Постанова

від 20.03.2024 по справі 620/14664/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14664/23 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань державної служби, Центрального міжрегіонального управління НАДС про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства України з питань державної служби, Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, яким просила:

- визнати незаконним наказ НАДС від 29 серпня 2023 року №245 к/о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити її на посаді заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях;

- стягнути з Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- стягнути з НАДС компенсацію на її користь за завдану моральну шкоду у сумі 15000,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт наголосила, що є одинокою матір`ю, а тому відповідно до положень ст. 184 КЗпП України не може бути звільнена та їй не може вручатися попередження про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією. Крім того, їй не були запропоновані рівнозначні посади державної служби (дві штатні одиниці) заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС, водночас відповідач до початку реорганізації призначив на вказані посади заступників начальників новостворених управлінь без проведення процедури визначення переважного права на залишення на посаді передбаченої ст. 42 КЗпП України, що свідчить про надання переваги вказаним особам та дискримінацію позивача.

Додатково зазначила, що пропозиція посад надається шляхом направлення відповідного переліку при попередженні про наступне звільнення, а тому протокол робочої зустрічі від 24 квітня 2023 року не є документом, що підтверджує факт надання пропозиції ОСОБА_1 посади начальника та заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС.

Відповідач - Національне агентство України з питань державної служби подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки позивачу було запропоновано усі посади державної служби які наявні у НАДС на момент попередження позивача (32 посади), проте 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву якою відмовилася від зайняття однієї з запропонованих посад у зв`язку з сімейними обставинами та просила скоротити термін попередження про наступне звільнення до 29 серпня 2023 року включно та звільнити її 30 серпня 2023 року.

Додатково наголосив, що навіть після подання вищезазначеної заяви НАДС надіслав листа начальнику Центрального міжрегіонального управління НАДС з проханням розглянути можливість працевлаштування ОСОБА_1 у Центральному міжрегіональному управлінні НАДС, у зв`язку з чим 29 серпня 2023 року листом їй було запропоновано сім вакантних посад, в тому числі одну в м. Чернігові.

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління НАДС подав до суду відзив, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки Центральним міжрегіональним управлінням НАДС були вжиті усі можливі способи для реалізації позивачем свого права на працю.

Додатково наголосив, що звільнення ОСОБА_1 відбулося у зв`язку з подання заяви від 25 серпня 2023 року, відповідно до якої остання просила скоротити термін попередження про наступне звільнення до 29 серпня 2023 року включно та звільнити її 30 серпня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції наказом Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАДС) від 30 червня 2015 року №136-к/о ОСОБА_1 з 01 липня 2015 року призначено на посаду заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях (т.1 а.с. 16).

Наказом НАДС від 12 жовтня 2022 року №229-10/О на ОСОБА_1 з 13 жовтня 2022 року покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях (т. 2 а.с. 181).

Відповідно до п. 6 Посадової інструкції заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, затвердженої ОСОБА_1 03 листопада 2020 року, розташування робочого місця позивача визначено в м. Чернігові (т.2 а.с. 178-180).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року №316 "Питання функціонування територіальних органів Національного агентства з питань державної служби" утворено Центральне міжрегіональне управління НАДС, Південно-Східне міжрегіональне управління НАДС та Західне міжрегіональне управління НАДС та встановлено реорганізувати територіальні органи Національного агентства з питань державної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Національного агентства з питань державної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з протоколом робочої зустрічі Голови НАДС з представниками територіальних органів НАДС від 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 , заступник начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, щодо бачення пріоритетів роботи новоутворених територіальних органів НАДС, зокрема Центрального міжрегіонального управління НАДС зазначила, що не готова очолити Центральне міжрегіональне управління НАДС, оскільки не має можливості переїхати до м. Києва, де має розміщуватися орган та знаходитися начальник міжрегіонального управління. При цьому ОСОБА_1 зазначила, що може зайняти посаду заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС за умови, що місце роботи буде визначено в м. Чернігові (т. 4 а.с. 28-29).

Наказом НАДС від 07 серпня 2023 року №113-23 "Про реорганізацію територіальних органів Національного агентства України з питань державної служби" реорганізовано територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 1; затверджено Голів комісій з реорганізації територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 2. ОСОБА_1 визначено головою комісії з реорганізації Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях (т.2 а.с. 173-176).

