Постанова

від 11.04.2024 по справі 1519/2-4707/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 1519/2-4707/11

провадження № 61-11675св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

заявник- Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Лайф», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Південь»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на постанову Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк») звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2011 року були задоволені позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» у повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили та на його підставі було видано виконавчий лист №2-4707/11. 05 жовтня 2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа, однак в подальшому він був втрачений при пересилці між Малиновським ДВС та ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк» (а. с. 57 -57 зворотна сторона).

Просило суд:

поновити строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси по цивільній справі № 2-4707/11 за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» про солідарне стягнення на користь ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є - ПАТ «МТБ Банк», заборгованості за кредитним договором № 227/OF від 30 березня 2007 року у розмірі 55 535,33 грн, витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 555,35 грн і ІТЗ в сумі - 120 грн;

видати дублікат виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі № 2-4707/11 за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» про солідарне стягнення на користь ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є - ПАТ «МТБ Банк», заборгованості за кредитним договором № 2271/OF від 30 березня 2007 року в розмірі 55 535,33 грн, витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 555,35 грн, ІТЗ в сумі 120 грн.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2018 року заяву ПАТ «МТБ Банк» залишено без задоволення.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2018 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року задоволено заяву ПАТ «МТБ Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Видано дублікат виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі № 2-4707/11 за позовною заявою ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» на користь ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є - ПАТ «МТБ Банк», заборгованості за кредитним договором № 2271/OF від 30 березня 2007 року станом на 04 квітня 2011 року в розмірі 55 535,33 грн та витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 555,35 грн та ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі № 2-4707/11.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для видачі дублікату виконавчого листа у цій справі та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, оскільки його оригінал втрачено, рішення не виконано і не втратило законної сили.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Кравцана В. М., діючого від імені ОСОБА_1 , задоволено частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року про видачу дублікату виконавчого документа, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання в частині боржника ОСОБА_1 скасовано.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі оскаржує ухвалу суду першої інстанції в цілому. Разом з тим, у нього відсутні повноваження на оскарження вказаної ухвали в частині, що стосується ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь». Таким чином, виходячи з принципу диспозитивності, законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції переглядається тільки в частині, що стосується ОСОБА_1 . В іншій частині законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи матеріали справи не містять. Таким чином, вказані порушення є підставою для обов`язкового скасування рішення і ухвалення нового судового рішення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2011 року набрало законної сили та на його виконання 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси видано ПАТ «Марфін Банк» виконавчий лист №2-4707/11. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 21 квітня 1999 року, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив 1 рік. З матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2016 року державним виконавцем Іджиловим Б. В. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, який постановою державного виконавця від 27 грудня 2016 року повернуто стягувачеві (а. с. 137 - 138). Матеріали справи не містять відомостей про те, що виконавчий лист у відношенні ОСОБА_1 після його повернення 27 грудня 2016 року повторно пред`являвся до виконання. З урахуванням того, що строк пред`явлення виконавчого документа перервався 27 грудня 2016 року, то суд може видати його дублікат лише до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, тобто протягом року з моменту останнього його повернення стягувачеві, тобто не пізніше 27 грудня 2017 року. В цьому випадку такий строк закінчився та заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа поза встановлений законом строк - 27 квітня 2018 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 02 червня 2016 року, якою збільшено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, не застосовуються на повторне пред`явлення стягувачем виконавчих листів для виконання.

Заявником не обґрунтовано та не доведено належними і достатніми доказами причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. З моменту повернення виконавчого листа (27 грудня 2016 року) до дня звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа (27 квітня 2018 року) минуло 1 рік та 4 місяці та заявником не надано жодного доказу, що протягом вказаного періоду стягувач вживав заходів, спрямованих на отримання інформації за виконавчим провадженням (з приводу виконання рішення суду).

За таких обставин обґрунтованими є доводи апеляційної скарги, що в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення його до виконання щодо боржника ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

У серпня 2023 року ПАТ «МТБ Банк» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що з листа Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 06 листопада 2018 року за № 32467 вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_1 було завершено 27 грудня 2016 року згідно пункту 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначено, що надати будь-яку інформацію щодо направлення стягувачу постанови про завершення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та повернення стягувачу виконавчого листа № 2-4707/11 не надається можливим. Таким чином, судами встановлено факт втрати виконавчого листа при пересилці з органу ДВС до Банку у зв`язку з його відсутністю як в органі ДВС, так і в Банку (враховано обов`язок державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачеві, відсутність такого виконавчого документа в органі ДВС та неотримання такого виконавчого документа стягувачем).

Законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05 жовтня 2016 року Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05 жовтня 2016 року та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05 жовтня 2016 року (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 922/3137/15, від 28 грудня 2018 року у справі № 910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі № 904/10285/15). Водночас положення п. 5 розділу ХIIІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (така правова позиція викладена у п. 4.2.7 постанови Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6).

Строк виконання виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, станом на час набрання чинності 05 жовтня 2016 року Законом № 1404-VІІІ, не сплив. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05 жовтня 2016 року по указаному виконавчому листу відкрито виконавче провадження, а постановою державного виконавця від 27 грудня 2016 року його повернуто стягувачеві. Враховуючи викладені обставини, судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваної постанови не було враховано вказаного висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Разом з тим, слід також зазначити про помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині зазначення про необґрунтованість та недоведеність належними і достатніми доказами причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки причиною поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є саме його втрата, яку у цій справі не поставлено під сумнів ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції, не встановлено вимог пред`явлення додаткових доказів чи встановлення додаткових фактів.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно зробив висновок, що заявником не було обґрунтовано та доведено належними та достатніми доказами причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Самі лише посилання про втрату виконавчого листа при пересилці із Малиновського відділу Державної виконавчої служби до ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є - ПАТ «МТБ Банк», не можуть вважатись поважними, не є безумовною та достатньою підставою для поновлення пропущеного строку.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалами Верховного Суду від 15 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «МТБ Банк» на постанову Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у справі в частині вимог щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу.

Відкрито касаційне провадження у справі (в частині видачі дублікату виконавчого листа).

В ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ «МТБ Банк» на постанову Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року задоволено. Продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ «МТБ Банк» у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2011 року позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» задоволено. Стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» солідарно на користь ПАТ «МАРФІН БАК» заборгованість за кредитним договором № 2271/OF від 30 березня 2007 року, станом на 04 квітня 2011 року в розмірі 55 535, 33 грн. Стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Лайф», ТОВ «Сільгосп-Південь» солідарно на користь ПАТ «МАРФІН БАК» витрати пов`язані з сплатою судового збору в сумі 555,35 грн та ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси видано ПАТ «Марфін Банк» виконавчий лист № 2-4707/11.

05 жовтня 2016 року державним виконавцем Іджиловим Б. В. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, який постановою державного виконавця від 27 грудня 2016 року повернуто стягувачеві.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ПАТ «МТБ Банк» вказано, що згідно рішення позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 56 від 28 грудня 2017 року) назву ПАТ «Марфін Банк» змінено на ПАТ «МТБ Банк».

З листа Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 06 листопада 2018 року за № 32467 вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено 27 грудня 2016 року згідно з пунктом 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначено, що надати будь-яку інформацію щодо направлення стягувачу постанови про завершення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та повернення стягувачу виконавчого листа

№ 2-4707/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 19 березня 2012 року стосовно стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 55 523,03 грн, не надається можливим.

Позиція Верховного Суду

На час видачі виконавчого листа у цій справі (19 березня 2012 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки,встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

У статті 37 вказаного Закону передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19) вказано, що «Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності».

Подібні висновки викладені і у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 грудня 2018 року у справі № 910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі № 904/10285/15, від 30 липня 2019 року у справі № 922/3137/15, на які є посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення».

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в цій справі, провадження № 14-21цс24).

У справі, що переглядається, апеляційний суд не врахував, що виконавчий лист № 2-4707/11 стосовно ОСОБА_1 повернуто стягувачеві 27 грудня 2016 року згідно з пунктом 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому повторно міг бути пред`явлений до виконання до 26 грудня 2019 року. Тобто ПАТ «МТБ Банк» звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах строку його пред`явлення до виконання.

Апеляційний суд помилково послався на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 409/4751/12, оскільки у наведеній справі суди встановили, що стягувач, пропустив річний строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, визначений Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV), який сплив до набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, звертався до суду з заявою про його поновлення, у задоволенні якої ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року відмовлено.

Апеляційний суд правильно скасував ухвалу суду першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд заяви банку 07 червня 2018 року, проте в задоволенні заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа відмовив лише внаслідок помилкового висновку про пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Оскільки встановлено, що виконавчий лист втрачений, постанову апеляційного суду слід скасувати, а заяву стягувача в частині видачі дубліката виконавчого листа стосовно ОСОБА_1 задовольнити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати і ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення заяви.

Тому з ОСОБА_1 на користь стягувача слід стягнути 2 684,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в частині вирішення заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про видачу дублікату виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Заяву Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити частково.

Видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-4707/11, виданого 19 березня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», заборгованості за кредитним договором № 2271/OF від 30 березня 2007 року в розмірі 55 535,33 грн та витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 555,35 грн та ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» 2 684,00 грн судових витрат на сплату судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 рокув скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов