Рішення

від 21.03.2024 по справі 902/1469/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р.Cправа № 902/1469/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І., за відсутності сторін

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп", 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37838170

до Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", 24412, Вінницька область, Гайсинський район, село Війтівка, вулиця Соборна, будинок 200, ідентифікаційний код юридичної особи 04366719

про стягнення 170 137,03 гривень

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1469/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" до Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення грошової заборгованості за договорами поставки у розмірі 170 137,03 гривень, з яких: 51 266,69 гривень пені, 99 592,00 гривень інфляційних втрат та 19 278,34 гривень 3% річних.

23.02.2024 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1469/23, яким позов задоволено частково.

04.03.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" надійшла заява (сформована в системі "Електроний суд" 02.03.2024) № б/н від 02.03.2024 (вх. № 01-34/2294/24 від 04.03.2024) про ухвалення додаткового рішення в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 902/1469/23 щодо розподілу судових витрат, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень. До заяви додано докази на підтвердження витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 11 березня 2024 року судом призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №902/1469/23 на 21.03.2024 р. о 16:00.

14.03.2024 до суду від представника позивача надійшла заява №б/н від 14.03.2024 (вх. № 01-34/2816/23) про розгляд заяви про ухвалення рішення за відсутності представника позивача.

19.03.2024 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 19.03.2024 (вх. № 01-34/2993/24) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до розміру 5 000,00 гривень.

На визначену судом дату у судове засідання представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені ухвалою суду від 11.03.2024, яку було надіслано сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Згідно довідок про доставку електронного листа документ в електронному вигляді (ухвала від 11.03.2024) доставлено до електронних кабінетів сторін 11.03.2024 року о 16:15.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а сторони у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді заяви і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.

За результатами судового засідання з огляду на відсутність учасників справи, після виходу з нарадчої кімнати, судом долучено вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення до матеріалів справи.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору в розмірі 2147,20 гривень і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Також позивачем у позовній заяві заявлено, що докази про понесені судові витрати ним будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

23.02.2024 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1469/23, яким позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" 143 346,52 гривень заборгованості, у тому числі 24 625,74 гривень пені, 19 128,78 гривень 3% річних, 99 592,00 гривень інфляційних втрат та 2 119,93 гривень судових витрат на сплату судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення у справі №902/1469/24 ухвалено за відсутності учасників справи та повний текст судового рішення у справі № 902/1469/24 складено 28.02.2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання відповідного клопотання та перебіг процесуального строку відповідно до положень статті 116 ГПК України, положень статті 240 ГПК України, останнім днем подання відповідного клопотання є 04.03.2024.

Представником позивача 02.03.2024 сформовано у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками (докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу), тобто, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та зазначена заява подані заявником в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії ВІ № 1108272 від 25.01.2024, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" у справі № 902/1469/23 здійснював адвокат Шатов Сергій Олексійович.

Позивачем з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надіслано до суду 02.03.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 63 від 01.08.2022, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" (клієнт) та адвокатом Шатовим Сергієм Олексійовичем (адвокат), копію додаткової угоди № 2 від 25.01.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 63 від 01.08.2022, копію детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Шатовим С.О. від 01.03.2024, копії актів від 10.04.2023 та від 01.03.2024 приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги до договору № 63 від 01.08.2023 (додаткова угода № 2 від 25.01.2023), копії рахунків № 1/12-12 від 12.12.2023 та № 1/29-03 від 29.03.2023, копії платіжних інструкцій № 1672 від 15.12.2023 та № 1422 від 19.04.2023.

