Ухвала

від 11.03.2024 по справі 910/4719/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.03.2024Справа № 910/4719/23

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

заяви Політичної партії "Європейська Солідарність"

про відстрочення виконання рішення суду

у справі №910/4719/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ"

до Політичної партії "Європейська Солідарність"

про стягнення 2 396 181,99 грн.

та за зустрічним позовом Політичної партії "Європейська Солідарність"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ"

про внесення змін до договору

Представника учасники справи:

Від позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом: Невмержицький В.П.;

Від відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом: Корж В.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Політичної партії "Європейська солідарність" (далі-відповідач) про стягнення 1 890 600,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, суми пені у розмірі 179 836,14 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 285 153,30 грн, суми 3% річних у розмірі 40 592,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 прийнято зустрічний позов Політичної партії "Європейська Солідарність" до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 закрито провадження у справі №910/4719/23 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів за період з березня по серпень 2022 у загальному розмірі 600 грн 00 коп; первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" задоволено частково; в задоволенні зустрічних позовних вимог Політичної партії "Європейська Солідарність" відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Політичної партії "Європейська Солідарність" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 156 026 грн. 03 коп.

Постановою Північного апеляційного суду від 21.02.2024 змінено рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 року у справі № 910/4719/23 в частині стягнення суми пені та викладено п. 3 резолютивної частини в наступній редакції:

« 3. Стягнути з Політичної партії "Європейська Солідарність" (вул. Електриків, 29А, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 21715714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" (вул. Лаврська, 16, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 00308146) заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 1 890 000 (один мільйон вісімсот дев`яносто тисяч) грн.. 00 коп., пеню в розмірі 1 (одна) грн.. 00 коп., інфляційні збитки в розмірі 285 153 (двісті вісімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят три) грн.. 30 коп., 40 592 (сорок тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн.. 55 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 35 942 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн.. 74 коп.». В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 року у справі №910/4719/23 залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного суду від 21.02.2024 скасовано частково додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/4719/23 та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: « 1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. 2. Стягнути з Політичної партії "Європейська Солідарність" (вул. Електриків, 29А, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 21715714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" (вул. Лаврська, 16, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 00308146) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.»

27.02.2024 через відділ діловодства суду від представника Політичної партії "Європейська Солідарність" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 24.08.2023 та додаткового рішення суду від 18.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 призначено розгляд заяви Політичної партії "Європейська Солідарність" про відстрочення виконання рішення суду у судовому засіданні на 11.03.2024.

07.03.2024 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" надійшло клопотання про трансляцію судових засідань на YouTube каналі «Судова влада України» та на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у справі №910/4917/23.

08.03.2024 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" надійшли заперечення проти заяви представника Політичної партії "Європейська Солідарність" про відстрочення виконання судових рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" про трансляцію судового засідання, призначеного на 11.03.2024, на YouTube каналі «Судова влада України» та на веб-порталі «Судова влада України».

Представник позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом у судовому засіданні 11.03.2024 заперечував проти заяви Політичної партії "Європейська Солідарність" про відстрочення виконання судових рішень.

Представник відповідача за первісним (позивач за зустрічним) позовом у судовому засіданні 11.03.2024 підтримав заяву про відстрочення виконання судових рішень.

Судом 11.03.2024 у судовому засіданні розглянуто заяву представника Політичної партії "Європейська Солідарність" про відстрочення виконання рішення суду від 24.08.2023 та додаткового рішення суду від 18.10.2023 та вирішено відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.

Заяву про відстрочення виконання судових рішень, мотивована тим, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації та введенням воєнного стану в України, 14.03.2022 Національним агентством з питань запобігання корупції надано роз`яснення №5 щодо застосування та дотримання окремих положень Закону України "Про політичні в Україні" стосовно використання коштів партій на оборону держави та безпеку населення, в якому роз`яснило, що політичні партії мають право розпоряджатися коштами, отриманими на фіксування її статутної діяльності та іншим майном на цілі, пов`язані із забезпеченням оборони України та безпекою населення.

18.03.2022 Президія Центральної ради Політичної партії "Європейська солідарність" прийняла рішення про використання коштів з державного бюджету на фінансування статутної діяльності партії на час дії воєнного стану, яким вирішила спрямувати отримані з державного бюджету кошти, за винятком захищених статей видатків на цілі пов`язані із забезпеченням оборони України та безпеки населення.

19.09.2023 та 20.09.2023 Політична партія "Європейська солідарність" уклала із Громадською організацією "Солідарна Справа Громад" Договори про надання повторної фінансової допомоги, за умовами яких відповідач, як Позикодавець, надає Громадський організації "Солідарна Справа Громад", як Позичальнику, поворотну фінансову допомогу для здійснення заходів із забезпечення оборони України від військової агресії російської федерації та забезпечення безпеки населення, зокрема: сприяння захисту країни від зовнішньої агресії, збереженню територіальної цілісності країни, звільненню країни від окупації, підтримка волонтерського руху; підтримка родин загиблих у боротьбі за незалежність України, сприяння у реабілітації та соціальній адаптації ветеранів російсько-української війни; сприяння зміцненню обороноздатності країни; сприяння у створенні комфортних умов життя та соціальній адаптації для вимушеного переміщення громадян.

Як вказує заявник, на дату подання цієї заяви ним вже надано фінансову допомогу у розмірі 16 965 849,56 грн та він має намір продовжувати підтримувати обороноздатність України.

Крім того, 20.02.2024 відповідач за первісним (позивач за зустрічним) позовом звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" з листом про створення спільної робочої групи для проведення перемовин, а тому, між сторонами триває переговорний процес про врегулювання відносин мирним шляхом.

Також, представник заявника зазначив, що приватним виконавцем накладено арешт на кошти політичної партії, що унеможливлює використання грошових активів, обмежує політичне волевиявлення та порушує конституційні права громадян України.

Представник відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом звертає увагу суду на те, що задля утримання приміщення, в якому розташований офіс партії, заявнику необхідні грошові кошти. Як вказав уповноважений представник, вказане приміщення використовується для проведення міжнародних зустрічей та переговорів з іноземним партнерами.

Заперечуючи проти заяви відстрочення виконання судових рішень, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" посилається на те, що наведені відповідачем обставини не відносяться до непереборних та виняткових, які б істотно ускладнювали виконання судових рішень або роблять його виконання неможливим. Представник підприємства наголошує на те, що у разі відтермінування виконання судових рішень суттєво порушить баланс інтересів сторін та дозволить боржнику й надалі безпідставно ухилятись від погашення наявної заборгованості.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 331 ГПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. Аналогічний правовий висновок викладно у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.

Вирішення питання про відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду першої інстанцій, який у своєму рішенні має навести відповідні та достатні підстави в обґрунтування висновку про відстрочення виконання рішення.

Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити таке виконання.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Суд зауважує, що відповідач, як політична партія, статутна діяльність якого фінансується з державного бюджету, надаючи Громадській організації «Солідарна Справа Громад» поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 16 965 849,56 грн на цілі здійснення захисту із забезпечення оборони України від військової агресії російської федерації та забезпечення захисту безпеки населення, не може бути звільнений від виконання судового рішення, яке набрало законної сили та в силу Закону є обов`язковим до виконання, оскільки вчинення вказаних правочинів та розпорядження державними коштами є правом, а не обов`язком політичної партії.

Відповідачем надано суду докази виконання Договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 19.09.2023 та 20.09.2023, що підтверджується платіжними інструкціями № 242 на суму 5 182 236,67 грн, № 244 на суму 6 420 362,00 грн, № 245 на суму 3 579 938,00 грн, № 452 на суму 1 783 312,89 грн. Тобто, станом на дату звернення із заявою від 27.02.2024, вищевказані договори виконані в повному обсязі, у зв`язку з цим дана обставина не є підставою, яка звільняє боржника від належного виконання судових рішень.

Як вбачається з матеріалів долучених до заяви від 27.02.2024, боржник звертався до підприємства з листом про врегулювання відносин мирним шляхом, однак належні докази про укладення домовленостей між сторонами до суду не надавались.

На підтвердження підстав для відстрочення виконання судових рішень, представником відповідача за первісним позовом зазначено про накладення арешту на кошти політичної партії, що унеможливлює використання грошових активів, обмежує політичне волевиявлення та порушує конституційні права громадян України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У відповідності до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами, які звільняють боржника від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також, заявник посилається, як на одну із підстав для задоволення заяви від 27.02.2024 - це необхідність утримання приміщення за грошові кошти партії для проведення міжнародних зустрічей та переговорів з іноземним партнерами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що посилання на вищезазначені події, без підтвердження цього належними доказами, не свідчить про існування виключних обставин, які давали б можливість відстрочити виконання судового рішення, тоді як за приписами ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, у порушення вимог вказаних норм відповідач за первісним позовом не навів суду обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом при винесені даної ухвали було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач шляхом подачі заяви про відстрочення виконання судових рішень не має на меті бажання виконати рішення суду, а навпаки ухилитися від його виконання.

Враховуючи викладене суд вважає, що причини з яких відповідач за первісним позовом не має можливості виконати рішення, не є поважними, а також враховуючи заперечення позивача за первісним позовом, тому заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та додаткового рішення суду від 18.10.2023 у справі №910/4719/23 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 235, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Політичної партії "Європейська Солідарність" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та додаткового рішення суду від 18.10.2023 у справі №910/4719/23 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 22.03.2024

Суддя М.Є. Літвінова