Ухвала

від 29.02.2024 по справі 910/21069/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.02.2024Справа № 910/21069/14Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про поновлення строку для пред`явлення та видачу дублікату наказу у справі

за позовом Прокурора Солом`янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта"

про стягнення 25 535,43 грн.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: не з`явився;

від позивача: Максюта Е.А.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом`янського району міста Києва в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 16 596,08 грн., в тому числі 14 993,94 грн. основного боргу, 589,76 грн. пені, 562,56 грн. збитків від інфляції, 449,82 грн. штрафу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.14 у справі № 910/21069/14 у позові Прокурора Солом`янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 скасовано та прийнято нове рішення суду, яким позовні вимоги прокурора Солом`янського району міста Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» на користь Державного бюджету України 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 667,97 грн. штрафу та 1 245,70 грн. інфляційних втрат. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» до спеціального фонду Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 913,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

26.05.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 року у справі № 910/21069/14 року видано відповідні накази.

28.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Фонду державного майна України надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення та видачу дублікату наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 розгляд заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про поновлення строку для пред`явлення та видачу дублікату наказу у справі № 910/21069/14 призначено на 29.02.2024.

Розглянувши у судовому засіданні 29.02.2024 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про поновлення строку для пред`явлення та видачу дублікату наказу у справі № 910/21069/14, суд зазначає таке.

В обґрунтування поданої заяви представник заявника зазначив, що наказ № 910/21069/14 від 26.05.2015, виданий Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" на користь Державного бюджету України 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 667,97 грн. штрафу та 1 245,70 грн. інфляційних втрат було втрачено при пересилці засобами поштового зв`язку.

Так, 15.05.2023 Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано довідку вих. № 75343 від 15.05.2023 про те, що наказ № 910/21069/14 від 26.05.2015, виданий Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" на користь Державного бюджету України 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 667,97 грн. штрафу та 1 245,70 грн. інфляційних втрат було втрачено при пересилці засобами поштового зв`язку.

Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На момент видачі наказу Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі №910/21069/14 діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), який передбачав, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання (пункт 2 частини першої статті 22, пункт 1 частини першої статі 23 цього Закону).

Як встановлено судом, наказ Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 910/21069/14 був дійсний для пред`явлення до виконання до 29.04.2016.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 23 Закону № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Суд встановив факт пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у цій справі до виконання, а також його повернення стягувачу органом державної виконавчої служби.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до частини першої статті 12 цього закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення до виконання яких не сплив станом на 05.10.2016.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15 та від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15.

Згідно з п. 1 ч. 4 та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній редакції) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Заявник зазначає, що постановою державного виконавця від 23.03.2017 наказ Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 910/21069/14 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналогічні положення закріплено також і в ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому при зверненні до суду із заявою про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причин пропуску строку, в разі необхідності - з поданням необхідних доказів.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску такого строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року установлено на всій території Україну карантин. Дію карантину було неодноразово продовжено:

- з 22 травня до 31 липня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392;

- з 1 серпня до 19 грудня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641;

- з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236.

Викладені у заяві стягувача обставини, на думку суду, є об`єктивними причинами, які унеможливили пред`явлення виконавчого документа до виконання у передбачений законом строк та не залежали від його волевиявлення.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012), а також Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.97 у справі "Горнсбі проти Греції"; рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України").

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Враховуючи викладене, оскільки причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у цій справі до виконання є поважними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його поновлення

Пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що строк пред`явлення наказу від 26.05.2015 поновлено, а наказ втрачено, заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про видачу дубліката наказу у справі № 910/21069/14 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України та п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про поновлення строку для пред`явлення та видачу дублікату наказу у справі № 910/21069/14 - задовольнити.

2.Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу № 910/21069/14 від 26.05.2015, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" на користь Державного бюджету України 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 667,97 грн. штрафу та 1 245,70 грн. інфляційних втрат.

3.Видати дублікат наказу № 910/21069/14 від 26.05.2015, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" на користь Державного бюджету України 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 667,97 грн. штрафу та 1 245,70 грн. інфляційних втрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст складено та підписано 05.03.2024.

Суддя С. В. Стасюк