Постанова

від 29.04.2015 по справі 910/21069/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа№ 910/21069/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 29.04.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 (повне рішення складено 16.12.2014)

у справі №910/21069/14 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»

про стягнення 25 535,43 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 у позові відмовлено. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, заступник прокурора міста Києва звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 26.01.2015 Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/21069/14 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Товариством з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 - без змін.

Прокурор, представники позивача та третьої особи брали участь в судових засіданнях, надавали пояснення, підтримували доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Представники відповідача брали учать в судових засіданнях, заперечували щодо доводів апеляційної скарги, надавали свої пояснення та просили апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2007 між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» (балансоутримувач), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» (орендар) укладено договір №3922 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.09.1998 року №154 відповідно до якого договір оренди №154 від 01.09.1998 викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 81,30 кв. м, розміщене за адресою: Повітрофлотський проспект, 75 (на першому поверсі будівлі), що знаходиться на балансі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта». Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва продукції з поліетилену.

23.10.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного мана України по м. Києву та ТОВ Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» укладено договір №3922/03 про внесення змін до договору оренди нерухомо майна №3922 від 29.10.2007, яким в п. 1.1. договору оренди №3922 від 29.10.2007 та в акті приймання-передачі від 29.10.2007 слова «Дирекція оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» змінено на «Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» Київська міська дирекція».

Також п. 3.1. договору викладено в новій редакції та визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2013: 4 521,17 грн. Орендна плата за перший місяць оренди червень 2013 встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень місяць 2013.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно з п. п. 3.8., 3.9. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не меш ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Листом №30-05/8855 від 11.08.2014 РВ ФДМ України по місту Києву повідомило ТОВ КПКМ «Древопласт», що станом на 12.08.2014 заборгованість по орендним платежам за договором оренди №3922 від 29.10.2007 складає 14 993,94 грн. та просило сплатити суму заборгованості до 21.08.2014.

Проте, відповідач погашення зазначеної заборгованості не здійснив.

Згідно з твердженнями позивача через неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з оплати орендної плати, у останнього виникла заборгованість орендної плати за період з лютого по вересень 2014 року, у зв'язку з чим, у жовтні 2014 року прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» про стягнення 25 535,43 грн., з яких: 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 1 245,70 грн. інфляційних збитків та 667,97 грн. штрафу.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що з 22.05.2013 по 31.12.2013 орендар використовувати орендовані приміщення за призначенням у відповідності до договору оренди не міг, у зв'язку з тим, що балансоутримувач заборонив в'їзд транспортних засобів ТОВ КПКМ «Древопласт» та його замовників на територію, яка є прилеглою до орендованих приміщень. В період з 22.05.2013 по 31.12.2013 відповідач перерахував 20 664,13 грн. до Державного бюджету України та 14 531,12 грн. на рахунок баланоутримувача орендної плати, тобто здійснив орендну плату майна за період, на протязі якого не міг користуватися орендованим майном, а тому позовні вимоги щодо сплати заборгованості за оренду майна в період з лютого по вересень 2014 року є неправомірними.

При прийняті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що станом на січень 2014 року відповідач мав переплату з 70% орендної плати у розмірі 20 664,13 грн. Враховуючи те, що відповідачем здійснена оплата за квітень 2014 року у розмірі 3 377,91 грн., червень 2014 року у розмірі 830,00 грн., а загальний розмір орендної плати, визначений позивачем за спірний період становить 22 265,76 грн., то заборгованість відповідача перед позивачем з оплати за спірний період відсутня, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував вимоги ст. ст. 759, 796, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України та не врахував, що відповідач повинен сплачувати орендну плату за фактичне користування нерухомим майном незалежно від здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з положеннями ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Так, п. 3.6. договору оренди передбачено, що перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що третя особа в порушення умов договору неправомірно перешкоджала відповідачу користуватись орендованим майном, у зв'язку з чим, останнім орендоване майно не могло бути використане через обставини, за які відповідач не відповідає, а тому і заборгованість з орендної плати відсутня.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати зробленої позивачем та з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату за оренду приміщень за квітень 2014 року у розмірі 3 377,91 грн. та частково за червень 2014 року у розмірі 830,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази щодо сплати орендної плати за період з лютого по вересень 2014 року у повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача, що у період з 22.05.2013 по 13.12.2014 ТОВ КПКМ «Древопласт» не мало змоги здійснювати господарську діяльність, у зв'язку з тим, що балансоутримувач перешкоджав користуватись орендованим майном, та використовувати орендовані приміщення за призначенням, але сплачувало орендну плату та станом на січень 2014 року мало переплату у розмірі 20 664,13 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем відсутня колегія суддів зазначає наступне.

Головним управлінням Служби безпеки України в місті Києві та Київській області УДППЗ «Укрпошта» надано спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. На виконання вимог СБУ у сфері охорони об'єктів підприємств галузі зв'язку, до яких належить УДППЗ «Укрпошта», з метою недопущення витоку інформації з обмеженим доступом та дезорганізації системи зв'язку охорона будівель та об'єктів зв'язку здійснюється відомчою воєнізованою охороною ВОХОР, згідно з переліком об'єктів галузі зв'язку, які підлягають охороні.

