Ухвала

від 20.03.2024 по справі 760/18574/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/18574/22

2-з/760/103/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

20 березня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши заяву позивача (за первісним позовом) про забезпечення позову в цивільній справі

за первісним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6 ), треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Борщагівської територіальної громади /далі - Служба у справах дітей Борщагівської громади/ (адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 5; e-mail: ssd_bsr@ukr.net), Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації /далі - Служба у справах дітей Солом`янської РДА/ (адреса: 03020, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41; e-mail: ssd@solor.gov.ua), про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі матері у вихованні та спілкуванні із дитиною,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

09.12.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов вказаний позов, датований 09.12.2022, за підписом позивача, в якому він просить суд:

- визначити місце проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визначити участь матері ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наступним чином:

мати дитини, ОСОБА_2 , може відвідувати та спілкуватись з дитиною (сином), ОСОБА_3 , за погодженням з батьком дитини в будь-який день з урахуванням соціальних та вікових потреб дитини до 21.00 год.;

2 (два) дні на тиждень у вихідні дні дитина - син ОСОБА_3 може проживати з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , мати дитини зобов`язана особисто повернути та / або привезти сина до визначеного місця проживання дитини: АДРЕСА_1 , до 21:00 год. в неділю;

заборонити матері дитини ОСОБА_2 без письмової згоди батька дитини ОСОБА_1 вивозити дитину за межі Київської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 13.12.2022.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.02.2023 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі було призначено на 20.04.2023.

28.03.2023 до суду надійшов зустрічний позов, датований 27.03.2023, за підписом ОСОБА_2 , якому вона просить суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з матір`ю з ОСОБА_2 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.03.2023 для розгляду зазначеного зустрічної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2023 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Борщагівської територіальної громади, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі матері у вихованні та спілкуванні із дитиною. Підготовче засідання у даній цивільній справі було відкладено на 29.06.2023.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.06.2023 у справі призначено судово-психологічну експертизу.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 29.06.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

07.03.2024 відповідна справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва разом з супровідним листом Київського апеляційного суду від 04.03.2024 та передана судді по реєстру 15.03.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2024 підготовче засідання у справі призначено на 16.05.2024.

15.03.2024 до суду надійшла заява позивача за первісним позовом в якій він просить суд:

- Винести ухвалу якою забезпечити позов Позивача ОСОБА_1 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод ОСОБА_1 у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- Зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно графіку: кожного І, III тижня місяця з 15-00 годин п`ятниці до 08-00 годин понеділка, кожного II та IV тижня місяця з 16-00 годин середи до 20 -00 годин п`ятниці.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2024 для розгляду заяви про забезпечення позову визначено суддю ОСОБА_4 , в провадженні якої перебуває відповідна справа.

Доводи заявника

В заяві про забезпечення позову вказується, що розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 24.04.2023 № 259 «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною», визначений спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , а саме: кожного понеділка та середи з 17-00 до 20-00год., кожного І та III тижня місяця з 10-00 суботи до 17-00 неділі.

Також, зазначається, що за повторним зверненням ОСОБА_1 розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.11.2023 року № 737 «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною», визначений спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , а саме: кожної середи з 17-00 до 20-00 год., кожного І та III тижня місяця з 15-00 п`ятниці до 18-00 неділі.

Однак позивач за первісним позовом вважає, що встановлений спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначений розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації не в повному обсязі забезпечує відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком, який був тривалий період часу порушений діями по відібранню дитини з боку ОСОБА_2 , та повинен переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей.

Крім того, як вказує заявник, ОСОБА_2 не виконувала розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, під різними приводами відмовляла 26.04.2023, 15.11.2023, 17.11.2023 та 01.12.2023 в передачі дитини ОСОБА_1 , про що свідчать звернення до поліції ОСОБА_1 .

Разом з тим, заявник звертає увагу на те, що середи ОСОБА_3 з 17 год.- до 20 год відвідує гуртки танців та малювання в ТОВ ЦСМ «Маестро» по АДРЕСА_4 . Однак заняття також проводяться і в понеділок і в п`ятницю, і тому у позивача (батька) відсутня можливість забезпечити відвідування цих занять сином. Також в п`ятницю ОСОБА_5 відвідував гурток карате, однак з рекомендацією лікаря та за домовленістю з сином було прийняте рішення про відвідання іншого гуртку, а саме скелелазіння в центрі «Скала КПІ», Такі зайняття, де тренер індивідуально тренеру є ОСОБА_5 , сину дуже сподобалось. Наступне зайняття було заплановано на наступну п`ятницю, про що повідомлена ОСОБА_2 , однак вона дитину на заняття не привела, тому що не встигала. В силу графіку роботи мама ОСОБА_2 не може забезпечити відвідання гуртків ОСОБА_5 в інші дні.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 128/214/21 (провадження № 61-5401св23):

«Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04.09.2018 ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.09.2021 у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21), 25.11.2020 у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 у справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09.2021 у справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.11.2020 у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 у справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09. 2021 у справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), від 29.09.2021 у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21), від 31.08.2022 у справі № 545/3933/21 (провадження № 61-6056св22).

Разом з тим, результат аналізу норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22, провадження № 61-3947св23).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

При цьому, суд зауважує, що розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2023 № 737 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» не є предметом спору у даній справі.

Разом з тим, вбачається, що у заяві про забезпечення позову заявником фактично ставиться питання про зміну встановленого таким розпорядженням способу участі батька у вихованні та спілкування з дитиною.

З огляду на наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог заявника в частині вимог «зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно графіку: кожного І, III тижня місяця з 15-00 годин п`ятниці до 08-00 годин понеділка, кожного II та IV тижня місяця з 16-00 годин середи до 20-00 годин п`ятниці», оскільки зміна встановленого порядку участі батька у спілкування з дитиною не може бути вирішено під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною, наявність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, суд дійшов висновку про доцільність забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача (за первісним позовом) надати позивачу (за первісним позовом) можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в порядку, визначеному розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2023 № 737 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною».

Суд вважає, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як батька так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини.

Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.

При цьому, спільне проведення часу батька та дитини є співмірним заходом забезпечення позову, не порушуватиме прав відповідача (за первісним позовом) та не призведе до негативних наслідків для останньої, з огляду на наявність спору про визначення місця проживання дитини, а також те, що відповідне забезпечення позову спрямоване на фактичну реалізацію вже встановленого порядку, визначеного розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2023 № 737 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною».

Беручи до уваги наведене, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову, зміст якої зводиться до необхідності його спілкування з сином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 760/18955/22, - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в порядку, визначеному розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2023 № 737 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 11 ст. 153 ЦПК).

Суддя Л. Л. Зуєвич