10 серпня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про відмову від призначення її головою комісії з реорганізації, оскільки юридична особа зареєстрована в м. Києві, а робоче місце позивача і її місце проживання знаходяться в м. Чернігові. Позивач повідомила, що у зв`язку з воєнним станом, як мати дитини до 14 років, вона не погоджується на відрядження. Крім того, позивач зазначила, що робота в комісії безоплатно на громадських засадах є неприпустимою, оскільки на її утриманні перебуває двоє дітей (т.2 а.с. 105).

10 серпня 2023 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях шляхом приєднання до Центрального міжрегіонального управління НАДС, та запропоновано переведення на одну з посад державної служби апарату НАДС згідно з переліком (т.1 а.с. 165-171).

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву, у який зазначила, що їй запропоновані посади державної служби апарату НАДС, місцерозташування якого м. Київ, проте її місце реєстрації та проживання знаходяться в м. Чернігові, тому погодитися на зайняття однієї із запропонованих посад є неможливим, інших пропозицій їй не надходило, а тому враховуючи викладене та у зв`язку з сімейними обставинами просила скоротити термін попередження про наступне звільнення до 29 серпня 2023 року включно та звільнити її 30 серпня 2023 року (т.1 а.с. 31).

25 серпня 2023 року голова НАДС звернулась з листом №42/13/80.2-23 до начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС, яким просила у зв`язку з реорганізацією Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях розглянути можливість працевлаштування ОСОБА_1 , заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях у Центральному міжрегіональному управлінні НАДС (т.2. а.с. 220).

Начальник управління Центральному міжрегіональному управлінні НАДС листом від 29 серпня 2023 року №35/16-17/23 повідомила ОСОБА_1 про те, що станом на 29 серпня 2023 року в Центральному міжрегіональному управління НАДС вакантні сім посад (згідно з переліком), та просила розглянути можливість працевлаштування на одну із вказаних посад, про результати прийнято рішення повідомити Управління (т.2 а.с. 221-225).

Наказом НАДС від 29 серпня 2023 року №245-К/О ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях з 30 серпня 2023 року. Підстава прийняття зазначеного наказу: заява ОСОБА_1 від 25 серпня 2023 року, погодження Міністра Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 року №22539/0/2-23 (т.2 а.с. 190-191).

Не погоджуючись з оскаржуваним наказом позивач звернулась до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем запропоновано усі вакантні посади категорії "Б" та "В", які існували на момент надання відповідних пропозицій, а позивач відмовилась від зазначених посад. Крім того у роботодавця відсутній обов`язок пропонувати державному службовцю посади за місцем його фактичного проживання, не заборонено, як виняток, пропонувати нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей державного службовця.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною 5 ст. 22 Закону України "Про державну службу" у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу (п.п. 1, 1-1).

Згідно з ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Отже як вірно зазначено судом першої інстанції, скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" або відмови від переведення на запропоновану посаду.

Як встановлено судом на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року №316 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національного агентства з питань державної служби за переліком згідно з додатком (Центральне міжрегіональне управління НАДС, Західне міжрегіональне управління НАДС, Південно-Східне міжрегіональне управління НАДС) та здійснено реорганізацію територіальних органів Національного агентства з питань державної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Національного агентства з питань державної служби за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях приєднано до Центрального міжрегіонального управління НАДС, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованого територіального органу НАДС.

Наказом НАДС від 07 серпня 2023 року №113-23 "Про реорганізацію територіальних органів Національного агентства України з питань державної служби" реорганізовано територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 1; затверджено Голів комісій з реорганізації територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 2. ОСОБА_1 визначено головою комісії з реорганізації Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях (т.2 а.с. 173-176).

10 серпня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про відмову від призначення її головою комісії з реорганізації, оскільки юридична особа зареєстрована в м. Києві, а робоче місце позивача і її місце проживання знаходяться в м. Чернігові. Позивач повідомила, що у зв`язку з воєнним станом, як мати дитини до 14 років, вона не погоджується на відрядження. Крім того, позивач зазначила, що робота в комісії безоплатно на громадських засадах є неприпустимою, оскільки на її утриманні перебуває двоє дітей (т.2 а.с. 105).

10 серпня 2023 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях шляхом приєднання до Центрального міжрегіонального управління НАДС та запропоновано переведення на одну з посад державної служби апарату НАДС (32 посади) згідно з переліком.

Також ОСОБА_1 повідомлено, що у разі згоди на зайняття однієї із запропонованих посад, їй необхідно подати відповідну заяву, а у разі відмови вона підлягає звільненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (т.1 а.с. 165-171).

