Постанова

від 20.03.2024 по справі 902/1421/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20 березня 2024 року Справа № 902/1421/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Газізова Ю.Л.;

відповідача - Медончак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар`єр» на ухвалу госпо-дарського суду Вінницької області від 04.01.2024, повний текст якої складно 04.01.2024, у справі №902/1421/23 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ойл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар`єр»

про стягнення 7 006 870,80 грн заборгованості за договором поставки,-

В провадженні Господарського суду Вінницької області з 21.11.2023 перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ойл» (надалі в тексті - ТОВ «Агро Ойл») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар`єр» (надалі в тексті - ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр») про стягнення 7 006 870,8 грн, з яких: 3 819 057,50 грн заборгованості по розрахунках та 1 930 980,07 грн пені згідно укладеного Договору поставки №300821-1 від 30.08.2021, а також 1 115 559,86 грн інфляційних втрат та 141 273,38 грн -3% річних.(арк.матеріалів оскарження 1-16).

28.12.2023 до місцевого господарського суду надійшла заява, в якій ТОВ «Агро Ойл» просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- квартира, загальною площею (кв.м.): 97,8, житлова площа (кв.м.) 43,3, розташована на 9-10 поверсі 10 поверхового будинку адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Квятека, буд.20-Б, квартира 49, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 194246605101;

- квартира, загальною площею (кв.м.): 121,5, житлова площа (кв.м.) 53,6, розташована на 9-10 поверсі 10 поверхового будинку адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Квятека, буд.20-Б, квартира 48, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 194099705101;

- квартира, загальною площею (кв.м.): 119,5, житлова площа (кв.м.) 52,8, адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Квятека, буд.20-Б, квартира 23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 173016305101;

- нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м.): 75,1, нежитлове приміщення №55: №1 - №9, загальною площею 75,1 кв.м. адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Квятека, буд.20-Б, приміщення 55, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 172680305101;

- нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м.): 98,4, нежитлове приміщення літ.»А» №54 №1-№11 площею 98,4 кв.м.; адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Квятека, буд.20-Б, приміщення 54, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 172260905101.(арк.матеріалів оскарження 21-24).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/1421/23 заяву ТОВ «Агро Ойл» про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» у межах ціни позову 7 006 870,8 грн. Суд першої інстанції встановив факт активних дій щодо відчуження Відповідачем майна як до відкриття провадження у справі №902/1421/23, так і після - в процесі судового провадження, і тому дійшов висновку, що обґрунтованим є забезпе-чення позову в межах суми, що є предметом спору - 7 006 870,80 грн та без обмеження переліку належного Відповідачу нерухомого майна, оскільки достеменно невідомо чи відповідає ціні позову сукупна вартість цих обєктів нерухомості.(арк.матеріалів оскарження 55-58).

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Відповідач подав скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Агро Ойл» до ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» про стягнення заборгованості за договором поставки в повному обсязі.(арк. матеріалів оскарження 65-68).

Скарга вмотивована тим, що постановлена 04.01.2024 господарським судом ухвала є незаконною, оскільки судом першої інстанції з власної ініціативи накладено арешт на все майно, не визначаючи його співмірності стосовно заявленим позовним вимогам. Крім того, Скаржник звертає увагу, що місцевим господарським судом не встановлено наявність грошових коштів у Відповідача на рахунках у банках та інших фінансових установах, в межах ціни позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі №902/1421/23.(арк.матеріалів оскарження 98).

