Рішення

від 24.10.2024 по справі 760/18574/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/2327/24

Справа № 760/18574/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,

секретаря судового засідання Гуцало М.В.,

позивача по первісному позову - ОСОБА_1 (особисто, паспорт),

представника позивача по первісному позову - ОСОБА_2 (ордер від 18.04.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6 ), треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Борщагівської територіальної громади /далі - Служба у справах дітей Борщагівської громади/ (адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 5; e-mail: ssd_bsr@ukr.net), Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації /далі - Служба у справах дітей Солом`янської РДА/ (адреса: 03020, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41; e-mail: ssd@solor.gov.ua), про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі матері у вихованні та спілкуванні із дитиною,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

09.12.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов вказаний позов, датований 09.12.2022, за підписом позивача, в якому він просить суд:

- визначити місце проживання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визначити участь матері ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні із дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наступним чином:

мати дитини, ОСОБА_3 , може відвідувати та спілкуватись з дитиною (сином), ОСОБА_4 , за погодженням з батьком дитини в будь-який день з урахуванням соціальних та вікових потреб дитини до 21.00 год.;

2 (два) дні на тиждень у вихідні дні дитина - син ОСОБА_4 може проживати з матір`ю ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , мати дитини зобов`язана особисто повернути та / або привезти сина до визначеного місця проживання дитини: АДРЕСА_1 , до 21:00 год. в неділю;

заборонити матері дитини ОСОБА_3 без письмової згоди батька дитини ОСОБА_1 вивозити дитину за межі Київської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 13.12.2022.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.02.2023 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі було призначено на 20.04.2023.

28.03.2023 до суду надійшов зустрічний позов, датований 27.03.2023, за підписом ОСОБА_3 , якому вона просить суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з матір`ю з ОСОБА_3 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.03.2023 для розгляду зазначеного зустрічної позовної заяви визначено суддю ОСОБА_5 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2023 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Борщагівської територіальної громади, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі матері у вихованні та спілкуванні із дитиною. Підготовче засідання у даній цивільній справі було відкладено на 29.06.2023.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.06.2023 у справі призначено судово-психологічну експертизу.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 29.06.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

07.03.2024 відповідна справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва разом з супровідним листом Київського апеляційного суду від 04.03.2024 та передана судді по реєстру 15.03.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2024 підготовче засідання у справі призначено на 16.05.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16.05.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 06.06.2024.

У судовому засіданні 06.06.2024 розпочато розгляд справи по суті, за заслухано покази свідків сторони позивача за первісним позовом, вступне слово сторони позивача за первісним позовом, та у зв`язку з відключенням енергопостачання в приміщенні суду в розгляді справи по суті було оголошено перерву до 25.07.2024.

25.07.2024 розгляд справи було відкладено на 05.09.2024 у зв`язку з клопотанням відповідача за первісним позовом про відкладення судового розгляду через хворобу.

У судовому засіданні 05.09.2024 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ).

У судому засіданні 05.09.2024 суд заслухав вступне слово позивача по зустрічному позову, сторони обмінялись питаннями-відповідями в порядку ч. 5 ст. 227 ЦПК України, розгляд клопотання представника позивача за зустрічним позовом про виклик свідків визначено здійснити після стадії дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 05.09.2024 було оголошено перерву в розгляді справи по суті до 24.10.2024, при цьому, задля планування своїх графіків, з учасниками судового процесу було погоджено час проведення такого засідання з 15 до 18 години.

У судове засідання, призначене на 24.10.2024 з`явились тільки позивач за первісним позовом та його представник.

Від представника позивача за зустрічним позовом 24.10.2024 надійшло клопотання в якому заявник просить суд вирішити питання про виклик свідків позивача за зустрічним позовом без участі позивача за зустрічним позовом та її представника.

Враховуючи, що дату та час проведення судового засідання, призначеного на 24.10.2024 було погоджено 05.09.2024 з усіма учасниками судового процесу та їх представниками (т. ІІІ, а.с. 232), заслухавши думку присутніх у судовому засіданні 24.10.2024 учасників провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у судовому засіданні 24.10.2024 за відсутність позивача за зустрічним позовом та/або її представника.

Присутні у судому засіданні 24.10.2024 позивач за первісним позовом та його представник підтримали доводи та вимоги, викладені у письмових заявах, поданих до суду.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Доводи позивача за первісним позовом ( ОСОБА_1 )

У первісному позові, зокрема вказується, що з вересня 2016 року сторони, проживали разом, а в листопаді 2016 року в них народився син, ОСОБА_4 .

Зазначається, що ОСОБА_1 з відповідачем за первісним позовом і сином проживали в його квартирі, за адресою: АДРЕСА_4 з моменту народження сина до початку військових дій (до лютого 2022 року).

Зауважується, що після початку військових дій сторони переїхали у безпечне місце за адресою: АДРЕСА_5 , де проживали разом включно по травень 2022.

Зі слів ОСОБА_1 , в травні 2022 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 після сварки з бабусею сина (матір`ю позивача за первісним позовом), забрала сина і поїхала в Київ.

Як стверджується у первісному позові, позивач постійно підтримував зв`язок з сином, віддав йому свій смартфон, установив в ньому систему батьківський контроль, міг відслідковувати його місцезнаходження і спілкуватись з ним.

В подальшому, як вказує позивач, приблизно 07.08.2020 син попросив забрати його до себе та перебуваючи в квартирі в ЖК «Чайки» вони вирішили повернутися в с. Велиликі Млинівці, Кременецького району до бабусі, де вони були зареєстровані як ВПО.