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву голові НАДС, відповідно до якої остання відмовилась від запропонованих 32 посад та у зв`язку з сімейними обставинами просила скоротити термін попередження про наступне звільнення до 29 серпня 2023 року включно та звільнити її 30 серпня 2023 року. Вказана заява обґрунтована тим, що їй запропоновані посади державної служби апарату НАДС, яке розташоване в м. Києві, проте вона зареєстрована та проживає в м. Чернігові, у зв`язку з чим погодження на зайняття однієї із запропонованих посад є неможливим, інших пропозицій їй не надходило (т.1 а.с. 31).

25 серпня 2023 року голова НАДС звернулась з листом №42/13/80.2-23 до начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС, яким просила у зв`язку з реорганізацією Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях розглянути можливість працевлаштування ОСОБА_1 , заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях у Центральному міжрегіональному управлінні НАДС (т.2. а.с. 220).

Начальник управління Центрального міжрегіонального управлінні НАДС листом від 29 серпня 2023 року №35/16-17/23 повідомила ОСОБА_1 про те, що станом на 29 серпня 2023 року в Центральному міжрегіональному управління НАДС вакантні сім посад (згідно з переліком), та просила розглянути можливість працевлаштування на одну із вказаних посад, про результати прийнято рішення повідомити Управління.

Відповідно до вищезазначеного листа, позивачу було запропоновано зокрема посаду головного спеціаліста у м. Чернігові відділу у Харківській, Сумській та Чернігівській областях (т.2 а.с. 221-225).

Зазначений лист направлено позивачу 29 серпня 2023 року цінним листом з описом вкладення, а також 29 серпня 2023 року о 14:40 год. на службову пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

Наказом НАДС від 29 серпня 2023 року №245-К/О ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях з 30 серпня 2023 року відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" на підставі заяви ОСОБА_1 від 25 серпня 2023 року та погодження Міністра Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 року №22539/0/2-23 (т.2 а.с. 190-191).

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила про те, що є одинокою матір`ю про що був обізнаний суб`єкт звільнення, а тому відповідно до положень ст. 184 КЗпП України вона не може бути звільнена та їй не може вручатися попередження про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією. Крім того, їй не були запропоновані рівнозначні посади державної служби (дві штатні одиниці) заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС, водночас відповідач до початку реорганізації призначив на вказані посади заступників начальників новостворених управлінь без проведення процедури визначення переважного права на залишення на посаді передбаченої ст. 42 КЗпП України, що свідчить про надання переваги вказаним особам та дискримінацію позивача.

Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серя НОМЕР_1 від 04 серпня 2005 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 37).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_5 (2013 р.н.), батьком дитини вказано ОСОБА_6 (т.1 а.с. 35).

Згідно з довідкою від 25 вересня 2023 року №7409 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, станом на 23 вересня 2023 року, разом із позивачем зареєстровано її синів: ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (т.1 а.с. 38).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України від 19 вересня 2023 року №00041463414 05 вересня 2013 року внесено актовий запис №00106558275 про народження 09 серпня 2013 року ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_6 , матір - ОСОБА_1 , відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (т. 1 а.с. 36).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги позивач особисто не повідомляла НАДС про наявність у неї статусу одинокої матері, водночас листом Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях від 26 березня 2021 року №01-02/119 направлено до Національного агентства України з питань державної служби графік відпусток керівників Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях на 2021 рік (т.3 а.с. 69-73), який містить інформацію про наявність у ОСОБА_1 соціальної відпустки, як одинокої матері.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на час розгляду справи судом першої інстанції в матеріалах справи були відсутні докази повідомленням роботодавця про те, що позивач є одинокою матір`ю, водночас, враховуючи подані апелянтом докази, колегія суддів приходить до висновку, що Національне агентство України з питань державної служби володіло інформацією про наявність у позивача статусу одинокої матері, що не заперечувалось відповідачами в судовому засіданні.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта про те, що відповідно до положень ст. 184 КЗпП України вона не могла бути звільнена та їй не могли вручати попередження про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією, з огляду на наступне.

Закон України "Про державну службу" не містить положень щодо заборони попередження державного службовця про наступне звільнення (одинокої матері) відповідно до ст. 87, як і гарантій одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, а тому до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Зазначена норма надає гарантію щодо обмежень на звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років. Так, звільнення жінок, зазначених у ч. 3 ст. 184 КЗпП України, має певні особливості, зокрема, таке звільнення можливе, проте власник зобов`язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 826/26336/15, від 19 вересня 2019 року у справі №561/171/17, від 10 червня 2021 року у справі № 420/6432/19.

Згідно з протоколом робочої зустрічі Голови НАДС з представниками територіальних органів НАДС від 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 , заступник начальника Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, щодо бачення пріоритетів роботи новоутворених територіальних органів НАДС, зокрема Центрального міжрегіонального управління НАДС зазначила, що не готова очолити Центральне міжрегіональне управління НАДС, оскільки не має можливості переїхати до м. Києва, де має розміщуватися орган та знаходитися начальник міжрегіонального управління. При цьому ОСОБА_1 зазначила, що може зайняти посаду заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС за умови, що місце роботи буде визначено в м. Чернігові (т. 4 а.с. 28-29).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що положення ст. 87 Закону України "Про державну службу" не визначають обов`язку роботодавця пропонувати державному службовцю посади за місцем його фактичного проживання.

Отже доводи апелянта про те, що їй не було запропоновано рівнозначну посаду заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС, як і неможливість вручати попередження про наступне звільнення, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03 листопада 2022 року по справі №240/20237/20 правовідносини щодо звільнення між роботодавцем та працівником, зокрема, у разі реорганізації підприємства виникають не з дати початку реорганізації, а з дати попередження працівника про зміну в майбутньому його становища, тобто можливого звільнення. Дане твердження підтверджується і тим, що трудове законодавство саме з цього моменту покладає обов`язок на роботодавця пропонувати працівнику вакантні посади. Припиняються ці відносини з моменту звільнення працівника.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Штатного розпису Центрального міжрегіонального управління НАДС, введеного в дію з 21 червня 2023 року, дійсно визначено 1 штатну посаду заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС - начальника відділу у м. Києві, Київській, Черкаській, Полтавській та Кіровоградській областях та 1 штатну посаду заступника начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС - начальника відділу у Харківській, Сумській та Чернігівській областях (т.2 а.с. 192-195).

Наказами НАДС від 27 липня 2023 року №190-К/О та від 31 липня 2023 року №199-К/О, на підставі поданих заяв, за погодженням Міністра Кабінету Міністрів України, на посади заступників начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС були призначені в порядку переведення з інших територіальних органів НАДС ОСОБА_8 (з 01 серпня 2023 року) та ОСОБА_9 (з 02 серпня 2023 року) (т.2 а.с. 199-202).

Враховуючи встановлені обставини посади заступників начальника Центрального міжрегіонального управління НАДС не могли бути запропоновані позивачу повторно, оскільки не були вакантними на момент попередження її про наступне звільнення.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачу були запропоновані посади, зокрема тридцять дві посади в апараті НАДС, оскільки саме НАДС є суб`єктом призначення щодо ОСОБА_1 , проте останньою 25 серпня 2023 року голові НАДС подано заяву, відповідно до якої позивач відмовилась від запропонованих їй посад, просила скоротити термін попередження про наступне звільнення до 29 серпня 2023 року (закінчувався 09 вересня 2023 року) та звільнити її 30 серпня 2023 року, що відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" є підставою для звільнення, та спростовує доводи останньої про порушення її прав, як одинокої матері, оскільки прийняттю оскаржуваного наказу слугувало безпосереднє волевиявлення позивача та подання відповідної заяви.

Одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що позивач при поданні заяви про звільнення зазначила про бажання скоротити термін попередження про наступне звільнення до 29 серпня 2023 року, тим самим добровільно скоротивши строк протягом якого їй могло бути запропоновано інші посади, оскільки такий строк закінчувався 09 вересня 2023 року.

Доводи ОСОБА_1 про те, що її заява про скорочення терміну не містить посилань на підставу для звільнення (за власним бажанням або за згодою сторін) при якій допускається звільнення одиноких матерів, колегія суддів оцінює критично, оскільки обставина подання такої заяви позивачем не заперечується та свідчили про відсутність намірів бути працевлаштованою.

Також колегія суддів оцінює критично доводи апелянта про те, що посадовими особами НАДС вчинявся на неї тиск з приводу написання в заяві від 25 серпня 2023 року слів "звільнити", оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження зазначених обставин. Крім того, судом встановлено неодноразові намагання НАДС та Центрального міжрегіонального управління НАДС працевлаштувати позивача та пропонування їй всіх вакантних посад, від яких остання відмовилась.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "25" березня 2024 року.