Листом від 13.05.2013 №71-22-112 Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» повідомила відповідача про те, що на даний час на прибудинкову територію (двір) Центру обробки корпоративних клієнтів №1 (ЦОКК №1), що знаходиться за адресою м. Київ, Повітрофлотський проспект, 75 мають можливість в'їзду сторонні автомобілі, які заважають технологічному процесу, а тому з метою забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей та поштових відправлень прийнято рішення посилити пропускний режим на територію ЦОКК №1, з 20.05.2013 стоянка автомобілів на території ЦОКК №1, окрім автомобілів УДППЗ «Укрпошта» заборонена. Також Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» просить надати інформацію про кількість працівників, які працюють в орендованому приміщенні для виготовлення іменних перепусток та інформує, що з 01.06.2013 планується встановлення додаткового поста охорони на ворота для організації проїзду технологічного транспорту та автомобільного транспорту корпоративних клієнтів на територію двору ЦОКК №1.

Листом від 22.05.2013 №71-22-125 Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» повідомила відповідача про те, що з метою забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей та поштових відправлень на території ЦООК №1, що знаходиться за адресою Повітрофлотський проспект, 75, м. Київ, встановлений внутрішньо-об'єктовий пропускний режим на територію з використанням карток доступу. Доступ до орендованого приміщення працівниками ТОВ «Древопласт ЛТД» буде здійснюватись через калітку (Повітрофлотський проспект), а на другий поверх через центральний вхід у відділення поштового зв'язку Київ 36, та відповідно через двері до східців. Прибудинкова територія ЦОКК №1 (двір) використовується лише для технологічного процесу обробки кореспонденції у відповідності до діючих нормативних документів та встановлених вимог захисту інформації, у зв'язку з чим проїзд та стоянка стороннього транспорту крім технологічного транспорту УДППЗ «Укрпошта» на територію двору ЦОКК №1 заборонена.

Тобто, Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» визначила порядок доступу працівників ТОВ «Древопласт ЛТД» до орендованого приміщення, а не заборонила ТОВ «Древопласт ЛТД» користуватися орендованим приміщенням.

Також в обґрунтування перешкоджанню УДППЗ «Укрпошта» в користуванні орендованим приміщенням посилається на те, що 23.05.2013 було відключено постачання електроенергії, що унеможливило здійснення господарської діяльності ТОВ «Древопласт ЛТД».

Однак, дані твердження відповідача спростовуються умовами договору №3849 від 12.07.2007, якими не передбачено обов'язку УДППЗ «Укрпошта» забезпечувати орендовані приміщення ТОВ «Древопласт ЛТД» постачанням електроенергії.

Також у матеріалах справи відсутній договір між УДППЗ «Укрпошта» та ТОВ «Древопласт ЛТД» про постачання електроенергії.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд помилково застосував до спірних правовідносин положення ч.6 ст. 762 ЦК України та дійшов необгрунтованого висновку, що третя особа в порушення умов договору неправомірно перешкоджала відповідачу користуватись орендованим майном і відповідач не повинен був сплачувати орендну плату за період з 22.05.2013 по 13.12.2013.

Окрім того, предметом даного позову є стягнення заборгованості з ТОВ КПКМ «Древопласт» зі сплати орендної плати за період з лютого по вересень 2014 року, натомість суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і встановлював обставини господарської діяльності та розрахунків сторін за 2013 рік, що не є предметом позову у даній справі.

Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що ТОВ КПКМ «Древопласт» від оренди нерухомого майна не відмовилось. Натомість, відповідач лише звертався з листами до позивача щодо зменшення розміру орендної плати та неправомірних дій балансоутримувача.

Згідно з п. 7.1. договору оренди передбачено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зобов'язано не вчиняти дій, які ю перешкоджали орендарю користуватись орендованим майном.

Однак, позивач жодних дій щодо перешкоджання користування орендованих майном не здійснював.

Судом встановлено, що відповідач не здійснював сплату орендної плати у період з лютого по вересень 2014 року у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок суми заборгованості з орендної плати за спірний період, наданий позивачем, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що розрахунок здійснено арифметично вірно. Таким чином, з ТОВ КПКМ «Древопласт» до Державного бюджету України підлягає стягненню 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, відповідно до договору оренди нерухомого майна №3922 від 29.10.2014 за період з лютого по вересень 2014 року.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання

Так, згідно з п. п. 3.8., 3.9. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку з оплати орендної плати не виконав, позивач здійснив розрахунок пені у розмірі 1 356,00 грн., штрафу - 667,97 грн. та інфляційних втрат - 1 245,70 грн.

Київський апеляційний господарський суд провівши перерахунок пені, штрафу та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок який здійснено позивачем, є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 1 356,00 грн. пені, 667,97 грн. штрафу та 1 245,70 грн. інфляційних втрат.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку, що позовні вимоги прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України задоволенню не підлягають.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ КПКП «Древоапласт» в дохід Державного бюджету України 25 535,43 грн., з яких: 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 1 245,70 грн. інфляційних збитків та 667,97 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заступником прокурора міста Києва належним чином доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 11.12.2014 у справі №910/21069/14.

Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Таким чином, апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №910/21069/14 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75, код ЄДРПОУ 23381269) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) 22 265,76 грн. заборгованості з орендної плати, 1 356,00 грн. пені, 667,97 грн. штрафу та 1 245,70 грн. інфляційних втрат.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів «Древопласт» (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75, код ЄДРПОУ 23381269) до спеціального фонду Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 913,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/21069/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Р.В. Федорчук

О.І. Лобань