Ухвала

від 27.03.2024 по справі 754/1460/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/754/130/24

Справа № 754/1460/23

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2024 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Негірьової О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м.Київ) Олена Рудковська звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подане подання мотивоване тим, що на виконанні у Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м.Київ) знаходяться виконавчі провадження № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 з виконання виконавчих листів, що видані Деснянським районним судом м.Києва по справі №754/1460/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України заборгованості в сумі 72967,47грн, судового збору та витрат за надання правової допомоги. Однак під час виконання державним виконавцем всіх необхідних дій, встановлено, що боржник на сьогодні рішення суду не виконав, ухиляється від належного виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Тому є всі підстави для задоволення подання.

Від Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м.Київ) та стягувача до суду надійшли заява про розгляд подання у їх відсутності, підтримання подання та прохання суд задовольнити вимоги подання.

Частинами 1, 2, 3 статті 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що є підстави для задоволення подання.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04.04.20223 по справі №754/1460/23, позов Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України заборгованість в сумі 72967,47грн (сімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень) 47 копійок, з яких:

- 52353,40грн (п`ятдесят дві тисячі триста п`ятдесят три гривні) 40 копійок основної заборгованості за договором;

- 17033,63грн (сто сімдесят тисяч тридцять три гривні) 63 копійки - інфляційних нарахувань;

- 3580,44грн (три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень) 44 копійки - 3% річних.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України судовий збір в розмірі 2684,00грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України витрати за надання правової допомоги в розмірі 3500,00грн..

08.06.2023 відкрито виконавче провадження (ВП № НОМЕР_2, ВП НОМЕР_5 та ВП № НОМЕР_3), про що постановлені Постанови Заступником начальника Деснянського ВДАС у місті Києві ЦМУМЮ (м.Київ) Оленою Рудковською. Підстава відкриття виконавчого провадження - виконавчі листи № 754/1460/23 видані 05.05.2023 Деснянським районним судом міста Києва.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно із частин 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених пп.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням.

Так, ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Частинами 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно із ч. 5 ст. 48 вказаного Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником зобов`язань самостійно протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Матеріали справи свідчать про те, що державним виконавцем вчинялись передбачені законодавством виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду. Боржник ОСОБА_1, будучи обізнаним про ухвалене судом рішення та повідомленим про початок його примусового виконання, декларації про доходи та майно не надав, дій, спрямованих на виконання своїх зобов`язань, не вчиняв.

Також з документів виконавчого провадження доданих до подання, вбачається факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання власних боргових зобов`язань.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Отже, оскільки боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, про що об`єктивно свідчать наявні матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», статтею 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.03.2024.

Суддя В.В. Бабко