Постанова

від 18.03.2024 по справі 489/3623/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.03.24

22-ц/812/257/24

Провадження № 22-ц/812/257/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2024 року м. Миколаїв

справа № 489/3623/20

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Локтіонової О.В., Серебрякової Т.В.,

переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення збитків, завданих безобліковим користуванням електроенергією, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 15 листопада 2023 року під головуванням судді Рум`янцевої Н.О., повний текст судового рішення складений цього ж дня,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - АТ «Миколаївобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих безобліковим користуванням електроенергією.

Позивач вказував,що ОСОБА_1 є споживачемелектричної енергіїза адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про користування електричною енергією від 26січня 2010року № 0026071. За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 10 травня 2018 року при проведенні контрольного огляду приладу обліку перевірки електроустановки відповідача були виявлені порушення нею п. 42 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕН). За вказаним порушенням складено Акт № К0587 від 10 травня 2018 року, який підписали представники енергопостачальника у складі трьох осіб та ОСОБА_1 із зауваженнями. Другий екземпляр акту вручений споживачу під підпис. У відповідності до вимог п. 53 ПКЕЕН Акт був розглянутий комісією філії м. Миколаєва з розгляду актів, яка була проведена за участі ОСОБА_1 . Комісією було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 14 травня 2018 року № 1587, в якому зазначено про причетність відповідача до порушення ПКЕЕН, в результаті якого відповідачем було спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено обсяг електричної енергії в сумі 62268 грн 07 коп. Від підпису в протоколі комісії споживач відмовилась. Копія протоколу комісії від 14 травня 2018 року № 1587 та рахунок(квитанція) для сплати вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої по Акту, направлені на адресу відповідача рекомендованим листом від 16 травня 2018 року № 68/11-11. Станом на 30 липня 2020 року вартість необлікованої електричної енергії відповідачем не сплачена, у зв`язку з цим у відповідача виник борг у розмірі 62268 грн 07 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь вищевказану суму.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні позову. Зазначала, що АТ «Миколаївобленерго» пред`явило позов до неї, тоді як рішеннями Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2018 року у справі № 489/4023/18 та від 12 листопада 2018 року у справі № 489/4022/18 встановлено, що 30 березня 2018 року ОСОБА_2 вселив у спірну квартиру ОСОБА_3 із родиною, без згоди ОСОБА_1 . ОСОБА_3 та її родина від часу проживання у квартирі почали руйнувати її, викидали з вікна меблі та особисті речі відповідачки, а ОСОБА_2 змінив вхідні двері та не дав ключі від них ОСОБА_1 . Від того часу вона проживає у сусідів, знайомих та не мала доступу до квартири. Отже, судовими рішеннями було встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 та осіб, які ним було вселено до квартири, вона ( ОСОБА_1 ) фактично була позбавлена права проживання та користування квартирою. Згідно із Акту державного виконавця Інгульського ВДВС 16 жовтня 2018 року її було вселено до спірної квартири, проте, двері квартири були вирвані та відсутні, будь-яке майно у квартирі відсутнє, тому фактично проживати за вказаною адресою вона почала з 01 листопада 2018 року. Відтак вважає, що шкоду за необліковану електричну енергію завдано не з її вини, а тому судом повинні бути з`ясовані всі обставини справи за участю всіх зацікавлених осіб (власників, зареєстрованих осіб, фактичних мешканців тощо).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2020 року задоволено клопотання відповідача частково. Залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. У залученні як третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням Ленінського районногосуду м.Миколаєва від15листопада 2023року узадоволенні позовувідмовлено. Ухвалюючирішення,суд першоїінстанції виходивіз відсутностівини ОСОБА_1 у виявленомупрацівниками АТ«Миколаївобленерго» безобліковому користуванні електричною енергією, оскільки відповідачкою доведено відсутність причетності її до самовільного підключення з порушенням схеми обліку електричної енергії, що призвело до її безоблікового споживання, а тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачки та заподіяними позивачу збитками. Також суд зазначив, що АТ «Миколаївобленерго» не було заявлено позовних вимогидо другогоспіввласника квартири- ОСОБА_2 .

Не погодившись із рішенням суду АТ «Миколаївобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт вказував, що судом не було враховано, що договір про постачання електроенергії було укладено саме з ОСОБА_1 , на момент складання Акту відповідачу належало 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , жодних заяв від неї щодо припинення енергопостачання до квартири не надходило, а тому відповідальність за порушення ПКЕЕН покладається саме на неї. Апелянт просить звернути увагу, що відповідачем лише в червні 2018 року було подано заяву до Ленінського районного суду м. Миколаєва про вселення її до квартири, тобто вже після складання Акту від 10 травня 2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги посилаючись на законність та обґрунтованість рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2023 року.Зазначає,що посилаючись в апеляційнійскарзі наприписи ч.4ст.319ЦК України АТ«Миколаївобленерго» не згадує про іншого співвласника квартири - ОСОБА_2 , з вини якого допущені порушення ПКЕЕН.

Відповідно до частини 1 статті 369ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.

Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, зідно зі статтею 714ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Положеннями частин 1, 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Підпунктами 12,14пункту 5.1.1Правил роздрібногоринку електричноїенергії,затвердженими постановоюНКРЕКП від14.03.2018№ 312(далі-ПРРЕЕ),у редакції,чинній намомент виникненняспірних правовідносин,передбачено правооператора системискладати актипро невідповідністьдій (бездіяльності)споживача умовамдоговору споживачапро наданняпослуг зрозподілу (передачі)електричної енергіїта порушеннявимог законодавстваУкраїни усфері енергетики,а такожправо на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Згідно підпунктів 8, 20 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником, оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи., яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення.

У відповідності до вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 26 січня 2010 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» та ОСОБА_1 укладено Договір про користування електричною енергією №0026071, відповідно до якого енергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві за вказаною адресою електричну енергію у необхідних йому обсягах, а споживач зобов`язується сплачувати одержану електричну енергію за діючими тарифами у терміни, передбачені цим договором, які подаються до квартири АДРЕСА_3 .

Як вбачається з Акту про порушення № К0587 від 10.05.2018, представниками позивача при проведенні контрольного огляду приладу обліку відповідачки, було виявлено порушення п. 42 ПКЕЕН, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальної організації прихованою електропроводкою з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку.

Вказаний Акт складений у присутності ОСОБА_1 , другий примірник акту вручено під підпис ОСОБА_1 , електропостачання тимчасово призупинено у зв`язку з неможливістю відновлення порушення на місці.

ОСОБА_1 надано письмові пояснення, відповідно до яких остання зазначила, що з 30.03.2018 року, власником 1/3 частки квартири ОСОБА_2 вселив до квартири квартирантів, які вижили її з квартири.

14 травня 2018 року відбулося засідання комісії акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в присутності споживача ОСОБА_1 , рішенням якої за результатами розгляду зазначеного акту встановлено причетність споживача до порушення ПРРЕЕ, в результаті якого відповідачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено обсяг електричної енергії в сумі 62268,07 грн. Розрахунок був здійснений відповідно до положень п. 8.4.12 та п. 8.4.13 ПРРЕЕ по формулі 8 за період з 10.05.2015 року по 10.05.2018 року.

Не погодившись із Актом про порушення № К0587 від 10.05.2018 року ОСОБА_1 оскаржила його до суду, проте рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.11.2018 року у справі № 487/3366/18, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 16.01.2019 року, їй було відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки акт про порушення є лише фіксацією необлікованого використання електричної енергії.

Відмовляючи у задоволенні позову у справі, що переглядається, суд першої інстанції виходив ізвідсутності вини ОСОБА_1 у виявленомупрацівниками АТ«Миколаївобленерго» безобліковому користуванні електричною енергією, оскільки відповідачкою доведено відсутність причетності її до самовільного підключення з порушенням схеми обліку електричної енергії, що призвело до її безоблікового споживання, а тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачки та заподіяними позивачу збитками. Також суд зазначив, що АТ «Миколаївобленерго» не було заявлено позовних вимогидо другогоспіввласника квартири- ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними, допустимими і достатніми доказами, вірно оціненими судом відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що станом на час складання Акту №К0587 від 10 травня 2018 року власниками квартири АДРЕСА_3 були ОСОБА_2 - 1/3 частка, та ОСОБА_1 - 2/3 частки.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 березня 2018 року ОСОБА_2 вселив у вказану квартиру ОСОБА_3 із родиною, без згоди на це ОСОБА_1 , яка там проживала, уклавши одноособово Договір оренди частки квартири від 30.03.2018 року (т. 1, а.с. 43-46).

ОСОБА_3 та її родина, від часу проживання у квартирі, почали руйнувати її, викидали з вікна меблі позивача та її особисті речі. ОСОБА_2 замінив вхідні двері та не дав ключі від них позивачу.

З приводу протиправної поведінки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її родини. відповідачка ОСОБА_1 та мешканці будинку неодноразово звертались із заявами до правоохоронних органів про те, що в квартирі АДРЕСА_3 проживають невідомі особи, які постійно порушують громадський порядок.

З матеріалів справи також вбачається, що 25 квітня 2018 року порушено кримінальне провадження № 12018150040001667 відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, потерпілою в якому визнано ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 28).

Матеріалами справи підтверджується, що після вселення до квартири АДРЕСА_3 сім`ї ОСОБА_3 внаслідок протиправної поведінки останніх відповідачка ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживала, у зв`язку із чим у червні звернулась до суду із позовами до ОСОБА_6 і ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю і про вселення.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.11.2018 року у справі № 489/4022/18 ОСОБА_3 було виселено з квартири АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 33-36).

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.07.2018 року у справі № 489/4023/18 ОСОБА_1 вселено до квартири АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 32-33).

В межах виконання вказаного судового рішення державним виконавцем Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області 16.10.2018 року було складено Акт, за змістом якого виходом за адресою спірної квартири: АДРЕСА_4 , державним виконавцем було встановлено, що боржник - ОСОБА_2 у квартирі відсутній. Двері квартири були вирвані та відсутні, будь-яке майно в квартирі відсутнє, в зв`язку з чим державним виконавцем було забезпечено безперешкодне входження позивача до приміщення (т. 1 а.с. 37).

Згідно довідки Голови ОСМД «Світанок-87», складеної за участі сусідів мешканців кварти АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 будинку АДРЕСА_10 , фактично в квартиру ОСОБА_1 вселилася з 01 листопада 2018 року. За змістом цієї довідки підтверджено, що двері в квартиру разом із дверною коробкою були вирвані до бетону, вікна пошкоджені, прилади обліку газу, води та електроенергії пошкоджені (т. 1 а.с. 54).

Приписами частин першої та другої статті 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Належним чином оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 доведена відсутність її вини у безобліковому користування електричною енергією, оскільки на час складання Акту про порушення в квартирі вона вимушено не проживала внаслідок протиправних дій з боку третіх осіб, а тому вона не причетна до самовільного підключення з порушенням схеми обліку електричної енергії.

За такихобставин,установивши,відсутність вини ОСОБА_1 у порушенні ПРРЕЕ, які призвели до безоблікового споживання електроенергії й завдання збитків позивачу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача завданих безобліковим споживанням електроенергії збитків.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом обставни справи, не можуть бути враховані посилання апеляційної скарги на те, що відповідальність за порушення ПКЕЕН повинна бути покладена саме на ОСОБА_1 , оскільки договір про постачання електроенергії було укладено саме з нею і вона є власницею 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

При цьому колегія суддів також звертає увагу, що позовних вимог до іншого співвласника - ОСОБА_2 АТ «Миколаївобленерго» не заявляло.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 141ЦПК України з огляду на результати апеляційного перегляду відсутні підстави для відшкодування судового збору за апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді О.В. Локтіонова

Т.В. Серебрякова

Повний тест постанови складено 25 березня 2024 року.