Звертається увага на те, що 22.08.2020 відповідач за первісним позовом приїхала в с. Велиликі Млинівці, Кременецького району, влаштувала сварку, морально тиснула на сина та забрала з собою в м. Київ.

Як стверджує ОСОБА_1 , ОСОБА_3 неодноразово викликала поліцію, заявляючи, що її побили, ображають та відбирають сина, однак такі факти не підтвердилися, а відповідні справи закрили.

У позові наголошується, що після того, як ОСОБА_3 забрала свою позовну заяву, що була нею подавала до Оболонського районного суду міста Києва про визначення місця проживання сина, з допомоги у вирішенні питання спілкування з сином, ОСОБА_1 16.09.2022 звернувся в міський центр дитини Київської міської державної адміністрації для допомоги за участю посередника (медіатора), проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб сторони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби учасників конфлікту.

При цьому, у позові зауважується, що 17.10.2022 позивач за первісним позовом отримав відповідь міського центру дитини за № 69010-42 в якій зазначено, що в рамках розгляду звернення медіатор центру неодноразово намагалась зв`язатись з ОСОБА_3 , з метою з`ясування її згоди на участь в медіації, однак остання ігнорувала зазначені спроби.

Також у первісному позові вказується, що квартира, в якій проживали сторони та їх син, належить ОСОБА_1 на підставі договору про участь у будівництві об`єкту № 7/1/1/6/ж від 26.02.2007, загальна площа квартири 44,00 кв.м, житлова 18,9 кв.м., в квартирі є ванна і туалет, будинок в якому знаходиться квартира розташований в житловому комплексі закритого типу з охороною, в`їзд в комплекс здійснюється по пропускам, а біля будинку є майданчик з клумбами і зеленими насадженнями, дитячі площадки.

ОСОБА_1 наголошує, що його дохід дозволяє повністю забезпечити сину належні умови життя, потреби і розвиток сина в безпечному, надійному і стабільному середовищі та він має час та можливість щоденно завозити і забирати сина з закладу освіти своїм авто, що належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .

При цьому, у первісному позові звертається увага на те, що пасивний дохід ОСОБА_1 повністю забезпечує його потреби і потреби на виховання і розвиток сина, в 2022 року він відновив підприємницьку діяльність, зареєструвався як фізична особа підприємець платник єдиного податку третьої групи, вид діяльності КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, його очікуваний дохід 20 000,00 грн - 30 000,00 грн місяць, він сам організовує свій робочий графік час роботи і відпочинку.

ОСОБА_1 стверджує, що відповідач за первісним позовом має у власності частину кімнати в гуртожитку, де вона на його думку, не зможе забезпечити сину належні умови проживання та розвитку.

Натомість, акцентується, що в квартирі позивача за первісним позовом, чисто та затишно, дотримано санітарно-гігієнічні норми, для дитини створені належні умови для його повноцінного розвитку та виховання.

Доводи позивача за зустрічним позовом ( ОСОБА_3 )

У зустрічній позовній заяві (т. І, а.с. 83-93), зокрема, вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 народила дитину - ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Солом`янським районним у місті Києві відділом ДРАЦС Головного територіального УЮ у місті Києві 10.12.2016, актовий запис № 4836.

Зауважується, що з дня свого народження дитина проживає зі своєю матір`ю за її зареєстрованою адресою місця проживання в квартирі АДРЕСА_6 , яка належить позивачу за зустрічним позовом на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло.

Водночас, ОСОБА_3 наголошує, що фактично від дня народження малолітнього сина і дотепер усі витрати, що пов`язанні з його здоров`ям, утриманням і створенням йому умов проживання та розвитку, зокрема: з відвідуванням дитячих навчальних закладів та спортивної секції, покладені на неї.

Зі слів позивача за зустрічним позовом, від дня народження дитини його батько ( ОСОБА_1 ) не приймав та не приймає участі у вихованні та в утриманні сина.

Як стверджується у зустрічній позовній заяві, мати ніколи не чинила та не чинить жодних перешкод батьку у спілкуванні з дитиною.

Зазначається, що з 01.03.2023 ОСОБА_3 займає посаду провідного інженера сектору матеріально-технічного забезпечення відділу поточного утримання і постачання філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця», а відтак, позивач за зустрічним позовом вважає, що вона має достатній регулярний самостійний дохід, а тому має усі можливості утримувати та задовольняти всі соціально-побутові потреби дитини.

ОСОБА_3 стверджує, що 24.02.2022, після здійснення росією військової агресії проти України, батько дитини з метою уникнення для себе негативних наслідків збройного вторгнення екстрено евакуювався в Тернопільську область, де, нібито дотепер зареєстрований як тимчасово переміщена особа за адресою: АДРЕСА_5 .

Крім того, у зустрічному позові звертається увага на те, що 30.11.2022 ОСОБА_3 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 30.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття, просила допустити негайне виконання наказу в межах сплати платежу за один місяць.

Наголошується, що 10.02.2023 суд у справі 760/18150/22 видав наказ про стягнення з батька аліменти на сина в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На думку ОСОБА_3 , на даний час батько дитини приховує своє дійсне місце проживання, намагаючись уникнути як виконання рішення суду з аліментів, так і мобілізації, для чого розпочав вживати заходів для отримання можливість виїхати з України як батько, який самостійно опікується дитиною.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, 02.11.2016 у сторін ( ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ) народився син: ОСОБА_4 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 10.12.2016 (т. І, а.с. 55, 102).

10.02.2023 Солом`янський районний суд міста Києва у справі 760/18150/22 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_8 (т. І, а.с. 103-104).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за вказаним судовим наказом за підписом головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Стебловської Ю.О. від 13.06.2023 (т. ІІ, а.с. 36-37), з якого вбачається, що заборгованість по аліментам станом на 30.06.2023 відсутня.

До матеріалів справи долучено довідку № 12 від 15.09.2022, видану в.о. директора Дошкільного навчального закладу № 712 м. Києва (т. І, а.с. 112), за змістом якої зазначається, наступне:

«Видана ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у тому, що він зарахований у дошкільний навчальний заклад № 712 з 01.09.2022р. (наказ № 21 від 30.08.2022 р.; заява на вступ подана 14.07.2022 р.). У зв`язку з воєнним дошкільний навчальний заклад розпочав роботу 12.09.2022 р. (наказ управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 31.08.2022).

Дитина відвідує дошкільний заклад з 14.09.2022 року. Дитину приводить та забирає мама, ОСОБА_3 . ОСОБА_15 охайний, спокійний, врівноважений, позитивний.»

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 було зараховано до 1-го класу у Ліцеї № 1 с. Петропавлівська Борщагівка, що підтверджується наказом № 103-од директора ліцею від 01.06.2023 та додатком № 2 до наказу № 103 від, а саме списком учнів 1-го класу до зарахування (т. ІІ, а.с. 38-41).

В матеріалах справи міститься копія листа № 069010-42 від 17.10.2022 за підписом в.о. директора Новак Л. Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого органу Київської міської ради, адресованого ОСОБА_1 (т. І, а.с. 22) наступного змісту:

«Міським центром дитини (далі - Центр) розглянуто Ваше звернення

з 16.09.2022 р. (вх. № 069010/ГТ-29) про проведення медіації між Вами та

ОСОБА_3 .

За результатами розгляду повідомляємо таке.

В рамках розгляду звернення, медіатор Центру неодноразово намагалася зв`язатися з ОСОБА_11 з метою з`ясування її згоди на участь в процесі медіації. Однак щоразу ОСОБА_3 ігнорувала зазначені спроби.

В ході розгляду Вашого звернення, Вам було надано пояснення про динаміку розгляду та запропоновано особисто запросити ОСОБА_12 до переговорного процесу. Зазначені дій також не призвели до встановлення контакту медіатора з іншою стороною процесу.

Враховуючи те, що в межах терміну розгляду Вашого звернення медіатору не

вдалося зв`язатися з громадянкою ОСОБА_3 та отримати її згоду на участь у медіації,

керуючись принципом добровільної участі, проведення зазначеного процесу наразі не

можливим.».

Розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.11.2023 № 737 «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною», визначений спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , а саме: кожної середи з 17-00 до 20-00 год., кожного І та III тижня місяця з 15-00 п`ятниці до 18-00 неділі (т. ІІІ, зворотній бік а.с. 27, а.с. 99).

За змістом наданого Органом опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації висновку від 23.06.2023 (т. ІІ, а.с. 8-10) про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , викладено наступне:

«Органом опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації розглянуто питання про надання висновку до суду по справі за позовом ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , до ОСОБА_9 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , 2016 р.н., та визначення способів участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною, та зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Питання розглянуто 15.06.2023 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації в присутності батька дитини, ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що батьки дитини у шлюбі не перебували, у листопаді 2016 року народилась дитина. Після припинення стосунків малолітній залишився проживати з матір`ю.

Відповідно до судового наказу Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина, заборгованість по сплаті аліментів у батька дитини відсутня.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.04.2023 №259 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» ОСОБА_1 визначено способи участі у вихованні та спілкуванні з сином, а саме, кожного понеділка та середи з 17.00 до 20.00, кожного І та III тижня місяця з 10.00 суботи до 17.00 неділі.

У позовній заяві та бесіді з працівником Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-Служба) ОСОБА_1 зазначає, що з ОСОБА_13 проживали разом з вересня 2016 по травень 2022 року. В травні 2022 року ОСОБА_3 після сварки з його матір`ю забрала сина та поїхала жити за своїм місцем проживання. Він цікавився сином, приділяє багато часу для його виховання та духовного розвитку, проводить з ним час. На сьогодні між батьками дитини існує спір щодо визначення місця проживання малолітнього. ОСОБА_1 вказує, що у них з ОСОБА_13 різні погляди та методи щодо виховання сина, матір дитини чинить перешкоди у вільному спілкуванні з дитиною, маніпулює дитиною та налаштовує сина проти нього. Батько зазначає, що він повністю може забезпечити сину належні умови проживання, потреби і розвиток сина в безпечному, надійному та стабільному середовищі. Просить визначити місце проживання дитини з ним та визначити ОСОБА_9 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з сином, а саме, за погодженням з батьком у будь-який день зустрічі з дитиною до 21.00 з урахуванням соціальних та вікових потреб дитини, два дні на тиждень у вихідні дні до 21.00 неділі.

ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, має дохід, позитивно характеризується за місцем попередньої роботи, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, сплачує кошти на утримання сина.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 , складеного працівниками Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області» від 27.02.2023, за місцем проживання батька для дитини облаштована окрема кімната та створені належні умови для виховання та розвитку малолітнього.

Відповідно до психологічно-педагогічної характеристики від 29.03.2023 вихованця дитячого навчального закладу № 712, батько відвідує дитину у закладі, приділяє вихованню дитини достатньо часу, виявляє непідробний інтерес до життя та розвитку дитини.

Відповідно до інформації Міського центру дитини служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-Центр) від 17.10.2022, в рамках розгляду заяви ОСОБА_1 щодо проведення медіації між ним та ОСОБА_13 , медіатор Центру неодноразово намагалась зв`язатись з ОСОБА_11 з метою з`ясування її згоди на участь у процесі медіації, однак ОСОБА_3 ігнорувала зазначені спроби.

У своїй заяві до суду ОСОБА_3 зазначає, що не проживала з батьком дитини однією сім`єю, малолітній проживає з нею за місцем її реєстрації, вона самостійно виховує та утримує сина, піклується про його розвиток та стан здоров`я. Вказує, що не чинить перешкоди у спілкуванні батька з сином. Батько дитини в свою чергу погрожує їй відібрати малолітнього оскільки, на її думку, має намір ухилятись від виконання громадянського обов`язку з мобілізації та інших зобов`язань, зокрема, виконання рішень судів. Просить визначити місце проживання малолітнього сина з нею.

ОСОБА_3 працює, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 12.06.2023 складеного працівником Служби для дитини створені умови для проживання.

Відповідно до психологічно-педагогічної характеристики від 01.06.2023, наданої дитячим клубом-садочком ОСОБА_14 , навчальну діяльність ОСОБА_15 контролює мама, з якою у хлопчика дуже дружні, відверті стосунки, яка є для нього авторитетом, радником.

ОСОБА_3 явку дитини до Служби для проведення бесіди по суті спору не забезпечила. Відмовилась від пропозиції працівника Служби щодо спілкування з дитиною під час проведення обстеження умов поживання.

Відповідно до інформації Центру від 30.05.2023 не виявилось за можливе провести діагностичну роботу психолога з ОСОБА_15 з метою вивчення психоемоційного стану дитини, особливостей дитячо-батьківських відносин, прихильності дитини до батьків, одного із них чи інших членів родини у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 відмовилась від діагностичної роботи з дитиною у Центрі.

Керуючись статями 19, 157, 159, 160, 161 Сімейного кодексу України, пунктом 72, 74 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», враховуючи матеріали справи, виходячи з інтересів малолітнього та неможливості встановити прихильність дитини до одного з батьків, орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації не може надати перевагу одному із батьків у вирішенні спору щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , 2016 р.н.»

За змістом висновку наданого Службою у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації висновку від 08.09.2023 (т. ІІ, а.с. 80-91) про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , викладено наступне:

«Органом опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації розглянуто питання про надання висновку до суду по справі за позовом ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , до ОСОБА_9 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , 2016 р.н., та визначення способів участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною, та зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Питання розглянуто 15.06.2023 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації в присутності батька дитини, ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що батьки дитини у шлюбі не перебували, у листопаді 2016 року народилась дитина. Після припинення стосунків малолітній залишився проживати з матір`ю.

Відповідно до судового наказу Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина, заборгованість по сплаті аліментів у батька дитини відсутня.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.04.2023 №259 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» ОСОБА_1 визначено способи участі у вихованні та спілкуванні з сином, а саме, кожного понеділка та середи з 17.00 до 20.00, кожного І та III тижня місяця з 10.00 суботи до 17.00 неділі.

У позовній заяві та бесіді з працівником Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-Служба) ОСОБА_1 зазначає, що з ОСОБА_13 проживали разом з вересня 2016 по травень 2022 року. В травні 2022 року ОСОБА_3 після сварки з його матір`ю забрала сина та поїхала жити за своїм місцем проживання. Він цікавився сином, приділяє багато часу для його виховання та духовного розвитку, проводить з ним час. На сьогодні між батьками дитини існує спір щодо визначення місця проживання малолітнього. ОСОБА_1 вказує, що у них з ОСОБА_13 різні погляди та методи щодо виховання сина, матір дитини чинить перешкоди у вільному спілкуванні з дитиною, маніпулює дитиною та налаштовує сина проти нього. Батько зазначає, що він повністю може забезпечити сину належні умови проживання, потреби і розвиток сина в безпечному, надійному та стабільному середовищі. Просить визначити місце проживання дитини з ним та визначити ОСОБА_9 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з сином, а саме, за погодженням з батьком у будь-який день зустрічі з дитиною до 21.00 з урахуванням соціальних та вікових потреб дитини, два дні на тиждень у вихідні дні до 21.00 неділі.

ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, має дохід, позитивно характеризується за місцем попередньої роботи, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, сплачує кошти на утримання сина.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 , складеного працівниками Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області» від 27.02.2023, за місцем проживання батька для дитини облаштована окрема кімната та створені належні умови для виховання та розвитку малолітнього.

Відповідно до психологічно-педагогічної характеристики від 29.03.2023 вихованця дитячого навчального закладу № 712, батько відвідує дитину у закладі, приділяє вихованню дитини достатньо часу, виявляє непідробний інтерес до життя та розвитку дитини.

Відповідно до інформації Міського центру дитини служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-Центр) від 17.10.2022, в рамках розгляду заяви ОСОБА_1 щодо проведення медіації між ним та ОСОБА_13 , медіатор Центру неодноразово намагалась зв`язатись з ОСОБА_11 з метою з`ясування її згоди на участь у процесі медіації, однак ОСОБА_3 ігнорувала зазначені спроби.

У своїй заяві до суду ОСОБА_3 зазначає, що не проживала з батьком дитини однією сім`єю, малолітній проживає з нею за місцем її реєстрації, вона самостійно виховує та утримує сина, піклується про його розвиток та стан здоров`я. Вказує, що не чинить перешкоди у спілкуванні батька з сином. Батько дитини в свою чергу погрожує їй відібрати малолітнього оскільки, на її думку, має намір ухилятись від виконання громадянського обов`язку з мобілізації та інших зобов`язань, зокрема, виконання рішень судів. Просить визначити місце проживання малолітнього сина з нею.

ОСОБА_3 працює, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 12.06.2023 складеного працівником Служби для дитини створені умови для проживання.

Відповідно до психологічно-педагогічної характеристики від 01.06.2023, наданої дитячим клубом-садочком ОСОБА_14 , навчальну діяльність ОСОБА_15 контролює мама, з якою у хлопчика дуже дружні, відверті стосунки, яка є для нього авторитетом, радником.

Відповідно до листа Центру від 09.08.2023, з метою проведення психологічної діагностики хлопчик до Центру приїжджав окремо з батьком та з мамою, був активним, комунікабельним, дитина хвилювалась, коли розповідала про відносини між дорослими. ОСОБА_15 чітко контролює кожне слово, намагається захистити кожного із батьків. Дитина травмована ситуацією в родині, потребує стабільності, затишку та підтримки дорослих. В результаті психологічного обстеження з`ясовано, що у ОСОБА_15 сформована надійна прив`язаність до батька, він для нього авторитет та зразок у всьому, і до матері, яку дуже любить і яка грається з ним. Дитина любить обох батьків прагне догодити кожному із них - «Я хочу трошки жити з татом, бо там є моя кімната, там мої іграшки, багато місця, а також жити і у мами, бо я її дуже люблю і сумуватиму за нею». Рекомендовано батькам налагодити конструктивну комунікацію між собою за допомогою сімейної медіації.

14.08.2023 ОСОБА_1 забезпечив явку дитини до Служби з метою проведення бесіди по суті спору. У бесіді з працівниками Служби малолітній повідомив, що живе з мамою, але серед тижня зустрічається з татом і через вихідні живе у тата. У тата йому більше подобається жити, так як для нього є своя окрема кімната, в квартирі є туалет та ванна кімната, а у мами туалет та душ для загального користування на коридорі. З татом вони розважаються, відвідують кінотеатр, ходять на ринок, займаються математикою, підготовкою до школи. Зі слів ОСОБА_15 йому цікаво проводити час з батьком. З мамою хлопчик також грається, займається підготовкою до школи, відвідують іноді парк, катаються на електросамокатах. Мама працює і вони проводять з нею час після її роботи. ОСОБА_15 висловив бажання проживати з татом оскільки у нього велика квартира та кращі умови для проживання. На запитання працівників Служби, а якби у мами була така ж квартира, то кому б віддав перевагу, ОСОБА_15 не зміг надати чітку відповідь, зазначив, що в цьому разі він не знає.

Керуючись статями 19, 157, 159, 160, 161 Сімейного кодексу України, пунктом 72, 74 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», виходячи з інтересів малолітнього, враховуючи матеріали справи та рішення комісії з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації, орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , 2016 р.н., з матір`ю, ОСОБА_13 . Враховуючи зазначене, питання щодо визначення способів участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною не є актуальним.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 308732997 від 01.09.2022 (т. І, а.с. 28-29), вбачається, що квартира за адресою АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (т. І, а.с. 24-28), загальна площа квартири становить 44,0 к.м., житлова 21,8 кв.м. (т. І, а.с. 26).

Позивач за первісним позовом зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2024/003738381 від 15.04.2024 (т. ІІІ, а.с. 146)

З наданого позивачем за первісним позовом акту обстеження умов проживання від 23.08.2022 затвердженого директором КЗ «Центр надання соціальних послуг Борщагівської сільської ради» (т. І, а.с. 34-35) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 для виховання та розвитку дитини створено такі умови: є власна кімната, облаштована ліжком, шафою, куточком для виконання завдань та ігор.

Крім того, у вказаному акті обстеження умов проживання від 23.08.2022 міститься наступна інформація: « ОСОБА_17 дуже любить свого сина ОСОБА_15 . Разом з сином (зі слів ОСОБА_18 ) разом ходять на дитячі майданчики, батько має бажання більше часу проводити із сином, займатися його вихованням та розвитком. В квартирі чисто та затишно, дотримуються санітарно-гігієнічних норм. Для дитини створені належні умови для його повноційного розвитку та росту» (т. І, а.с. 34-35).

У т. І, а.с. 96 міститься копія свідоцтва про право власності від 28.11.2014 № 46184, з якого вбачається, що житлове приміщення в гуртожитку, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 належить на праві приватної, спільної часткової власності ОСОБА_3 та членам її сім`ї ОСОБА_19 в рівних частках. Загальна площа приміщення становить 14,70 кв.м.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Виробничого підрозділу філії «ГІОЦ» АТ «Українська залізниця» № 6 від 24.03.2023 за підписом провідного інженера - ОСОБА_20 (т. І, а.с. 111), ОСОБА_3 з 24.04.2007 згідно наказу від 24.04.2007 № 360/ос працює в виробничому підрозділі «Київське відділення» філії «ГІОЦ» і зараз займає посаду провідного інженера сектора матеріально-технічного забезпечення відділу поточного утримання і постачання, працює по теперішній час.

