Ухвала

від 25.03.2024 по справі 195/191/24

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/191/24

Провадження № 1-кп/192/96/24

Ухвала

25 березня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, кримінальне провадження №42023042100000078, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2023 року, відносно ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смтТомаківка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2024 року з Дніпровського апеляційного суду до Солонянського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42023042100000078, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2023 року, відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник заявила клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям.

На обґрунтування клопотання зазначила, що оскільки обвинувачена щире розкаюється у вчиненні кримінального правопорушення, правопорушення вчинила вперше, і дане кримінальне правопорушення відноситься до злочинів невеликої тяжкості, шкода заподіяна кримінальним правопорушенням відшкодована, обвинувачена активно сприяла розкриттю злочину, про що зазначено в обвинувальному акті, тому є всі підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Обвинувачена підтримала клопотання свого захисника, зазначила, що вона щиро розкаюється у вчиненому.

Прокурор, проти задоволення клопотання не заперечував, зазначив, що в обвинувальному акті відсутні будь-які обставини, які пом`якшують покарання, але на його думку вони наявні.

Представник потерпілого проти задоволення клопотання не заперечувала, зазначила, що шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням відшкодовано не обвинуваченою, а шляхом повного виконання робіт підрядником.

Заслухавши думку сторін та учасників кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали кримінальної справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Статтею 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України - якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, а саме закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Як роз`яснив в своїй постанові №12 від 23 грудня 2005 року Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» п. 3 - звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК.

Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

В постанові Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №199/6365/19, Верховний Суд вказує, що розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди..

Судом встановлено, що обвинувачена згідно обвинувального акту обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно наявних відомостей щодо судимостей обвинуваченої, а також обвинувального акту, обвинувачена раніше не судима.

Як вбачається з обвинувального акту стороною обвинувачення не встановлено під час досудового розслідування будь-яких обставин, які пом`якшують покарання, в тому числі і щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Як повідомила в підготовчому судовому засіданні представник потерпілого, заподіяна шкода по даному кримінальному провадженню відшкодована шляхом виконання ПП «Евродорстрой» на об`єкті Томаківський ліцей №2 Томаківської селищної ради Дніпропетровської області всього об`єму робіт та постачання товарів до договору №8 від 19вересня 2022 року, при цьому шкода відшкодовувалась протягом всього часу здійснення досудового розслідування.

Таким чином, суд вважає, що оскільки стороною обвинувачення під час досудового розслідування не встановлено щирого каяття обвинуваченої, активного сприяння з боку обвинуваченої розкриттю досудового розслідування, добровільного відшкодування обвинуваченою заподіяної шкоди, яка згідно обвинувального акту дорівнює 263649 грн. 39 коп., те що згідно пояснень представника потерпілого шкода відшкодована іншою особою, тому прийти до висновку, що наявні підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям неможна, у зв`язку з відсутністю підстав передбачених ст. 45 КК України.

При цьому суд ще раз звертає увагу, що обвинувачена в підготовчому судовому засіданні визнала вину, але будь-яких дій на які вказує Верховний суд в свої постанові та Верховний Суд України в постанові Пленуму не вчинила, і тому прийти до висновку про щирість каяття обвинуваченої неможливо.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання сторони захисту немає і в задоволені клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. 45, ч. 1 ст. 367 КК України та керуючись ст.ст. 284, 314 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_1