Ухвала

від 21.03.2024 по справі 285/5044/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/5044/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5

підозрюваного: ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 .

Слідчий суддя дійшов висновку,що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, про існування яких зазначено в клопотанні, не надано будь-яких доказів, які б були достатніми для суду, щоб дійти висновку про те, що ризик переховування від слідства та суду дійсно існує.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 ( шістдесят ) днів з покладенням на нього обов`язків визначених КПК України.

Вважає, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовано тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його виним у вчиненні кримінальних правопорушень, адже за; вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України перебачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна без можливості застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 зареєстрований та фактично проживає на території Рівненської області, а тому складно контролювати процесуальну поведінку підозрюваного.

Зазначає, що у зв`язку зі складністю кримінального провадження завершити досудове розслідування до дії попередньої ухавали було не можливо.

Звертає увагу,що підозрюванийне маєстійких соціальнихзв`язків,оскільки непрацює тане навчається,раніше несудимий,розмір майновоїшкоди,у завданні якої підозрюється особа, не враховано вік підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення.

Наголошує на тому, що ОСОБА_6 після оголошення йому підозри продав частину своєї нерухомості з метою уникнення накладення на неї арешту, що свідчить про його бажання ухилитися від відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення захисника та підозрюваного на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, щоупровадженні СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №42020061240000039 від 28.07.2020 рокуза ознаками кримінальнихправопорушень передбачених, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.

Як зазначеноу підозрі ОСОБА_6 вніс завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт форми КБ-2 підсумкових відомостей ресурсів до них та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, у яких містилися відомості про завідома завищені ціни на будівельні матеріали (вироби), при виконанні договору підряду від 19.11.2018 №22/55 по об`єкту Капітальний ремонт об`єктів НПС Чижівка з приведенням їх до належного технічного стану, АТ Укртранснафтра, що призвело до зайвого перерахування для ТОВ "Голден Преміум Буд" 7743978,48 грн.

Крім цього, директор ТОВ "Голден Преміум Буд" ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів частиною належних АТ Укртранснафтра коштів, що призначалися на виконання будівельних робіт по об`єкту Капітальний ремонт об`єктів НПС Чижівка з приведенням їх до належного технічного стану на загальну суму 7743978,48 грн., що є особливо великим розміром.

04.01.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.5 ст.191, ч.2 ст.366КК України.

31.01.2024 року ухвалою Житомирського апеляційного суду підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 04.03.2024 року.

Строк цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні закінчився 04.03.2024 року, однак завершити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій.

Підставою для внесення клопотання стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені Житомирським апеляційним судом, які не зменшились та продовжують існувати.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України.

Колегія суддів звертає увагу, що у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Проте, апеляційний суд не може погодитися з висновками слідчого суді про не доведеність наявності ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України, санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.

Збитки, завдані вказаними кримінальними правопорушеннями, згідно до підозри, складають 7743978,48 грн, що відповідно до примітки ч.4 ст.185 КК України є особливо великим розміром.

Крім того, як було встановлено ухвалою апеляційного суду ОСОБА_6 , після повідомлення про підозру вже вживав заходів щодо неможливості стягнення заподіяної шкоди та виконання можливого покарання у виді конфіскації майна відразу продав частину свого майна.

Також, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя поза належною увагою залишив і дані про особу підозрюваного, який мешкає у іншому регіоні, що ускладнює контроль за його процесуальною поведінкою, надає можливість зловживання своїми правами з метою ухилення до органу досудового розслідування та суду з метою створення перешкод для досудового розслідування у визначені процесуальні строки, відсутність стійких соціальних зв`язків, оскільки даних про те, що з ним проживає донька чи інші утриманці, члени сім`ї стороною захисту не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора в частині наявності ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час повністю не відпали.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи ці обставини, не застосування жодного запобіжного заходу до особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а під час досудового розслідування вже здійснювала дії, які можна розцінювати як намір уникнути від певного виду відповідальності є неприйнятним.

Відповідно з ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри та доведеність прокурором наявності зазначених ризиків, відсутності даних про невиконання чи порушення підозрюваним домашнього арешту, тривалості досудового розслідування, необхідності ОСОБА_6 для отримання законних засобів для свого забезпечення працевлаштування, отримання доходів на своє утримання та утримання дитини, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам, з урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та не доведеністю прокурором недостатності застосування менш суворого запобіжного заходу.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає м.Рівне без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, іншим підозрюваним у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків до 04.04.2024 року.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: