Ухвала

від 25.03.2024 по справі 914/2033/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"25" березня 2024 р. Справа № 914/2033/23

м.Львів

Суддя Західного апеляційного господарського суду Панова І.Ю.

(колегія суддів: Панова І.Ю. головуючий суддя, судді: Гриців В.М., Малех І.Б.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревовиріб» (вх. №01-05/825/24 від 20.03.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 (повний текст рішення складено 12.02.2024)

у справі № 914/2033/23 (суддя Гоменюк З.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревовиріб»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайон Вуд»

про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути майно

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Львівської області рішенням від 01.02.2024 у справі №914/2033/23 відмовив у задоволені позову повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревовиріб» оскаржив таке в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Деревовиріб» просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01 лютого 2024 року в справі №914/2033/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревовиріб» на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі №914/2033/23 належить залишити без руху з таких підстав:

Як визначено ч. 3, 4 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

1. Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Повний текст оскаржуваного рішення складено 12.02.2024. Надання загального доступу до оскаржуваної ухвали забезпечено на сайті Єдиного держаного реєстру судових рішень 29.02.2024.

Апеляційна скарга сформована у системі Електронний суд 19.03.2024.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що отримав в підсистемі "Електронний Суд" 28 лютого 2024 року.

Частиною 3 статті 258 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Проте скаржник відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України не порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (не подає клопотання).

За таких обставин Західний апеляційний господарський суд позбавлений можливості поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 01 лютого 2024 року в справі №914/2033/23.

2. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з статтею 163 ГПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.(ч.2). У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.(ч. 3).

Від визначення характеру позовної вимоги (майновий чи немайновий) залежить розмір судового збору, належного до сплати за подання до суду відповідного позову.

У питанні визначення характеру позовних вимог, апеляційний суд ураховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, за якими майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 13 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.19 у справі № 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Положенням ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції визначено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року становить 2684,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://court.gov.ua/.

Апеляційна скарга сформована у системі Електронний суд 19.03.2024.

До апеляційної скарги позивач взагалі не надав доказів сплати судового збору.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Деревовиріб» просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01 лютого 2024 року в справі №914/2033/23, яким за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВОВИРІБ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙОН ВУД» про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути майно у задоволенні позову відмовлено повністю, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Як видно з тексту апеляційної скарги, предметом позову є вимога визнати договір недійсним та вимога зобов`язати повернути майно.

Отже, позивач заявив вимоги майнового і немайнового характеру.

Тому, ураховуючи, відсутність у суді апеляційної інстанції матеріалів справи №914/2033/23, у тому числі відсутність відомостей щодо вартості спірного майна, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості відповідно до приписів статей 174, 258 ГПК України та норм Закону України «Про судовий збір» визначити суму судового збору, що підлягає сплаті за подання означеної апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Тому, ураховуючи вищенаведене, на виконання вимог приписів статей 174, 258 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне витребувати матеріали справи №914/2033/23 у суду першої інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревовиріб» (вх. №01-05/825/24 від 20.03.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі №914/2033/23.

2.Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та подати до суду клопотання (заяву) про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

3.Витребувати у Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/2033/23.

4.Після встановлення суми судового збору, буде постановлена додаткова ухвала, в якій буде зазначена сума судового збору, яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги у справі №914/2033/23.

5.Копію ухвали надіслати скаржнику та Господарському суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяІ.Ю.Панова