Ухвала

від 25.03.2024 по справі 911/1580/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"25" березня 2024 р. Справа№ 911/1580/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

розглянувши заяву Томашівської сільської ради про відвід головуючого судді Хрипуна О.О. та судді члена колегії Скрипки І.М. від розгляду справи № 911/1580/23

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023

(дата складання та підписання повного тексту рішення 18.01.2024)

у справі № 911/1580/23 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Томашівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан"

про стягнення 228 089,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 позов задоволено; cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сіпан на користь Томашівської сільської ради: 228 089, 40 грн заборгованості; 3 421,34 грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1580/23; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

28.02.2024 супровідним листом № 02-04/911/1580/23 від 27.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріли справи № 911/1580/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23. Справу № 911/1580/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Через систему "Електронний суд" 21.03.2024 Томашівською сільською радою подано заяву про відвід головуючого судді Хрипуна О.О. та судді члена колегії Скрипки І.М. від розгляду справи № 911/1580/23.

В обґрунтування поданої заяви Томашівська сільська рада посилалась на те, що суддя Скрипка І.М. приймала участь у розгляді справ № 911/1582/23 та № 911/1581/23 за позовами Томашівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" про стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок. Рішеннями Господарського суду Київської області позовні вимоги Томашівської сільської ради були задоволені. При розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1582/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1582/23 залишено без змін. Розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1581/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Коробенка Г.П., Скрипки І.М. рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1581/23 скасовано. Заявник зазначає про ухвалення суддею Скрипкою І.М. різних висновків про правонаступництво позивача у спірних правовідносинах.

Також, заявник зазначив, що головуючим суддею Хрипуном О.О. та суддею членом колегії Скрипкою І.М. при винесенні постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/1581/23 не було надано правової оцінки усім доводам позивача щодо наявності права вимоги у позивача до відповідача.

Розглянувши заяву Томашівської сільської ради про відвід головуючого судді Хрипуна О.О. та судді члена колегії Скрипки І.М. від розгляду справи № 911/1580/23, колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зав`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 905/379/21).

Верховний Суд у постановах від 13.12.2023 у справі № 914/1011/22, від 01.03.2023 у cправі № 910/11980/21 зазначив, що наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (постанова Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 916/248/20).

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

При цьому незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

З огляду на викладене, на переконання суду, у заяві про відвід відповідачем не наведено жодних доводів у розумінні ст. 35 для існування підстав для головуючого судді Хрипуна О.О. та судді члена колегії Скрипки І.М. від розгляду справи № 911/1580/23.

Виходячи зі змісту ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, справа підлягає передачі для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та розгляду заяви про відвід.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим відвід головуючого судді Хрипуна О.О. та судді члена колегії Скрипки І.М. від розгляду справи № 911/1580/23, заявлений Томашівською сільською радою.

2. Передати справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко