Ухвала

від 13.03.2024 по справі 1519/2-4707/11

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

13 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 1519/2-4707/11

Провадження № 14-21цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Воробйової І. А.,

суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Короля В. В.,

Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ банк», до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Лайф», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Південь» про стягнення заборгованості за кредитним договором

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МТБ банк» на постанову Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у складі колегії суддів Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,

УСТАНОВИЛА:

1. У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «МТБ банк» (далі - ПАТ «МТБ банк») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

2. Заяву мотивовано тим, що 19 березня 2012 року на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня

2011 року у справі № 2-4707/11 за позовом ПАТ «Марфін банк» до

ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Лайф»

(далі - ТОВ «Фуд Лайф»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Південь» (далі - ТОВ «Сільгосп-Південь») про солідарне стягнення на користь ПАТ «Марфін банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ банк», заборгованості за кредитним договором № 227/OF від 30 березня 2007 року в розмірі 55 535,33 грн, витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 555,35 грн та інформаційно-технічного забезпечення (далі - ІТЗ) в сумі

120 грн, видано виконавчий лист № 2-4707/11.

3. 05 жовтня 2016 року державний виконавець Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Малиновський ВДВС) відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 19 березня 2012 року

№ 2-4707/11. Надалі цей виконавчий лист був втрачений при пересилці між Малиновським ВДВС та ПАТ «Марфін банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ банк».

4. Ураховуючи зазначене, ПАТ «МТБ банк» просило суд:

- поновити строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом

м. Одеси у справі № 2-4707/11 за позовом ПАТ «Марфін банк» до

ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» про солідарне стягнення на користь ПАТ «Марфін банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ банк», заборгованості за кредитним договором № 227/OF від 30 березня

2007 року в розмірі 55 535,33 грн, витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 555,35 грн та ІТЗ в сумі 120 грн;

- видати дублікат виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня

2012 року Малиновським районним судом м. Одеси у справі

№ 2-4707/11 за позовом ПАТ «Марфін банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» про солідарне стягнення на користь ПАТ «Марфін банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ банк», заборгованості за кредитним договором № 227/OF від 30 березня 2007 року в розмірі

55 535,33 грн, витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі

555,35 грн, ІТЗ в сумі 120 грн.

Судами справа розглядалася неодноразово.

5. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня

2018 року заяву ПАТ «МТБ банк» залишено без задоволення.

6. Постановою апеляційного суду Одеської області від 13 листопада

2018 року апеляційну скаргу ПАТ «МТБ банк» задоволено частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.

7. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року задоволено заяву ПАТ «МТБ банк», яке є правонаступником ПАТ «Марфін банк», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ПАТ «Марфін банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

8. Видано дублікат виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня

2012 року Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі

№ 2-4707/11 за позовною заявою ПАТ «Марфін банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 227/OF станом на 04 квітня 2011 року у розмірі

55 535,33 грн та витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі

555,35 грн та ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі № 2-4707/11.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки оригінал виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі № 2-4707/11 втрачено, заочне рішення Малиновського районного суду не виконано і не втратило законної сили, то наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа у цій справі та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання.

9. Постановою Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Кравцана В. М., який діяв від імені ОСОБА_1 , задоволено частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року про видачу дубліката виконавчого документа, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання в частині боржника ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні заяви ПАТ «МТБ банк», яке є правонаступником ПАТ «Марфін банк», про видачу дубліката виконавчого документа, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання в частині боржника ОСОБА_1 відмовлено.

У решті ухвалу залишено без змін.

10. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 . У апеляційній скарзі оскаржує ухвалу суду першої інстанції в цілому. Проте у нього відсутні повноваження на оскарження вказаної ухвали в частині, що стосується ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь», тому апеляційний суд переглядав справу тільки в частині, що стосується ОСОБА_1 . В іншій частині законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалася.

Оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, що є підставою для обов`язкового скасування рішення та ухвалення нового, то апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції в частині боржника ОСОБА_1 та ухвалив у цій частині нове судове рішення.

Заявник не обґрунтував та не довів належними і достатніми доказами причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. З моменту повернення виконавчого листа (27 грудня 2016 року) до дня звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа (27 квітня 2018 року) минув

1 рік та 4 місяці, заявником не надано жодного доказу, що протягом вказаного періоду стягувач вживав заходів, спрямованих на отримання інформації за виконавчим провадженням (з приводу виконання рішення суду).

11. У серпні 2023 року ПАТ «МТБ банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

12. Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до листа Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 06 листопада

2018 року за № 32467 виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено

27 грудня 2016 року згідно з пунктом 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначено, що надати будь-яку інформацію щодо направлення стягувачу постанови про завершення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та повернення стягувачу виконавчого листа № 2-4707/11 неможлививо. Таким чином, суди встановили факт втрати виконавчого листа при пересилці з органу ДВС до банку у зв`язку з його відсутністю як в органі ДВС, так і в банку (враховано обов`язок державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачеві, відсутність такого виконавчого документа в органі ДВС та неотримання такого виконавчого документа стягувачем).

13. Зазначало, що законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05 жовтня 2016 року Законом України «Про виконавче провадження», так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень цю дату та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05 жовтня 2016 року (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду

від 30 липня 2019 року у справі № 922/3137/15, від 28 грудня 2018 року у справі № 910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі № 904/10285/15). Водночас положення пунку 5 розділу ХIIІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня

2016 року (далі - Закон № 1404-VІІІ) не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (така правова позиція викладена у пункті 4.2.7 постанови Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі

№ 5016/149/2011(17/6).

14. Вважає, що строк виконання виконавчого листа № 2-4707/11, виданого

19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, станом на час набрання чинності 05 жовтня 2016 року Законом № 1404-VІІІ, не сплив. Суд апеляційної інстанції встановив, що 05 жовтня 2016 року за цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження, а постановою державного виконавця від 27 грудня 2016 року його повернуто стягувачеві. Ураховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував указаного висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах.

15. У вересні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника

ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу ПАТ «МТБ банк», в якому просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

16. Ухвалами колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «МТБ банк» на постанову Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у справі в частині вимог щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа. Відкрито касаційне провадження у справі (в частині видачі дубліката виконавчого листа).

17. В ухвалі про відкриття касаційного провадження вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

18. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 вересня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ «МТБ банк» на постанову Одеського апеляційного суду

від 06 липня 2023 року задовольнила. Продовжила ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ «МТБ банк».

19. Ухвалою від 13 грудня 2023 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу призначила до судового розгляду.

20. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 14 лютого 2024 року справу № 1519/2-4707/11 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину третю статті 403 ЦПК України, а саме для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2023 року у cправі № 14/338 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 826/1569/15 щодо застосування норми права (положень підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, підпункт 19.4 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, пункту 18.4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України) та зробити висновок про те, що:

«При розгляді касаційної скарги у справі за заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у разі, якщо суди попередніх інстанцій відмовили у поновленні строку пред`явлення його до виконання, що не є предметом касаційного перегляду, з урахуванням принципу правової визначеності, обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили (стаття 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») та такої властивості судового рішення як преюдиціальність, суд касаційної інстанції перевіряє лише правильність застосування судами норм щодо видачі дублікату виконавчого документа та позбавлений можливості перевіряти правильність застосування судами норм щодо строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання».

21. Згідно із частиною третьою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

22. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів посилалася на те, що у практиці Верховного Суду при застосуванні висновку, викладеного у пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження

№ 14-308цс19), сформовано підхід, згідно з яким при розгляді касаційної скарги у справі за заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у разі, якщо суди попередніх інстанцій відмовили у поновленні строку пред`явлення його до виконання, що не є предметом касаційного перегляду, суд касаційної інстанції перевіряє лише правильність застосування судами норм щодо видачі дубліката виконавчого документа та позбавлений можливості перевіряти правильність застосування судами норм щодо строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

23. Натомість у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі № 14/338 та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 826/1569/15, касаційні суди у подібних правовідносинах зробили висновок щодо застосування норми права, за змістом якого обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, підлягають з`ясуванню і під час вирішення судом касаційної інстанції питання про видачу дубліката виконавчого документа незалежно від того, що суди попередніх інстанцій відмовили у його поновленні і судові рішення в цій частині не є предметом касаційного перегляду.

24. Тому без відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня

2023 року у cправі № 14/338 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі

№ 826/1569/15, колегія суддів позбавлена можливості ухвалити рішення у цій справі.

25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що справу слід повернути на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

26. Так, у пунктах 46, 47 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), на які посилається колегія суддів в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначено, що відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

27. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19)).

28. Ухвала про відмову в поновленні пропущеного строку виконавчого документа до виконання належить до тих ухвал, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

29. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку (підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України).

30. Верховний Суд неодноразово вказував на та те, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

31. Обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

32. Тобто видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску.

33. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК Укпраїни).

34. Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску.

35. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.

36. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

37. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

38. У справі № 14/338, від висновків Верховного Суду в якій має намір відступити колегія суддів, розглядалась заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у поновленні строку на пред`явлення виконавчого документа для виконання та у видачі дубліката втраченого документа. Вказані судові рішення оскаржено стягувачем у касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження відмови у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з тих підстав, що ухвала суду першої інстанції в цій частині після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає перегляду в касаційному порядку. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в частині оскарження відмови у видачі дубліката виконачого документа.

39. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2023 року (справа № 14/338), про відступ від висновків у якій колегія суддів ставить питання, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 липня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 листопада 2022 року в частині розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа, а справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

40. Предметом касаційного оскарження у цій справі була ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду лише в частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа.

41. У касаційній скарзі заявник наголошував на тому, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається, зокрема, і у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю виконати судове рішення. У такому випадку строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

42. У цій постанові, перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень у частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа, Верховний Суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій відмовили у видачі дубліката виконавчого документа, зосередившись на оцінці поважності причин пропуску строку, проте не встановили, чи є відповідний строк закінченим з огляду на приписи законодавства, в тому числі щодо його переривання, пов`язаного із пред`явленням виконавчого листа до виконання та поверненням стягувачу, тощо.

43. Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи відмову у видачі дубліката виконавчого документа, вказали, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не надано належним чином завіреної копії наказу, у той час як матеріали справи знищені, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити. При цьому суди в оскаржуваних судових рішеннях посилались і на те, що заявником не надано суду доказів того, що ним пропущено строк на пред`явлення наказу до виконання.

44. Ці висновки Верховний Суд вважав такими, що суперечать один одному, оскільки, якщо судом встановлено, що строк не пропущений, то відповідно не потрібно встановлювати обставин поважності/неповажності пропуску такого строку та поновлювати його.

45. Таким чином, підставою для скасування судових рішень Верховним Судом у частині відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції стало невстановилення судами обставин, чи має право стягувач подавати таку заяву та чи подана заявником така заява у строк / поза межами строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому Верховний Суд не переглядав у касаційному порядку судові рішення в частині відмови у поновленні строку на пред`явлення виконавчого документа для виконання та не перевіряв обставин поважності причин його пропуску, не вдавався до їх оцінки і висновків щодо них не формулював.

46. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 826/1569/15, від висновків у якій має намір відступити колегія суддів, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року в частині вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження та видачі дубліката виконавчого документа скасовано і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

47. Закрито касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року в частині відмови в поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

48. Підставою для скасування судових рішень у частині вирішення заяви про видачу виконавчого документа (суд першої інстанції задовольнив, апеляційний суд - відмовив) з направленням справи у відповідній частині на новий розгляд стало те, що особа має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Проте суди попередніх інстанцій не перевіряли факту закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, докази, які були надані заявником у підтвердження втрати виконавчих листів, суди першої та апеляційної інстанцій оціненими поверхнево без їх належного дослідження.

49. У наведеній постанові Верховний Суд не вдавався до перевірки правильності застосування норм права при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і в цій частині судові рішення у касаційному порядку не переглядались. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суди не встановили самого факту закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, дотримання якого (з урахуванням можливого переривання цього строку та/або його зупинення) є однією з умов для видачі дубліката виконавчого документа.

50. У зазначених справах, від висновків Верховного Суду в яких поставлено питання про відступ, саме відмова у поновленні строку пред`явлення виконавчого документа для виконання в силу недоведення поважності причин його пропуску стала підставою для відмови у видачі дубліката втраченого виконавчого документа. Проте у цих справах суди не перевіряли і не встановлювали самого факту закінчення такого строку, тобто звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого документа в межах строку предявлення його до виконання або поза його межами.

51. Звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є одним з основних критеріїв, який надає право стягувачу отримати дублікат виконавчого документа. При цьому встановлення судом факту, що заява про видачу дубліката виконавчого документа подана поза межами строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.

52. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2023 року у cправі

№ 14/338 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 826/1569/15, не суперечать постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня

2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

53. У постановах від 27 січня 2023 року у cправі № 14/338 та від 22 липня

2020 року у справі № 826/1569/15 Верховний Суд переглядав у касаційному порядку судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. За змістом його висновків при розгляді заяви про видачу дубліката виконавчого документа до виконання суд мав перевірити, чи в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання пред`явлено заяву або поза його межами, і виходячи із цього вирішити відповідне питання.

54. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

55. Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

56. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України від 02 червня

2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон

№ 1402-VIII) передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

57. Відповідно до частин першої, четвертої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

58. У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

59. Згідно з положеннями частини першої, пункту 1 частини другої статті 45 Закону № 1402-VIII Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

60. Велика Палата Верховного Суду може відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Такі підстави необхідності відступу мають бути належним чином мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

61. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду фактично не погоджується з межами перевірки і з`ясування обставин при вирішенні Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 14/338 та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду справи № 826/1569/15.

62. Ураховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених частиною третьою

статті 403 ЦПК України, для передачі справи на її розгляд.

63. Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

64. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.

Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ банк», до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Лайф», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Південь» про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Воробйова

Судді: О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв

Ю. Л. Власов К. М. Пільков

М. І. Гриців С. О. Погрібний

Ж. М. Єленіна О. В. Ступак

В. В. Король І. В. Ткач

С. І. Кравченко О. С. Ткачук

О. В. Кривенда В. Ю. Уркевич

М. В. Мазур Є. А. Усенко

Н. В. Шевцова