15.03.2024 на адресу суду від представника Позивача - адвоката Газізової Ю.Л. надійшли:

- відзив з проханням залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 про забез-печення позову, а оскаржувану ухвалу - без змін.(арк.матеріалів оскарження 100-102);

- заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена апеляційним судом.(арк. матеріалів оскарження 109-110).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.03.2024 представник ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати ухвалу госпо-дарського суду Вінницької області та постановити нову про відмову у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову. Представник ТОВ «Агро Ойл» заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити в силі ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.01.2024.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль-ного права, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача на ухвалу суду першої інстанції безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішен-ня судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невиз-наних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, надалі в тексті - ГПК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефектив-ного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст.73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлен-ням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'-язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушен-ням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунту-вати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпе-чення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунто-ване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення/істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язу-ється застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпе-чення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Означена позиція також узгоджується з постановами Верховного Суду, зокрема у справах №911/207/20 від 16.06.2020, №910/12641/19 від 15.06.2020, №910/18384/15 від 10.06.2020, №753/ 2860/17 від 15.09.2020, №910/72/20 від 17.09.2020, №914/1939/20 від 15.01.202, №910/16866/20 від 16.02.2021, №910/16370/20 від 15.04.2021, №904/3783/21 від 24.06.2022, №911/3208/21 від 26.09.2022.

Сутність порушеного в апеляційній скарзі питання полягає у запереченні Скаржником законності та обґрунтованості застосованих заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все нерухоме майно, що належить ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» у межах ціни позову 7 006 870,80 грн без встановлення у Відповідача наявності грошових коштів.

З таким твердження не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 дійшов висновку, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відпові-дача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

У пункті 31 вказаної постанови від 03.03.2023 у справі №905/448/22 Верховним Судом також зазначено, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать Відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення коштів доцільно було накласти арешт на майно Відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «Агро Ойл» було додано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується систематичне відчуження об`єктів нерухомості ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр», зокрема:

- квартира, загальною площею (кв.м): 147.2, житлова площа (кв.м): 86.9, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була відчужена Відповідачем 03.10.2023 на користь ОСОБА_1 (Інформа-ційна довідка 360327070 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 28.12.2023);

- квартира загальною площею (кв.м): 97.8, житлова площа (кв.м): 43.5, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , була відчужена Відпові-дачем 16.11.2023 на користь ОСОБА_2 (Інформаційна довідка 360319845 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 28.12.2023);

- квартира, загальною площею (кв.м): 65.3, житлова площа (кв.м): 23.5, розташована за адресою: АДРЕСА_3 була відчужена Відповідачем 06.12.2023 на користь ОСОБА_3 (Інформаційна довідка 360321747 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 28.12.2023);

- квартира, загальною площею (кв.м): 65.6, житлова площа (кв.м): 23.6, розташована за адресою: АДРЕСА_4 була відчужена Відповідачем 22.12.2023 на користь ОСОБА_4 (Інформаційна довідка 360323453 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав влас-ності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 28.12.2023);

- квартира, загальною площею (кв.м): 85.4, житлова площа (кв.м): 42.1, розташована за адресою: АДРЕСА_5 була відчужена Відповідачем 25.12.2023 на користь ОСОБА_5 (Інформа-ційна довідка 360324948 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 28.12.2023).(арк.матеріалів оскарження 25-39).

Апеляційним суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є стверд-жена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі №922/2673/18).

Враховуючи, що ТОВ «Агро Ойл» звернулося з позовом до суду 16.11.2023, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відчуження чотирьох об`єктів нерухомості ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» уже після звернення ТОВ «Агро Ойл» із позовом до суду у справі №902/1421/23 свідчить про активні дії Відповідача щодо відчуження майна.

Тому, у випадку задоволення позову, з метою запобігання утрудненню виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про накладення арешту на майно в межах суми позовних вимог та без обмеження переліку належного відповідачеві нерухомого майна з підстав відсутності відомостей щодо відповідності ціни позову до вартості майна на яке накладено арешт.

Щодо співмірності застосування такого заходу забезпечення як арешт нерухомого майна, то колегія суддів звертає увагу, що арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду даної справи. Крім того, при розгляді цієї апеляційної скарги не досліджувались та не встановлювались обставини щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову, що необхідно при розгляді справи по суті.

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Відповідача не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарсь-кого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,73,74,86,232,233,240,255,271,275,276,282,284 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар`єр» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/1421/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №902/1421/23 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.