Постанова

від 26.04.2024 по справі 911/1580/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2024 р. Справа№ 911/1580/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023

(дата складання та підписання повного тексту рішення 18.01.2024)

у справі № 911/1580/23 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Томашівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан"

про стягнення 228 089,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Томашівська сільська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (далі - відповідач) про стягнення 228 089,40 гривень заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 15.01.2008 за період з 01.05.2020 по 31.12.2020.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2023 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 228 089,40 грн заборгованості та 3 421,34 грн судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що підписання договору оренди сторонами, зокрема відповідачем, свідчить про погодження останнього з умовами укладеного правочину та, відповідно, породжує для ТОВ "Сіпан" обов`язок зі сплати позивачу орендної плати у передбачені умовами договору оренди розмірі та строки, що кореспондує з правом Томашівської сільської ради вимагати від ТОВ "Сіпан" внесення орендної плати, зокрема за спірний період з 01.05.2020 по 31.12.2020.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Сіпан", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати за подання апеляційної скарги.

За твердженням скаржника, судом першої інстанції не враховано, що 01.01.2018 встановлено спеціальні ставки орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин (п. 284.4 Податкового кодексу України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сіпан" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23; справу № 911/1580/23 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Роз`яснено учасникам справи, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

25.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач обґрунтував свої доводи щодо безпідставності апеляційної скарги ТОВ "Сіпан".

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.01.2008 між Фастівською районною державною адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіпан" укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 11.01.2008 № 7 "Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ "Сіпан" для розробки Кощіївського родовища гранітів та висновку державної землевпорядної експертизи від 13.10.2006 № 24-848 надає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту села Дорогинка Фастівського району Київської області.

Господарський суд міста Києва рішенням від 15.09.2020 у справі № 910/8535/20 відмовив у задоволенні позову ТОВ "Сіпан" до Київської обласної державної адміністрації про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок, зокрема договору від 28.12.2009 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 5,6237 гектарів, кадастровий номер 3224983300:02:003:0031. Оскільки було встановлено факт належного виконання позивачем умов договорів оренди, продовження використання позивачем земельних ділянок після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, ненадіслання відповідачем у встановлений законом строк заперечення щодо поновлення договорів на новий строк та відсутність рішень відповідача щодо припинення спірних договорів оренди земельних ділянок, а також відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо сплати позивачем орендної плати, суд прийшов до висновку, що договори оренди земельних ділянок від 11.03.2009 та від 28.12.2009 №№1-4 продовжують діяти на той же строк та на тих же умовах за взаємною мовчазною згодою сторін, а тому відсутні підстави для укладення в судовому порядку додаткових угод про поновлення спірних договорів.

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2021 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Томашівська сільська рада стала правонаступником орендодавця.

З огляду зазначеного, Томашівська сільська рада 20.08.2021 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224983300:02:003:0026, а 27.08.2021 на земельну ділянку з кадастровим номер 3224983300:02:003:0025, на підтвердження чого надала копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Дійсно, 27.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Підпунктом 58 п. 4 розділу І вказаного Закону, внесено зміни до розділу Х Перехідні положення ЗК України, зокрема, доповнено пунктом 24 відповідно до якого, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених законом.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Підпунктом 20 п. 4 розділу І вказаного Закону внесено зміни до ст. 83 ЗК України, зокрема частину другу цієї статті доповнено пунктом в такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частина 5 цієї статті ЗК України передбачає, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 527 ЦК України передбачає виконання зобов`язання належними сторонами. Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 527 ЦК України, боржник має права вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Розрізняють універсальне та сингулярне правонаступництво.

За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов`язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи. Сингулярне правонаступництво має місце, коли сторона перепоступається правом вимоги, чи здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе. Розподіл матеріального правонаступництва на універсальне та сингулярне пов`язаний з об`єктом прав та обов`язків, що переходять до правонаступника.

Важливим є правильне визначення моменту переходу прав до правонаступника.

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2021 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Томашівська сільська рада стала правонаступником орендодавця. При цьому, Закон не передбачає переходу права вимоги кредитора по простроченим зобов`язанням орендарів при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади.

Доказів передачі Томашівській сільській раді права вимоги за укладеним Фастівською районною державною адміністрацією Київської області з відповідачем договором оренди земельної ділянки за період з 01.05.2020 по 31.12.2020 матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Всупереч зазначеному, позивачем належними та допустимими доказами не доведено своє право вимоги заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 15.01.2008 за період з 01.05.2020 по 31.12.2020.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та неправильне застосування норм матеріального права, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Понесені відповідачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачем.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/1580/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Томашівської сільської ради (08510, Київська обл., Фастівський р-н, с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 9, ідентифікаційний код 04359991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (08512, Київська обл., Фастівський р-н, с. Дорогинка, вул. Кірова, буд. 6, ідентифікаційний код 32981239) 5 132,01 грн судових витрат.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 911/1580/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко