Ухвала

від 18.03.2024 по справі 517/312/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

18 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 517/312/20

Провадження № 61-767ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивач)

на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 22 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року

у справі за його позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - державного нотаріуса Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Романової Ірини Сергіївни - про визнання договору дарування домоволодіння та заповіту недійсними і

в с т а н о в и в :

1. 8 січня 2024 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, «повністю ухвалити нове рішення : змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд».

2. 5 лютого 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Позивач мав: вказати відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; уточнити вимогу (клопотання) за наслідками перегляду зазначених судових рішень; зазначити передбачені частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави касаційного оскарження рішень судів першої й апеляційної інстанцій і навести відповідне обґрунтування; надати суду ще одну копію касаційної скарги та додатку до неї відповідно до кількості учасників справи; сплатити 3 363,20 грн судового збору. Копію цієї ухвали позивач отримав 16 лютого 2024 року, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

3. 25 лютого 2024 року позивач подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 7922/0/220-24 від 6 березня 2024 року), яку підписав разом із адвокатом Салмановою Фатімою Акберівною. Вказав про відсутність у нього електронного кабінету. До заяви додав:

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВН № 1321550, виданий 2 січня 2024 року, і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 20 лютого 2024 року № 16 про сплату 3 700,00 грн судового збору;

- клопотання, у якому просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд в іншому складі суддів, зокрема за встановленою підсудністю;

- клопотання, у якому стверджує, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, одностороннє розглянули справу. Вказав, що неодноразово заявляв відвід судді Гончар І. В. і написав на неї скаргу до Вищої ради правосуддя, після чого ця суддя заявила собі відвід. Повідомив, що всі доводи виклав у касаційній скарзі від 8 січня 2024 року та підтримує їх;

- пояснення до касаційної скарги «з метою виконання зауважень», вказаних в ухвалі Верховного Суду. Зазначив підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах);

- ще одну копію касаційної скарги та додатку до неї (копії постанови апеляційного суду) відповідно до кількості учасників справи.

До двох клопотань і пояснення додав їхні копії відповідно до кількості учасників справи.

4. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті (рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої цієї статті).

5. У поясненнях до касаційної скарги позивач стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах,проте не зазначив, щодо застосування якої саме норми права, яку суди попередніх інстанцій неправильно застосували або порушили, відсутній такий висновок.

6. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.

7. До заяви про усунення недоліків касаційної скарги позивач не додав її копій, а також копій доданих до неї матеріалів, зокрема, ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВН № 1321550, виданого 2 січня 2024 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 20 лютого 2024 року № 16 про сплату 3 700,00 грн судового збору відповідно до кількості учасників справи. Вказані документи надав виключно для суду. Проте ЦПК України не передбачає для учасника справи, який оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Останні мають, зокрема, право висловитися як щодо належності сплати судового збору, так і щодо належного підтвердження повноважень представника. Більше того, якби позивач подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, якщо вони мають такі кабінети, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідною заявою та доданими до неї матеріалами.

8. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

9. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухваліВерховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 лютого 2024 року (для конкретизації того, щодо застосування якої саме норми чи яких саме норм права, яку (які) суди попередніх інстанцій неправильно застосували або порушили,відсутній висновок Верховного Суду, а також для подання до суду копій заяви про усунення недоліків касаційної скарги разом із додатками до такої заяви, які позивач не надав раніше, відповідно до кількості учасників справи), слід продовжити на п`ять днів із дня вручення позивачеві копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд згідно з реченням другим частини третьої статті 185 ЦПК Українивважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її позивачеві.

Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

продовжити ОСОБА_1 на п`ять днів із дня вручення цієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 22 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - державного нотаріуса Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Романової Ірини Сергіївни - про визнання договору дарування домоволодіння та заповіту недійсними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима