що, на переконання судової колегії, і мало місце у даній справі. Як встановлено вище, за клопотанням представника позивача зупинено провадження у цій справі, проте останній не повідомив суд вчасно про усунення обставин, що викликали зупинення. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується зі висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період більше одного року, оскільки розгляд справи тривав більше одного року з вини позивача».

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 зроблено правовий висновок, що «виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Посилання апеляційного суду при зменшенні розміру компенсації за час вимушеного прогулу на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є помилковим, оскільки викладені в ньому роз`яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗпП, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року».

Такий висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), яка не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (у справі № 6-511цс16).

Обставин, які б свідчили про те, що спір розглядався понад рік з вини позивача, відповідач не вказує, і таких обставин судом не встановлено. Судом встановлено, що тривалий строк розгляду справи відбувся з незалежних від позивача причин, а саме: з причин ухвалення судами рішень без додержання норм матеріального та процесуального права, що констатовано у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 року у справі № 308/9448/21, а тому судприйшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою КМУ від 08.02.1995 р. №100(далі Порядок №100).

Нормамиабз.4 п. 2 Порядку №100визначено, що у всіхінших випадкахсередня заробітнаплата обчислюєтьсявиходячи звиплат заостанні двакалендарні місяціроботи,що передуютьмісяцю,в якомувідбувається подія,з якоюпов`язана відповіднавиплата. В силупункту 5 розділу ІV Порядку №100основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період. За змістомабз. 2 п. 8 Порядку №100після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку №100). При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються виплати, пов`язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо (абз. 1 и) п. 4 Порядку №100).

Розрахунок суми середнього заробіткуза часвимушеного прогулу за період з 23 червня 2021 до 22 березня 2024 судом проведений наступним чином:

Заробітна плата ОСОБА_1 за квітень травень 2021Кількість робочих днів у квітні травні 2021 рокуСередньоденна заробітна плата за 1 робочий деньКількість робочих днів у періоді з 23.06.2021 по 22.03.2024, з урахуванням умов воєнного стану, відповідно доч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХСума компенсації за період з 23.06.2021 до 21.03.202430883,58 грн., в тому числі 15441,79 грн. за квітень 2021, 15441,79 грн. за травень 2021; премія в розмірі 1000,00 грн., пов`язана з Великоднем, не врахованаКвітень 2021 22 дні травень 2021 18 днів, всього 40 робочих днів772,0895 грн.Всього 711 днів548955,634 грн.

Контрозрахунку відповідач не надав.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 752/23602/20 (провадження № 61-12064св22), зазначено, що: «суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК Україниподатковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167 цього Кодексу(за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбаченихПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.

За таких обставин середній заробіток за час вимушеного прогулу слід стягнути з відповідача з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Згідно з п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення за один місяць середньої заробітної плати.

Судові витрати

Оскільки за пред`явлення позовної вимоги пропоновленнянароботіпозивачка була звільнення від сплати судового збору у розмірі 908 грн., а судовий збір за стягнення середнього заробітку у розмірі 908 грн. при поданні позовної заяви позивачкою сплачений не був, то такий судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями2,5,10-13,18,258-259,263-265,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя хімії Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради.

Стягнути з Великолазівського ліцеюБаранинської сільськоїради Закарпатськоїобласті на користь ОСОБА_1 середній заробітокза711 деньвимушеного прогулу за період з 23.06.2021 до 22.03.2024 в розмірі 548955,634 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частиніпоновленнянароботіта стягнення середнього заробітку за один місяць.

Стягнути з Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області на користь держави судовий збір в розмірі 1816,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач:Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області, юридична адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Вознесенська, код ЄДРПОУ 43758931.

Повний текст рішення суду виготовлено 25.03.2024.

Суддя О.В. ГОЛЯНА