Також позивачем за первісним позовом долучено висновок спеціаліста ОСОБА_21 за результатами проведення психологічної консультації з дитиною ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. ІІІ, а.с. 124-140), зі змісту якого, зокрема, вбачається наступне:

«В результаті проведеної психологічної консультації з дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , було виявлено:

?Ставлення ОСОБА_4 до батька ОСОБА_1 та до матері ОСОБА_9 характеризується надійним типом прив`язаності до обох батьків. Дитина відкрито і багаторазово говорить, що любить тата і маму, при цьому їй важливо чути ці самі слова у відповідь. Таким чином, прив`язаність визначається як потреба в схваленні, відчутті значимості та цінності, як необхідність емоційної та психологічної близькості, якої потребує ОСОБА_4 , як мамою так і з батьком.

З урахуванням надійної / безпечної прив`язаності у дитини до матері та до батька, важливо підтримувати цей контакт за рахунок рівнозначної залученості в процес виховання їх спільного сина. Обом батькам рекомендовано слідувати віковим та актуальним потребам дитини у відповідності до її найкращих інтересів. Як варіант, варто розглянути позицію щодо нейтральних взаємин між ОСОБА_1 , та ОСОБА_13 , з метою налагодження домовленостей стосовно конструктивного розв`язання питань пов`язаних з їх спільною дитиною.

Обом батькам варто взяти до уваги варіант стосунків ко-батьківства - різновид партнерських взаємин, у яких чоловік та жінка домовляються щодо спільних дітей/дитини без традиційних шлюбних (сімейних) стосунків. Мова йде не лише про виконання батьківських обов`язків, а й своєрідний стиль життя, де кожен із батьків орієнтований на благополуччя дитини, коли вони двоє є відповідальними за виховання сина. Коли мама та батько мають розуміння того, що саме згода іузгодженість поглядів на виховання, вміння чути та брати до уваги думку дитини - допоможуть їх сину, сформувати цілісну картину світу

та сприятимуть розвитку та становленню його особистості;

?У зв`язку з віковими особливостями дитина залежна від думки дорослих і оточуючих щодо сімейної ситуації, однак за результатами спілкування та психологічної консультації не було виявлено негативного впливу на ОСОБА_4 , щодо визначення його місця проживання з одним із батьків.

?Конфлікти між батьками, які відбуваються в присутності їх сина, негативно впливають на його психоемоційний стан, що в свою чергу може впливати на фізичне самопочуття дитини та сприяти виникненню психосоматичних захворювань.»

Позивачем за первісним позовом на підтвердження своїх позовних вимог до матеріалів справи також долучено: роздруківки скіншотів з телефону ОСОБА_1 щодо телефонних дзвінків (т. І, а.с. 15-21); копії квитанції про переказ коштів ОСОБА_3 ОСОБА_1 від 01.12.2022 на суму 3 045,00 грн (т. І, а.с. 23); роздруківку банківської виписки ОСОБА_1 з сервісу Payoneer (т. І, а.с. 30); копію витягу з реєстру платників єдиного податку № 177271 від 29.11.2022 (т. І, а.с. 31); копію декларації ОСОБА_4 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0001-А96А-1Т00 від 28.10.2019 (т. І, а.с. 31); копію додатку 2 до Акта оцінки потреб сім`ї/особи (т. І, а.с. 36-39); копію акту оцінки потреб сім`ї/особи (т. І, а.с. 40-47); копію картки фізичної особи - платника податків та паспорту ОСОБА_1 (т. І, а.с. 48-52); копію сертифікату ОСОБА_1 про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12ЯЯС № 401471 (т. І, а.с. 53); копію медичної довідки ОСОБА_1 про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 12ЯЯТ № 676673 (т. І, а.с. 54); копію характеристики ОСОБА_1 за попереднім місцем роботи у «ПП «Київ-Південь» від 25.08.2022 (т. І, а.с. 56); копію довідки № 1 від 26.08.2022 (т. І, а.с. 57); копію характеристики ОСОБА_4 , який відвідує секцію з бойового самбо з 2021 року (т. І, а.с. 58); копію психолого-педагогічної характеристики вихованця старшої групи «Дзвіночок» ДНЗ № НОМЕР_5 ОСОБА_4 (т. ІІ, а.с. 42); копію індивідуальної карти психологічного розвитку дитини ОСОБА_4 (т. ІІ, а.с. 43-47); копію військового квитка серії НОМЕР_6 виданого ОСОБА_1 (т. ІІІ, а.с. 147), тощо.

Позивачем за зустрічним позовом на підтвердження своїх позовних вимог до матеріалів справи також долучено: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31450105 від 23.12.2014 (т. І, а.с. 94); копію паспорту та картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_3 (т. І, а.с. 97-100); копію декларації ОСОБА_4 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0001-8264-К5А0 від 06.09.2022 (т. І, а.с. 106); копію довідки Виробничого підрозділу філії «ГІОЦ» АТ «Українська залізниця» № 31 від 14.09.2022 за підписом начальника сектору роботи з персоналом - ОСОБА_23 (т. І, а.с. 109); копію довідки про доходи ОСОБА_3 від 14.09.2022 (т. І, а.с. 110); копію довідки дитячого клубу-садка ОСОБА_24 (т. І, а.с. 113); копія довідки Київської федерації «Дракон» від 16.09.2022 (т. І, а.с. 114); копія довідки № 12 від 02.09.2022 Філії № 1 Травматологічного пункту КПН «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва (т. І, а.с. 115); копію постанови про призначення судово-медичної експертизи від 05.09.2022 (т. І, а.с. 116); копію заяви ОСОБА_3 про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини (а.т. І, а.с. 117-118); копію листа Солом`янського районного в місті Києві Центра соціальних служб № 108/280-262 від 07.03.2023 (т. І, а.с. 126); копію акту оцінки потреб сім`ї/особи (т. І, а.с. 127-132); копію додатку 1 до Акта оцінки потреб сім`ї/особи (т. І, а.с. 133-134), тощо.

У судовому засіданні 06.06.2024 судом було допитано свідка ОСОБА_25 , яка зазначила, що їй відомо про те, що у сторін є спільний син ОСОБА_15 . Вказала, що орієнтовно у квітні - травні 2022 року ОСОБА_1 приїжджав у м. Кременчук до своєї матері, до свідок його бачила разом з сином ОСОБА_15 . Зі слів ОСОБА_25 , між батьком і дитиною налагоджені хороші стосунки, ОСОБА_1 дуже любить сина, зробив його фотоальбом, з любов`ю облаштував квартирі окрему кімнату для сина у квартирі на ОСОБА_26 .

У судовому засіданні 06.06.2024 судом було допитано свідка ОСОБА_27 , яка є сусідом ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_27 вказала, що раніше часто бачила ОСОБА_1 з сином (останнім часом рідше), спостерігала дуже тепле ставлення ОСОБА_1 до сина. Зазначила, що була у ОСОБА_1 вдома, де є спеціальна облаштована кімната для сина з усім необхідним для його розвитку та виховання.

Також, у судовому засіданні 06.06.2024 судом було допитано свідка ОСОБА_28 , яка також є сусідом ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_28 дала свідчення, що знайома з обома сторонами спору та бачила їх з сином ОСОБА_15 . Вказала, що спостерігала, що у дитини тепле ставлення як до матері ( ОСОБА_9 ), так і до татка ( ОСОБА_1 ). Зазначила, що була у ОСОБА_1 вдома, де є з любов`ю облаштована кімната для сина з усім необхідним для нього, в т.ч. комп`ютер, дитяче ліжко, тощо.

У судовому засіданні 24.10.2024 судом було досліджено численні (1 380) фото- та відео- файли, надані ОСОБА_1 на яких зображені ОСОБА_29 (дитина) та сторони у справі в різних побутових ситуаціях та на відпочинку у різні періоди часу, а також два аудіо файли на яких зафіксовано спілкування ОСОБА_1 в телефонному режимі (т. І, а.с. 14, 173).

Дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про їх достатність для прийняття рішення у справі, та за умови відсутності підстав вважати, що покази свідків, про виклик та допит яких заявлено клопотання після закриття провадження у справі (05.09.2024) представником ОСОБА_3 , мають виключне значення для розгляду даної справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд враховує, що за змістом ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 501/3594/20, провадження №61-10149 св 24).

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/3063/22, провадження № 61-928св24).

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст. 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. 4 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Виходячи зі змісту ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/3063/22, провадження № 61-928св24).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст.. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (див. постанову Верховного Суду від 14.10.2022 у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (див. постанову Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 654/4307/19).

Також підлягають врахуванню: спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; бажання дитини.

У цій справі встановлено, що обидва батьки (і мама, і тато дитини - ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 ) мають належні житлові умови, доходи, мають бажання виховувати дитину.

Також, судом встановлено, що дитина ( ОСОБА_29 ) любить і тата, і маму. Обставин, які б достеменно свідчили про більшу прихильність до одного з батьків судом не встановлено.

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (ст.ст. 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (ст. 12 Конвенції про права дитини, ст. 171 СК України, ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відео конференції (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/3063/22, провадження № 61-928св24).

Як зазначено у висновку органу опіки та піклування від 08.09.2023, ОСОБА_15 висловив бажання проживати з татом оскільки у нього велика квартира та кращі умови для проживання; проте на запитання працівників Служби, а якби у мами була така ж квартира, то кому б віддав перевагу, ОСОБА_15 не зміг надати чітку відповідь, зазначив, що в цьому разі він не знає.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (див. постанову Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 404/3499/17).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

Водночас суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (див. постанову Верховного Суду від 18.12.2023 у справі № 523/21283/21, провадження № 5643св23).

При цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3 ст. 171 СК України).

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 127/20368/21, провадження № 10159св23.

У п. 67 Загального коментаря № 14 від 29.05.2013 Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02.10.2015 № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (п. 2).

Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім`ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п`ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (п. 4).

Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.

Водночас труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.

З урахуванням зазначеного, при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком. У постановах від 26.10.2022 у справі № 750/9620/20, від 04.10.2023 в справі № 208/4667/20, від 14.12.2022 у справі № 742/2571/21, від 10.01.2024 у справі № 183/3958/20 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною.

Судом встановлено, що як батько, так і мати дитини належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті та професійній спільноті, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання та розвитку дитини, у той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про фізичну опіку щодо їх спільної дитини ( ОСОБА_15 ) в позасудовому порядку.

Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться не далеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/3063/22, провадження № 61-928св24).

У справі, що є предметом розгляду, встановлено, що сторони живуть та працюють в межах одного міста (Київ), позитивно характеризуються, в однаковій мірі висловлюють щире та потужне бажання піклуватися про дитину ( ОСОБА_15 ).

Належних та допустимих доказів жорстокого поводження жодним з батьків з дитиною, притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення домашнього насильства, учасниками справи не надано та судами таких фактів не встановлено.

Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Визначаючи спосіб участі позивачки у вихованні та спілкуванні з дитиною, суд бере до уваги малолітній вік дитини, особливості її розвитку, виховання, необхідність дотримання розпорядку дня та відпочинку, емоційну прихильність дитини до обох сторін та виходить із найкращих інтересів дитини.

Суд надав правову оцінку висновку Служби у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації висновку від 08.09.2023, який носить рекомендаційний характер, не є обов`язковим для суду та оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі, та вважає, що цей висновок є недостатньо обґрунтованим та суперечить найкращим інтересам дитини.

У даній справі, дитина тривалий час проживає з матір`ю, має відповідні соціальні контакти за місцем проживання матері, однак, вочевидь дитина потребує і батьківської турботи та безумовної любові, яка має позитивно впливати на її розвиток.

Татко дитини ( ОСОБА_1 ) у судовому засіданні 24.10.2024 на питання суду щодо його відношення до спільної фізичної опіки над дитиною вказав, що підтримує такий варіант розв`язання спору. Зазначив, що вбачає як найбільш раціональний варіант, якщо спільна опіка буде реалізована шляхом визначення місця проживання ОСОБА_15 з понеділка по п`ятницю з ним ( ОСОБА_1 ), а у вихідні дні (субота, неділя) - з мамою ( ОСОБА_3 ).

Суд враховує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування сина з батьком відповідає його інтересам. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування батька з сином, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, суд не встановив.

Доказів, які б свідчили про неможливість відновлення та підтримання належного емоційного контакту між батьком та дитиною або шкідливість таких контактів для дитини, не здобуто.

Як можна зрозуміти з пояснень ОСОБА_3 , наданих у судовому засіданні 05.09.2024, вона проти визначення місця проживання дитини з татом у будь-якій формі, наполягала, щоб дитина проживала з нею. Разом з тим, ОСОБА_3 не заперечувала, що дитина любить тата.

Однак, враховуючи встановлені обставини справи, в т.ч.: рівнозначну любов батьків до дитини та дитини до батьків, спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, бажання дитини, суд дійшов висновку, що застосування моделі спільної фізичної опіки над дитиною в даному випадку найбільш відповідатиме інтересам дитини.

При цьому, не порушуючи балансу прав батьків, суд вважає за можливе визначити почергове проживання дитини у кожного з батьків протягом часу, достатнього для адаптації до відповідних умов.

Подолання певних дискомфортних на першому етапі незручностей для дитини, пов`язаних з тимчасовою зміною звичного для неї місця проживання і середовища, а також налагодження емоційного контакту дитини з батьком має відбуватися у співпраці батька і матері, а також органів у справах дітей, за необхідності - психологів.

Використання спільної фізичної опіки у цій справі спрямоване на повернення батька у життя і виховання дитини, яка потребує як материнського, так і батьківського виховання, що у її синтезі формують основу становлення дитини як повноцінного члена суспільства.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на поточному етапі доцільно визначити почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з матір`ю - ОСОБА_3 , за адресою проживання останньої, а саме: АДРЕСА_8 ; два тижні з батьком - ОСОБА_1 за адресою його проживання, а саме: АДРЕСА_4 .

Побіжно суд зазначає, що застосування моделі спільної фізичної опіки над дитиною не дає право особі на відстрочку від мобілізації.

Батьки мають спільно приймати рішення щодо суттєвих питань виховання і розвитку дитини, узгодити порядок несення витрат на утримання дитини.

Почергове проживання дитини доцільно розпочати за місцем проживання матері, де дитина тривалий час проживає, надавши можливість батькам та дитині налагодити необхідні комунікації та залагодити непорозуміння.

На думку суду, розв`язання спору у даній справі шляхом встановлення спільної фізичної опіки над дитиною, вирішує по суті проблеми у спілкуванні та вихованні дитини двома батьками у зв`язку з неможливістю її виховання у повноцінній сім`ї, створює передумови для її розвитку, формування особистості, забезпечує її міцними життєвими зв`язками з обома з батьків, що є надзвичайно важливим у житті дитини.

Разом з тим, за умови зміни обставин у справі, батьки можуть визначити інші способи участі позивача у вихованні сина.

Щодо клопотання представника ОСОБА_3 , викладеного у зустрічному позові (т. І, а.с. 92) про винесення окремих ухвал у даній справі, суд зазначає наступне.

Постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору. При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21, провадження № 61-10543сво23).

За результатами розгляду спору у даній справі судом підстав для винесення окремої ухвали не встановлено, а тому у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Борщагівської територіальної громади, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі матері у вихованні та спілкуванні із дитиною, та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з матір`ю - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), за адресою проживання останньої, а саме: АДРЕСА_8 ; два тижні з батьком - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за адресою його проживання, а саме: АДРЕСА_4 .

Двотижневий період проживання дітей з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через два тижні о 10.00 год. неділі.

Перші два тижні, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, дитина проживає з матір`ю.

По завершенні двох тижнів, протягом яких дитина проживала з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вони проживали, зобов`язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич

Дата складання повного тексту рішення: 04.11.2024