Ухвала

від 25.03.2024 по справі 914/422/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.03.2024 р. справа № 914/422/24

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом:Національного лісотехнічного університету України, м.Львів;

до відповідача:Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем», м.Львів;про:визнання недійсним рішення

Представники сторін:

від позивача: Сушинський О.І.- представник;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Національний лісотехнічний університет України, м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем», м.Львів про визнання недійсним рішення.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 позовну заяву Національного лісотехнічного університету України залишено без руху у зв`язку із незазначенням у позовній заяві та ненаданням доказів реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

29.02.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено про реєстрацію електронного кабінету позивача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2024.

Представник позивача в підготовче засідання 25.03.2024 з`явився, надав пояснення щодо заявлених позовних вимог. Також підтримав зазначену у позовній заяві заяву про забезпечення позову.

Відповідач явку уповноваженого представника в підготовче засідання 25.03.2024 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час проведення підготовчого засідання.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, що міститься в п.2 прохальної частини позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача щодо вказаної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Верховний Суд у справі № 910/9855/20 констатував, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/685/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем», що оформлене протоколом №4 від 20.06.2018 року Зборів членів Ради Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем».

Позовні вимоги обґрунтовані призначенням ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем» на підставі підроблених, на думку позивача, протоколу №4 від 20.06.2018 року Зборів членів Ради Асоціації МІАРЕП про призначення виконавчого директора МІАРЕП та його заступників і наказу по Асоціації МІАРЕП № 2 від 20.06.2018 року про призначення Юрія Туниці виконавчим директором Асоціації МІАРЕП, оформленого з порушенням приписів Статуту Асоціації МІАРЕП в редакції 2017 року, у зв`язку з чим порушені інтереси позивача як учасника цієї Асоціації.

Відповідно до поданої заяви про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 розпоряджатися коштами та майном Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем» до часу з`ясування правового статусу, доведення обставини, повного обґрунтування заперечення його процесуальної правосуб`єктності як виконавчого директора Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем».

Обґрунтовуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову позивач покликається на наявність відкритого кримінального провадження від 20.01.2023 року №12023141470000072 за ч. 3 ст. 358 КК України, звільнення бухгалтера Асоціації МІАРЕП, а також інших діянь ОСОБА_1 , як виконавчого директора Асоціації МІАРЕП, які мають ознаки самовільного присвоєння владних повноважень з метою одноосібного заволодіння коштами та майном Асоціації МІАРЕП.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21).

У судових рішеннях про визнання недійсним рішення загальних зборів встановлюється факт відповідності проведення цих зборів вимогам законодавства і наявність порушення прав позивача.

Суд зазначає, що заявником у поданій заяві про забезпечення позову не обґрунтовано наявність правового зв`язку обраного ним заходу забезпечення позову з предметом позовних вимог (визнання недійсним рішення загальних зборів учасників) та не додано жодного належного та допустимого доказу того, що невжиття такого заходу забезпечення позову, враховуючи предмет заявленого позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також заявником не подано доказів наявності фактичних обставин, зокрема наявності відкритого кримінального провадження щодо відповідача за ч. 3 ст. 358 КК України, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову. Доводи позивача про потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій, спрямованих, зокрема, на відчуження належних Асоціації майна та грошових коштів, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, відтак відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, про які просить позивач.

Крім того, нормою ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Натомість, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони виконавчому директору Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем» ОСОБА_1 вчиняти дії, а не відповідачу у справі, що також свідчить про відсутність підстав для вжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи неявку відповідача в підготовче засідання, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, що міститься в п.2 прохальної частини позовної заяви.

2. Відкласти підготовче засідання на 08.04.24 о 13:10 год.

3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

4. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України в частині відмови у забезпеченні позову, в іншій частині ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

7. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Мазовіта А.Б.