За умовами пункту 1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги № 63 від 01.08.2022 (далі - договір) за цим договором адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову (правничу) допомогу (далі також - послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Під послугами у цьому договорі розуміється захист, представництво та надання інших видів правової (правничої) допомоги, а саме:

-забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта;

-надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову тощо) та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

-представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких судах (у тому числі в будь-яких інстанціях, під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення), в будь - яких органах державної влади (в тому числі в центральних та місцевих органах виконавчої влади, в органах місцевого самоврядування, їх структурних підрозділах), на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в архівних установах, органах Державної казначейської служби України усіх рівнів (її територіальних органах), органах Державної виконавчої служби України усіх рівнів (її територіальних органах) та перед приватними виконавцями (в тому числі, але не виключно, з питань, пов`язаних з виконанням судових та інших рішень, поданням від імені клієнта виконавчих документів, з правом одержання присуджених клієнту майна та грошей), органах Державної податкової служби України усіх рівнів (її територіальних органах), органах Державної митної служби України усіх рівнів (її територіальних органах), органах Національної поліції України (її територіальних органах), прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, перед страховиками, перед фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, в банківських та фінансових установах, в органах нотаріату, бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, житлово-експлуатаційних органах та організаціях, будь-яких інших, не обумовлених в договорі підприємствах, установах та організаціях, з будь-яких питань.

Відповідно до пункту 4.1., 4.2. договору гонорар - форма винагороди адвоката за надання послуг, передбачених цим договором. Розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу, та порядок його оплати визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно з пунктом 4.3. договору при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний адвокату для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

Відповідно до пункту 4.4. договору розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше.

Пунктом 10.1. договору сторони обумовили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками (за наявності) та діє по 31.12.2022 року включно, а в частині оплати клієнтом адвокату гонорару та здійснення клієнтом передбачених цим договором компенсацій (відшкодувань) витрат адвоката, пов`язаних з наданням послуг - до повного виконання таких зобов`язань. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати закінчення терміну дії цього договору жодна сторона письмово не повідомить іншу сторону про небажання продовжувати дію цього договору, то цей договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік без укладення додаткової угоди до цього договору.

25.01.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" (клієнт) та адвокатом Шатовим Сергієм Олексійовичем (адвокат) укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 63 від 01.08.2022, відповідно до пункту 1 якої дана додаткова угода визначає розмір та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги у спорі про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (ідентифікаційний код юридичної особи 04366719) на користь клієнта заборгованості за договором №49/17 від 01.09.2017 року.

За умовами пункту 2 додаткової угоди адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції - Господарському суді Вінницької області.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи судом першої інстанції складає 30 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди сторонами визначено наступний порядок оплати гонорару: оплата послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги протягом 10-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту (пункт 4.1. додаткової угоди); оплата послуг може здійснюватися також у вигляді передплати або авансу (пункт 4.2. додаткової угоди); клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо) (пункт 4.3. додаткової угоди).

За умовами пункту 5 додаткової угоди сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в готівковому або безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару.

10.04.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" та адвокатом Шатовим Сергієм Олексійовичем підписано акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги (наданих послуг) від 10.04.2023 до договору № 63 від 01.08.2023 (додаткова угода № 2 від 25.01.2023), за змістом якого адвокатом у період з 25.01.2023 по 10.04.2023 були надані позивачу наступні послуги на загальну суму 15 000,00 гривень: підготовка до розгляду справи: збір доказів; формування правової позиції; надання усної консультації; складання позовної заяви до Господарського суду Вінницької області про стягнення основного боргу, пені, інфляційних витрат та 3% річних за договором №49/17 від 01.09.2017 року; складання заяви про грошові вимоги до боржника; заходи щодо мирного врегулювання спору: складання угоди про врегулювання спору.

01.03.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" та адвокатом Шатовим Сергієм Олексійовичем підписано акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги (наданих послуг) від 01.03.2024 до договору № 63 від 01.08.2023 (додаткова угода № 2 від 25.01.2023), за змістом якого адвокатом у період з 27.11.2023 по 01.03.2024 були надані позивачу наступні послуги на загальну суму 15 000,00 гривень: підготовка до розгляду справи: додатковий збір доказів; формування правової позиції; надання усної консультації; складання позовної заяви до Господарського суду Вінницької області про стягнення основного боргу, пені, інфляційних витрат та 3% річних за договором №49/17 від 01.09.2017 року; складання процесуальних документів: відповіді на відзив, заяв, заперечень, клопотань, розрахунків, пояснень тощо; представництво та захист інтересів клієнта під час розгляду справи №902/1469/23 у суді першої інстанції - Господарському суді Вінницької області.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Шатовим С.О. від 01.03.2024 всього витрачено часу адвокатом на виконання робіт (надання послуг): 34,50 год.

29.03.2023 адвокатом Шатовим С.О. сформовано рахунок № 1/29-03 на оплату 15 000,00 грн. за послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 63 від 01.08.2022 року та 12.12.2023 - рахунок № 1/12-12 на оплату 15 000,00 грн. за послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 63 від 01.08.2022 року (додаткова угода № 2 від 25.01.2023) (т. 1 а.с. 145, 153).

Як вбачається із платіжних інструкцій № 1672 від 15.12.2023 та № 1422 від 19.04.2023 ТОВ "Юнівет груп" сплачено на користь ОСОБА_1 30 000,00 гривень на підставі договору про надання правової допомоги № 63 від 01.08.2022 та рахунків № 1/12-12 від 12.12.2023 та № 1/29-03 від 29.03.2023 (т. 1 а.с. 143, 152 (зворотна сторона).

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У поданому до суду клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначає, що ця справа не була складною та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, ціна позову не була великою та значення цієї справи для позивача не було впливом на його репутацію та публічним інтересом до справи.

Також, відповідач зазначив, що згідно опису наданих послуг адвокатом від 01 березня 2024 року час витрачений адвокатом в обсязі 10 годин був затрачений не на розгляд справи, а на попереднє опрацювання, збір доказів перед підготовкою претензійного листа та угоди про врегулювання спору в позасудовому порядку та цей час не затрачався при розгляді справи у суді. На думку відповідача зазначений обсяг потраченого часу на підготовку не відповідає обсягам проведеної роботи. На переконання відповідача години адвокатом потрачено на складання процесуальних заяв щодо розгляду справи в режимі відеоконференції, перенесення розгляду справи не складають для адвоката вагомих труднощів для їх підготовки, всі інші передбачені заяви та клопотання є нормальним порядком надання послуг представником правничої допомоги при розгляді справи. Також відповідач зауважив, що представник жодного разу фактично не прибував до суду на участь в судовому засіданні, а лише брав участь в режимі відеоконференції.

Відповідач стверджує, що не зловживав процесом розгляду справи (не переносив засідання, не оспорював докази надані позивачем), позов стосувався стягнення штрафних санкцій, сума основного боргу відповідачем була закрита у позасудовому порядку та не була предметом спору, а тому на думку відповідача заявлена сума у розмірі 30 000,00 гривень є неспівмірною до задоволеної судом, відповідач вважає співмірними витрати у розмірі 5 000,00 гривень, відтак просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 5 000,00 гривен.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Шатовим Сергієм Олексійовичем послуг з професійної правничої допомоги ТОВ "Юнівет Груп" у справі № 902/1469/23.

Із поданих позивачем доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що вартість правничих витрат визначена сторонами у фіксованому розмірі та складає 30 000,00 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем документально підтверджено обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи № 902/1469/23 у сумі 30 000,00 гривень.

Доводи відповідача щодо неправомірності заявленого відшкодування з огляду на те що час витрачений адвокатом в обсязі 10 годин був затрачений на попереднє опрацювання та збір доказів ще перед підготовкою претензійного листа та угоди про врегулювання спору в позасудовому порядку та що цей час не затрачався при розгляді даної справи у суді судом відхиляються, оскільки відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 25.01.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 63 від 01.08.2022 (пункту 3 додаткової угоди) сторонами визначено, що вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи судом першої інстанції складає 30 000,00 грн.

За умовами пункту 5 угоди від 23.03.2023 про врегулювання спору (т. а.с. 33) сторона 2 сплачує узгоджену загальну суму заборгованості, зазначену у пункті 3 цієї угоди та суму відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу, зазначену в пункті 4 цієї угоди, на умовах наступної розстрочки (за графіком):

"5.1. сума відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 15 000,00 грн. сплачується у термін - до 28 липня 2023 року включно;

5.2. сума платежу на погашення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн. сплачується у термін - до 28 липня 2023 року включно;

5.3. сума платежу 63 116,18 грн. сплачується у термін - до 28 липня 2023 року включно".

Вказана угода від 23.03.2023 була укладена сторонами щодо досягнутих станом на 23.03.2023 року домовленостей щодо наявного на цю дату боргу, пені, нарахувань та інших витрат за договором № 49/17 від 01.09.2017.

Згідно пункту 9 угоди про врегулювання спору ця угода підлягає виконанню сторонами у добровільному порядку на підставі принципу сумлінності. Сторони підтверджують, що у разі невиконання стороною 2 зобов`язань за цією угодою. Сторона 1 має право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів в порядку, передбаченому чинним в Україні законодавством.

Умови вказаної угоди відповідачем у строк визначений пунктом 5 угоди не виконано (згідно платіжної інструкції № 318 від 02.08.2023 відповідачем сплачено 200 000,00 гривень, доказів сплати решти визначеної сторонами в угоді заборгованості матеріали справи не містять) відтак позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 51 266,69 гривень пені, 99 592,00 гривень інфляційних втрат та 19 278,34 гривень 3% річних, що були предметом розгляду у справі № 902/1469/23.

Надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи № 902/1469/23 підтверджується актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги (наданих послуг) від 10.04.2023 до договору № 63 від 01.08.2023 (додаткова угода № 2 від 25.01.2023) та відповідає умовам договору № 63 від 01.08.2023 та додаткової угоди № 2 від 25.01.2023.

Також зауваження відповідача щодо подання представником позивача заяв по справі, те, що послуга з надсилання процесуальних документів відповідачу та до суду не потребує спеціальних знань та навичок для надання таких послуг та щодо участі представника позивача у режимі відеоконференції судом відхиляються, оскільки відповідно до частини 1 статті 16 ГПК, пунктів 2, 3 частини 1 статті 42 України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, подавати заяви та клопотання, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, зокрема і у режимі відеоконференції (ст. 197 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача щодо неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та вважає, що клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, суд констатує, що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення грошової заборгованості за договорами поставки у розмірі 170 137,03 гривень, з яких: 51 266,69 гривень пені, 99 592,00 гривень інфляційних втрат та 19 278,34 гривень 3% річних.

За своєю категорією ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, чітко врегульована нормами права, обставини справи № 902/1469/23 не потребували великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції позивача впродовж розгляду справи.

У контексті цієї справи, розмір ціни позову не впливає на складність справи, оскільки такий розмір залежить лише від суми заборгованості та від періоду розрахунку неустойки та нарахувань (інфляційних, відсотків річних) в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Суд звертає увагу, що акти приймання - передачі наданих послуг, підписані позивачем та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 30 000,00 гривень не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).

З огляду на викладене, виходячи з критеріїв реальності, співмірності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з відповідача з 30 000,00 гривень до 20 000 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача в частині розподілу/стягнення 10 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Положеннями частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням зменшення судом розміру неустойки), з яких судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 746,00 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 254,00 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 13, 86, 123, 126, 129, 221, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (24412, Вінницька область, Гайсинський район, село Війтівка, вулиця Соборна, будинок 200, ідентифікаційний код юридичної особи 04366719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37838170) 19 746,00 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок шість) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні заяви в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" 10 00,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 254,00 гривень залишити за позивачем.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст додаткового рішення складено 26.03.2024.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу, відповідачу, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.